Рішення від 31 травня 2026 р. у справі №309/572/26 — Хустський районний суд Закарпатської області

Справа № 309/572/26

Провадження № 2/309/288/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 червня 2026 року м. Хуст

Хустський районний суд Закарпатської області

в складі: головуючого-судді Сідей Я.Я.

з участю секретаря судового засідання: Росоха Д.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження в місті Хуст цивільну справу за позовом:

ОСОБА_1

до

Хустської міської ради,

третя особа без самостійних вимог: приватний нотаріус Хустського районного нотаріального округу Шкарампота В`ячеслав Дмитрович

про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовом до Хустської міської ради, третя особа без самостійних вимог: приватний нотаріус Хустського районного нотаріального округу Шкарампота В`ячеслав Дмитрович про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування. Посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла бабуся позивача ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 від 24 лютого 2015 року. Яка на день своєї смерті була зареєстрована та проживала за адресою: АДРЕСА_1 . З нею на день смерті був зареєстрований та проживав позивач, що підтверджується довідкою виданою виконавчим комітетом Хустської міської ради за № 49 від 09.01.2025 року.

Після смерті ОСОБА_2 , відкрилася спадщина на належне їй майно. До складу спадщини ввійшли всі права та обов`язки, що належали померлій на момент відкриття спадщини і не припинялися внаслідок її смерті.

Спадщина після її смерті зокрема склалась з 1/4 частини казарми АДРЕСА_2 , що підтверджується договором купівлі-продажу 10 травня 2002 року зареєстрованого в реєстрі за № 2808.

Після смерті бабусі спадщину прийняв батько позивача, що підтверджується довідкою приватного нотаріуса Гелеван С.І. від 08.08.2023 року № 58/03-14, згідно якої спадкоємцем в цілому після смерті ОСОБА_2 є ОСОБА_3 (спадкова справа № 25/2019).

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер батько позивача ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_2 від 10 січня 2023 року. На момент своєї смерті він проживав за адресою АДРЕСА_3 .

Після його смерті відкрилася спадщина на належне йому майно. До складу спадщини увійшли всі права та обов`язки, що належали померлому на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Частина спадщини зокрема склалась з успадкованої ним після смерті бабусі 1/4 частини казарми АДРЕСА_2 .

З метою прийняття спадщини після смерті батька позивачем подана заява про прийняття спадщини приватному нотаріусу Хустського нотаріального округу Шкарампота В.Д. За його заявою відкрита спадкова справа за № 70562904, що підтверджується витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі від 25.04.2023 року. Однак нотаріус вказав на неможливість видати свідоцтво на право на спадщину за законом на зазначене спадкове майно, оскільки згідно договору купівлі-продажу посвідченого 10 травня 2002 року державним нотаріусом Хустської державної нотаріальної контори Король О.Ю., зареєстровано в реєстрі за № 2808 «... Продавець продав, а Покупець купила 1/4 (одну четверту) частину казарми АДРЕСА_2 », після чого остання, за життя зробила реконструкцію. А отже право власності на спадковий житловий будинок спадкодавцем не зареєстровано у визначений законодавством спосіб, а тому має місце невідповідність документів які б підтверджували право власності на фактичний об`єкт нерухомості.

Оскільки відсутній належним чином оформлений правовстановлюючий документ, для переоформлення права на спадщину, позивачу рекомендовано нотаріусом звернутися до Хустського районного суду про визнання права власності на нерухоме майно після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , який в свою чергу прийняв, але не оформив своїх спадкових прав після смерті своєї матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , у порядку спадкування.

Згідно акту обстеження житлового будинку за адресою: АДРЕСА_4 ( АДРЕСА_2 , в складі інженера з технічної інвентаризації ОСОБА_4 , техніка з технічної інвентаризації ОСОБА_5 та власника майна, за наслідками обстеження встановлено, що за вказаною адресою знаходиться житловий будинок (приміщення колишньої казарми), яка була поділена на чотири окремі частини «Товариством покупців громадян України» та відчужена чотирьом окремим власникам за окремими правовстановлюючими документами. Обстежувана 1/4 частина житлового будинку належна ОСОБА_2 за договором купівлі-продажу № 2802 від 10.05.2002 р. має загальну площу 456,20 кв.м. житлову площу 204,70 кв.м. При цьому право власності на земельну ділянку під цим будинком ОСОБА_2 не набуто.

