Суд: Придніпровський районний суд м. Черкас
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Дата: 01 червня 2026 р.
Справа: №711/4417/26
Суддя: Булгакова Г. В.
Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/4417/26
Провадження № 2/711/2723/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 червня 2026 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:
головуючого – судді Булгакової Г.В.,
за участю секретаря судового засідання – Кошубінської Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач ТОВ «ФК «ЄАПБ», в особі представника за довіреністю Канак М.С., звернувся до Придніпровського районного суду м. Черкаси з позовом, у якому просив стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 010/21350/82/943341 від 23.11.2020 у розмірі 17 024,77 грн. та судові витрати.
Позов обґрунтований тим, що АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір № 010/21350/82/943341 від 23.11.2020, підписанням якого відповідачка підтвердила, що ознайомлена з чинною редакцією правил та тарифів банку на ведення та обслуговування карткових рахунків фізичних осіб. 17.07.2025 між АТ «Райффайзен Банк» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір відступлення права вимоги № 114/2/78 F, відповідно до умов якого АТ «Райффайзен Банк» передало (відступило) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» прийняло належні АТ «Райффайзен Банк» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників від 23.07.2025 до договору відступлення права вимоги № 114/2/78 F від 17.07.2025, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідачки в сумі 17 024,77 грн., з яких: 17 024,77 грн. - заборгованість за основною сумою боргу. Згідно з умовами кредитного договору ОСОБА_1 зобов`язалася повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші зобов`язання в повному обсязі у строки та на умовах, передбачених договором. Незважаючи на це, відповідачка не виконала свого обов`язку та припинила повертати наданий їй кредит в строки, передбачені кредитним договором. З моменту отримання права вимоги до відповідачки, а саме з 23.07.2025 позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій. Таким чином ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за кредитним договором № 010/21350/82/943341 від 23.11.2020 у розмірі 17 024,77 грн.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.04.2026, вказану справу передано для розгляду судді Булгаковій Г.В.
Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 11.05.2026 відкрито провадження по справі та призначено її до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Відповідачці встановлено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
Представник позивача у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. У позовній заяві ОСОБА_2 просила проводити розгляд справи за відсутності представника ТОВ «ФК «ЄАПБ».
Відповідачка ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином; 28.05.2026 подала заяву, у якій визнала позовні вимоги та просила розглядати справу без її участі.
Статтею 206 ЦПК України передбачено, що відповідач має право визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що 23.11.2020 між АТ «Райффайзен Банк Аваль» (після зміни найменування - АТ «Райффайзен Банк») та ОСОБА_1 було укладено договір про надання банківських послуг шляхом підписання заяви про відкриття карткового рахунку та надання кредиту «Кредитна картка» № 010/21350/82/943341.
Відповідно до умов вказаного договору АТ «Райффайзен Банк Аваль» відкрив ОСОБА_1 картковий рахунок IBAN № НОМЕР_1 (номер рахунку НОМЕР_2 ) у національній валюті гривні, випустив платіжну картку та забезпечив проведення розрахунків за операціями, здійсненими з використанням платіжної картки або її реквізитів відповідно до правил та тарифів на ведення та обслуговування карткових рахунків фізичних осіб.
Сторонами при укладенні договору були погоджені такі істотні умови кредитування: розмір поточного ліміту на дату початку кредитування - 18 000,00 грн.; строк кредитування - 48 місяців; процентна ставка - фіксована, у розмірі 45% річних.
23.11.2020 ОСОБА_1 отримала платіжну картку № НОМЕР_3 у непошкодженому стані, що підтверджується її підписом у розписці про отримання картки від 23.11.2020.
З виписки по рахунку за період з 23.11.2020 по 23.07.2025 вбачається, що відповідачка активно користувалася картковим рахунком, здійснюючи операції в межах наданого кредитного ліміту, проте в подальшому порушила умови договору щодо своєчасного повернення коштів.
Згідно з розрахунком заборгованості, сформованим АТ «Райффайзен Банк», заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 010/21350/82/943341 станом на 23.07.2025 становить 17 024,77 грн. (заборгованість за дозволеним овердрафтом (тілом кредиту)).
17.07.2025 між АТ «Райффайзен Банк» (далі – первісний кредитор) та ТОВ «ФК «ЄАПБ» (далі – новий кредитор) укладено договір відступлення права вимоги № 114/2/78 F, відповідно до умов якого первісний кредитор зобов`язався передати (відступити) новому кредиторові за плату належні йому права вимоги, а новий кредитор прийняти належні первісному кредитору права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників.
Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору відступлення права вимоги № 114/2/78 F від 17.07.2025, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 010/21350/82/943341 від 23.11.2020 у розмірі 17 024,77 грн.
З моменту набуття права вимоги до відповідачки позивачем жодних додаткових нарахувань відсотків, пені чи штрафних санкцій за вказаним кредитним договором не здійснювалося.
Правовідносини, які виникли між сторонами, врегульовані наступними правовими нормами.
Відповідно до частини 1, 2 статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (стаття 626 ЦК України).
Згідно з частиною 1 статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Частиною 1, 2 статті 639 ЦК України передбачено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Згідно із частиною 1 статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Відповідно до статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Статтею 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботи, надати послугу, сплатити гроші) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Статтею 526, 530 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.
Згідно зі статтею 610, 612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до частини 1 статті 625 ЦК України боржник не звільняться від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
Враховуючи наведені положення закону та встановлені судом обставини справи, зважаючи на те, що відповідачка отримала кредитні кошти, однак у передбачений договором строк кредит не повернула, внаслідок чого утворилася заборгованість, право вимоги якої на законних підставах перейшло до позивача, суд, з урахуванням заяви відповідачки про повне визнання позову, дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову та стягнення заборгованості в розмірі 17 024,77 грн.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд керується наступним.
Відповідно до частин 1, 2 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення встановлюються законом.
Згідно з частинами 1, 6 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Позивачем при зверненні до суду було сплачено судовий збір у розмірі 2 662,40 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 153151 від 24.04.2026.
Судом встановлено, що згідно з пенсійним посвідченням № НОМЕР_4 від 31.05.2016, відповідачка ОСОБА_1 є особою з інвалідністю ІІ групи.
Відповідно до пункту 9 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір», особи з інвалідністю I та II груп звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.
Таким чином, оскільки позовні вимоги задоволено в повному обсязі, а відповідачка на підставі закону звільнена від сплати судового збору, сплачений позивачем судовий збір у розмірі 2 662,40 грн. підлягає компенсації позивачу за рахунок коштів Державного бюджету України у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 509, 512, 514, 516, 526, 530, 610, 612, 625, 626, 628, 633, 634, 638, 1048, 1049, 1054 ЦК України, ст. 5 Закону України «Про судовий збір», ст.ст. 4, 12, 13, 19, 76-81, 133, 141, 206, 258, 259, 263-265, 268, 273, 274-279 ЦПК України, суд,-
УХВАЛИВ:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження юридичної особи: вул. Лісова, буд. 2, м. Бровари, Броварський р-н, Київська обл.) заборгованість за договором № 010/21350/82/943341 від 23.11.2020 у розмірі 17 024,77 грн.
Компенсувати Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження юридичної особи: вул. Лісова, буд. 2, м. Бровари, Броварський р-н, Київська обл.) за рахунок державного бюджету 2 662,40 грн. судового збору, сплаченого при подачі позову відповідно до платіжної інструкції № 153151 від 24.04.2026.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Черкаського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Головуючий: Г. В. Булгакова
Оригінал: reyestr.court.gov.ua