Постанова від 31 травня 2026 р. у справі №642/2937/26 — Холодногірський районний суд міста Харкова

Справа № 642/2937/26

Провадження № 3/642/677/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

01 червня 2026 року м. Харків

Суддя Холодногірського районного суду м. Харкова Гримайло А.М., за участю секретаря за участю секретаря судового засідання Антонян А.М., потерпілої ОСОБА_1 , представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності – адвоката Ніколаєва В.О., розглянувши матеріал про адміністративне правопорушення у відношенні:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 173-2, ч. 2 ст. 173-2 КУпАП,-

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Холодногірського районного суду м. Харкова знаходяться адміністративні матеріали – №642/2940/26 у відношенні ОСОБА_2 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, №642/2937/26 у відношенні ОСОБА_2 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Постановою суду від 12.05.2026 вказані протоколи об`єднані в одне провадження, на підставі ст. 36 КУпАП.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 11.04.2026 серії ВАБ №212698, в АДРЕСА_2 , 11 квітня 2026 року близько 19 год. 30 хв. громадянин ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 вчинив відносно своєї дружини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 домашнє насильство, тобто умисні дії фізичного та психологічного характеру, а саме: хапав дружину за волосся, погрожував предметом схожим на пістолет, чим було завдано шкоди психологічному та фізичному здоров`ю потерпілої.

Своїми діями ОСОБА_2 вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Крім того, згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 11.04.2026 серії ВАБ №212700, в АДРЕСА_2 , 11 квітня 2026 року близько 19 год. 30 хв. громадянин ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 вчинив відносно своєї дружини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 домашнє насильство, тобто умисні дії фізичного та психологічного характеру, а саме: хапав дружину за волосся, погрожував предметом схожим на пістолет. Ці дії були вчинені в присутності малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , чим було завдано шкоди психічному здоров`ю дитини.

Своїми діями ОСОБА_2 вчинив правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_2 не з`явився, про місце і час розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином шляхом направлення судової повістки на вказаний в протоколі номер мобільного телефону та за адресою зазначеною в протоколі про адміністративне правопорушення, а також розміщення повідомлення про виклик на веб-сайті «Судова влада України».

Подав до суду письмові пояснення, згідно яких, вину в інкримінованих йому правопорушеннях він заперечує. Зазначив, що дійсно між ним та його дружиною, ОСОБА_1 11 квітня 2026 року в квартирі, в якій вони проживають по АДРЕСА_3 мав місце конфлікт. Виникнення конфлікту пов`язане з бажанням ОСОБА_1 зруйнувати сім`ю та розлучитися. Таке бажання у ОСОБА_1 виникло внаслідок впливу на неї її подруги, ОСОБА_4 , яка підбурює її до різноманітних провокацій, в тому числі до безпідставного виклику поліції та безпідставного притягнення його до адміністративної відповідальності за те, чого він не вчиняв. Так, коли він 11 квітня 2026 року прийшов увечері додому, то ОСОБА_1 почала поводити себе неадекватно, почала нести якусь маячню, ображати його, говорила що невдоволена доходами чоловіка, тому вирішила розлучитися, тоді вона буде отримувати аліменти, а доньку чоловік ніколи не побачить, бо вона буде його перешкоджати. Дружина почала провокувати ОСОБА_2 . В цей момент у квартиру без його дозволу проникли особи, одягнуті в поліцейську форму, яких завела в квартиру ОСОБА_5 . Не представившись та не повідомивши мету свого візиту, ці особи стали вимагати від мене: «поклади пістолет на землю». Оскільки у ніякого пістолету у нього взагалі ніколи не було, то побоюючись розправи з їхнього боку ОСОБА_2 дістав з кишені іграшковий пістолет, яким іноді вони граються з донькою, та поклав на землю. Після цього ці особи в поліцейській формі звинуватили його в тому, що я нібито вчинив домашнє насильство.

