Постанова від 01 червня 2026 р. у справі №308/5584/26 — Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Суд: Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Самовільне залишення військової частини або місця служби

Дата: 01 червня 2026 р.

Справа: №308/5584/26

Суддя: Бедьо В. І.

308/5584/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.06.2026 м. Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Бедьо В.І., розглянувши матеріали справи, які надійшли з Міністерства оборони України про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 місце роботи: військовослужбовець, курсант 5 навчального взводу 2 навчальної роти 3 навчального батальйону школи індивідуальної підготовки військової частини НОМЕР_1 , за ч. 3 ст. 172-11 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

Згідно з протоколу про вчинення адміністративного правопорушення серії ЛВУ №86 від 27.03.2026 року, вбачається, що 25.03.2026 року о 18 год 00 хв під час проведення перевірки наявності особового складу 2 навчальної роти 3 навчального батальйону школи індивідуальної підготовки військової частини НОМЕР_1 на території наметового містечка командиром 2 навчальної роти – старшим викладачем 3 навчального батальйону школи індивідуальної підготовки військової частини НОМЕР_1 майором ОСОБА_2 було виявлено відсутність курсанта 2 навчального взводу 2 навчальної роти 3 навчального батальйону школи індивідуальної підготовки військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_1 .

Своїми діями, ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 172-11 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме: самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем (крім строкової військової служби), а також військовозобов`язаним та резервістом під час проходження зборів, а також нез`явлення його вчасно без поважних причин на військову службу у разі призначення або переведення, нез`явлення з відрядження, відпустки або з лікувального закладу тривалістю до десяти діб.

У судове засідання особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 не з`явився, про дату час та місце розгляду справи повідомлявся шляхом надсилання смс-повістки, яке ним було отримано.

Як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Так, у рішенні «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 року Європейський Суд з прав людини наголосив, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження». За таких обставин суддя приходить до переконання про можливість розгляду справи про адміністративне правопорушення у відсутності особи, що притягається до адміністративної відповідальності.

Дослідивши матеріали справи, суддя приходить до наступного висновку.

Диспозиція ч. 3 ст.172-11 КУпАП передбачає відповідальність за самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем (крім строкової військової служби), а також військовозобов`язаним та резервістом під час проходження зборів, а також нез`явлення його вчасно без поважних причин на військову службу у разі призначення або переведення, нез`явлення з відрядження, відпустки або з лікувального закладу тривалістю до десяти діб.

Вина особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-11 КУпАП, протоколом про адміністративне правопорушення ЛВУ №86 від 27.03.2026, доповідю про повернення військовослужбовця у військову частину.

Враховуючи наведене, вважаю, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-11 КУпАП.

Обставин, що пом`якшують/обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення відповідно до статей 34, 35 КУпАП, не встановлено.

При призначенні адміністративного стягнення суд виходить із змісту ст. 33 КУпАП і враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, відсутність обставин, що пом`якшують/обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення,те, що ОСОБА_1 раніше протягом року не притягався до адміністративної відповідальності, а тому суддя вважає за можливе призначення ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі, передбаченому санкцією ст. 172-11 ч. 3 КУпАП, а саме: в розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, оскільки на думку суду саме цей вид адміністративного стягнення буде відповідати вимогам ст. 23 КУпАП, тобто буде сприяти вихованню правопорушника в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником так і іншими особами.

Керуючись ст. ст. 172-11 ч. 3, 251, 280, 283-285 КУпАП, суддя,-

П О С Т А Н О В И В:

Визнати винним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-11 КУпАП та призначити йому адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500,00 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок.

Постанова може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення. Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя Бедьо В.І.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua