Рішення від 01 червня 2026 р. у справі №636/5476/21 — Чугуївський міський суд Харківської області

ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

__________________________________________________________________________

Справа № 636/5476/21 Провадження № 2/636/692/26

Дата

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2026 року м. Чугуїв

Чугуївський міський суд Харківської області у складі:

головуючого - судді Карімова І.В.,

за участю секретаря судового засідання Ріпи І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Акціонерного товариства (АТ) «Страхова компанія «ІНГО», третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ) «ЕКОКАР» про стягнення страхового відшкодування за договором страхування,

ВСТАНОВИВ:

03.12.2021 року ОСОБА_1 в порядку захисту своїх прав споживача за договором страхування звернувся до суду з позовом до АТ «Страхова компанія «ІНГО» про стягнення страхового відшкодування в розмірі 350 000 грн. за договором добровільного страхування засобу наземного транспорту від нещасних випадків, укладеного 24.04.2019 року між ним та Приватним Акціонерним товариством (ПрАТ) «АСК «ІНГО Україна» ( нині - АТ «Страхова компанія «ІНГО»), посилаючись на безпідставну відмову відповідача від такої виплати у зв`язку з угоном належного йому на праві власності автомобіля марки NISSAN моделі LEAF, 2013 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузову(шасі) НОМЕР_2 , який був переданий в оренду ТОВ «ЕКОКАР» у січні 2019 року. Позовні вимоги обгрунтовані тим, що йому ( ОСОБА_1 ) стало відомо, що 13 серпня 2019 року було зафіксовано угон вказаного автомобіля. Того ж дня від директора ТОВ «ЕКОКАР» ОСОБА_2 було подано заяву до Дніпровського ВП ГУНП в Дніпропетровській області про угон п`яти автомобілів, яке тривалий час не надавав витяг з єдиного реєстру досудових розслідувань. Про даний випадок було одразу повідомлено ПрАТ «АСК «ІНГО Україна», яке листом за вих.№3985 від 22.11.2019 року відмовило йому у виплаті страхового відшкодування у повному обсязі, посилаючись на відсутність страхового випадку, а також несвоєчасне повідомлення страхувальником про настання страхового випадку. 16.04.2021 він повторно звернувся до відповідача з вимогою про сплату грошової компенсації за договором страхування, але знов отримав відмову відповідача з новим формулюванням про те, що наданий договір оренди автомобілів №87 від 12.02.2019 ( серед яких був й належний йому автомобіль), укладений між ТОВ «ЕКОКАР» та ОСОБА_3 не був посвідчений нотаріально. Позивач зазначав, що ним були подані до відповідача документи після отримання витягу з ЄРДР щодо факту угону автомобілів, тобто у строк, визначений п. 11.20 договору страхування, а також надав страховику всі документи, які перелічені у п. 9.2 договору страхування. Таким чином, позивач вважає, що він виконав всі умови договору страхування для того, щоб йому були сплачені страхові платежі через угон транспортного засобу.

Ухвалою Чугуївського міського суду Харківської області від 03.12.2021 року відкрито провадження у справі, розгляд якої призначено за правилами загального позовного провадження у підготовчому судовому засіданні.

18.01.2021 року АТ «Страхова компанія «ІНГО» надало відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 , посилаючись на те, що 11.09.2019 року позивач звернувся до відповідача з повідомленням про настання події- пропажу авто разом з водієм, з яким був укладений договір оренди, якій закінчився 21.08.2019, та відключенням GPS. З огляду на те, що страховиком було встановлено, що орендар застрахованого - ТОВ «ЕКОКАР» добровільно передав застрахований транспортний засіб (ТЗ) за договором оренди третій особі, враховуючи правову кваліфікацію злочину- самоправство відповідно до наданого позивачем витягу з ЄРДР від 21.08.2019за підписом слідчого Коляндра С.В. , страховиком було достовірно встановлено, що подія, з приводу якої позивачем подано повідомлення, не є страховим випадком (не мало місце незаконне заволодіння ТЗ шляхом крадіжки, грабежу, розбійного нападу, пошкодження або знищення ТЗ під час спроби незаконного заволодіння), відповідач листом за вих.№3985 від 22.11.2019 повідомило ОСОБА_1 , що подія не є страховим випадком. 16.04.2021 позивач звернувся із заявою ( яка була підписана невідомою особою, оскільки в ній підпис відрізнявся від підпису ОСОБА_1 ) про відшкодування шкоди, заподіяного його автомобілю в результаті викрадення. Листом № 2104958 від 05.07.2021 ОСОБА_1 було відмовлено у виплаті страхової виплаті з огляду на те, що наданий договір оренди застрахованого ТЗ, на порушення вимог ст. 799 ЦК України не був посвідчений нотаріально, а тому існують передбачені п.12.2.5 договору страхування підстави для відмови у страховій виплаті. Також на порушення пунктів 11.11, 11.13, 11.18 договору страхування позивачем не наданий оригінал свідоцтва про реєстрацію ТЗ. Також на порушення пункту 11.20 договору страхування позивачем подана заява про страховику тільки 16.04.2021 року. Також позивач без зазначення правових підстав просить стягнути з відповідача страхову суму у розмірі 350 000 грн., а не страхове відшкодування у разі настання страхового випадку відповідно до ст. 979 ЦК України та ст. 20 Закону України «Про страхування». При визначенні ціни позову позивачем не враховано ні розміру франшизи, не розміру зносу ТЗ, тому позовні вимоги є необґрунтованими та недоведеними. Також посилається на порушення позивачем інших вимог ЦПК України при зверненні до суду з цим позовом ( а.с. 43-70).

