Рішення від 01 червня 2026 р. у справі №465/8136/25 — Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 465/8136/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 червня 2026 року м. Львів

Залізничний районний суд м. Львова в складі:

головуючої судді –Мруць І.С.,

за участю секретаря судового засідання – Булавки Х.Н.,

справа №465/8136/25

позивач – ОСОБА_1 ,

відповідач – ОСОБА_2 ,

третя особа – Франківська районна адміністрація Львівської міської ради як орган опіки та піклування,

розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Франківська районна адміністрація Львівської міської ради як орган опіки та піклування про визначення способу участі батька у вихованні малолітньої дитини,

за участю представника ОСОБА_1 – ОСОБА_3 , представника ОСОБА_2 – ОСОБА_4 , представника Франківська районна адміністрація Львівської міської ради як орган опіки та піклування – Фльорко Ганни Степанівни,

встановив:

04.11.2025 року із Франківського районного суду м.Львова до Залізничного районного суду м.Львова на підставі п.1 ч.1 ст.31 ЦПК України надійшла справа за позовом ОСОБА_1 до відповідачки, третьої особи Відділу «Служба у справах дітей» Франківського району у м.Львові, у якому він просив визначити спосіб його участі у вихованні малолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; встановити наступний графік побачень та спілкування з дитиною: - кожен вівторок з 19.30 до 21.30, кожен четвер з 19.30 до 21.30, кожну суботу з 11.00 до 17.00, кожну неділю з 15.00 до 19.00.

В обґрунтування позиву покликається на те, що у шлюбі у сторін ІНФОРМАЦІЯ_2 народився син. На час подання позову подружні відносини між сторонами повністю припинені. Дитина проживає разом із матір`ю, при цьому відповідачка категорично забороняє позивачу бачитися із сином. Позивач регулярно приїжджає за місцем проживання дитини, приносить продукти, переказує грошові кошти на рахунок матері, сплачує рахунки за медичні послуги для сина. Втім, мати систематично не відчиняє двері, продукти залишаються під дверима, комунікацію в месенджерах ігнорує. Позивач бажає брати активну участь у житті дитини та просить визначити порядок його спілкування із сином, оскільки домовленості між батьками щодо порядку та часу спілкування досягти не вдалося.

Ухвалою Залізничного районного суду від 14.11.2025 року позовну заяву залишено без руху та в подальшому недоліки усунено.

Ухвалою Залізничного районного суду від 18.11.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання.

Ухвалою Залізничного районного суду м.Львова від 19.07.2022 року зобов`язано третю особу надати письмовий висновок щодо розв`язання спору.

Ухвалою Залізничного районного суду м.Львова від 29.01.2026 року задоволено клопотання Франківської районної адміністрації ЛМР та замінено у справі третю особу належною.

Ухвалою Залізничного районного суду м.Львова від 12.02.2026 року зобов`язано Франківську районну адміністрацію ЛМР як орган опіки та піклування надати суду письмовий висновок щодо розв`язання спору у цивільній справі.

На виконання ухвали суду Франківською районною адміністрацією 09.03.2026 року до суду подано висновок про доцільність встановлення ОСОБА_1 днів та годин зустрічей з малолітнім сином ОСОБА_5 .

10.03.2026 року ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті за правилами загального позовного провадження.

11.12.2025 року представник відповідачки подав до суду відзив на позов, у якому зазначив, що відповідачка заперечує проти заявлених позовних вимог в частині запропонованого часу побачень з дитиною та вважає за необхідне здійснювати такі лише за присутності матері. Загалом позивачка не заперечує права позивача на побачення з дитиною, проте після останнього разу, коли позивач покинув її з дитиною, дитина пережила великий стрес, внаслідок якого виникла потреба у відвідуванні психолога. Відповідач жодним чином не заперечує прав позивача щодо спілкування із дитиною, але з урахуванням емоційного стану дитини вважає, що побачення з сином необхідно проводити лише за участі відповідача. Просила визначити графік побачень сина з батьком за наступним графіком: - кожен вівторок та четвер з 19.30 до 20.30, - кожну неділю з 16.00 до 19.00.

29.01.2026 року до суду надійшли додаткові пояснення у справі, подані представником відповідачки, у яких він зазначає, що відповідачка повністю визнає право батька на участь у вихованні сина, проте наполягає, що така участь повинна грунтуватися на принципах взаємної поваги та попереднього погодження з матар`ю.

09.02.2026 року до суду надійшла відповідь на відзив, подані представником позивача, у яких вона зазначає, що позивач з урахуванням віку дитини, необхідності формування стабільного емоційного контакту з обома батьками, а також зважаючи на режим дня дитини, пропонує встановити порядок спілкування, відповідно до якого батько має можливість забирати дитину щоп`ятниці о 19.30 з подальшим перебуванням дитини разом із батьком протягом вихідних днів із поверненням у погоджений сторонами час у неділю.

У запереченні на відповідь на відзив відповідачка у прийнятті збільшених позовних вимог просила відмовити.

10.03.2026 року представник позивача подала до суду заяву, у якій просила вважати зміненим предмет позову, викласти позовні вимоги у такій редакції: - визначити спосіб участі батька ОСОБА_1 у вихованні малолітньої дитини шляхом встановлення порядку спілкування, за яким батько має право забирати дитину щоп`ятниці о 19.30 з подальшим перебуванням дитини разом із батьком протягом вихідних днів із поверненням дитини у погоджений сторонами час у неділю; встановити, що зустрічі батька з дитиною здійснюються без обов`язкової присутності матері.

Позивач у судове засідання не з`явився, був належно повідомлений про дату та час судового розгляду.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала. Пояснила, що позивач з відповідачкою після народження дитини проживали у квартирі, яка є власністю матері відповідачки. У червні 2025 року відповідачка з дитиною поїхали з цієї квартири. Після того, як позивач виїхав з цього житла, відповідачка з дитиною повернулася та на час розгляду справи надалі там проживає. З дитиною позивач бачиться приблизно 4-5 разів на тиждень, коли приходить без домовленості з відповідачкою, та 1-2 рази на тиждень – за домовленістю з матір`ю дитини. Дитина його пам`ятає, іде до батька.

Позивач на час розгляду справи проживає у власному будинку, який не введений в експлуатацію, але повністю житловий. Цей будинок обстежувався комісією органу опіки та піклування. У будинку є кімната для дитини.

Позивач працює неофіційно, не має сталого графіку роботи. Однак, представник звертає увагу, що субота та неділя у нього є вихідними днями, а в п`ятницю він завершує роботу до 17.00 год. Також позивач є студентом денної форми навчання, але заняття відбуваються онлайн. У випадку необхідності поїхати до навчального закладу, позивач завчасно повідомить про це матір дитини.

Також представник зазначила, що позивач матеріально допомагає дитині, перераховує кошти на рахунок відповідачки, оплачує приватний дошкільний заклад. Він готовий слідувати рекомендаціям матері щодо режиму дня дитини, його харчування, дотримуватись призначень лікарів.

Позивач наполягає на побаченнях з дитиною без присутності матері. Вважає, що лише так може сформуватися сталий зв`язок дитини з батьком. На його думку, беручи до уваги емоційний стан відповідачки, її присутність буде створювати додаткову напругу між ними і це буде впливати на дитину. Також вважає, що емоційний стан дитини спричинений конфліктами між сторонами.

Відповідачка та її представник у судовому засіданні позовні вимоги заперечили, підтримали висновок органу опіки та піклування.

Відповідачка пояснила, що вона проживає з дитиною сама. Її матір на даний час за кордоном. Інколи вона приїжджає та допомагає з дитиною. З лютого 2025 року дитина відвідує садок. Якщо син хворіє, то залишається вдома з відповідачкою. Відповідачка не працює, отримує допомогу як внутрішньо переміщена особа, часом допомагає матір, батько дитини.