Вказав, що він в житті дружину пальцем не торкав, повністю належним чином утримує її та спільну дитину, ніякого насильства по відношенню до неї не було. Наголосив, що поліцейські відмовилися вручити йому копію протокол, не дали навіть їх підписати, відмовились прийняти пояснення, проявивши свою упередженість, він був позбавлений поліцейськими права на захист. Вони безпідставно позбавили його житла, викинули на вулицю, спричинили нелюдські страждання та принизили честь та гідність. Факт того, що між ним та ОСОБА_1 11 квітня 2026 року виник конфлікт не заперечується. Натомість ніякого насильства відносно неї ніколи ОСОБА_2 не вчиняв, про що свідчить, зокрема, й відсутність подібних заяв до цієї події. Враховуючи викладене просив закрити провадження у справі за відсутністю складу та події адміністративного правопорушення.

В рішенні Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

У відповідності до ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є, зокрема, повне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин справи. Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 11.06.2004 №11 „Про окремі питання, що виникають при застосуванні судами положень ст. 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення, де зазначено, що згідно зі ст. 245 КУпАП суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення має своєчасно, всебічно, повно й об`єктивно з`ясувати обставини справи і вирішити її в точній відповідності із законом.

За даних обставин, з урахуванням того, що в розгляді справи про адміністративне правопорушення бере участь адвокат, який за законом має право на надання правової допомоги, надав свої повноваження, згідно яких ОСОБА_2 доручив своєму адвокату надавати правову допомогу у судових та правоохоронних органах, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності ОСОБА_2 та за участю його адвоката Ніколаєва В. О., оскільки положення ч. 2 ст.268 КУпАП не містять імперативного припису щодо обов`язкової участі особи в судовому засіданні під час розгляду вказаної категорії справ.

Під час розгляду справи захисником ОСОБА_2 - адвокатом Ніколаєвим В. О. було заявлено клопотання про призначення у справі судової балістичної експертизи з метою повного, всебічного та об`єктивного дослідження обставин справи на підтвердження неправдивості та недобросовісності показань потерпілої в цій справі ОСОБА_1 , яка заявила про те, що ОСОБА_2 погрожував їй пістолетом, схожим на пневматичний, при цьому, що важливо, здійснивши з нього постріл.

Як про це свідчить зміст відеозаписів з нагрудних боді-камер поліцейських, які оформлювали матеріали про адміністративне правопорушення, вони вилучили у ОСОБА_2 зазначений пістолет або предмет, схожий на пістолет, на який вказала ОСОБА_1 , як на знаряддя вчинення правопорушення.

Про наявність предмету, схожого на пістолет, за допомогою якого мій клієнт, нібито, вчиняв домашнє насильство проти дружини та доньки, вказано безпосередньо в протоколах про адміністративні правопорушення як на знаряддя вчинення інкримінованих правопорушень.

В рапорті інспектора взводу № 2 роти № 3 батальйону № 2 УПП в Харківській області Олексія Карпенка зазначено, що пістолет, вилучений в зв`язку з подією у ОСОБА_2 є «пугач, який не є зброєю».

Вислухавши пояснення захисника, суд доходить висновку про необґрунтованість клопотання та відмовляє в його задоволенні. Відповідно до статей 252, 273 КпАП призначення експертизи, висновок якої, як і інші джерела доказів, не є обов`язковим для суду, що розглядає справу, є прерогативою суду.

Статтею 273 КУпАП передбачено, що експерт призначається органом (посадовою особою), у провадженні якого перебуває справа про адміністративне правопорушення, у разі коли виникає потреба в спеціальних знаннях.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об`єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні суду.

Судова балістична експертиза — вид криміналістичної експертизи, що займається дослідженням вогнепальної зброї і боєприпасів до неї з метою встановлення справності зброї, визначення типу, моделі і калібру зброї, визначення напрямку пострілу, дистанції та інших обставин, що мають якесь значення для розкриття злочинів, скоєних з використанням вогнепальної та іншого зброї.

Об`єктами експертизи є стрілецька вогнепальна зброя, окремі вузли і деталі такої зброї; бойові припаси до вогнепальної зброї, компоненти спорядження боєприпасів, відстріляні гільзи і снаряди (кулі, картечний дріб); інструменти і матеріали, які використовувались для виготовлення вогнепальної зброї і боєприпасів; вогнепальні пошкодження та інші сліди пострілу (полум`я, кіптява, змащення, металізація тощо).

Суд зазначає, що судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може здійснити суд із призначенням відповідної судової експертизи.

