Рішення від 31 травня 2026 р. у справі №441/317/26 — Городоцький районний суд Львівської області

441/317/26 2/441/522/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

01.06.2026 Городоцький районний суд Львівської області у складі:

головуючої-судді Малахової-Онуфер А.М.

з участю секретаря судового засідання Стебеляк А.-А.Ю.

представника позивача Лаврищева В.В., відповідачки ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Городок в режимі відеоконференції цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про зменшення розміру аліментів, -

в с т а н о в и в :

представник ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_2 , 16.02.2026 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про зменшення розміру аліментів на утримання дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 мотивуючи тим, що судовим наказом Городоцького районного суду Львівської області від 04.11.2021 ухвалено стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_6 аліменти на утримання сина ОСОБА_5 у розмірі частини його заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 17.09.2021 і до досягнення дитиною повноліття, окрім цього, з позивача стягуються аліменти на утримання старшої дитини - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , встановлені судовим рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 13.01.2020 також у розмірі частки всіх видів його доходу, що з часу видачі судового наказу від 04.11.2021 матеріальне становище позивача змінилося, він з 05.03.2022 призваний у Збройні Сили України, у зв`язку з чим, вимушений значну частину свого доходу витрачати на потреби підрозділу, налагодження польового побуту та лікування від поранень, інше. Просив про зменшення розміру аліментів з 1/4 на 1/6 частини заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Ухвалою судді від 20.02.2026 провадження у справі відкрито в порядку спрощеного позовного провадження.

Представник позивача ОСОБА_4 в суді вимоги підтримав з мотивів наведених у заяві, пояснив, що з довірителя стягується на двох дітей за різними виконавчими листами половина його заробітку, а місячний розмір аліментів значно перевищує прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років, що з часу видачі судових наказів матеріальне становище позивача змінилося, він є військовослужбовцем ЗС України у зв`язку з чим несе значні витрати пов`язані з проходженням військової служби. Зазначив, що обов`язок утримувати дитину є рівною мірою обов`язком як матері, так і батька, інше. Просить зменшити розмір аліментів і зокрема про стягнення з позивача на користь відповідачки аліментів на утримання дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/6 частини всіх видів заробітку (доходів) платника аліментів, щомісячно, але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

Відповідачка в суді позов заперечила, як необгрунтований, пояснила, що на підставі судового наказу Городоцького районного суду Львівської області від 04.11.2021, з ОСОБА_2 стягуються аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі частини від усіх видів його доходів, що дитина навчається в школі, додатково відвідує спортивну секцію з футболу, бере участь у змаганнях у зв`язку з чим вона несе значні витрати, що позивач ОСОБА_2 тривалий час зовсім не цікавиться життям та не бере участі у вихованні їх спільної дитини ОСОБА_5 , не вітає останнього з днем народження, відтак сплата аліментів у такому розмірі є мінімальною формою участі батька у житті дитини та базовою гарантією забезпечення її необхідними засобами для життя, розвитку, освіти та охорони здоров`я. Окрім цього зазначила, що зі слів позивача, останній очікує на народження третьої дитини, що його матеріальне становище свідчить про можливість сплачувати аліменти у розмірі визначеному судовим наказом від 04.11.2021, інше, просила у позові відмовити.

Заслухавши пояснення представника позивача та відповідачки, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Стаття 15 Цивільного кодексу України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до частини першої, другої статті 27 Конвенції про права дитини держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Cтаттею 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено право кожної дитини на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Відповідно до частини другої статті 51 Конституції України, статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Частиною другою, третьою статті 150 СК України на батьків покладено обов`язок піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток та забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Згідно з положеннями статті 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Частина третя статті 181 СК України визначає, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Відповідно до частини першої-другої статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Зміст вищевказаних норм дає підстави для висновку, що суди, визначаючи розмір аліментів, мають враховувати вищевказані обставини у їх сукупності, перелік яких, своєю чергою, не є вичерпним.

У частині першій статті 192 СК України передбачено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи зміст статей 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. У зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.

Подібний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 12 березня 2025 року в справі № 522/8836/23, від 27 листопада 2024 року в справі № 613/1404/23 та ін.

Із пояснень відповідачки в суді, із копії актового запису про народження № 18, довідки старости Мшанського старостинського округу Городоцької міської ради Львівської області Козак І. від 07.05.2026 убачається, що сторони мають сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який значиться зареєстрованим на АДРЕСА_1 , а фактично проживає без реєстрації разом з матір`ю ОСОБА_8 на АДРЕСА_2 (а.с. 26-27).

04.11.2021, Городоцьким районним судом Львівської області видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_6 аліментів на утримання дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі частки заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 17.09.2021 і до досягнення дитиною повноліття (а.с. 5).

Шевченківським відділом державної виконавчої служби у Миколаївському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одесі), на підставі вищезазначеного виконавчого листа, 06.02.2024 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 74074986.

