Вирок від 01 червня 2026 р. у справі №317/1207/26 — Дніпровський районний суд міста Запоріжжя

Дата документу 02.06.2026

Справа № 317/1207/26

Провадження № 1-кп/334/551/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 червня 2026 року м. Запоріжжя

Дніпровський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника –адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя кримінальне провадження за № 12026082230000115 від 10.02.2026 року за звинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Запоріжжя, українця, громадянина України, який має середню професійно-технічну освіту, офіційно працевлаштованого в ТОВ «ЛА- КРУА», не одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 20.06.2023 року (Єдиний унікальний номер справи 333/3272/23, номер провадження 3/333/1625/23), яка набрала законної сили 03.07.2023, ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 40800 гривень, з позбавленням права керування транспортним засобом на строк п`ять років, без оплатного вилучення автомобіля.

У подальшому ОСОБА_4 , достовірно знаючи про наявність вказаної постанови суду, яка набрала законної сили і про те, що даним судовим рішенням його позбавлено права керування транспортними засобами на 5 років, діючи умисно, з метою невиконання постанови суду щодо позбавлення права керування транспортними засобами, маючи реальну можливість її виконати, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення статті 68 Конституції України та частини 2 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», відповідно до якої судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України, у період з 03.07.2023 року по 10.02.2026 року продовжив керувати транспортними засобами та систематично вчиняв адміністративні правопорушення, тим самим умисно не виконував постанову Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 20.06.2023 року, яка набрала законної сили 03.07.2023 року, за наступних обставин.

16 липня 2023 року о 15 годині 35 хвилин, ОСОБА_4 , будучи особою, позбавленою права керування транспортними засобами, умисно не виконуючи рішення суду, керував транспортним засобом - автомобілем марки «ЗАЗ- 110307», державний номерний знак НОМЕР_1 , та рухався по вул. Вишнева у с. Лукашеве Запорізького району Запорізької області, де був зупинений працівниками поліції за порушення Правил дорожнього руху.

За вказаним фактом відносно ОСОБА_4 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 180220 від 16.07.2023 року.

Постановою Запорізького районного суду Запорізької області від 29.09.2023 року (провадження № 3/317/1707/2023, справа № 317/4048/23) за результатами розгляду вище зазначеного протоколу, ОСОБА_4 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 40800 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на п`ять років, без оплатного вилучення транспортного засобу.

Крім того, 15 вересня 2024 року о 13 годині 00 хвилин, ОСОБА_4 , будучи особою, позбавленою права керування транспортними засобами, продовжуючи свій злочинний умисел, направлений на не виконання рішення суду, яке набрало законної сили, керував транспортним засобом - автомобілем марки «ЗАЗ-110307», державний номерний знак НОМЕР_1 , та рухався по вул. Центральна у с. Лежине Запорізького району Запорізької області, де був зупинений працівниками поліції за порушення Правил дорожнього руху.

За вказаним фактом, відносно ОСОБА_4 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 1298393 від 15.09.2024 року.

Постановою Запорізького районного суду Запорізької області від 24.10.2024 року (провадження № 3/317/2888/2024, справа № 317/5148/24), за результатами розгляду вище зазначеного протоколу, ОСОБА_4 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 40800 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на п`ять років, без оплатного вилучення транспортного засобу.

Крім того, ОСОБА_4 , продовжуючи свій злочинний умисел, усвідомлюючи протиправність своїх дій, будучи особою, позбавленою права керування транспортними засобами, умисно не виконуючи рішення суду, 10.02.2026 року о 05 годин 58 хвилин, керував транспортним засобом - скутером марки «Honda», модель «Dio 27», без державного номерного знаку, та рухався по грантовій дорозі, поблизу вул. Ясна в с. Степне Запорізького району Запорізької області, де був зупинений працівниками поліції за порушення Правил дорожнього руху.

За вказаним фактом, відносно ОСОБА_4 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 587457 від 10.02.2026 року.

Таким чином, ОСОБА_4 , достовірно знаючи про наявність постанови суду, якою його позбавлено права керування транспортним засобом строком на п`ять років, діючи умисно, починаючи з 03.07.2023 року, вчиняв адміністративні правопорушення у сфері забезпечення правил дорожнього руху, за що був притягнутий до адміністративної відповідальності, тим самим умисно ухилився від виконання постанови Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 20.06.2023 року.

Дії ОСОБА_4 кваліфіковані органом досудового розслідування за ч. 1 ст. 382 КК України, а саме: умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили.

Під час досудового розслідування 27.02.2026 року між прокурором Запорізької окружної прокуратури Запорізької області ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за участю захисника, укладена угода про визнання винуватості.

