Вирок від 01 червня 2026 р. у справі №438/935/26 — Бориславський міський суд Львівської області

Суд: Бориславський міський суд Львівської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Умисне легке тілесне ушкодження

Дата: 01 червня 2026 р.

Справа: №438/935/26

Суддя: Раданович Г. М.

Справа № 438/935/26

Провадження № 1-кп/438/92/2026

В И Р О К

іменем України

02 червня 2026 року м. Борислав

Бориславський міський суд Львівської області

у складі головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у спрощеному провадженні обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12026142100000035, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09 травня 2026 року, про обвинувачення

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Борислав, Львівської області, громадянина України, українця, з повною загальною середньою освітою, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не одруженого, малолітніх/неповнолітніх дітей на утриманні не має, не депутата, не адвоката, колишнього стрільця помічника гранатометника 3 механізованого відділення 1 механізованого взводу 1 механізованої роти НОМЕР_1 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_2 , відповідно до ст. 89 КК України раніше не судимого

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 125 КК України, –

встановив:

до Бориславського міського суду Львівської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12026142100000035, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09 травня 2026 року, за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 125 КК України, разом із клопотанням прокурора про розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні, без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Ухвалою суду від 01 червня 2026 року, обвинувальний акт у кримінальному провадженні за №12026142100000035 від 09.05.2026 стосовно ОСОБА_3 , підозрюваного у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 125 КК України, призначено до розгляду в порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження на 02 червня 2026 року.

Суд, перевіривши обставини, які встановлені органом досудового розслідування, та які не оспорюються учасниками судового провадження, встановив, що відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_2 №109 від 14.07.2024 ОСОБА_3 , який мобілізований на військову службу за призовом під час мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_2 , призначений на посаду стрільця помічник гранатометника 3 механізованого відділення 1 механізованого взводу 1 механізованої роти НОМЕР_1 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_2 .

У відповідності до вимог ст. ст. 11, 16, 49, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, солдат ОСОБА_3 під час проходження військової служби повинен свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок; знати та виконувати свої обов`язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України; бути зразком високої культури, скромності й витримки, берегти військову честь, захищати свою й поважати гідність інших людей; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.

Водночас, ОСОБА_3 , будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації, у розпорядженні командира військової частини НОМЕР_2 , 08 травня 2026 року близько 20 годин 30 хвилин, перебуваючи в гостьовій кімнаті квартири АДРЕСА_2 , знаючи про те, що здоров`я будь-якої людини рівною мірою охороняється законом, протиправне посягання на нього є кримінально караним, на грунті раптово виниклих неприязних відносин із своїм знайомим ОСОБА_4 , діючи умисно, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання наніс ОСОБА_4 два удари кулаком правої та лівої руки в ділянку правого та лівого ока, при цьому спричинивши потерпілому тілесні ушкодження у вигляді синців в ділянках обох очниць, що відноситься до легкого тілесного ушкодження.

Такі дії ОСОБА_3 органом досудового розслідування кваліфіковані за частиною 1 статті 125 КК України, а саме умисне легке тілесне ушкодження.

Крім цього, ОСОБА_3 08 травня 2026 року близько 20 годин 30 хвилин, перебуваючи в гостьовій кімнаті квартири АДРЕСА_2 , знаючи про те, що здоров`я будь-якої людини рівною мірою охороняється законом, протиправне посягання на нього є кримінально караним, на грунті раптово виниклих неприязних відносин із громадянином ОСОБА_5 , діючи умисно, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання наніс ОСОБА_5 один удар кулаком своєї лівої руки в ділянку правого ока, спричинивши потерпілому тілесні ушкодження у вигляді синця в ділянці очниці справа, що відноситься до легкого тілесного ушкодження.

Такі дії ОСОБА_3 органом досудового розслідування кваліфіковані за частиною 1 статті 125 КК України, а саме умисне легке тілесне ушкодження.

Обставини вчиненого ОСОБА_3 кримінального проступку не оспорюються учасниками кримінального провадження, які згодні з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні, про що свідчать додані до обвинувального акта їхні письмові заяви.