У ході судового розгляду справи з`ясовані обставини справи, які потребують правової оцінки, необхідності в проведенні будь-яких експертиз для встановлення наявності порушень у сфері запобігання та протидії домашньому насильству не вбачається, оскільки демонстрація чи застосування предмета, що не є вогнепальною зброєю, не впливає на наявність чи відсутність складу зазначеного адміністративного правопорушення, тоді як у матеріалах справи достатньо доказів для прийняття рішення по суті.

За нормами КУпАП суду належить вирішити правове питання щодо наявності або відсутності факту порушення прав та свобод людини, яке завдає шкоди фізичному, психічному здоров`ю та майновому стану особи.

Суд зазначає, що із урахуванням зібраних доказів, необхідність у призначенні експертизи відсутня, оскільки матеріали справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_2 надають можливість встановити дійсні обставини справи та зробити відповідний висновок про наявність чи відсутність в діях особи, відносно якої складено протокол, складу правопорушень, передбачених частинами 1, 2 ст. 173-2 КУпАП.

Призначення експертизи є правом, а не обов`язком суду, вона здійснюється у разі встановлення судом недостатності доказів, наявних у матеріалах справи, для можливості прийняття рішення за результатами розгляду, у зв`язку з чим підстав для призначення у цій справі судової балістичної експертизи суд не вбачає.

В судовому засіданні представник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності – адвоката Ніколаєв В.О. просив закрити провадження у справі на підставі ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутності події і складу адміністративного правопорушення. Зазначив, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази вчинення ОСОБА_2 домашнього насильства будь-якого характеру відносно дружини, а сам ОСОБА_2 категорично заперечує таке насильство. Що стосується домашнього насильства, то його вчинення у відношенні дитини ОСОБА_2 не інкримінується, натомість протокол про адміністративне правопорушення складений за частиною другою статті 173-2 КУпАП за вчинення насильства у відношенні дружини в присутності дитини. Це є незаконним та суперечить приписам частини четвертої статті 269 КУпАП, оскільки в разі вчинення домашнього насильства відносно дружини в присутності дитини та притягнення особи до адміністративної відповідальності, дитина визнається потерпілою в цій же справі. Це виключає складення окремого протоколу по одному та тому самому факту, що відповідає конституційно гарантованій забороні притягати особу до юридичної відповідальності за одне й те саме порушення двічі.

Адвокат вказує, що обидва протоколи про адміністративне правопорушення складені з порушенням вищевказаних норм чинного законодавства, незважаючи на те, що у поліцейських була реальна можливість виконати їх, враховуючи те, що ОСОБА_2 був присутнім при їх складанні. Але, хоч протоколи і складались в присутності особи, що притягається до адміністративної відповідальності, вони є незаконними та не відповідають вимогам закону, до них встановленим. Зокрема: - права та обов`язки, передбачені статтею 268 КУпАП поліцейськими ОСОБА_2 роз`яснені не були; - ОСОБА_2 поліцейськими не надано було можливості надати заперечення та пояснення до протоколу, а навпаки фактично відмовлено в цьому, тобто відмовлено в захисті; - протоколи особою, яка притягається до відповідальності, тобто ОСОБА_2 не підписані, відмітки про відмову особи від підписання протоколу в протоколах відсутні, копії протоколів не вручені. Щодо складення поліцейськими протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ №212700, яким притягається ОСОБА_2 до відповідальності за частиною другою статті 173-2 КУпАП за нібито вчинення ним домашнього насильства відносно дружини в присутності малолітньої спільної дитини, то вважав би за необхідне звернути увагу Суду на те, що частина друга статті 173-2 КУпАП встановлює відповідальність за вчинення діяння передбаченого частиною першою цієї статті домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи.

За протоколом про адміністративне правопорушення ОСОБА_2 ставиться за провину вчинення домашнього насильства відносно дружини ОСОБА_1 в присутності малолітньої ОСОБА_3 , однак не ставиться за провину вчинення домашнього насильства стосовно саме малолітньої доньки ОСОБА_3 . Тому, вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 173-2 КУпАП у присутності неповнолітньої особи, незалежно від того, чи було їй заподіяно шкоду таким правопорушенням, є підставою для визнання такої особи потерпілим на підставі частини 4 статті 269 КУпАП із зазначенням про це у протоколі за частиною першою статті 172-3 КУпАП, але виключає додаткову окрему кваліфікацію та можливість повторного притягнення ОСОБА_2 окрім частини першої статті 173-2 КУпАП, ще й за частиною другою цієї ж статті.