Згідно з даною угодою, прокурор і підозрюваний дійшли згоди щодо формулювання підозри, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин і правової кваліфікації дій ОСОБА_4 за ч.1 ст. 382 КК України, підозрюваний ОСОБА_4 у повному обсязі сформульованої підозри беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні даного кримінального правопорушення. Також сторонами угоди було узгоджене покарання, яке необхідно призначити ОСОБА_4 за скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 382 КК України, у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік. На підставі ст.75 КК України звільнити від відбування призначеного судом покарання з випробуванням, та покладенням обов`язків, передбачених ст.76 КК України.

Прокурор у підготовчому судовому засіданні зазначив, що при укладанні угоди були дотримані всі вимоги і правила КПК та КК України, а тому просив суд затвердити зазначену угоду і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання.

У підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 , у присутності захисника, свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення беззастережно визнав повністю і просив суд затвердити укладену між ним і прокурором угоду і призначити узгоджену в ній міру покарання, а також зазначив, що розуміє надані йому законом права, наслідки укладення і затвердження угоди про визнання винуватості, визначені ст. 473 КПК України, характер пред`явленого обвинувачення і вид покарання, який до нього буде застосований в результаті затвердження угоди про визнання винуватості і наполягав на затвердженні угоди.

Захисник обвинуваченого у судовому засіданні також просив суд затвердити зазначену угоду і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання.

Заслухавши думку прокурора, обвинуваченого та його захисника, розглядаючи питання про затвердження угоди, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно з ч. 2 ст.469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена за ініціативою прокурора чи обвинуваченого.

Частиною п`ятою статті 469 КПК України передбачено, що угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може ініціюватись в будь-який момент після повідомлення особі про підозру, до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.

Згідно з ч. 4 ст.469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 382 КК України, у вчиненні якого обвинувачений визнав себе винуватим, віднесене до нетяжкого злочину, а отже угода відповідає вимогам закону.

Умови угоди про визнання винуватості не суперечать вимогам кримінального процесуального закону, міра покарання, про призначення якої дійшли згоди обвинувачений і прокурор, визначена з урахуванням положень ст. ст. 53, 65, 66, 67 КК України, угода не суперечить інтересам суспільства. Порушень прав, свобод чи інтересів сторін або інших осіб внаслідок укладення такої угоди судом не встановлено.

Також судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_4 цілком розуміє зміст і наслідки укладання та затвердження угоди, передбачені ч. 2 ст. 473, ст. ст. 394, 424 КПК України, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, положення ч. 5 ст. 474 КПК України, зокрема, те, що він має право на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов`язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого він обвинувачується, а також наслідки невиконання угоди, передбачені ч. 1 ст. 476 КПК України. Укладання угоди є цілком добровільним, тобто, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Обвинувачений ОСОБА_4 погоджується з призначенням судом узгодженого покарання.

При призначенні покарання, визначеного угодою про визнання винуватості від 27 лютого 2026 року суд, у відповідності до положень ст.ст.65-67 КК України, враховує ступінь тяжкості та конкретні обставини вчинення кримінального правопорушення, дані, які характеризують особу обвинуваченого, наявність обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Відповідно до ч. 1 ст. 66 КК України обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченому, визначається щире каяття.

Обставин, відповідно до ст. 67 КК України, які обтяжують покарання обвинуваченому, судом не встановлено.

Крім того, вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує особистість обвинуваченого, який в силу ст. 89 КК України є особою раніше не судимою, має постійне місце проживання, на утриманні має малолітню дитину, 2013 року народження, офіційно працевлаштований.

За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність достатніх підстав для затвердження угоди про визнання винуватості і призначення ОСОБА_4 узгодженої сторонами міри покарання за ч.1 ст. 382 КК України у виді 1 (одного) року позбавлення волі із застосуванням ст.75 КК України, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням, при цьому покласти на останнього обов`язки, передбачені п.1, 2 ч.1; п.2 ч.3 ст.76 КК України, а саме: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Відповідно до ст. 475 КПК України якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Заходи забезпечення та запобіжні заходи не застосовувалися.

Процесуальні витрати по справі відсутні.

Питання про речові докази вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 100, 119, 374, 468, 469, 473, 474, 476 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 27 лютого 2026 року в кримінальному провадженні №12026082230000115 між прокурором Запорізької окружної прокуратури Запорізької області ОСОБА_3 та підозрюваним у цьому провадженні ОСОБА_4 .

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 382 КК України, та призначити йому узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості від 27 лютого 2026 року покарання у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного судом покарання з випробуванням, з іспитовим строком на 1 (один) рік, та покладенням обов`язків, передбачених п.п.1,2 ч.1, п.2 ч.3 ст.76 КК України, а саме:

-періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання;

-не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід ОСОБА_4 не обирати.

Речові докази: мобільний телефон у корпусі сріблястого кольору марки «Xiaomi Readmi 10 2022», скутер марки «HONDA» моделі «DIO 27», які передані на зберігання ОСОБА_4 , - залишити останньому за належністю.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому і прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Вирок може бути оскаржений засудженим, захисником, прокурором, виключно з підстав, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України, до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: ОСОБА_1