Вирок від 01 червня 2026 р. у справі №462/3087/25 — Залізничний районний суд м. Львова

справа № 462/3087/25

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 червня 2026 року Залізничний районний суд м. Львова у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1

з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2

прокурора - ОСОБА_3

обвинуваченого - ОСОБА_4

потерпілої - ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у м. Львові матеріали кримінального провадження № 12025141390000089 від 28.01.2025 року про обвинувачення

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця смт. Жовтневе Волинської області, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця, раніше судимого 01.02.2024 року Нововолинським міським судом Волинської області за ч. 4 ст. 186, ч. 2 ст. 185, ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 190 КК України до покарання у виді 7 років 1 місяця позбавлення волі, звільненого з місць позбавлення волі умовно-достроково відповідно до ст. 81-1 КК України 11.06.2024 року на підставі рішення Маневицького районного суду Волинської області від 03.06.2024 року, невідбутий термін покарання 5 років 2 місяці 17 днів

у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,

встановив:

ОСОБА_4 20.01.2025 року у точно не встановлений досудовим розслідуванням час, однак не раніше 15:00 год. та не пізніше 18:00 год., перебуваючи в гостях у ОСОБА_6 , та ОСОБА_7 , у квартирі за адресою АДРЕСА_2 , де разом з останніми вживав спиртні напої, скориставшись моментом, що ОСОБА_6 , та ОСОБА_8 від вжиття спиртних напоїв сп`яніли, втратили пильність - заснули, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, з метою власного збагачення, діючи умисно, повторно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, його суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, в умовах воєнного стану, діючи таємно, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу, викрав з дерев`яного бар`єру, із приміщення кухонної кімнати зазначеної квартири золоті прикраси ОСОБА_9 , які перебували на видному місці, а саме: одну пару золотих жіночих сережок 585 проби, прямокутної форми з цирконієм, вагою 9 грам вартістю 9 000 грн., золоту жіночу каблучку вагою 5 грам, 585 проби, з вставкою цирконію, 17 розміру, вартістю 9 000 грн., золоту жіночу каблучку вагою 2,572 грам, 585 проби, з церконієм вартістю 5 000 грн. Своїми умисними протиправними діями ОСОБА_4 завдав матеріальної шкоди ОСОБА_6 на загальну суму 23 000 грн. У зв`язку із введенням в Україні воєнного стану з 05 год. 30 хв. 24.02.2022 року на підставі Указу Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України № 2102-IX від 24.02.2022 року із подальшими змінами та доповненнями, у зв`язку із вторгненням російської федерації на територію України, злочин вважається вчиненим в умовах воєнного стану.

Дії ОСОБА_4 кваліфіковано за ч. 4 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, в умовах воєнного стану.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 повністю визнав вину у вчиненому та підтвердив обставини вчинення кримінального правопорушення, які викладені в обвинувальному акті. У скоєному щиро розкаюється, жалкує про свій вчинок, обіцяє у майбутньому не скоювати правопорушень та просить його суворо не карати.

Потерпіла ОСОБА_5 у судовому засіданні зазначила, що з приводу призначення покарання погоджується з думкою прокурора. Також додала, що шкода, завдана діями обвинуваченого, їй не відшкодована.

Враховуючи те, що обвинувачений не заперечував фактичні обставини та судом було встановлено, що він правильно розуміє зміст цих обставин, переконавшись у добровільності та істинності його позиції, суд, роз`яснивши учасникам процесу, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, визнав не доцільним дослідження інших доказів по справі, обмежився допитом обвинуваченого.

Крім повного визнання вини обвинуваченим, його винуватість у вчиненні кримінального правопорушення повністю і об`єктивно стверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами, показаннями обвинуваченого, доказами, що характеризують особу обвинуваченого.

Виходячи з вимог ст. 337 КПК України, зокрема те, що судовий розгляд проводиться лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, суд, розглянувши дане кримінальне провадження, дійшов висновку, що кваліфікація дій обвинуваченого ОСОБА_4 за ч. 4 ст. 185 КК України є правильною, оскільки обвинувачений вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинене повторно, в умовах воєнного стану.

Згідно п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року № 7 «Про практику призначення судами покарання» (із змінами станом на 06.11.2009 року) при призначенні покарання в кожному випадку суди мають суворо додержувати вимог ст. 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Пунктом 3 вказаної Постанови передбачено, що, визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (ст. 12 КК України), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, роль кожного зі співучасників, якщо злочин вчинено групою осіб, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, тощо).