Що стосується протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ №212698 від 11 квітня 2026 року, якою ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 173-2 КУпАП за нібито вчинення ним фізичного та психологічного насильства стосовно дружини, ОСОБА_1 , яку він хапав руками за волосся та погрожував предметом, схожим на пістолет, чим завдав шкоди фізичному та психічному здоров`ю, то матеріали справи також не містять ніяких доказів вчинення таких дій особою, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Так, «предмет, схожий на пістолет», тобто знаряддя вчинення правопорушення, в матеріалах справи відсутній та відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення не вилучався! Насправді цей «предмет, схожий на пістолет» це іграшка, конструктивно непридатна до здійснення будь-яких пострілів. Тому заяви про те, що ОСОБА_2 міг здійснити з нього постріли, про що, зокрема, зазначали потерпіла в цій справі ОСОБА_1 та її подруга ОСОБА_6 – дійсності не відповідають, натомість свідчать лише про упереджене ставлення з їхнього боку по відношенню до ОСОБА_2 , бажання зазначених осіб зганьбити його перед судом, виставивши домашнім кривдником, що також є неправдою. Іграшкою неможливо налякати, іграшкою неможливо завдати психічної шкоди.

Іграшка може викликати тільки сміх. Але навіть цього не було! Іграшковий пістолет був у ОСОБА_2 в кишені.

Так, на відеозаписах з нагрудних боді камер поліцейських при їх проникненні до квартири, це приблизно 01 хвилина 20 секунд всіх трьох відеозаписів добре видно, що в руках у ОСОБА_2 немає ніякого пістолету, а на вимогу поліцейських: «пістолет на землю!» реагує з непорозумінням. Але згодом дістає з кишені іграшковий пістолет, не розуміючи що від нього хочуть та, можливо, побоюючись фізичної розправи з боку невідомих йому осіб, які не представилися йому відповідно до приписів Закону України «Про національну поліцію».

Про те, що іграшковий пістолет не представляє собою буквально нічого серйозного, не несе ніякої загрози, та що це за предмет - поліцейські розуміють негайно. Про те, це за предмет свідчить той простий факт, що ніде на відео поліцейські не фіксують момент вилучення цього «пістолету», та не фіксують взагалі цей предмет! Що не заважає, втім поліцейським здійснювати хибний та завідомо безпідставний виклик СОГ, з метою «вилучення» іграшки, тобто розігравати якийсь свій балаган, можливо, з метою створення у суду, який буде розглядати матеріал про адміністративне правопорушення упередженого ставлення до особи. Бо періодично звучить слово «пістолет», яке не підтверджується жодним доказом!

Що стосується «хапання руками за волосся», то ОСОБА_2 категорично заперечує будь-яке насильство по відношенню до дружини, в тому числі – фізичного характеру. Пальцем її не чіпав!

Матеріали справи також не містять ніяких об`єктивних доказів вчинення стосовно неї таких дій, зокрема медичних довідок, актів обстеження та тому подібних.

Матеріали справи не містять беззаперечних доказів вчинення ОСОБА_2 дій, передбачених статтею 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», які б могли бути кваліфіковані як домашнє насильство та містили б склад правопорушення, передбаченого частиною першою статті 173-2 КУпАП.

Отже, враховуючи зазначені обставини необхідно дійти висновку, що в діях ОСОБА_2 відсутній склад правопорушення, передбаченого зазначеною нормою.

Потерпіла ОСОБА_1 у судовому засіданні обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, підтримала та пояснила, що за адресою АДРЕСА_2 вона проживає разім з своїм чоловіком ОСОБА_2 та їхньою донькою ОСОБА_3 11.04.2026 близько 19 год. 30 хв. її чоловік ОСОБА_2 прийшов додому в алкогольному сп`янінні, почав словесно ображати її, хапав руками за волосся, намагався вигнати її з квартири, щоб дитина, якій 2 роки та 6 місяців залишилась з ним. Наголосила на тому, що дитина постійно була з нею, тому вона відмовилась залишати домівку без дитини, але чоловік почав насильно виганяти її з квартири, погрожуючи фізичною розправою. Після чого дістав пістолет, схожий на пневматичний, і в кухні здійснив постріли. В цей час вони з дитиною були в коридорі. Донька сильно злякалася, плакала. Викликати поліцію їй чоловік не давав, тому вона написала смс-повідомлення сусідці, яка це зробила. Також зазначила, що працівниками поліції стосовно ОСОБА_2 винесено 5-денний терміновий заборонний припис, який її чоловік порушив, внаслідок чого вона викликала поліцію.