Відповідачка не заперечує, щоб батько був присутній в житті дитини, але наполягає, що зустрічі, зважаючи на вік дитини, прив`язаність до матері, захворювання дитини, мають відбуватися в присутності матері. Дитина має щільний усталений графік в садочку та гуртках. Вважає, що позивач не забезпечить побутових потреб дитини – харчування, потреби у вчасному прийнятті ліків, зміни підгузка. Також відповідачка стверджує, що позивач погрожував вивезти дитину за кордон, а відтак вона має побоювання, що він це зможе зробити.

Представник третьої особи органу опіки та піклування Франківської районної адміністрації Львівської міської ради у судовому засіданні пояснила, що батьки дитини були присутні на засіданні комісії органу опіки та піклування та зазначали ті ж доводи, що й у судовому засіданні. Підтримала висновок, наданий органом опіки та піклування, та зазначила, що запропонований висновком графік побачень батька з дитиною є адаптаційним та в подальшому батько зможе звертатися із заявою про зміну такого графіку.

Заслухавши пояснення представника позивача, відповідачки та її представника, представника третьої особи, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини та оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

В силу ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстрували шлюб 27.09.2022 року (а.с.13).

Згідно копії свідоцтва про народження НОМЕР_1 , виданого Четвертим відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції 08.11.2024 року із відміткою "повторно", ОСОБА_5 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 та його батьками є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а.с.14).

ОСОБА_1 є громадянином Республіки Еквадор та має посвідку на постійне проживання в Україні (а.с.16-23).

На підтвердження доводів своєї позовної заяви позивач долучив копії скріншотів із месенджера, копію акту про медичні послуги, платіжні інструкції про перерахування коштів (а.с.6-11, 24, 40-43, 81-101), а також відеозаписи, які досліджені у судовому засіданні.

Відповідачка на підтвердження стану здоров`я дитини долучила до відзиву копії медичних виписок, а також копію акту обстеження умов проживання, договори на надання освітніх послуг та інформацію про режим дня дитини в дошкільному закладі.

Відповідно до Висновку Франківської районної адміністрації ЛМР як органу опіки та піклування, який надійшов до суду 09.03.2026 року, на засіданні комісії 19.02.2026 року ОСОБА_1 зазначив, що забезпечує дитину коштами, продуктами та не мав можливості спілкуватися з дитиною, оскільки під час останніх зустрічей у нього із матір`ю дитини виникали непорозуміння та про наступні зустрічі було важко домовитися. На засіданні комісії матір повідомила, що не чинить перешкод батькові у зустрічах з дитиною, проте вбачає потребу зустрічей лише у своїй присутності, зважаючи на вік дитини, беручи до уваги те, що дитина хворіє, а батько через тривале окреме проживання втратив навички повсякденного догляду.

Франківська районна адміністрація як орган опіки та піклування, з метою якнайкращого забезпечення інтересів дитини, для налагодження емоційного контакту батька з малолітнім сином рекомендує встановити ОСОБА_1 наступні дні та години зустрічей з малолітнім сином ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає з матір`ю ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_1 : - кожний вівторок місяця з 19.30 год. до 20.30 год у присутності матері; - кожний четвер місяця з 19.30 год. до 20.30 год у присутності матері; - кожна субота місяця з 11.00 год. до 13.00 год у присутності матері; - кожна неділя місяця з 16.00 год. до 19.00 год у присутності матері.

Представник позивача у заяві від 08.03.2026 року проти такого графіку побачень позивача із сином заперечила. Вважає, що запропонований графік не забезпечує достатнього часу повноцінного спілкування батька з дитиною, участі у її побуті, дозвіллі, відпочинку, вихованні. Просить встановити порядок спілкування, відповідно до якого батько має можливість забирати дитину щоп`ятниці о 19.30 з подальшим перебуванням дитини разом із батьком протягом вихідних днів із поверненням у погоджений сторонами час у неділю.

Відповідачка у судовому засіданні погодилася із запропонованим органом опіки та піклування графіком побачень дитини з батьком, однак просила, у зв`язку із тим, що у неділю дитина готується до садочка, змінити час побачень у суботу з 16.00 год. до 19.00 год., а в неділю відповідно – з 11.00 год. до 13.00 год.