Згідно розпорядження Голови Верховного Суду № 2/0/9-22 від 08.03.2022 року «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану» територіальну підсудність Чугуївського міського суду Харківської області було змінено на територіальну підсудність Глобинського районного суду Полтавської області.

Згідно розпорядження Голови Верховного Суду № 65 від 17.11. 2022 року «Про відновлення територіальної підсудності судових справ окремих судів м. Харкова та Харківської області» територіальну підсудність Чугуївського міського суду Харківської області відновлено з 23.11.2022 року.

Ухвалою Чугуївського міського суду Харківської області від 27 березня 2023 року задоволено клопотання сторони позивача та залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача ТОВ «ЕКОКАР»(а.с. 89).

Ухвалою Чугуївського міського суду Харківської області від 15 травня 2023 року задоволено клопотання представника позивача адвоката Бондарук Я.М. про витребування доказів.

Ухвалою Чугуївського міського суду Харківської області від 11 квітня 2024 року закрито підготовче провадження у справі, розгляд якої призначено по суті.

Подалі розгляд справи неодноразово відкладався з різних причин, в тому числі й у зв`язку із задоволенням клопотання представника позивача ОСОБА_1 та третьої особи ТОВ «ЕКОКАР» - адвоката Мироненка С.С. про відкладення розгляду справи.

Подалі через підсистему «Електронний суд» від представника позивача ОСОБА_1 та третьої особи ТОВ «ЕКОКАР» - адвоката Мироненка С.С. надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутністю та відсутністю позивача ОСОБА_1 з проханням задовольнити позовні вимоги.

Представником відповідача АТ «СК «ІНГО» адвокатом Вілько Н.Г. до суду через підсистему «Електронний суд» надана заява про розгляд справи за її відсутністю з посилання про те, що позов ОСОБА_1 не визнається.

Учасники справи до суду не з`явилися, повідомлені про розгляд справи належним чином. У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України не здійснювалось.

Перевіривши матеріали справи, дослідивши надані докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

На підставі ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з частиною першої статті 15, частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Судом встановлено, що 24.04.2019 року між ОСОБА_1 (страхувальник та вигодонабувач) та ПрАТ «АСК «ІНГО Україна» (страховик) був укладений договір страхування № 720591745.19 добровільного страхування засобів наземного транспорту, цивільної відповідальності, водія та пасажирів від нещасних випадків. За вказаним договором був застрахований транспортний засіб - належний на праві власності ОСОБА_1 автомобіль марки NISSAN моделі LEAF, 2013 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузову(шасі) НОМЕР_2 . Відповідно до пункту 2 договору страхування предметом договору страхування є майнові інтереси страхувальника. Що не суперечать закону, пов`язані з володінням, користуванням і розпорядженням вищевказаним транспортним засобом дійсною вартістю 13 069,45 USD. Страхова сума ТЗ- 350 000 грн.; франшиза за ризиком «Угон» 10% ( 35 000 грн.); франшиза при повній загибелі ТЗ -10% ( 35 000 грн.); франшиза за всіма іншими страховими випадками -3500 грн. від страхової суми. Страховим випадком за договором є пошкодження, знищення або втрата транспортного засобу, його складових частин, деталей або обладнання внаслідок дорожньо-транспортної пригоди; пожежі; стихійного лиха; падіння предметів, попадання каміння; протиправних дій третіх осіб; угону. Строк дії договору з 00.00 год. 06.05.2019 року до 24.00 год. 04.05.2020 року. (пункт 5).

Відповідно до п.9.2.2. -9.2.4 договору при викраденні ТЗ страхувальник негайно (протягом години) в межах населеного пункту та не пізніше 6-ти годин за його межами сповістити в телефонному режимі контакт-Центр страховика; повідомити номер договору страхування, обставини настання страхового випадку, місце події, іншу інформацію щодо страхової події; подати в компетентні органи усі необхідні документи для внесення інформації про факт незаконного заволодіння ТЗ до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Згідно п.10.2.6 договору страхування при незаконному заволодінні ТЗ виплата відшкодування здійснюється не раніше ніж через 2 місяці після угону, по закінченні терміну досудового розслідування слідчими органами МВС з урахуванням франшизи, зносу за період дії договору страхування.