Названа частина (1/4) житлового будинку є відокремленою, технічно не пов`язаною із іншими частинами житлового будинку і може експлуатуватися як окремий об`єкт нерухомого майна з присвоєнням окремої поштової адреси.

Також в процесі обстеження встановлено, що іншими співвласниками припинено право спільної часткової власності та оформлено право власності в цілому.

Незалежним експертом ОСОБА_6 07.07.2025 року зроблено незалежну експертизу, та встановлено що ринкова (оціночна) вартість будинку становить 120 127,00 грн.

Через бездіяльність своєї бабусі, щодо здійснення перереєстрації житлового будинку, позивач на сьогодні прийняти спадщину в нотаріальному порядку не може, у зв`язку із чим змушений звернутися до суду з метою захисту своїх прав.

У зв`язку чим, просить виділити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , в натурі окремий об`єкт нерухомості з 1/4 частини казарми АДРЕСА_2 , та визнати за ним право приватної власності на блокований житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 , як окремий об`єкт нерухомого майна, що складає цілу ідеальну частку і який відповідно до постанови КМУ від 12 травня 2023 року за № 488 «Деякі питання проведення технічної інвентаризації» є окремим об`єктом нерухомості і йому присвоюється окрема поштова адреса.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явися, подав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує і просить такі задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_7 у судове засідання не з`явилася, подала клопотання про розгляд справи без її участі, вимоги залишає на розсуд суду.

Третя особа приватний нотаріус Хустського районного нотаріального округу Закарпатської області Шкарампота В.Д. у судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи без його участі, проти задоволення позову не заперечує.

Дослідивши матеріали справи та клопотання сторін, визнаючи в порядку ст.223 ЦПК України необов`язковим відібрання особистих пояснень від учасників процесу, і враховуючи, що у справі наявні достатні матеріали про права і взаємовідносини сторін та визнання позову відповідачем, суд вважає за можливе у судовому засіданні ухвалити рішення про задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла бабуся позивача ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 24 лютого 2015 року, яке видане Хустським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Хустському районі Закарпатської області, за актовим записом №50 (а.с.8).

Згідно з Довідкою №49 від 09.01.2025 року виданою Виконавчим комітетом Хустської міської ради вбачається, що ОСОБА_2 на час смерті була зареєстрована в будинку за АДРЕСА_1 . Разом з нею за вищевказаною адресою був зареєстрований внук – ОСОБА_1 .

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина на належне їй майно в тому числі, на 1/4 частини казарми АДРЕСА_2 , що підтверджується договором купівлі-продажу 10 травня 2002 року, зареєстрованим в реєстрі за №2808, загальною площею 184.0 м.кв.

Відповідно до Довідки приватного нотаріуса Гелеван С.І. від 08.08.2023 року № 58/03-14 підтверджується, що ОСОБА_3 отримав свідоцтво про право на спадщину на все заявлене їм майно, що належало ОСОБА_2 .

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 від 10 січня 2023 року.

Так, ОСОБА_3 прийняв спадщину після смерті своєї матері ОСОБА_2 , яка складається із 1/4 частини казарми АДРЕСА_2 , загальною площею 184 кв.м.

Згідно Свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_4 від 04 травня 2000 року, за актовим записом №88, шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_8 розірвано.

Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина на належне йому майно, в тому числі спадщини, яка склалась з успадкованої ним після смерті бабусі позивача ОСОБА_2 1/4 частини казарми АДРЕСА_2 .

Відповідно до Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі №72240258 від 25.04.2023 року, приватним нотаріусом Хустського нотаріального округу Шкарампота В.Д. відкрита спадкова справа за № 70562904 після смерті ОСОБА_3 .