Заслухавши доводи представника особи, що притягається до адміністративної відповідальності, пояснення потерпілої, допитавши свідка та вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_6 , пояснила, що вона з потерпілою перебуває у дружніх відносинах, а з її чоловіком - ОСОБА_2 майже не спілкуються, зустрічаються іноді на спільних святах. Знайома з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 близько семи років. Свідок повідомила, що напередодні ОСОБА_7 вона повинна була зайти до ОСОБА_1 , але ОСОБА_8 написала їй смс про те, щоб вона не приходила, так як її чоловік ( ОСОБА_2 ) прийшов додому в алкогольному сп`янінні. Однак, вже хвилин через 5 після такого повідомлення ОСОБА_1 написала, що на неї кидаєтся ОСОБА_2 . Свідок зі своїм колишнім чоловіком вирішила поїхати до ОСОБА_8 . Двері квартири їй з колишнім чоловіком відкрив ОСОБА_2 , який будучи в агресивному стані, сказав, щоб вона забрала свою подружку. На її запитання де дитина, він сказав що у ванній кімнаті. ОСОБА_6 вирішила піти до дитини, тоді як боковим зором побачила як ОСОБА_2 дістає стартовий пістолет. Після чого вони з колишнім чоловіком налякано вийшли на вулицю, і почувши постріли, одразу викликала співробітників поліції.

Крім того, свідок ОСОБА_6 зазначила, що ОСОБА_2 неодноразово чинив домашнє насильство відносно своєї дружини, та бився з її колишнім чоловіком.

Згідно з ч. 1 ст. 173-2 КУпАП встановлена відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Частиною 3 ст. 173-2 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи.

Об`єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері захисту прав громадян.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого зазначеною статтею, полягає в умисному вчиненні будь-яких з зазначених в диспозиції дій, та передбачає існування обов`язкової ознаки - можливість настання чи настання фізичної або психологічної шкоди, яка була чи могла бути завдана потерпілому.

Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу.

Для встановлення події правопорушення, зазначеного у ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, необхідно з`ясувати чи дійсно особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, вчинила домашнє насильство.

Організаційно-правові засади запобігання та протидії домашньому насильству, основні напрями реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спрямовані на захист прав та інтересів осіб, які постраждали від такого насильства, встановлені в Законі України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

З аналізу вищевказаних норм вбачається, що домашнє насильство, яке охоплюється диспозицією ст. 173-2 КУпАП, має місце тоді, коли будь-які діяння фізичного, психологічного чи економічного характеру тягнуть за собою можливість настання шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Самі по собі, нецензурні висловлювання та образи не формують собою домашнє насильство та утворюють склад адміністративного правопорушення у тому випадку, коли такі висловлювання спрямовані на обмеження волевиявлення особи, якщо такі дії викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Для того щоб відрізнити насильство від конфлікту, необхідно звернути увагу на те, що насильство є результатом свідомих дій людини і характеризується такими основними ознаками: умисність; спричинення шкоди; порушення прав і свобод людини; значна перевага сил (фізичних, психологічних, економічних, чи пов`язаних з вищою посадою тощо) того, хто чинить насильство.

Насильство - це умисні дії однієї або кількох осіб, що спричиняють шкоду іншій особі, порушують права і свободи та відбуваються в умовах значної переваги сил тих, хто скоює ці дії, що унеможливлює самозахист особи, котра страждає від цих дій.

Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи;

Фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.

Конфлікт - це зіткнення протилежних інтересів і поглядів, напруження і крайнє загострення суперечностей, що може призвести до активних дій, ускладнень, боротьби. Під час конфлікту часто відсутні одна чи кілька вищеперерахованих ознак.

