Рішення від 31 травня 2026 р. у справі №550/928/25 — Чутівський районний суд Полтавської області

Справа № 550/928/25

Провадження № 2/550/30/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 червня 2026 року селище Чутове

Чутівський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді – Михайлюк О.І.,

при секретарі судового засідання – Шукевич Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу

за позовом ОСОБА_1 ,

до відповідачів:

1. ОСОБА_2 ,

2. ОСОБА_3 ,

про виділ в натурі частки із спільної часткової власності на земельну ділянку, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі за текстом – ОСОБА_1 , позивачка) звернулась до Чутівського районного суду Полтавської області з позовом до ОСОБА_2 (далі за текстом – ОСОБА_2 , перший відповідач) та до ОСОБА_3 (далі за текстом – ОСОБА_3 , другий відповідач) в якому просила виділити в натурі зі спільної часткової власності частки земельної ділянки площею 5,1499 га, кадастровий номер 5325481600:00:004:0147, розташованої на території Зеленківської сільської ради Чутівського району Полтавської області, та зобов`язати відповідних осіб здійснити кадастровий поділ земельної ділянки та сформувати нову земельну ділянку на ім`я ОСОБА_1 у межах частки з внесенням змін до Державного земельного кадастру та реєстру речових прав.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 посилається на те, що вона є співвласницею земельної ділянки площею 5,1499 га, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться території Зеленківської сільської ради Чутівського району Полтавської області, кадастровий номер 5325481600:00:004:0147. Право власності на 1/2 частку зазначеної земельної ділянки виникло у позивача на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого приватним нотаріусом Лугова Л.П., реєстраційний №1885 від 20 листопада 2019 року. Співвласниками іншої частини земельної ділянки є: ОСОБА_2 (1/4 частки) та ОСОБА_3 (1/4 частки)

Позивачка вказує, що не підтримує жодного контакту з відповідачами, з моменту відкриття спадщини між сторонами відсутні будь-які родинні або майнові зв`язки, листування не ведеться, переговори не відбуваються. Позивачка зазначає, що неодноразово виявляла бажання ініціювати поділ майна, зокрема для укладення договору оренди своєї частки, однак відповідачі не виявляють інтересу, не бажають брати участі в розподілі, мотивуючи тим, що це для них недоцільно. Як наслідок, позивачка позбавлена можливості вільно розпоряджатися своїм майном, зокрема передати в оренду або відчужити свою частку, оскільки відсутній її фізичний виділ.

Також, позивачка посилається на те, що за власний рахунок розробила проектний варіант поділу земельної ділянки, який свідчить про технічну можливість виділення частки в натурі. Вказаний проект враховує: фактичну площу земельної ділянки — 5,1499 га; розмір частки Позивача - 12, тобто 2,5749 га; межі, які дозволяють безперешкодно сформувати окрему ділянку із самостійним кадастровим номером; цільове призначення земельної ділянки - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; мінімальні допустимі розміри земельних ділянок, передбачені законодавством (зокрема п. 2.1 наказу Мінагрополітики №289 від 22.07.2010). Зазначений варіант поділу можна розглядати як проектну основу для технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки. На думку позивачки, реалізація такого поділу не порушить прав інших співвласників, оскільки кожен отримає частку, яка відповідає їхнім часткам у праві власності.

Перший відповідач – ОСОБА_2 відзив на позов не надав.

Другий відповідач – ОСОБА_3 надала відзив на позов в якому зазначила, що не заперечує проти виділу в натурі позивачці її частини земельної ділянки, кадастровий номер 5325481600:00:004:0147, проте вважає, що у разі виділу в натурі позивачці її частки земельної ділянки, то треба земельну ділянку поділити на всіх співвласників згідно розміру належних їм часток. Отже, другий відповідач у відзиві просить провести не виділ в натурі лише частки позивачки земельної ділянки, а провести поділ земельної ділянки на три окремі земельні ділянки відповідно до часток усіх співвласників: частка (2,5749 га) ОСОБА_1 ; частка (1,28745 га) ОСОБА_2 ; частка (1,28745 га) ОСОБА_3 згідно плану поділу земельної ділянки.

У судовому засіданні 29.04.2026 представник позивачки, адвокат Гнида Ф.А. позовні вимоги підтримав, проте не заперечував проти поділу земельної ділянки між всіма співвласниками.

Другий відповідач у судовому засіданні 29.04.2026 не заперечувала проти позовних вимог, проте просила здійснити не виділ частки в натурі, а поділ земельної ділянки між всіма співвласниками.

У судове засідання 21.05.2026 позивачка та її представник не з`явились, про час та місце розгляду справи належним чином були повідомлені, представник позивачки, адвокат Гнида Ф.А. подав заяву про розгляд справи за відсутності позивачки та її представника, позовні вимоги, підтримують та просять їх задовольнити.