Згідно п. 15.6 договору страхування транспортний засіб здається в прокат/оренду.

Як вбачається з копії договору № 13-11-18 оренди (найму) транспортного засобу від 13.11.2018 року, укладеного між ТОВ «ЕКОАР» в особі директора ОСОБА_2. та ОСОБА_1 , останній передав ( згідно акту-приймання-передачі №1 до договору оренди транспортних засобів) орендарю належний йому автомобіль марки NISSAN моделі LEAF, 2013 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузову(шасі) НОМЕР_2 у строкове платне користування з можливістю здавати наймачем автомобіль у суборенду без отримання додаткової згоди наймодавця ( п. 7.2,10.1)- а.с.43-47,175-179.

Згідно договору оренди №87 від 12.02.2019 року, укладеного між ТОВ «ЕКОАР» в особі директора ОСОБА_2. та фізичною особою ОСОБА_3 орендодавець передав у строкове платне користування орендареві за актом приймання-передачі автомобіль марки NISSAN моделі LEAF, 2013 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузову(шасі) НОМЕР_2 , а також свідоцтво про реєстрацію ТЗ та ключі(п.1.2 договору оренди).- а.с.47-50.

Подалі як вбачається з копії листа директора ТОВ «ЕКОКАР» від 21.08.2019 у зв`язку з систематичним порушенням умов договору оренди №87 від 12.02.2018 договір був розірваний в односторонньому порядку з 21.07.2019 року на підставі п. 2.3.1 договору(а.с. 174).

З матеріалів справи вбачається, що 13 серпня 2019 року від директора ТОВ «ЕКОКАР» ОСОБА_2 було подано заяву до Дніпровського ВП ГУНП в Дніпропетровській області про прийняття міри до невстановленої особи, яка самоуправно заволоділа майном ТОВ «ЕКОКАР» - п`ятьма автомобілями, у тому числі й належного позивачу автомобіля марки NISSAN моделі LEAF, 2013 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузову(шасі) НОМЕР_2 (а.с. 17-154, 115).

Про зазначене позивач ОСОБА_1 повідомив страховика ПрАТ «АСК «ІНГО Україна»

11.09.2019, зазначивши про пропажу авто разом з водієм, з яким був укладений договір оренди, якій закінчився 21.08.2019, та відключенням GPS, та відкриття кримінального провадження за фактом угону ТЗ(а.с. 153).

У зв`язку із вказаними подіями Дніпровським ВП ГУНП в Дніпропетровській областіпроводилось досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12019040030001975 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 289 КК України.

З копії постанови слідчого відділу Дніпровського РУП ГУНП в Дніпропетровській області від 12.08.2021 року кримінальне провадження № 12019040030001975 за ч.3 статті 289 КК України закрите у зв`язку з тим, що під час досудового слідства встановлена відсутність складу кримінального правопорушення. Досудовим розслідуванням встановлено, що між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 існували договірні відносини оренди автомобілів, тому доказів підтвердження вини останнього у здійсненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 289 КК України, не було встановлено( а.с.116).

Листом за вих.№3985 від 22.11.2019 року відповідачем було відмовлено ОСОБА_1 у виплаті страхового відшкодування у повному обсязі, посилаючись на відсутність страхового випадку, а також несвоєчасне повідомлення страхувальником про настання страхового випадку (а.с.18-19)

Листом № 2104958 від 05.07.2021 ОСОБА_1 було відмовлено у виплаті страхової виплаті з огляду на те, що наданий договір оренди застрахованого ТЗ, на порушення вимог ст. 799 ЦК України не був посвідчений нотаріально, а тому існують передбачені п.12.2.5 договору страхування підстави для відмови у страховій виплаті. Також на порушення пунктів 11.11, 11.13, 11.18 договору страхування позивачем не наданий оригінал свідоцтва про реєстрацію ТЗ. Також на порушення пункту 11.20 договору страхування позивачем подана заява про страховику тільки 16.04.2021 року(а.с.20-21).

Відповідно до примітки до статті 289 КК України під незаконним заволодінням транспортним засобом у цій статті слід розуміти вчинене умисно, з будь-якою метою протиправне вилучення будь-яким способом транспортного засобу у власника чи користувача всупереч їх волі.

