Вирок від 01 червня 2026 р. у справі №442/4141/26 — Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа № 442/4141/26

Провадження № 1-кп/442/316/2026

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 червня 2026 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши в порядку спрощеного провадження обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12026142110000073 від 14.04.2026 відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Дрогобич Львівської області, громадянина України, з середньою-технічною освітою, зареєстрованого та який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , одруженого, пенсіонера, військовозобов`язаного, раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч. 1 ст. 125, ч.1 ст. 126 КК України,

встановив:

Суд визнає доведеним, що 13 квітня 2026 року приблизно о 20 год. 00 хв., ОСОБА_3 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, в присутності малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуваючи за місцем свого проживання, що за адресою: АДРЕСА_2 , на ґрунті раніше виниклих довготривалих неприязних відносин, вступив у словесний конфлікт із дружиною ОСОБА_5 , в ході якого вирішив умисно заподіяти їй тілесні ушкодження та із своєю дочкою ОСОБА_6 , в ході якої вирішив умисно заподіяти їй фізичного болю без спричинення тілесних ушкоджень.

Реалізовуючи свій протиправний умисел ОСОБА_3 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою заподіяння шкоди здоров`ю іншій особі, схопив у кухні квартири АДРЕСА_3 , ОСОБА_5 правою рукою за шию, а лівою рукою за ділянку правої ключиці та силою почав стискати, одночасно б`ючи її головою об стіну, та продовжуючи конфлікт на терасі, схопив ОСОБА_5 правою рукою за шию, а лівою рукою за ділянку правої ключиці та силою почав стискати, одночасно трясучи її та б`ючи її головою об стіну, внаслідок чого заподіяв їй тілесні ушкодження у вигляді синців в правій підключичній ділянці, які відносяться до легкого ступеня тілесних ушкоджень. В такий спосіб ОСОБА_3 вчинив дії, які мають ознаки фізичного домашнього насильства відповідно до Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07.12.2017 №2229-8.

Таким чином, ОСОБА_3 умисно заподіяв легкі тілесні ушкодження, тобто вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 125 КК України.

Продовжуючи реалізовувати свій протиправний умисел, ОСОБА_3 , в той же час усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою заподіяння фізичного болю іншій людині, в коридорі квартири АДРЕСА_3 , правою рукою схопив свою дочку ОСОБА_6 за нижню щелепу та почав силою стискати, спричиняючи їй біль, в подальшому схопив ОСОБА_6 лівою рукою за волосся та протягнув її через коридор та кухню у вітальню, де почав її обома руками штовхати у грудну ділянку, внаслідок чого вона падала на коліна близько чотирьох разів, та під цього ОСОБА_3 наніс їй ще один удар правою ногою у ділянку лівої ноги, а коли ОСОБА_6 самостійно піднялася то ОСОБА_3 наблизився до неї та умисно обома руками декілька раз штовхнув її у ділянку плечей, внаслідок чого заподіяв потерпілій фізичну біль, при цьому не спричинивши тілесних ушкоджень. В такий спосіб ОСОБА_3 вчинив дії, які мають ознаки фізичного домашнього насильства відповідно до Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07.12.2017 №2229-8.

Таким чином, ОСОБА_3 умисно завдав удару та інших насильницьких дій, які завдали фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень, тобто вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 126 КК України.

Обвинувальний акт відносно ОСОБА_3 надійшов до Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області в порядку ст. 302 КПК України.

Прокурор, відповідно до ч. 1 ст. 302 КПК України, в обвинувальному акті заявив клопотання про розгляд кримінального проступку у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Частинами 2, 3 статті 381 КПК України визначено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.

Зі змісту заяви від 27.05.2026 підозрюваного ОСОБА_3 , яка була складена в присутності захисника - адвоката ОСОБА_7 , вбачається, що останній беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч. 1 ст. 125, ч.1 ст. 126 КК України, тобто у заподіянні умисних легкого тілесного ушкодження та умисне завдання удару, побоїв або вчинення інших насильницьких дій, які завдали фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень, погоджується із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлений з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч. 2 ст. 302 КПК України та надав свою згоду на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні.

Відповідно до частин 2, 3 ст. 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному КПК України, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Суд має право призначити у судове засідання розгляд обвинувального акта щодо вчинення кримінального правопорушення та викликати для участі в ньому учасників кримінального провадження, якщо визнає це за необхідне.

Враховуючи викладене, положення підпункту 6 пункту 4 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2617-VIII, те, що ОСОБА_3 вчинив кримінальні проступки, заяву обвинуваченого, в якій він зазначає, що не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта у спрощеному порядку, відсутність сумнівів в добровільності такої позиції обвинуваченого, з урахуванням заяви та клопотання інших учасників судового провадження, суд дійшов висновку, що є підстави для розгляду обвинувального акта в порядку, визначеному статтями 381-382 КПК України.

При цьому, у відповідності до ч. 4 ст. 107 КПК України в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Суд, вивчивши обвинувальний акт та матеріали кримінального провадження, вважає доведеним, що ОСОБА_3 вчинив кримінальні проступки, передбачені ч. 1 ст. 125, ч.1 ст. 126 КК України, а саме заподіяння умисних легких тілесних ушкоджень та умисне завдання удару, побоїв або вчинення інших насильницьких дій, які завдали фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень.

ОСОБА_3 в поданій заяві обставини вчиненого кримінальних проступків не оспорює, вважає, що органом досудового розслідування вони встановлені в повному обсязі, свою вину у вчиненні вказаного кримінального проступку беззаперечно визнає в повному обсязі, його позиція є добровільною та не є наслідком будь-якого примусу.

Потерпілі ОСОБА_6 та ОСОБА_5 в поданих заявах зазначені обставини не оспорюють, вважають, що орган досудового розслідування встановив їх в повному обсязі, їм роз`яснено ч. 2 ст. 302 КПК України, надають згоду на розгляд обвинувального акту у спрощеному порядку без проведення судового розгляду, їх позиція є добровільною та не є наслідком будь-якого примусу.

Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, дійшов висновку, що під час розгляду обвинувального акту підтверджено факт скоєння ОСОБА_3 кримінальних проступків, дії обвинуваченого правильно кваліфіковано за ч. 1 ст. 125, ч.1 ст. 126 КК України.

Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому суд, відповідно до ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних проступків, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують його покарання.

Згідно з ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

При призначенні покарання суд враховує тяжкість вчиненого кримінальних проступків, обставини вчинення кримінального проступку, дані про особу обвинуваченого, який має постійне місце проживання та реєстрації, пенсіонер, обставини, що пом`якшують покарання є щире каяття, обставиною, що обтяжує покарання є вчинення кримінального правопорушення у присутності дитини, вчинення кримінального правопорушення щодо подружжя та іншої особи, з якою винний перебуває у сімейних або близьких відносинах та вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння, та вважає за необхідне призначити покарання в межах санкції ч. 1 ст. 125, ч.1 ст. 126 КК України у виді штрафу.

Цивільний позов у кримінальному проваджені не заявлявся.

Процесуальні витрати відсутні.

Керуючись статтями368-371, 373-374, 376, 381-382 КПК України, суд

ухвалив:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 Кримінального кодексу України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850,00 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 126 Кримінального кодексу України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510,00 (п`ятсот десять) гривень.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом повного складання призначених покарань визначити ОСОБА_3 остаточне покарання у виді штрафу в розмірі 80 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1360,00 (одна тисяча триста шістдесят) гривень.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо він не скасований, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржено до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

У відповідності до частини 1 статті 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статями 381 та 382цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Суддя ОСОБА_1