Статтею 5 Конвенції про контакт з дітьми (підписана 15.05.2003, набрала чинності для України 01.04.2007) з урахуванням найвищих інтересів дитини може бути встановлено контакт між дитиною та особами, що не є її батьками, але мають сімейні зв`язки з дитиною. Договірні Держави вільні поширювати це положення на осіб, інших, ніж ті, що зазначені в пункті 1, й у випадках, коли таке поширення відбувається, держави можуть вільно вирішувати, які види контакту, визначені під літерою "a" в статті 2, повинні бути застосовані.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про охорону дитинства", контакт з дитиною - це реалізація матір`ю, батьком, іншими членами сім`ї та родичами, у тому числі тими, з якими дитина не проживає, права на спілкування з дитиною, побачення зазначених осіб з дитиною, а також надання їм інформації про дитину або дитині про таких осіб, якщо це не суперечить інтересам дитини.

Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Частинами першою, другою статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року (далі - Конвенція), передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Відповідно до частини першої статті 18, частини першої статті 27 Конвенції держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про охорону дитинства» дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів.

Згідно із ст. 141 Сімейного кодексу України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до статті 153 Сімейного кодексу України мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.

Згідно зі ст. 157 Сімейного кодексу України питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той з батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той з батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Відповідно до ст. 159 Сімейного кодексу України якщо той з батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та її вихованні, зокрема, він ухиляється від виконання рішення органу опіки і піклування, другий з батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод.

Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування з урахуванням віку, стану здоров`я дитини, поведінки батьків, а також інших обставин, що мають істотне значення. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи.

Суд при встановленні способу спілкування має дотримуватися розумного балансу на участь обох батьків у вихованні дитини.

Батько та мати мають рівні права та обов`язки і при вирішенні питання про періодичність побачень, можливість спільного відпочинку, відвідування місця проживання того з батьків, з ким дитина не проживає, слід виходити виключно з інтересів дитини.

Питання справедливої рівноваги між інтересами батьків та інтересами дитини також неодноразово аналізувалося Європейським Судом з прав людини (ЄСПЛ).

Так, у рішенні ЄСПЛ від 07 грудня 2006 року у справі «Хант проти України» зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, стаття 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров`ю чи розвитку дитини (рішення ЄСПЛ у справі «Johansen v. Norway» від 07 серпня 1996 року, § 78).

Отже, положення про рівність прав та обов`язків батьків у вихованні дитини не може тлумачитися на шкоду інтересам дитини.

Батько, який проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має беззаперечне право на особисте спілкування з дитиною, враховуючи його ставлення до виконання своїх батьківських обов`язків, прихильність дитини до батька, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

Мати, яка проживає разом з дитиною, не має права перешкоджати батьку спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не має негативного впливу на нормальний розвиток дитини.

У справах зі спорів щодо участі батьків у вихованні та спілкуванні з дитиною узагальнений та формальний підхід є неприпустимим, оскільки сама наявність спору з цього приводу є суттєвим інструментом впливу, особливо у відносинах між колишнім (фактичним) подружжям, який може використовуватися не в інтересах дитини. Кожна справа потребує детального вивчення ситуації, врахування різноманітних чинників, які можуть вплинути на інтереси дитини, у тому числі її думки, якщо вона відповідно до віку здатна сформулювати власні погляди.

Суд встановив, що сторони у справі не дійшли згоди щодо визначення способу участі батька у спілкуванні з їх малолітнім сином ОСОБА_5 та його вихованні.

Звертаючись до суду із даним позовом, позивач просив визначити спосіб його участі у вихованні дитини, зокрема шляхом встановлення визначеного ним графіка побачень з сином, без присутності матері (відповідачки). Вважає, що враховуючи складні відносини між сторонами, присутність матері буде провокувати виникнення конфліктів та впливати на психічний стан дитини, а також на проведення часу дитини з батьком.

В ході розгляду справи відповідачка вказала, що частково погоджується із позовними вимогами, а саме щодо побачень позивача з дитиною, але в іншому обсязі, ніж просить позивач, та обов`язково в її присутності.