Згідно з ч. 2 ст. 381 КПК України суд розглянув обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України не здійснювалось.

Відповідно до ч. 2 ст. 302 КПК України до обвинувального акту при його направленні до суду додано заяву ОСОБА_3 , складену в присутності захисника ОСОБА_6 , про беззаперечне визнання винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження (згідно з ч. 2 ст. 302 КПК України) та згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні.

Судом також встановлено, що потерпілі ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , подали письмові заяви щодо згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження (згідно з ч.2 ст. 302 КПК України) та згоду на розгляд обвинувального акта в спрощеному провадженні;

Згідно з ч. 2 ст. 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Відповідно до ч. 4 ст. 382 КПК копія вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надсилається учасникам судового провадження.

Вивчивши матеріали кримінального провадження, дослідивши зібрані досудовим розслідуванням у справі докази в їх сукупності, обмежившись у відповідності до вимог частини 2 статті 382 КПК України зазначенням у вироку встановлених органом досудового розслідування обставин, які не оспорюються учасниками кримінального провадження, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень доведена повністю. Діяння, у вчиненні яких він обвинувачується, мали місце, міститять склад кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, та кваліфікується судом як умисне легке тілесне ушкодження.

При призначенні покарання обвинуваченому суд, згідно з вимогами ст.ст. 65-67 КК України та роз`ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання», враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особливості конкретного кримінального правопорушення й обставини його вчинення, особу винного, його поведінку до вчинення кримінального правопорушення і після його вчинення, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, та вимоги ч. 2 ст. 50 КК України, відповідно до якої, покарання має на меті не тільки кару, а ще має бути і необхідним та достатнім для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

Вчинені обвинуваченим кримінальні правопорушення, відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до кримінальних проступків.

Вивченням матеріалів щодо особи обвинуваченого встановлено, що ОСОБА_3 є військовослужбовцем (на даний час перебуває у розпорядженні командира військової частини НОМЕР_2 ); не одружений, малолітніх/неповнолітніх дітей на утриманні не має; за місцем служби характеризується негативно, за місцем проживання характеризується посередньо; відповідно до ст. 89 КК України раніше не судимий; не перебуває на обліку у лікаря-нарколога, перебуває на обліку у лікаря психіатра;

Згідно висновку судово-психіатричного експерта №810 від 26.06.2026, ОСОБА_3 на даний час тяжким психічним розладом не страждає, виявляє ознаки психічних та поведінкових розладів внаслідок вживання алкоголю із синдромом залежності. За своїм психічним станом може повною мірою усвідомлювати свої дії та керувати ними. На час інкримінованих дій, ОСОБА_3 також тяжким психічним розладом не страждав, виявляв ознаки психічних та поведінкових розладів внаслідок вживання алкоголю із синдромом залежності. За своїм психічним станом міг повною мірою усвідомлювати свої дії та керувати ними. Обвинувачений не потребує застосування примусових заходів медичного характеру .

Обставинами, які пом`якшують покарання, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, які обтяжують покарання, не встановлено.

Таким чином, приймаючи до уваги викладене, суд вважає за можливе призначити необхідне та достатнє для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень покарання у виді штрафу, у межах санкції ч. 1 ст. 125 КК України, оскільки, зважаючи на особу обвинуваченого, інші види покарань до нього застосувати неможливо.

У кримінальному провадженні цивільні позови не заявлялися, запобіжний захід ОСОБА_3 не обирався, процесуальні витрати відсутні, речові докази відсутні.

Керуючись ст.ст. 370, 374-376, 382 КПК України, суд –

ухвалив:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 125 КК України та призначити йому покарання за частиною 1 статті 125 КК України у виді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850,00 (вісімсот п`ятдесят) грн.

Вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду через Бориславський міський суд Львівської області протягом тридцяти днів з моменту отримання його копії з підстав, передбачених частиною 1статті 394 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Суддя ОСОБА_7

Оригінал: reyestr.court.gov.ua