Другий відповідач у судове засідання 21.05.2026 не з`явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутності.

Перший відповідач у судові засідання не з`являвся, згідно інформації Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України від 25.02.2026 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 04.02.2022 здійснив виїзд з України на пункті пропуску «Краківець», іншої інформації після 04.02.2022 в базі даних немає.

Враховуючи, що в судове засідання не з`явились всі учасники справи, відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши письмові заяви по суті справи, докази наявні в матеріалах справи та оцінивши їх у сукупності, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Згідно Свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого приватним нотаріусом Луговою Л.П., реєстраційний №1885 від 20 листопада 2019 року, ОСОБА_1 є власницею частки приватизованої земельної ділянки, площею 5,1499 га, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 5325481600:00:004:0147, що розташована за адресою: Полтавська область, Чутівський район, Зеленківська сільська рада, зареєстрованої в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю 03 лютого 2001 року за № 292, на підставі Державного акта на право приватної власності на землю серії ІІІ-ПЛ № 010059, виданого Чутівською районною Радою народних депутатів Чутівського району Полтавської області на підставі рішення XV сесії ХХІІІ скликання Зеленківської сільської Ради народних депутатів від 09 червня 2000 року, що належала її матері, ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 4).

Свідоцтво про право на спадщину зареєстроване ОСОБА_1 в спадковому реєстрі за №65088613 20.11.2019, що підтверджується Витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі №58400239 від 20.11.2019 (а.с. 5-6).

Із Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №189499754 від 20.11.2019 вбачається, що земельна ділянка кадастровий номер 5325481600:00:004:0147 площею 5,1499 га на праві спільної часткової власності належить: частка – ОСОБА_1 ; частка – ОСОБА_2 ; - ОСОБА_3 (а.с. 7-9).

Згідно Плану поділу земельної ділянки кадастровий номер 5325481600:00:004:0147, виконаної фізичною особою-підприємцем ОСОБА_6 , земельна ділянка загальною площею 5.1499 га ділиться на 3 земельні ділянки: Ділянка №1 ( гр. ОСОБА_3 ,) – 1,2875 га; Ділянка №2 (гр. ОСОБА_2 ) – 1,2875 га; Ділянка №3 (гр. ОСОБА_1 ) – 2.5749 га. (а.с.150).

Суд зазначає, що поняття, зміст права власності та його здійснення закріплено у статтях 316, 317, 319 ЦК України, аналіз яких свідчить, що право власності має абсолютний характер, його зміст становлять правомочності власника з володіння, користування і розпорядження належним йому майном. Забезпечуючи всім власникам рівні умови здійснення своїх прав, держава гарантує власнику захист від порушень його права власності з боку будь-яких осіб.

За загальним правилом власник самостійно користується, володіє та розпоряджається своїм майном.

При цьому володіння та розпорядження об`єктом спільної власності (часткової чи сумісної) має свої особливості.

Статтею 355 ЦК України встановлено, що майно, яке є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності.

Згідно з частиною першою статті 368 ЦК України спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.

Відповідно до частини четвертої статті 355 та частини першої статті 356 ЦК України спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно. Власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Зі змісту вказаних статей випливає, що право кожного із співвласників пов`язується із часткою у праві спільної власності і кожен із співвласників є власником не певної частини майна, а всього спільного майна у цілому.

У постанові від 12 грудня 2018 року у справі № 442/7505/14-ц Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду виснував, що спільна часткова власність є специфічною конструкцією, оскільки існує: (а) множинність суб`єктів. Для права власності характерна наявність одного суб`єкта, якому належить відповідне майно (наприклад, один будинок - один власник). Навпаки, спільна часткова власність завжди відзначається множинністю суб`єктів (наприклад, один будинок - два співвласники); (б) єдність об`єкта. Декільком учасникам спільної часткової власності завжди належить певна сукупність майна. Причому право спільної часткової власності може стосуватися як подільних / неподільних речей, так і майнових прав та обов`язків.

Відповідно до частин першої, другої статті 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю.

Згідно зі статтею 361 ЦК України співвласник має право самостійно розпорядитися своєю часткою у праві спільної часткової власності.

Аналіз статті 361 ЦК України дозволяє зробити висновок, що об`єктом розпорядження співвласника є частка у праві спільної часткової власності, а не частка у майні. Тобто право самостійного розпорядження часткою у праві власності, не є тотожним розпорядженню частиною майна. Частка в праві спільної часткової власності, що належить кожному зі співвласників, виступає не як частина речі й не як право на частину речі, а як частина права на всю річ як єдине ціле. Тобто право спільної часткової власності поширюється на все спільне майно, а частка в праві спільної часткової власності не стосується частки майна.

Частиною третьою статті 358 ЦК України встановлено, що кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Відповідно до статті 364ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.

Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою. Право на частку у праві спільної часткової власності у співвласника, який отримав таку компенсацію, припиняється з дня її отримання.

У разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.

Відповідно до частини третьої статті 370 ЦК України виділ частки із майна, що є у спільній сумісній власності, здійснюється у порядку, встановленому статтею 364 цього Кодексу.

Порядок поділу спільного майна встановлено у статтях 367 та 372 ЦК України.

Так, статтею 367 ЦК України визначено, що майно, яке є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється.

За статтею 372 ЦК України у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом. За рішенням суду частка співвласника може бути збільшена або зменшена з урахуванням обставин, які мають істотне значення. У разі поділу майна між співвласниками право спільної сумісної власності на нього припиняється.

За змістом частини третьої статті 14 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у разі поділу об`єкта нерухомого майна або виділу з нього частки формується нова реєстраційна справа з відкриттям відповідного розділу в Державному реєстрі прав.

Проаналізувавши наведені норми матеріального права Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23.04.2025 у справі №357/3145/20 у п.п. 6.1-6.20 постанови сформулювала наступні висновки:

- у результаті поділу нерухомого майна, що є у спільній частковій власності, кожному із співвласників потрібно визначити окрему площу, яка має складати окремий об`єкт нерухомого майна в розумінні статті 181 ЦК України, а щодо житлових приміщень - також з врахуванням вимог частини першої статті 379 ЦК, частини першої статті 50 Житлового кодексу України;

- поділ спільного майна відрізняється від виділу частки співвласника або припинення його права на частку в спільному майні тим, що у разі поділу майна кожному співвласнику виділяється майно в натурі і право спільної власності припиняється. Натомість у разі виділу частки зі спільного майна право спільної часткової власності припиняється лише для того учасника, якому ця частка виділяється в натурі, а для інших співвласників режим спільної часткової власності на решту майна зберігається;

- за наявності лише двох співвласників майна між ними проводиться поділ, оскільки при визначенні частки одного зі співвласників у натурі частка іншого визначається також і зміні в подальшому не підлягає. У такому випадку суд має зазначити розмір виокремлених частин колишнього спільного майна для обох сторін та визначити конкретні окремі об`єкти нерухомого майна, що утворилися у результаті його поділу та належать позивачеві та відповідачеві;

- натомість за наявності трьох і більше співвласників майна при визначенні в судовому порядку частки в натурі одного з них (виділ частки) розмір часток інших співвласників (відповідачів) не визначається. У цьому випадку суд, застосовуючи приписи статті 364 ЦК України, має виділити та зазначити у своєму рішенні індивідуально визначене майно (колишня частка у праві спільної власності) позивача та залишити решту майна у спільній власності інших відповідачів, які в подальшому, за бажанням, можуть поділити це майно добровільно на власний розсуд або в судовому порядку;

- винятком із цього правила є випадки, коли всі співвласники або всі, крім одного, бажають поділу майна. У такому випадку суд має визначити частки всіх співвласників та провести поділ майна із зазначенням у резолютивній частині рішення конкретних окремих об`єктів нерухомого майна, що утворилися у результаті його поділу та належать кожному з колишніх співвласників. У цьому разі право спільної власності припиняється.

- поділ нерухомого майна, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін буде виділено нерухоме майно, яке за розміром відповідає розміру часток співвласників у праві власності. Якщо поділ технічно можливий, але з відхиленням від розміру ідеальних часток співвласників, то з урахуванням конкретних обставин поділ (виділ) може бути проведений зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації співвласнику, частка якого зменшилась.

Як було встановлено судом, позивачка та відповідачка, які є двома співвласниками земельної ділянки із трьох, бажають поділу земельної ділянки кадастровий номер 5325481600:00:004:0147 між всіма співвласниками. Також, згідно Плану поділу земельної ділянки кадастровий номер 5325481600:00:004:0147, виконаної фізичною особою-підприємцем ОСОБА_6 , зазначена земельна ділянка загальною площею 5.1499 га може бути поділена на 3 земельні ділянки: Ділянка №1 ( гр. ОСОБА_3 ,) – 1,2875 га; Ділянка №2 (гр. ОСОБА_2 ) – 1,2875 га; Ділянка №3 (гр. ОСОБА_1 ) – 2.5749 га, тобто кожній зі сторін буде виділено нерухоме майно, яке за розміром відповідає розміру часток співвласників у праві власності.

Також, суд враховує, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 09.02.2022 по справі №911/3135/20 вказувала, що правом на звернення до суду за захистом наділена особа у разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів. При цьому суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок щодо нього, суди мають ураховувати його ефективність. Це означає те, що вимога про захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення та забезпечувати поновлення порушеного права, а в разі неможливості такого поновлення – гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу й на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (постанови від 0506.2018, 11.09.2018, 30.01.2019, 02.07.2019).

Отже, коли особа звернулася до суду по захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або інтересу, а суд позов задовольнив, виконання його рішення має настільки, наскільки це можливо, відновити стан позивача, який існував до відповідного порушення, чи не допустити таке порушення. Судове рішення не має породжувати стан невизначеності у відносинах позивача з відповідачем і вимагати від них подальшого вчинення узгоджених дій для вичерпання конфлікту (постанова ВП ВС від 08.02.2022 по справі № 209/3085/20).

Таким чином, судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту (постанова ВП ВС від 22.09.2020 по справі №910/3009/18).

Враховуючи вищевикладене, виходячи з встановлених судом обставин справи, з огляду на те, що вісі співвласники земельної ділянки, крім одного, бажають поділу земельної ділянки між всіма співвласниками, а також те, що поділ земельної ділянки, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим та кожній зі сторін буде виділено нерухоме майно, яке за розміром відповідає розміру часток співвласників у праві власності, з метою забезпечення відсутності необхідності сторонам звертатися до суду для вжиття додаткових засобів захисту, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, а саме – здійснити не виділ ОСОБА_1 в натурі частки земельної ділянки кадастровий номер 5325481600:00:004:0147, а здійснити поділ земельної ділянки кадастровий номер 5325481600:00:004:0147, розташованої на території Зеленківської сільської ради Чутівського району Полтавської області між всіма співвласниками згідно розміру належних їм часток у праві спільної часткової власності на нерухоме майно, що відповідатиме принципу процесуальної економії.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 5, 12, 13, 76-81, 83, 89, 133, 263-265, 268, 352, 354-355 ЦПК України суд, -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про виділ в натурі частки із спільної часткової власності на земельну ділянку – задовольнити частково.

Здійснити поділ земельної ділянки кадастровий номер 5325481600:00:004:0147, розташованої на території Зеленківської сільської ради Чутівського району Полтавської області, згідно Плану поділу земельної ділянки кадастровий номер 5325481600:00:004:0147, виконаної фізичною особою-підприємцем ОСОБА_6 між співвласниками земельної ділянки: ОСОБА_1 , якій належить частка земельної ділянки кадастровий номер 5325481600:00:004:0147; ОСОБА_2 , якому належить частка земельної ділянки кадастровий номер 5325481600:00:004:0147; ОСОБА_3 , якій належить частка земельної ділянки кадастровий номер 5325481600:00:004:0147.

Виділити в натурі ОСОБА_1 згідно Плану поділу земельної ділянки кадастровий номер 5325481600:00:004:0147, виконаного фізичною особою-підприємцем ОСОБА_6 , земельну Ділянку №3, загальною площею 2.5749 га, таблиця координат поворотних точок меж земельної ділянки №3: 1. Х-5490634.81, Y- 5269410.57 (485,30); 2. Х- 5490278.25, Y- 5269081.36 (53,96); 3.Х-5490319.83, Y- 5269046.97 (477,77); 4. Х- 5490670.86, Y- 5269371.08 (1757); 5. Х-5490659.03. Y- 5269384.07 (35,90) .

Виділити в натурі ОСОБА_3 згідно Плану поділу земельної ділянки кадастровий номер 5325481600:00:004:0147, виконаного фізичною особою-підприємцем ОСОБА_6 , земельну Ділянку №1, загальною площею 1.2875 га, таблиця координат поворотних точок меж земельної ділянки №1: 1. Х- 5490340.87, Y- 5269029.57 (27,52); 2. Х-5490362.08, Y- 5269012.04 (470,16); 3. Х-5490707.52, Y- 5269330.98 (27,27); 4. Х- 5490689.13, Y- 5269351.12 (473,99) .

Виділити в натурі ОСОБА_2 згідно Плану поділу земельної ділянки кадастровий номер 5325481600:00:004:0147, виконаного фізичною особою-підприємцем ОСОБА_6 , земельну Ділянку №2, загальною площею 1.2875 га, таблиця координат поворотних точок меж земельної ділянки №2: 1. Х- 5490319.83, Y- 5269046.98 (27,30); 2. Х- 5490340.87, Y- 5269029.58 (473,99); 3. Х- 5490689.13, Y- 5269029351.12 (27,06); 4. Х- 5490670.86, Y- 5269371.08 (477,77) .

Припинити право спільної часткової власності ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на земельну ділянку кадастровий номер 5325481600:00:004:0147, розташовану на території Зеленківської сільської ради Чутівського району Полтавської області.

В іншій частині – в позові відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарженняна рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне найменування сторін:

позивач – ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , паспорт НОМЕР_2 виданий 08.12.2016 органом №5336, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ;

перший відповідач: ОСОБА_2 , остання відома адреса проживання: АДРЕСА_2 ;

другий відповідач: ОСОБА_3 зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ;

Суддя О.І. Михайлюк