Вище наведені докази свідчать про те, що автомобіль марки NISSAN моделі LEAF, 2013 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузову(шасі) НОМЕР_3 був вилучений протиправно або поза волею його власника ОСОБА_1 . Натомість ОСОБА_3 отримав цей автомобіль у тимчасове користування на підставі договору оренди № 87 від 12.02.2019 року, отримав також свідоцтво про реєстрацію ТЗ та ключі від цього транспортного засобу. Тобто, вказаний транспортний засіб перебував у нього протягом декількох місяців за згодою власника. Проте в подальшому ОСОБА_3 після розірвання договору оренди самостійно розпорядився ним, порушивши права власності позивача.

Відповідно до статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають, зокрема, з договору.

У частині першій статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з частиною першою статті 988 ЦК України страховик зобов`язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору (стаття 526 ЦК України).

Відповідно до статті 16 Закону України від 07 березня 1996 року № 85/96-ВР "Про страхування" в редакції, чинній на момент укладення страхового договору від 24 квітня 2019 року (далі - Закон № 85/96-ВР) договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Згідно з пунктом 3 статті 20 Закону № 85/96-ВР при настанні страхового випадку страховик зобов`язаний здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

За вимогами статті 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

У статті 990 ЦК України та статті 25 Закону № 85/96-ВР визначено, що здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Відповідно до пункту 2 розділу 1 договору страхування страховими ризиками вважаються, зокрема, втрата транспортного засобу- «угон».

Відповідно до пункту 8.3.5 договору страхування страховик має право відмовити у відшкодуванні за договором страхування у випадках, передбачених договором, Правилами та законом.

Згідно з частиною другою статті 8 Закону № 85/96-ВР страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов`язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

За змістом позову ОСОБА_1 просив суд стягнути із АТ «Страхова компанія «ІНГО» про страхове відшкодування в розмірі 350 000 грн.у зв`язку із настанням страхового випадку за ризиком «угон». Між тим аналіз змісту договору страхування та досліджених доказів суд приходить до висновку, що за умовами укладеного сторонами договору у випадку добровільної передачі страхувальником іншій особі ключів до замка запалювання та оригіналу свідоцтва про реєстрацію ТЗ на підставі укладених договорів оренди належного ОСОБА_1 автомобіля,виплата страхового відшкодування за ризиком «УГОН» не здійснюється.

Вимог про стягнення страхового відшкодування за іншими видами страхових ризиків, передбачених договором страхування, позивач ОСОБА_1 не заявляв.

Відповідно до підпункту 5 частини третьої статті 2 та частини першої статті 13 ЦПК України диспозитивність належить до основних засад (принципів) цивільного судочинства та передбачає, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За загальним правилом, визначеним статтею 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, що є одним із основоположних його принципів. За змістом частини третьої зазначеної норми, обов`язок доведення обставин, які мають значення для справи і на які посилається особа як на підставу своїх вимог або заперечень, покладається на кожну із сторін.

Згідно із частинами першою, п`ятою, шостою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

У частинах першій-третій статті 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У постанові від 18 березня 2020 року в справі № 129/1033/13 Велика Палата Верховного Суду наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджувальної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс.

Пріоритет у доказуванні надається не тому, хто надав більшу кількість доказів, а першочергово їх достовірності, допустимості та достатності для реалізації стандарту більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджувальної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим ніж протилежний.

При розгляді цієї справи суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема, у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01, пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00, пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04, пункт 58), за якою принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що в рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належно зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torijav. Spain), пункт 29).

Оскільки позивач відповідно до ч.3 ст.22 Закону України «Про захист прав споживачів» звільнений від сплати судового збору за подання цього позову, у задоволенні якого суд відмовляє, відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України судові витрати у вигляді судового збору компенсуються за рахунок держави.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76, 78, 95, 141, 258-259, 263,268, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Страхова компанія «ІНГО», третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕКОКАР» про стягнення страхового відшкодування за договором страхування- залишити без задоволення.

Судові витрати у вигляді судового збору компенсувати за рахунок держави.

Апеляційна скарга на рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Харківського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , НОМЕР_4 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 .

Представник позивача: адвокат Мироненко Станіслав Станіславович, РНОКПП НОМЕР_5 , адреса листування: м. Харків, вул. Сумська, буд. 41, оф.7, Е-mail: ІНФОРМАЦІЯ_2

Третя особа на стороні позивача: ТОВ «ЕКОКАР»(місцезнаходження: 61070 , місто Харків, вул. Рудика, б. 6, код ЄДРПОУ 39700807).

Відповідач: Акціонерне товариство «Страхова компанія «ІНГО», код ЄДРПОУ 16285602, адреса: 01054, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська,33, ел. пошта nvilko@ingo.ua

Представник відповідача: Вілько Наталія Георгіївна, РНОКПП НОМЕР_6 , ел. пошта ІНФОРМАЦІЯ_3

Суддя І.В. Карімов