Окрім цього, позивач ОСОБА_2 є батьком ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на утримання якої сплачує аліменти в розмірі 1/4 частки від його заробітку (доходу), щомісячно, починаючи з 21.08.2019 і до досягнення дитиною повноліття. Стягнення аліментів проводиться в рамках виконавчого провадження № 61349426, відкритого Вітовським районним відділом державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) 21.02.2020 (а.с. 6).

Позивач ОСОБА_2 з 14.09.2018 має статус учасника бойових дій, а з 05.03.2022 проходить військову службу по мобілізації у військовій частині НОМЕР_1 , розмір нарахованого та виплаченого останньому грошового забезпечення за період з 01.11.2025 по 30.04.2026 складає 537 669 грн. 70 коп., з них стягнено на аліменти та інші утримання – 252 678 грн. 08 коп. (а.с. 40).

Згідно копії свідоцтва про шлюб серія НОМЕР_2 , ОСОБА_6 змінила прізвище на ОСОБА_9 .

Із пояснень відповідачки в суді, із індивідуальних відомостей Пенсійного фонду України про ОСОБА_6 наявних в Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (довідка форми ОК-5 від 03.03.2026) убачається, що ОСОБА_10 з 2024 року не працює (а.с. 21-25).

Звертаючись до суду з позовом про зміну (зменшення) розміру аліментів, позивач покликався на зміну сімейного стану, а саме на те, що він сплачує аліменти на утримання іншої дитини ( ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ) у розмірі 1/4 частини всіх видів доходів (заробітку) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи 21.08.2019 і до досягнення дитиною повноліття, як і на зміну матеріального становища, що обумовлено його перебуванням у лавах ЗС України та необхідністю витрачання коштів на військову службу.

Відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Засада змагальності сторін у судовому процесі є однією з ключових принципів правосуддя. Вона передбачає, що судовий процес є своєрідним полем змагання між сторонами - позивачем і відповідачем у цивільних справах. Головною метою цього принципу є забезпечення справедливості та об`єктивності судового процесу. Змагальність сторін у судовому процесі дозволяє кожній стороні активно захищати свої права та інтереси. Сторони мають можливість представляти свідчення, докази та аргументи на підтримку своєї позиції перед судом. Суд, зі своєї сторони, має завдання ретельно розглянути всі аргументи та докази від обох сторін та прийняти об`єктивне рішення на підставі закону (постанова Верховного Суду 07 серпня 2024 року в справі № 725/5693/21, від 21 червня 2024 року в справі № 134/743/22 ).

Сама по собі наявність іншого судового рішення про стягнення з позивача ОСОБА_2 аліментів на старшу дитину ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі частки від його заробітку (доходу) не зумовлює обов`язку суду автоматично зменшити розмір аліментів, які підлягають до стягнення на іншу дитину, про що також зазначено у постанові Верховного Суду від 07.05.2026 у справі № 404/969/24.

Разом з цим, відповідно до положень ст. 180 СК України, обов`язок по утриманню дитини законом покладено на обох батьків.

Чинне законодавство не визначає, у якому розмірі мають стягуватись аліменти, закріплюючи виключно мінімальний розмір останніх.

При цьому, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини (ч. 2 ст. 182 СК України).

Відповідно до Закону України «Про державний бюджет на 2025 рік», у 2026 році прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років становить 3 512 грн.

Таким чином, враховуючи доводи позивача, його участь у житті дитини, а також те, що сплачуваний ОСОБА_2 розмір аліментів на утримання сина сторін ОСОБА_5 є суттєво більшим, ніж прожитковий мінімум для дитини віком від 6 до 18 років, визначений законом, а також те, що обов`язок по утриманню дитини покладено на обох батьків, суд дійшов висновку про зміну розміру аліментів, визначеного судовим наказом Городоцького районного суду Львівської області від 04.11.2021 (справа №441/2081/21) на утримання дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 1/4 частки на 1/5 частку з усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття, що буде достатнім вкладом позивача в матеріальне утримання сина.

Разом з цим, платник або одержувач аліментів не позбавлені права звернутися до суду з позовом про збільшення розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Керуючись ст. 12, 13, 76-81, 259, 263-265, 354 ЦПК України, ст. 180, 182, 192 СК України, суд –

в и р і ш и в :

позов задовольнити частково.

Змінити спосіб стягнення аліментів визначений рішенням Городоцького районного суду Львівської області від 04.11.2021 у справі №441/2081/21.

Стягувати з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН: НОМЕР_3 , прож. на АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_10 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІПН: НОМЕР_4 , прож. на АДРЕСА_2 ) аліменти на утримання дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/5 частини заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня набрання цим рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнення аліментів на підставі виконавчого листа № 441/2081/21 виданого на виконання рішення Городоцького районого суду Львівської області від 04.11.2021 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліментів на утримання дитини, припинити з дня набрання цим рішенням законної сили та після погашення боржником заборгованості повернути стягувачу.

В задоволенні решти вимог - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

С у д д я А.М.Малахова-Онуфер