ОСОБА_2 стверджує, що не вчиняв домашнього насильство відносно своєї дружини - потерпілої ОСОБА_1 , між ними мав місце сімейний конфлікт, однак суд ставиться критично до цих доводів особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та його представника, оскільки такі твердження повністю спростовуються відомостями доказів, що долучені до матеріалів справи та досліджені під час судового розгляду.

Зокрема, з відомостей протоколів про адміністративне правопорушення від 11.04.2026 серії ВАБ №212698, в АДРЕСА_2 , 11 квітня 2026 року близько 19 год. 30 хв. громадянин ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 вчинив відносно своєї дружини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 домашнє насильство, тобто умисні дії фізичного та психологічного характеру, а саме: хапав дружину за волосся, погрожував предметом схожим на пістолет, чим було завдано шкоди психологічному та фізичному здоров`ю потерпілої; та серії ВАБ №212700, в АДРЕСА_2 , 11 квітня 2026 року близько 19 год. 30 хв. громадянин ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 вчинив відносно своєї дружини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 домашнє насильство, тобто умисні дії фізичного та психологічного характеру, а саме: хапав дружину за волосся, погрожував предметом схожим на пістолет. Ці дії були вчинені в присутності малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , чим було завдано шкоди психічному здоров`ю дитини.

В своїй письмовій заяві від 11.04.2026 потерпіла ОСОБА_1 просила органи Національної поліції прийняти міри відносно її чоловіка гр. ОСОБА_2 який вчинив відносно неї домашнє насильство фізичного характеру, погрожував фізичною розправою, хапав руками за волосся після чого дістав пістолет схожий на пневматичний та здійснив постріл у бік, також встановлює без її відома камери відеоспостереження по квартирі та слідкує за нею (а.с.7).

З відомостей копії письмових пояснень потерпілої ОСОБА_1 від 11.04.2026 вбачається, що 11.04.2026 приблизно 19.30 год. за адресою АДРЕСА_3 її чоловік гр. ОСОБА_2 прийшовши додому за вказаною вище адресою в стані алкогольного сп`яніння, почав словесно ображати її, хапав руками за волосся та погрожував фізичною розправою та вбивством, після чого дістав пістолет схожий на пневматичний і почав погрожувати зробивши один постріл.

Викладені обставини, які потерпіла ОСОБА_1 зазначила в своїй заяві про вжиття працівниками поліції заходів щодо її чоловіка від 11.04.2026 та письмових пояснень від 11.04.2026, також підтверджується відомостями копій форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства та термінового заборонного припису стосовно кривдника від 11.04.2026.

Так, з відомостей копії форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, який складений інспектором взводу 2 роти 3 батальйону 2 в Харкіській області ДПП старшим лейтенантом поліції Фатєєвим Д.В. за наслідком проведення бесіди із потерпілою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , вбачається, окрім іншого, що кривдник: погрожував вбити постраждалу особу; погрожував застосувати та/або застосував зброю або інші предмети, які можуть спричинити шкоду життю та здоров`ю; кривдник душив постраждалу/ передавлював їй горло або намагався це зробити; виганяв потерпілу та її дитину з місця проживання та/або погрожував здійснити такі дії, кривдник схильний до сильних або постійних ревнощів і контролює більшу частину повсякденного життя постраждалої особи; його поведінка вплинула на безпеку постраждалої особи.

Згідно відомостей копії термінового заборонного припису стосовно кривдника серії АА №426688 від 11.04.2026, до ОСОБА_2 , у зв`язку із скоєнням домашнього насильства за фактичних обставин події у цій справі, застосовано заходи термінового заборонного припису відносно постраждалої особи ОСОБА_1 , а саме ОСОБА_2 на 5 діб з 23 год. 00 хв. 11.04.2026 до 23 год. 00 хв. 16.04.2026 заборонено в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою потерпілою ОСОБА_1 .

Крім того, згідно рапорту, 11.04.2026 екіпажу 3201 надійшов виклик “Домашнє насильство” за адресою АДРЕСА_3 . Прибувши на місце виклику було виявлено заявницю, яка повідомила, що чоловік її подруги вдома вчиняє домашнє насильство. Прибувши до квартири, гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , повідомила, що її чоловік ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , розмахував пістолетом та бив її. У квартирі знаходився гр. ОСОБА_2 з предметом схожим на пістолет у руках в стані сильного алкогольного сп`яніння. Було встановлено, що то був “пугач”, який не є зброєю. Було прийнято заяву та пояснення заявниці, складено форму оцінки ризиків, ризик високий. Відносно кривдника винесено ТЗП АА426688 із забороною у будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою потерпілою ОСОБА_1 , а також складені протоколи за ч.1, 2 ст. 173-2 КУпАП.

Що стосується твердження адвоката, що «предмет, схожий на пістолет», яким нібито погрожував ОСОБА_2 це іграшка, конструктивно непридатна до здійснення будь-яких пострілів, якою неможливо налякати, та завдати психічної шкоди.

За статтею про домашнє насильство (Стаття 173-2 КУпАП), вид або наявність зброї фактично не впливає на кваліфікацію правопорушення, оскільки будь-яка погроза є формою психологічного насильства. Домашнє насильство охоплює будь-які дії чи бездіяльність фізичного, психологічного чи економічного характеру. Погрози (навіть без зброї, на словах або предметом, схожим на зброю) підпадають під категорію психологічного тиску.

Крім того, як вбачається з відеозапису бодікамери поліцейського, ОСОБА_2 неодноразово повідомив останньому: «Це стартовий пістолет, нічого такого, про його наявність дружина знає» (22 год. 03 хв. 20с., 22 год. 03 хв. 50с.).

Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» ввів концепцію «дитина свідок = дитина постраждала від домашнього насильства». Дана концепція передбачає, що дитина, яка стала свідком (очевидцем) домашнього насильства, повинна бути визнана правоохоронними органами постраждалою (потерпілою) від домашнього насильства.

Якщо в сім`ї має місце домашнє насильство, дитина є свідком такого насильства, вона повинна бути ідентифікована, якщо навіть не вона звернулася у поліцію, а мати/батько чи інші особи.

Таким чином, аналізуючи дослідженні у судовому засiданнi докази, суд приходить до висновку, що дії ОСОБА_2 правильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 173-2. Останній він вчинив відносно своєї дружини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 домашнє насильство, тобто умисні дії фізичного та психологічного характеру, а саме: хапав дружину за волосся, погрожував предметом схожим на пістолет. Ці дії були вчинені в присутності малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , чим було завдано шкоди психічному здоров`ю дитини. Крім того, протокол містить формулювання про завдання шкоди саме здоров`ю малолітньої дитини.

З наявного у матеріалах справи відеозапису з бодікамер працівників поліції вбачається, що дочка ОСОБА_3 була налякана, постійно плакала, вона теж перебувала у стресовому стані.

Доводи захисника Ніколаєва В.О. про те, що конфліктна ситуація, описана в протоколах є надуманою поліцейським та не відповідає дійсності, спростовуються вищевказаними даними.

Таким чином, доводи сторони захисту розцінюються як спосіб захисту та намагання уникнути адміністративної відповідальності.

Крім того, доводи захисника Ніколаєва В.О. про те, що працівники поліції не дали ОСОБА_2 підписати протоколи, спростовуються відеозаписами долученими до матеріалів справи, на яких зафіксована відмова ОСОБА_2 підписувати протокол (22 год. 31 хв. 02с.). Надавати письмові пояснення на окремому бланку також відмовився (22 год. 31 хв. 25с.). З протоколами ознайомився (22 год. 35 хв. 05с.).

Посилання адвоката на неправомірність дій працівників поліції при складанні протоколів про адміністративні правопорушення є безпідставними.

З моменту вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення та по сьогоднішній день, останній та сторона захисту не зверталися зі скаргами щодо дій поліцейського. Тобто незаконність дій працівника поліції не встановлена будь-яким судовим рішенням або висновком компетентного органу.

За таких обставин, відсутні підстави ставити під сумнів відомості, що об`єктивно зафіксовані у протоколах про адміністративні правопорушення.

Дослідивши матеріали справи суд приходить до висновку про наявність вини ОСОБА_2 у вчиненні правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 173-2, ч. 2 ст. 173-2 КУпАП та вважає необхідним призначити адміністративне стягнення, передбачене санкцією статті.

