Постанова від 31 травня 2026 р. у справі №461/1586/25 — Галицький районний суд м. Львова

Справа №461/1586/25

Провадження №3-в/461/26/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 червня 2026 року. м. Львів.

Суддя Галицького районного суду м. Львова Юрків О.Р., розглянувши заяву адвоката Чорненького В.І. про перегляд постанови Галицького районного суду м. Львова від 17.02.2026 року за нововиявленими та виключними обставинами у справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 ,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Галицького районного суду м. Львова від 17.02.2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено стягнення – 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - 17000,00 грн. штрафу в дохід держави та 1 рік позбавлення права керування транспортними засобами. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ДСА України – 665,60 грн. судового збору.

Постановою Львівського апеляційного суду від 26.03.2026 року апеляційну скаргу захисника правопорушника ОСОБА_1 – адвоката Чорненького В.І. – залишено без задоволення, а постанову судді Галицького районного суду м. Львова від 17.02.2026 року – без змін.

Захисник ОСОБА_1 - адвокат Чорненький В.І. звернувся до суду з заявою про перегляд за нововиявленими та виключними обставинами постанови Галицького районного суду м. Львова від 17.02.2026 року, у якій просить переглянути постанову за за нововиявленими та виключними обставинами та скасувати таку, винести нову постанову, якою провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 – закрити у зв`язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Адвокат зазначає, що після ухвалення судових рішень у справі було встановлено обставини, які свідчать про те, що відмова ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння не була належною, чіткою та усвідомленою у розумінні закону. Зокрема: фактична поведінка особи свідчить не про відмову, а про нерозуміння порядку проходження огляду; пропозиція пройти огляд не була сформульована працівниками поліції у спосіб, який дозволяв особі чітко усвідомити її зміст та правові наслідки; не було забезпечено реальної можливості пройти огляд у закладі охорони здоров`я. Зазначені обставини мають істотне значення, оскільки саме факт відмови був покладений судами в основу висновку про наявність складу адміністративного правопорушення. Після завершення судового розгляду отримано додаткові відомості, які свідчать про істотні порушення процедури, передбаченої ст. 266 КУпАП та відповідною Інструкцією, а саме: відсутність належного роз`яснення прав та обов`язків особи; недотримання встановленого порядку пропозиції пройти огляд; відсутність належної фіксації відмови у передбаченому законом порядку. Ці обставини не були належним чином встановлені судами попередніх інстанцій та не отримали правової оцінки. З матеріалів справи та додатково отриманих пояснень вбачається, що працівником поліції було допущено порушення при оформленні матеріалів, зокрема: неповне роз`яснення прав особи; недотримання процесуальних гарантій під час фіксації правопорушення. Вказані обставини є істотними, оскільки безпосередньо впливають на допустимість і достовірність доказів у справі. Суди попередніх інстанцій фактично поклали в основу рішення лише припущення про наявність відмови, без належної перевірки: чи була така відмова усвідомленою; чи відповідала процедура її фіксації вимогам закону; чи було забезпечено право особи на ефективний захист. Таким чином, не було забезпечено стандарт доведення "поза розумним сумнівом", який підлягає застосуванню у справах квазікримінального характеру. Судами було надано вирішальне значення відеозапису, при цьому: не перевірено повноту та безперервність такого запису; не досліджено можливість альтернативного тлумачення поведінки особи; не усунуто суперечності між доказами. У сукупності це призвело до помилкового висновку про доведеність вини особи. Якби зазначені обставини були відомі судам під час розгляду справи, це могло б призвести до іншого результату розгляду, а саме: до висновку про відсутність належної відмови від проходження огляду; до визнання доказів недопустимими; до закриття провадження у справі за відсутністю складу адміністративного правопорушення. Тому просить заяву задовольнити.

Особа, що притягнута до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, хоча був належним чином повідомлена про дату, час та місце проведення судового засідання про причини неявки суд не повідомив. Клопотань про відкладення судового засідання до суду не надходило.

Захисник Чорненький В.І у судове засідання не з`явився, хоча був належним чином повідомлена про дату, час та місце проведення судового засідання про причини неявки суд не повідомив. Клопотань про відкладення судового засідання до суду не надходило.

Зясувавши обставини справи, можливість проведення судового розгляду за відсутності сторони, та винесення законного рішення, суд дійшов до таких висновків.

Європейський суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Крім того, враховуючи принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що заява про перегляд рішення за нововиявленими та виключними обставинами слід відмовити з таких підстав.

Судом встановлено, що постановою Галицького районного суду м. Львова від 17.02.2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено стягнення – 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - 17000,00 грн. штрафу в дохід держави та 1 рік позбавлення права керування транспортними засобами. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ДСА України – 665,60 грн. судового збору.

Постановою Львівського апеляційного суду від 26.03.2026 року апеляційну скаргу захисника правопорушника ОСОБА_1 – адвоката Чорненького В.І. – залишено без задоволення, а постанову судді Галицького районного суду м. Львова від 17.02.2026 року – без змін.