Згідно відповіді приватного нотаріуса Хустського районного нотаріального округу Шкарампота В`ячеслава Дмитровича №32/01-16 від 24.02.2026 р., вбачається, що право власності на житловий будинок спадкодавцем не зареєстровано у визначений законодавством спосіб, а отже, має місце невідповідність документів які б підтверджували право власності на фактичний об`єкт нерухомості. Роз`яснює, що видача свідоцтва про право на спадщину на спадкове майно після смерті ОСОБА_3 , який в свою чергу прийняв, але не оформив своїх спадкових прав після смерті своєї матері ОСОБА_2 є можливою при наявності правовстановлюючих документів на майно, а також інших супутніх документів на майно, яке належало спадкодавцю. Оскільки відсутній належним чином оформлений правовстановлюючий документ, для переоформлення права на спадщину, спадкоємцю рекомендовано звернутися до Хустського районного суду про визнання права власності на нерухоме майно після смерті ОСОБА_3 , який в свою чергу прийняв, але не оформив своїх спадкових прав після смерті своєї матері ОСОБА_2 , у порядку спадкування.

Згідно Акту обстеження блокованого житлового будинку за адресою: АДРЕСА_4 ( АДРЕСА_2 , в складі інженера з технічної інвентаризації ОСОБА_4 , техніка з технічної інвентаризації ОСОБА_5 , представника власника майна ОСОБА_1 , за наслідками обстеження встановлено, що за вказаною адресою знаходиться житловий будинок (приміщення колишньої казарми), яка була поділена на чотири окремі частини «Товариством покупців громадян України» та відчужена чотирьом окремим власникам за окремими правовстановлюючими документами. Обстежувана 1/4 частина житлового будинку належна ОСОБА_2 за договором купівлі-продажу № 2802 від 10.05.2002 р. має загальну площу 456,20 кв.м. житлову площу 204,70 кв.м. При цьому право власності на земельну ділянку під цим будинком ОСОБА_2 не набуто.

Названа частина (1/4) житлового будинку є відокремленою, технічно не пов`язаною із іншими частинами житлового будинку і може експлуатуватися як окремий об`єкт нерухомого майна з присвоєнням окремої поштової адреси.

Відповідно до п.1 загальних положень Порядку проведення технічної інвентаризації, затвердженого Постановою Кабінетом Міністрів України від 12.05.2023р. № 488, блокований житловий будинок це два та більше житлових будинків (садибного типу, садові, дачні) заввишки не більше чотирьох поверхів, у яких спільна стіна збудована по межі окремих земельних ділянок. Кожен блокований будинок є самостійним об`єктом нерухомого майна, якому присвоюється окрема адреса та оформленням його, як об`єкт майна в цілій частині, блокованого житлового будинку.

Також в процесі обстеження встановлено, що іншими співвласниками припинено право спільної часткової власності та оформлено право власності в цілому.

Згідно Висновку про вартість майна оцінювачем ОСОБА_6 07.07.2025 року зроблено незалежну експертизу, та встановлено що ринкова (оціночна) вартість житлового будинку під літ.А, загальною площею 183,8 кв.м. становить 120 127,00 грн.

Таким чином позивач не має можливості оформити спадщину через нотаріальну контору через відсутність правовстановлюючих документів на спадковий будинок.

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ч. 1 ст. 1217 ЦК України, заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи.

Частиною 1, 2 статті 1234 ЦК України, право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Право на заповіт здійснюється особисто. Вчинення заповіту через представника не допускається.

Згідно до ч. 1 ст. 1235 ЦК України, заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

Відповідно до ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. У відповідності до ст. 1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 ЦК України.

Згідно положень ст. 1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати Свідоцтво про право на спадщину. Статтею 1297 зазначеного Кодексу встановлено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Крім того, відповідно до норм ч. 5 ст. 1268 ЦК незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини та згідно із ч. 3 ст. 1296 ЦК відсутність Свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

У відповідності до ч.1 ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

В той же час, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, зокрема, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою( ст.328 ч.2, ст.392 ЦК України).

Верховний Суд України в п. 23 Постанови Пленуму «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року за № 7 роз`яснив, що Свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду з правилами позовного провадження.

Відповідно до п.37 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 року № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» з урахуванням положень частини першої статті 15 та статті 392 ЦК власник майна має право пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Виходячи зі змісту наведених норм права, потреба в такому способі захисту права власності виникає тоді, коли наявність суб`єктивного права власника не підтверджена відповідними доказами, підлягає сумніву, не визнається іншими особами або ними оспорюється, а не в тому разі, коли цими особами не виконується відповідне рішення суду, ухвалене раніше.

Відповідно до ч.3 ст.3 Закону України від 01.07.2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Відповідно до ч.4 ст.3 зазначеного Закону права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов`язкової реєстрації таких прав.

