Рішення від 01 червня 2026 р. у справі №305/180/26 — Рахівський районний суд Закарпатської області

Справа №305/180/26

Провадження по справі 2/305/51/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.06.2026 Рахівський районний суд Закарпатської області у складі:

головуючої судді Марусяк М.О.

секретаря судового засідання Тафійчук М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Рахів в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Воінов-Колесов Алекс Олегович, до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Воінов-Колесов Алекс Олегович, звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

Позовні вимоги мотивує тим, що 05 жовтня 1996 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстровано шлюб, про що виконавчим комітетом Лазещинської сільської ради Рахівського району Закарпатської області складено відповідний актовий запис за №25. У шлюбі у подружжя народилася донька, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Причиною звернення до суду з позовом про розірвання шлюбу, стало те, що останні декілька років стосунки з відповідачем погіршувалися, зникло взаєморозуміння і взаємоповага, вони втратили довіру, часто виникали сварки, через різні погляди на шлюб та родину. В кінцевому результаті це призвело до того, що вже тривалий час подружжя живе окремим життям та своїми інтересами. Фактично родина припинила своє існування. Впевнившись в тому, що їхня сім`я розпалася остаточно, відновити її неможливо, подальше спільне життя з відповідачем буде суперечити її інтересам позивачки, просить шлюб між нею та відповідачем розірвати.

Ухвалою судді Рахівського районного суду Закарпатської області Марусяк М.О. від 03.02.2026 відкрито провадження у справі. Вирішено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням викликом сторін.

Позивачка ОСОБА_1 у судове засідання жодного разу не з`явилася. Поряд з цим, у позовній заяві просила про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує та просить такі задовольнити.

Відповідач, ОСОБА_2 , у судове засідання жодного разу не з`явився. Судова повістка, що була направлена за місцем його реєстрації, була повернута до суду з відміткою уповноваженої особи Укрпошти від 28.02.2026 "адресат відстуній за вказаною адресою", отже відповідно до ч.8 ст.128 ЦПК України він вважається таким, що був належним чином повідомлений про день та час розгляду справи. Заяв чи клопотань про надання строку на примирення від відповідача не надходило.

Згідно з ч.8 ст.178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

На підставі ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічними засобами не проводилось.

Дослідивши надані позивачкою письмові докази, суд прийшов до наступного висновку.

Згідно з частиною 1 статті 21 Сімейного кодексу України, шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований в органі державної реєстрації актів цивільного стану.

Суд встановив, що шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 був зареєстрований 05.10.1996 року виконавчим комітетом Лазещинської сільської ради Рахівського району Закарпатської області, про що складено актовий запис за №25 та видано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 .

У шлюбі у подружжя народилася донька, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до ст.112 СК України, суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

В роз`ясненнях Постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» зазначено, що проголошена Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з`ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.

Поряд з цим, відповідно до ч.1 ст.24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Зі статті 56 СК України вбачається, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв`язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.

З вказаної норми слідує, що кожен із подружжя має право на припинення шлюбних відносин і таке право не залежить від бажань іншого з подружжя.

Позивачка, ОСОБА_1 , на задоволенні позову наполягає. Відповідач, ОСОБА_2 , відзиву на позов не подавав. Таким чином, шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не може бути збережений, оскільки зазначені обставини свідчать про те, що він фактично розпався, спільне життя подружжя і збереження сім`ї стало неможливим, його формальне існування обмежує особисту свободу позивачки, порушує її особисті інтереси, що має істотне значення.

Відповідно до ст.113 СК України, особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Позивачка, ОСОБА_1 , як особа, яка змінила своє прізвище при реєстрації шлюбу, у позовній заяві не зазначала про те, яке прізвище вона хоче залишити після розірвання шлюбу, тому суд позбавлений можливості вирішувати таке.

Відповідно до вимог ст.115 Сімейного Кодексу України, рішення суду про розірвання шлюбу, після набранням ним законної сили надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення, для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

Отже, копію рішення суду, після набрання ним законної сили, слід надіслати до Рахівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Рахівському районі Закарпатської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, для виконання.

Питання про відшкодування судових витрат позивачкою не ставилося.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 263-265, 273, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ :

Позов задовольнити.

Шлюб укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , зареєстрований 05.10.1996 року виконавчим комітетом Лазещинської сільської ради Рахівського району Закарпатської області за №25 - розірвати.

Судові витрати залишити за позивачкою.

Відомості щодо учасників справи:

Позивачка, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 .

Відповідач, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН: НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Копію рішення суду, після набрання ним законної сили, надіслати до Рахівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Рахівському районі Закарпатської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, для виконання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті, чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його складення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

Головуюча: М.О. Марусяк