Представник відповідачки зауважив, що конфлікти у сторін в основному виникають з приводу графіку побачень із дитиною, та коли такий буде встановлений судом, причин для конфліктів не буде. Вважає, що зважаючи на всі обставини, присутність матері під час побачень є виправданою.

За змістом ч. 2 ст. 159 Сімейного кодексу України обумовлення побачень з дитиною присутністю іншої особи можливе лише в окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини.

При вирішенні спору суд бере до уваги доводи позивача про те, що він бажає брати активну участь у вихованні сина, дотримуватися всіх правил догляду за ним, а також бажання дитини спілкуватися з батьком, про що свідчать оглянуті в судовому засіданні відеозаписи.

Водночас, на переконання суду, повернення батька в життя і виховання сина повинне відбуватися поступово та бути якнайменш дискомфортним для дитини.

Так, суд враховує вік дитини (3 роки), який передбачає певні особливості щодо її догляду, гігієни, режиму дня, харчування, а також важливе значення сталості, передбачуваності життєвого укладу дитини такого віку, що є основою її психологічної безпеки.

Проаналізувавши встановлені обставини справи, принцип рівності батьків у реалізації права на вільне спілкування з дитиною та участь у її вихованні, бажання батька брати участь у вихованні сина і часткову згоду матері дитини на їх спілкування та проведення зустрічей, суд в даному випадку вважає доцільним і таким, що відповідатиме інтересам дитини, встановити такий графік побачень (спілкування) батька ОСОБА_1 з сином ОСОБА_5 - ОСОБА_6 : кожний вівторок з 19.30 год. до 20.30 год у присутності матері, кожний четвер з 19.30 год. до 20.30 год у присутності матері, кожна субота з 16.00 год. до 19.00 год у присутності матері, кожна неділя з 11.00 год. до 13.00 год у присутності матері.

На думку суду, саме такі побачення батька з дитиною, за умов належного виконання сторонами своїх обов`язків, сприяння сторонами у забезпеченні прав один одного та прав малолітньої дитини, нададуть можливість налагодити зв`язок сина з батьком, забезпечити права дитини та батька, активну участь батька у вихованні, догляді за дитиною, а також в подальшому – можливість розглядати сторонами питання про збільшення тривалості таких зустрічей та проведення їх без присутності матері.

Суд вважає необхідним роз`яснити сторонам те, що з урахуванням вікових змін дитини, її розвитку та потреб, батьки не позбавлені в майбутньому права змінити встановлений судом спосіб участі у вихованні малолітньої дитини, що буде відповідати насамперед інтересам дитини.

Враховуючи наведене вище, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.

У судовому засіданні представник позивача просила залишити судові витрати за позивачем.

Представник відповідачки у судовому засіданні зробив заяву відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України про те, що докази на підтвердження розміру витрат на правову допомогу будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 17, 76-80, 137, 141, 259, 265, 273, 354, 430 Цивільного процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в:

позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Франківська районна адміністрація Львівської міської ради як орган опіки та піклування про визначення способу участі батька у вихованні малолітньої дитини – задоволити частково.

Встановити час зустрічей батька ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , із сином ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , кожного вівторка - з 19.30 год. до 20.30 год , кожного четверга - з 19.30 год. до 20.30 год., кожної суботи - з 16.00 год. до 19.00 год., кожної неділі - з 11.00 год. до 13.00 год, у присутності матері дитини ОСОБА_2 .

В решті позовних вимог – відмовити.

Сплачений судовий збір залишити за позивачем.

Апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів учасниками справи до Львівського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови.

Учасники справи:

позивач – ОСОБА_1 (місце проживання – АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 );

відповідач – ОСОБА_2 (фактичне місце проживання – АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 );

третя особа – орган опіки та піклування Франківської районної адміністрації Львівської міської ради (місце знаходження – місто Львів вулиця Генерала Т.Чупринки, будинок №85).

Повний текст судового рішення складено 02 червня 2026 року.

Суддя: /підпис/ І.С. Мруць