Постанова від 31 травня 2026 р. у справі №691/399/26 — Городищенський районний суд Черкаської області

Суд: Городищенський районний суд Черкаської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Невиконання батьками або особами, що їх замінюють, обов'язків щодо виховання дітей

Дата: 31 травня 2026 р.

Справа: №691/399/26

Суддя: Синиця Л. П.

ГОРОДИЩЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 691/399/26

провадження №3/691/168/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2026 рокуСуддя Городищенського районного суду Черкаської області Синиця Л. П.,

розглянувши адміністративні матеріали, які надійшли з ВП № 1 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 , працююча на птахофабриці, за частиною 4 статті 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

Із протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 837033 від 06.03.2026 року, вбачається, що ОСОБА_1 притягується до адмінвідповідальності за те, що 01.03.2026 малолітній син ОСОБА_2 таємно викрав грошові кошти у сумі 7000 грн з будинку за адресою: АДРЕСА_2 , вчинивши діяння, що містять ознаки злочину, відповідальність за який передбачена ст. 185 КК України, чим вчинила правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 184 КУпАП.

ОСОБА_1 в судове засідання не з’явилась, про день та час розгляду справи повідомлена належним чином, що підтверджено рекомендованим листом R067182107341 з відміткою АТ "Укрпошта" про вручення адресату. Клопотань про відкладення розгляду справи від неї не надходило.

Згідно положень ст. 268 КУпАП, адміністративне правопорушення за ст. 184 КУпАП не відноситься до правопорушень, по яким є обов’язковою присутність в судовому засіданні особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

При таких обставинах вважаю за можливе розглянути справу на підставі наданих матеріалів (доказів).

Згідно із вимогами статей 7, 245, 251, 280 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв’язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження у справах про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об’єктивне з’ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом. Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язаний з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Вимоги до змісту протоколу про адміністративне правопорушення передбачені статтею 256 КУпАП.

Перевіривши матеріали справи, а саме: протокол про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 837033 від 06.03.2026 року; письмові пояснення ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , з урахуванням вимог ст. 252 КУпАП оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходжу до висновку про закриття провадження, оскільки в протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено суть вчиненого адміністративного правопорушення особою, яка притягається до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 184 КУпАП (є одним з обов’язкових елементів при складанні протоколу), відсутні (не долучено) документів на підтвердження здійснення кримінального провадження (в т. ч. внесення відомостей за фактом кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, відомості про стан досудового розслідування кримінального провадження (за його наявності), дані щодо встановлення винуватості неповнолітнього у вчиненні діяння, яке містить ознаки кримінального правопорушення), а також відсутня інформація (відомості) на підтвердження наявності обов’язків у притягуваної особи щодо виховання неповнолітнього.

Згідно з частиною 2 статті 251 КУпАП, обов’язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Частиною 4 статті 184 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення неповнолітніми діянь, що містять ознаки кримінального правопорушення, відповідальність за які передбачена Кримінальним кодексом України, якщо вони не досягли віку, з якого настає кримінальна відповідальність.

Адміністративне правопорушення - це вчинок, який має форму дії або бездіяльності. Проте, щоб вчинок можна було кваліфікувати як адміністративне правопорушення, він повинен мати сукупність юридичних ознак, що визначають склад правопорушення. Наявність усіх ознак правопорушення є єдиною підставою для притягнення правопорушника до відповідальності. Якщо відсутня хоча б одна з ознак правопорушення, особа не може бути притягнута до відповідальності.

Відповідно до статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно правової позиції Верховного Суду, висловленої у постанові від 08 липня 2020 року у справі № 463/1352/16-а, у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях притримується позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа "Коробов проти України" № 39598/03 від 21.07.2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (рішення від 18 січня 1978 року у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства" (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25).

Виходячи з наведеного, вважаю, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 184 КУпАП, не доведено поза розумним сумнівом, а тому не вбачаю підстав для притягнення її до адміністративної відповідальності.

Пунктом 1 частини 1 статті 247 КУпАП встановлено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 7, 9, 184 ч. 4, 247, 245, 251, 252, 280, 283, 284 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

Провадження в справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 184 КУпАП (протокол про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 837033 від 06.03.2026 року), - закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутності події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 184 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Городищенський районний суд Черкаської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня винесення постанови.

Суддя Л. П. Синиця

Оригінал: reyestr.court.gov.ua