У КУпАП відсутні норми, що регулюють порядок перегляду за нововиявленими обставинами судових рішень, ухвалених в справах про адміністративні правопорушення. Проте, порядок перегляду за нововиявленими обставинами судових рішень передбачений нормами КПК України (Глава 36 КПК України).

Відповідно до ст. 459 КПК України, судові рішення, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Виключні обставини - це нові факти, які виникли після вирішення справи.

Виключними обставинами визнаються: 1) встановлена Конституційним Судом України неконституційність, конституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи;2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов`язань при вирішенні даної справи судом; 3) встановлення вини судді у вчиненні кримінального правопорушення або зловживання слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду під час кримінального провадження, внаслідок якого було ухвалено судове рішення.

Нововиявленими обставинами визнаються:

- штучне створення або підроблення доказів, неправильність перекладу висновку і пояснень експерта, завідомо неправдиві показання свідка, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого, на яких ґрунтується вирок;

- скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення вироку чи постановлення ухвали, що належить переглянути;

- інші обставини, які не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути.

Водночас, перегляд судових рішень у справах про адміністративні правопорушення (за виключними обставинами) нормами Кодексу України про адміністративні правопорушення не передбачений і суд апеляційної інстанції не наділений повноваженнями переглядати судові рішення, які набрали законної сили у справах про адміністративні правопорушення.

Повноваження суду при розгляді конкретної справи визначені відповідним процесуальним законом, а у справах про адміністративні правопорушення – КУпАП, який містить норми як матеріального, так і процесуального права.

Відповідно до положень ст.7 КУпАП, які узгоджуються з приписами ст.55 Конституції України, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Згідно з ст.2 КУпАП, законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України. Закони України про адміністративні правопорушення до включення їх у встановленому порядку до цього Кодексу застосовуються безпосередньо. Положення цього Кодексу поширюються і на адміністративні правопорушення, відповідальність за вчинення яких передбачена законами, ще не включеними до Кодексу.

Відповідно до положень ст.294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути переглянута лише в апеляційному порядку. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права.

Главою 24-1 КУпАП також передбачено перегляд постанови у справі про адміністративне правопорушення у разі встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов`язань при вирішенні справи судом. Проте, у цьому випадку, згідно з положеннями ст.297-4 КУпАП, заява про перегляд такої постанови подається до Верховного Суду.

Іншого порядку перегляду судових рішень у справах про адміністративне правопорушення (в тому числі за виключними обставинами) чинним законодавством не передбачено. Повноваженнями переглядати судові рішення, які набрали законної сили, у цій категорії справ загальний місцевий суд не наділений.

Статтею 459 КПК України, дійсно передбачено перегляд судових рішень, які набрали законної сили, за нововиявленими обставинами або виключними обставинами, але це стосується лише вироків та ухвал, які ухвалені або постановлені у кримінальних провадженнях, а діюча норма КПК України не розповсюджується на судові рішення, ухвалені в порядку КУпАП.

Частиною 1ст. 467 КПК Українивстановлено, що суд має право скасувативирок чи ухвалуі ухвалити новий вирок чи постановити ухвалу або залишити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами без задоволення. При ухваленні нового судового рішення, суд користується повноваженнями суду відповідної інстанції.

Практика Європейського суду свідчить про те, що лише ті адміністративні правопорушення, санкція яких передбачає стягнення у вигляді позбавлення волі, вважаються по суті, кримінальним, а тому таким, що вимагає забезпечення всіх гарантій ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення Європейського суду з прав людини «Гурепка проти України» від 08.04.2010, «Корнєв і Карпенко проти України» від 21.10.2010, «Лучанінов проти України» від 09.06.2011, «Зайцевс проти Латвії» заява №65022/01, пп. 55 та 56, ECHR 2007-ІХ).

Крім того, питанням щодо критеріїв, згідно з якими правопорушення можна вважати незначним, присвячена пояснювальна записка до Протоколу № 7 ЄКПЛ (ратифіковано Законом №475/97-ВР від 17.07.1997). У ній зазначено, що основним критерієм для цього є покарання у вигляді позбавлення волі.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що у задоволенні заяви про перегляд за винятковими обставинами постанови Галицького районного суду м. Львова від 17.02.2026 року у справі № 461/1586/25 слід відмовити, оскільки перегляд судових рішень за нововиявленими та винятковими обставинами Кодексом України про адміністративні правопорушення не передбачений, процесуального порядку розгляду таких заяв законом не визначено.

Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви адвоката Чорненького В.І. про перегляд постанови Галицького районного суду м. Львова від 17.02.2026 року за нововиявленими та виключними обставинами у справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 – відмовити.

На постанову протягом десяти діб з дня її винесення може бути подана апеляція до Львівського апеляційного суду.

Суддя О.Р. Юрків.