У відповідності до ст. 12 КК України ОСОБА_4 вчинив тяжкий злочин, передбачений ч. 4 ст. 185 КК України.

Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає його щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, що обтяжують покарання, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд врахував ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставини, при яких їх вчинено, та особу обвинуваченого. Зокрема те, що ОСОБА_4 щиро розкаявся у вчиненому, перебування на обліку в психоневрологічному чи наркологічному диспансері судом не встановлено, притягався до кримінальної відповідальності за корисливі злочини та приходить до висновку, що для виправлення, перевиховання обвинуваченого і для попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень у майбутньому, справедливим та достатнім буде обрати йому покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 4 ст. 185 КК України.

Також встановлено, що вироком Нововолинського міського суду Волинської області від 01.02.2024 року ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 4 ст. 185, ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 185, . 2 ст. 190, ч. 4 ст. 186 КК України та призначено йому покарання: за ч. 2 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки; за ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 6 (шість) років; за ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років; за ч. 2 ст. 190 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки; за ч. 4 ст. 186 КК України у виді позбавлення волі на строк 7 (сім) років. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено обвинуваченому ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі на строк 7 (сім) років. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом часткового складання призначених судом покарань за даним вироком та вироком Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 01.08.2023 року остаточно призначено ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі на строк 7 (сім) років 1 (один) місяць.

Ухвалою Маневицького районного суду Волинської області від 03.06.2024 року ОСОБА_4 звільнено умовно-достроково від відбування покарання у виді позбавлення волі за вироком Нововолинського міського суду Волинської області від 01.02.2024 року для проходження військової служби за контрактом, як особу, яка виявила бажання проходити військову службу за контрактом. Невідбутий термін 5 років, 2 місяці, 17 днів.

Оскільки обвинувачений ОСОБА_4 вчинив інкриміноване кримінальне правопорушення після постановлення вироку Нововолинського міського суду Волинської області від 01.02.2024 року, але до повного відбуття покарання за таким, тому йому слід призначити остаточне покарання відповідно до вимог ч. 1 ст. 71 КК України, частково приєднавши до покарання призначеного за даним вироком невідбуту частину покарання за попереднім вироком Нововолинського міського суду Волинської області від 01.02.2024 року.

Цивільний позов у даному кримінальному провадженні відсутній.

Запобіжний захід обвинуваченому у даному кримінальному провадженні не обирався.

Питання про долю речових доказів слід вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.

Питання про майно, на яке накладено арешт, належить вирішити в порядку ст. 174 КПК України.

Витрати на залучення експертів відсутні.

Керуючись ст. 100, 124, 368-371, 373, 374 КПК України, суд

ухвалив:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України до покарання, призначеного за даним вироком частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Нововолинського міського суду Волинської області від 01.02.2024 року, та остаточно призначити ОСОБА_4 покарання за сукупністю вироків у виді позбавлення волі строком на 6 (шість) років.

Строк відбуття покарання рахувати з моменту приведення вироку до виконання.

Після набрання вироком законної сили, скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Залізничного районного суду м. Львова від 29.01.2025 року на: шапку тканинну марки «Vovk» чорного кольору, сумку шкіряну коричневого кольору з написами «Armani», банківську картку банку «Приватбанк» універсальна № НОМЕР_1 , один блістер «Дротаверин» 40 мг. з вмістом таблеток у кількості 10 шт., 8 (вісім) упаковок серветок спиртових марки «Medicares», 1 (один) блістер «Німід» 100 мг. з вмістом 9 (дев`ять) таблеток, 1 (один) блістер з написом «Фурагін» 50 мг. з вмістом 7 (семи) таблеток, 1 (одна) упаковка сорбенту «Детоксорб», 1 (одна) упаковка сигарет відкритих марки «Heets», один кейс для сигарет «Айкос» бежевого кольору, 1 (одна) викрутка металева, 1 (один) металевий предмет із ручкою червоного кольору, які були вилучені в ході огляду місця події 27.01.2025 року та повернути власникам; 1 (одну) волосину з шапки та 1 (один) блістер «Бупренофина» 2 мг. з вмістом однієї таблетки та знищити.

Речовий доказ: компакт диск із відеозаписом з магазину «Сім-23», що у м. Львові по вул. Любінська, 89 – залишити при матеріалах справи.

Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним, відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України. З інших підстав вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду через Залізничний районний суд м. Львова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя /підпис/

З оригіналом згідно:

Суддя: ОСОБА_1