Правовстановлюючих документів на спадковий будинок не оформлено, тому держава офіційно не визнає ні право власності спадкодавця на нерухоме майно, ні право власності спадкоємця, набуте в порядку спадкування.

За змістом п. 62 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української PCP підтвердженням приналежності будинку, який знаходиться в сільському населеному пункті, можуть бути відповідні довідки виконавчого комітету сільської Ради депутатів трудящих, які видавалися в тому числі і на підставі записів у погосподарських книгах.

Додатками №32 та №33 до Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій виконавчими комітетами міських, селищних, сільських Рад депутатів трудящих було затверджено зразки довідок про право власності колгоспного (селянського) двору на жилий будинок та про право власності робітника чи службовця на жилий будинок.

За змістом зазначених нормативних актів виникнення права власності на житлові будинки, споруди не залежало від державної реєстрації цього права. До компетенції виконкомів місцевих Рад відносилось також питання узаконення цих будівель та внесення записів про право власності на будинки за громадянами у погосподарські книги місцевих Рад. Погосподарські книги є особливою формою статистичного обліку, що здійснюється в Україні (УРСР) із 1979 року. В погосподарських книгах при визначенні року побудування зазначається рік введення в експлуатацію будинку.

Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української PCP, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української PCP 31.01.1966 року, яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу України від 13.12.1995 року № 56, передбачала обов`язкову реєстрацію (інвентаризацію) будинків і домоволодінь у межах міст і селищ (п. 4 Інструкції), в тому числі й на підставі записів у погосподарських книгах (п. 20 Інструкції). Тобто записи у погосподарських книгах визнавались в якості актів органів влади (публічних актів), що підтверджують право приватної власності.

Відповідно до роз`яснень «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» Вищий спеціалізованого суду: лист від 16.05.2013 року № 24-753/0/4-13 по об`єктах, що збудовані до 05.08.1992 року, тобто до прийняття постанови КМУ від 05.08.1992 року № 449, якою встановлено порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, при їх реєстрації для оформлення права власності одним із документів є висновок про технічний стан будинку (будівлі), що складається БТІ.

Виходячи зі змісту наведених нормативних актів, громадяни, які збудували житлові будинки до 05.08.1992 року, могли за умови прийняття їх в експлуатацію відповідними комісіями отримати правовстановлюючі документи на будинок, навіть якщо його споруджено самовільно (самочинно) на земельній ділянці, яка перебуває в їх законному користуванні або у приватній власності. За наявності відповідних доказів судами може визнаватися право власності в порядку спадкування на спірні будинки, збудовані до 05.08.1992 року, на які спадкодавцем не було отримано правовстановлюючі документи.

Відповідно до постанови КМУ від 12 травня 2023 року за № 488 «Деякі питання проведення технічної інвентаризації», блоковані житлові будинки - два та більше житлових (садибного типу, садові, дачні) будинків заввишки не більше чотирьох поверхів, у яких спільна стіна збудована по межі окремих земельних ділянок. Кожен блокований будинок є самостійним об`єктом нерухомого майна, якому присвоюється окрема адреса.

Відповідно до Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 2011 року № 703 (в редакції від 01.01.2013 року), рішення суду є правовстановлюючим документом, на основі якого може бути проведена реєстрація права власності на нерухоме майно.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

За таких встановлених у судовому засіданні обставин, суд, розглядаючи вказану справу в межах заявлених позивачем та на підставі наданих сторонами доказів, які оцінені судом в їх сукупності, вважає, що позивачем на законних підставах набуто право власності на спадкове майно, та позовні вимоги підлягають до задоволення в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 18, 81, 223, 259, 263-265 ЦПК України, ст. ст. 16, 1216, 1220, 1222, 1268, 1270, 1274 ЦК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , право власності на 1/4 частини казарми АДРЕСА_2 , в порядку спадкування після смерті батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Виділити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , в натурі окремий об`єкт нерухомості з 1/4 частини казарми АДРЕСА_2 , як блокований житловий будинок, що складає цілу ідеальну частку і який відповідно до постанови КМУ від 12 травня 2023 року за № 488 «Деякі питання проведення технічної інвентаризації» є окремим об`єктом нерухомості і йому присвоюється окрема поштова адреса.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Закарпатського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Хустського

районного суду: Сідей Я.Я.