Відповідно до ст. 245 КУпАП України завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є, зокрема, повне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин справи. Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 11.06.2004 №11 „Про окремі питання, що виникають при застосуванні судами положень ст. 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення, де зазначено, що згідно зі ст. 245 КУпАП суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення має своєчасно, всебічно, повно й об`єктивно з`ясувати обставини справи і вирішити її в точній відповідності із законом.

Факт вчинення ОСОБА_2 правопорушень, передбачених ст. 173-2 ч.1 та ч.2 КУпАП підтверджується сукупністю зібраних у справі доказів: протоколами про адміністративне правопорушення серії ВАБ №212698 від 11.04.2026 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, ВАБ №212700 від 11.04.2026 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, рапортом, відеозаписом, формою оцінки ризиків, терміновим заборонним приписом стосовно кривдника серї АА №426688 від 11.04.2026, заявою потерпілої ОСОБА_1 , її поясненнями та іншими матеріалами справи.

Долучені до матеріалів справи відеозаписи спілкування ОСОБА_2 з донькою, яке мало місце 17 травня 2026 року, тобто більш ніж через місяць після вказаних в протоколах подій, на підтвердження відсутності завдання будь-якої шкоди дитині її батьком, не спростовують винуватості ОСОБА_2 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1,2 ст.173-2 КУпАП.

Дослідивши наданий адміністративний матеріал, приходжу до висновку, що вина ОСОБА_2 підтверджується наданими доказами.

Докази надані поліцейськими не викликають сумніву, оскільки вони узгоджуються між собою та є такими, що повністю відповідають обставинам справи.

Відповідно до вимог ст. 8 КУпАП, особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час та за місцем вчинення правопорушення.

Правопорушник підлягає адміністративній відповідальності, підстав, що виключають адміністративну відповідальність згідно ст. 17 КУпАП не встановлено, терміни притягнення до адміністративної відповідальності не закінчилися, явка правопорушника є необов`язковою.

Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення та для запобігання вчинення нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами.

Згідно ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність. Пом`якшуючих обставин, визначених ст. 34 КУпАП, та обтяжуючих обставин, визначених ст. 35 КУпАП не встановлено.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Обставини, які пом`якшують та обтяжують відповідальність не встановлені.

Враховуючи дані про особу правопорушника та ступінь його вини, відсутність обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність, характер вчиненого правопорушення та ступінь його суспільної небезпеки, суддя вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_2 адміністративне стягнення на підставі ч. 2 ст. 36 КУпАП, в межах, передбачених санкцією ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, у виді штрафу, що вважає достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових правопорушень.

Крім того, згідно ст. 40-1 КУпАП України судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

На підставі ст. 173-2 ч.1 КУпАП України та керуючись ст. ст. 283, 284, 285 КУпАП України, -

постановив:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 173-2 КУпАП, ч.2 ст.173-2 КУпАП та піддати адміністративному стягненню:

- за ч.1 ст. 173-2 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 40 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 680 (шістсот вісімдесят) гривень;

- за ч.2 ст. 173-2 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1 020 (одна тисяча двадцять) гривень.

Відповідно до ч. 2 ст.36 КУпАП остаточним вважати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 підданим стягненню у вигляді штрафу в розмірі 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1 020 (одна тисяча двадцять) гривень (отримувач коштів ГУК Харків обл/МТГ Харків/21081100, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), р/р UA558999980313030106000020649, код класифікації доходів бюджету 21081100, код за ЄДРПОУ 37874947).

Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь держави судовий збір в розмірі сумі 665,60 грн. (шістсот шістдесят п`ять гривень 60 копійок) (отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, банк отримувача Казначейство України(ЕАП), р/р UA908999980313111256000026001, код22030106, ЄДРПОУ 37993783).

Штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а у разі оскарження такої постанови – ні пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Про сплату штрафу та судового збору в обов`язковому порядку повідомити суд, надавши оригінали квитанцій безпосередньо до суду, або надіславши їх на адресу суду будь-яким сервісом поштового зв`язку, або на електронну адресу суду inbox@ln.hr.court.gov.ua.

Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України, за винятком штрафу, що стягується на місці вчинення правопорушення, якщо інше не встановлено законодавством України.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, встановлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу: за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:

•подвійний розмір штрафу

Строк пред`явлення постанови до виконання три місяці.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП.

Суддя А.М. Гримайло