Рішення від 25 травня 2026 р. у справі №699/401/26 — Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області

Справа № 699/401/26

Номер провадження № 2-а/699/14/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.05.2026 м. Корсунь-Шевченківський

Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області у складі головуючого судді Мельника А.В., за участю секретаря судового засідання Таран О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1

до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу по справі про адміністративне правопорушення,

УСТАНОВИВ:

До Корсунь-Шевченківського районного суду надійшла позовна заява

ОСОБА_1 , подана представником – адвокатом Перебийніс Світланою Василівною, до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі – ІНФОРМАЦІЯ_3 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі – ІНФОРМАЦІЯ_4 ) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу по справі про адміністративне правопорушення.

Позовна заява обґрунтована тим, що постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 від 02.10.2025 року № R106035, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 17 000,00 грн, за частиною третьою статті 210-1 КУпАП за те, що він не пройшов (відмовився від проходження) ВЛК, чим допустив порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

10.03.2026 року із застосунку «Дія» ОСОБА_1 дізнався, що відносно нього відкрите виконавче провадження. Ознайомившись з постановою про відкриття виконавчого провадження № 80444093, побачив, що з нього необхідно стягнути штраф у розмірі 34 000,00 грн на підставі постанови № R106035 від 02.10.2025 року. Проте ОСОБА_1 так і не зрозумів хто і за що наклав на нього штраф, оскільки, як вбачається із постанови, її виносили в м. Сміла, матеріали розглядав начальник ІНФОРМАЦІЯ_3 (не вказано якого саме) ОСОБА_2 , в кінці постанови (перед підписом) вказано: Начальник ІНФОРМАЦІЯ_3 підполковник ОСОБА_3 , на поставленій печатці вказано ІНФОРМАЦІЯ_5 , реквізити, по яких потрібно сплатити штраф, належать ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Також у постанові не вказано чи складався протокол про правопорушення, чи ознайомлювався з цим протоколом ОСОБА_1 , чи надавав він якісь пояснення з приводу "вчиненого правопорушення", чи повідомлявся (і яким чином) про дату та місце розгляду справи про вчинення даного правопорушення. При цьому в постанові вказано: "Дата надходження від особи заяви, в якій вона зазначає що не оспорює допущене правопорушення та згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності: 30.09.2025; Спосіб надходження заяви: Через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста; Короткий зміст заяви: Повідомлення про вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з порушенням правил військового обліку (законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію)". Тобто, жодної конкретики (хто, яку заяву подавав та на яке саме адміністративне правопорушення погодився).

Позивач стверджує, що не отримував жодної повістки про виклик його для проходження ВЛК.

Крім того, 05.01.2026 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_4 підполковником ОСОБА_4 була винесена постанова № 6423/25 про притягнення

ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 210-1 КУпАП (не проходження ним ВЛК) та накладено штраф у розмірі 17 000,00 грн. ОСОБА_1 зазначену постанову не оскаржував і 06.01.2026 року (наступного дня) сплатив штраф. При цьому 05.01.2026 року в Єдиному державному реєстрі призовників військовозобов`язаних та резервістів «Оберіг» були відсутні відомості про винесення відносно ОСОБА_1 постанови про притягнення його до аналогічного правопорушення. Тобто, станом на 05.01.2026 року оскаржуваної постанови від 02.10.2025 року № R106035 не було.

Ураховуючи викладене, позивач просить суд скасувати постанову від 02.10.2025 року № R106035, що винесена начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 полковником ОСОБА_2 , про притягнення позивача ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 210-1 КУпАП, а провадження у справі закрити.

Крім цього, позивач також просив поновити йому пропущений строк звернення до суду щодо оскарження спірної постанови.

Ухвалою суду від 14.04.2026 року поновлено ОСОБА_1 строк для подання цього позову та відкрито провадження у справі, розгляд вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження.

Сторони справи про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином.

У судове засідання позивач та його представник не з`явилися, останній подав заяву, у якій позов підтримав з викладених у ньому підстав, просив розглянути дану справу без участі позивача та його участі.

Представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_3 та ІНФОРМАЦІЯ_4 , будучи належним чином повідомленими про розгляд справи, у судове засідання не з`явилися. У межах строків, визначених в ухвалі суду, відповідачі відзив на позов до суду не подали.

Відповідно до частини четвертої статті 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, оскільки жоден з учасників справи у судове засідання не з`явився.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Згідно з частиною першою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист у визначений законом спосіб.

Відповідно до частин першої та другої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом установлено, що 05.01.2026 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_4 підполковником ОСОБА_4 винесена постанова № 6423/25 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 210-1 КУпАП (не проходження ним ВЛК) та накладено штраф у розмірі 17 000,00 грн.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, дана постанова набрала законної сили, штраф сплачений позивачем 06.01.2026 року, що підтверджується копією квитанції (а.с. 19).

Тобто 02.10.2025 року також здійснено розгляд справи про адміністративне правопорушення за вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 210-1 КУпАП (не проходження ним ВЛК).

Відповідно до статті 61 Конституції України, ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення. Юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Частиною третьою статті 210-1 КУпАП передбачено відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період.

Відповідно до частини першої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов`язані з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом Служби зовнішньої розвідки України) для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період.

Згідно з частиною третьою статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку, військовозобов`язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом керівників відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов`язані Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).

За визначенням у Законі України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Особливий період в Україні розпочався з 17.03.2014 року, коли було оприлюднено Указ Президента України від 17.03.2014 року № 303/2014 «Про часткову мобілізацію».

Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 в Україні введено воєнний стан, який триває на теперішній час.

Відповідно до статті 235 КУпАП розгляд справ про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 210-1 КУпАП, віднесено до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, від імені яких розглядати справи мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Згідно зі статтями 7, 245 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови.

У статті 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Згідно зі статтею 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі (частина перша статті 283 КУпАП).

При розгляді справи про адміністративне правопорушення уповноважена особа має всебічно, повно і об`єктивно з`ясувати обставини справи, оцінити наявні докази. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

При цьому, особа вважається невинуватою до тих пір, поки її вина не буде доказана у встановленому законом порядку. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (стаття 62 Конституції України).

У зв`язку із застосуванням даного принципу саме відповідач, як особа, що виявила факт адміністративного правопорушення, повинна довести наявність події і складу адміністративного правопорушення та винуватість особи, тобто наявність законних підстав для притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Відповідно до статей 9, 77 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. При цьому, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У статті 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів та показаннями свідків.

Згідно з постановою від 02.10.2025 року № R106035 начальник РТЦК та СП, ОСОБА_2 , розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, відносно громадянина ОСОБА_1 за результатом вивчення відомостей та реєстрової інформації Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, встановив, що ОСОБА_1 не пройшов (відмовився від проходження) ВЛК (пункт 2 розділу ІІ Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав в/сл. та поліцейських на соціальний захист», встановлений абзацом сьомим частини третьої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», чим допустив порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Враховуючи, що громадянин ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення, передбачене частиною третьою статті 210-1 КУПАП, постановив накласти на нього штраф у сумі 17 000,00 грн. В кінці постанови (перед підписом) вказано: Начальник ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_5 , на поставленій печатці вказано ІНФОРМАЦІЯ_5 , реквізити, по яких потрібно сплатити штраф, належать ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Дану постанову до Корсунь - Шевченківського відділу ДВС у Черкаському районі Черкаської області було надіслано ІНФОРМАЦІЯ_5 . У супроводжуючому листі від 28.01.2026 року № 538 вказано: « ІНФОРМАЦІЯ_7 , керуючись Законом України «Про виконавче провадження», направляє Вам для виконання постанову № R106035 від 02.10.2025 року начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 210-1 КУпАП громадянина ОСОБА_1 ».

Дані про те, що позивач отримував повістку про виклик його для проходження ВЛК відсутні.

На підставі вищевикладеного суд дійшов висновку, що відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, у суді жодним чином не доведено правомірності свого рішення, не надано суду доказів, які б підтверджували, що ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене частиною третьою статті 210 КУпАП.

Відповідно до положень частини третьої статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Ураховуючи, що позивач вказує на протиправність притягнення його до адміністративної відповідальності, а тому право останнього є порушеним, у зв`язку з чим воно підлягає захисту шляхом скасування рішення суб`єкта владних повноважень і закриття справи про адміністративне правопорушення.

Відповідно до статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з положеннями частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи висновок суду про задоволення позовних вимог, судовий збір, сплачений позивачем при зверненні до суду з даним позовом, підлягає стягненню пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у сумі 665,60 грн за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Керуючись ст.ст. 194, 242-246, 255, 286, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу по справі про адміністративне правопорушення задовольнити.

Скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 від 02.10.2025 року № R106035 за справою про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 210-1 КУпАП, а провадження закрити.

Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигувань суб`єкта владних повноважень судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору в розмірі 665,60 грн (шістсот шістдесят п`ять гривень шістдесят копійок) за подання до суду цього позову.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дані про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 ; заревстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , засоби зв`язку: НОМЕР_1 ;ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 .

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_7 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 , ел. пошта ІНФОРМАЦІЯ_9

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_7 місце знаходження: АДРЕСА_3 , Код ЄДРПОУ: НОМЕР_4 .

СуддяМельник А.В.