Суд: Балаклійський районний суд Харківської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Порушення порядку придбання чи збуту об'єктів тваринного або рослинного світу, правил утримання диких тварин у неволі або в напіввільних умовах
Дата: 01 червня 2026 р.
Справа: №610/2411/26
Суддя: Феленко Ю. А.
Справа № 610/2411/26
Провадження № 3/610/843/2026
ПОСТАНОВА
02.06.2026м. Балаклія
Суддя Балаклійського районного суду Харківської області Феленко Ю.А., ознайомившись із матеріалами справи про адміністративне правопорушення, що надійшли з відділу поліції № 1 Ізюмського районного управління поліції ГУНП в Харківській області стосовно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка зареєстрована і проживає в АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ,
за ч. 1 ст. 88-1 КУпАП, -
ВСТАНОВИВ:
27.05.2026 з відділу поліції № 1 Ізюмського районного управління поліції ГУНП в Харківській області до Балаклійського районного суду Харківської області надійшли матеріали про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 88-1 КУпАП.
Виходячи зі змісту статей 7, 245, 279, 280 КУпАП, провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється щодо правопорушника в межах протоколу про адміністративне правопорушення, який є єдиною підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності, окрім виключень, зазначених у ст. 258 КУпАП.
Протокол про адміністративне правопорушення за своєю суттю є процесуальним документом, яким уповноважений орган засвідчує певне порушення, допущене особою, яке містить склад адміністративного правопорушення, передбаченого відповідними нормами КУпАП і який є підставою для подальшого провадження у справі, після його складання особа вважається притягнутою до адміністративної відповідальності. Зміст протоколу про адміністративне правопорушення повинен чітко відповідати приписам ст. 256 КУпАП, особливо в частині викладення фабули правопорушення, яка, як зазначено вище фактично є обвинуваченням.
При цьому, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Протокол про адміністративне правопорушення є офіційним документом, до нього висуваються певні вимоги, а обов`язок щодо належного складання протоколу про адміністративне правопорушення та надання доказів на підтвердження викладених в протоколі відомостей, покладається на особу, яка його складає та не може бути перекладено на суд, згідно загальних засад судочинства.
Доведення вини правопорушника покладається на орган, що складає протокол про адміністративне правопорушення. Під доказуванням у провадженні у справах про адміністративні правопорушення слід розуміти процесуальну діяльність суб`єктів щодо збору, перевірки та оцінки доказів з метою встановлення об`єктивної істини у справі й прийняття на цій основі законного рішення.
Як убачається з диспозиції ч. 1 ст. 88-1 КУпАП, адміністративна відповідальність за цією статтею передбачена за порушення порядку придбання, збуту чи розповсюдження об`єктів тваринного або рослинного світу.
Диспозиція ч. 1 ст. 88-1 КУпАП є бланкетною і лише описує безпосередньо саме правопорушення, але для повного визначення ознак цього правопорушення відсилає до інших галузей права, тобто до інших нормативних актів чи підзаконних нормативно-правових актів, які передбачають порядок придбання, збуту чи розповсюдження об`єктів тваринного або рослинного світу.
Зокрема, така норма має загальний і конкретизований зміст. Загальний зміст бланкетної диспозиції передається словесно-документною формою відповідної статті КУпАП і в обов`язковому порядку включає положення інших нормативно-правових актів. Із загальним змістом бланкетної диспозиції пов`язане визначення діяння як правопорушення певного виду та встановлення за нього адміністративної відповідальності, а конкретизований зміст цієї диспозиції передбачає певну деталізацію відповідних положень інших нормативно-правових актів, що наповнює адміністративно-правову норму більш конкретним змістом.
Тобто суть адміністративного правопорушення повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП або нормах інших нормативно-правових актах, якими передбачена відповідальність за вчинення чітко визначених протиправних дій.
Так, під час підготовки до розгляду справи про адміністративне правопорушення встановлено, що протокол складений без додержання вимог ст. 256 КУпАП.
Згідно з протоколом серії ВБА № 203318 від 23.05.2026 склад адміністративного правопорушення полягає у тому, що 23.05.2026 о 07:10 год ОСОБА_1 на ринку здійснювала збут об`єктів тваринного світу, а саме виловленої живої риби під час нересту без документів походження.
ОСОБА_1 ставиться у вину вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 88-1 КУпАП, а саме порушення порядку придбання, збуту чи розповсюдження об`єктів тваринного світу.
При цьому у протоколі про адміністративне правопорушення серії ВБА № 203318 від 23.05.2026 відсутні посилання на нормативні акти чи підзаконні нормативно-правові акти, які передбачають порядок придбання, збуту чи розповсюдження об`єктів тваринного або рослинного світу та які порушила ОСОБА_1 .
Отже, викладене у протоколі про адміністративне правопорушення формулювання обвинувачення є неконкретним, не відповідає диспозиції ч. 2 ст. 172-17 КУпАП та позбавляє особу, стосовно якої складено протокол, можливості реалізувати своє право бути обізнаною про зміст обвинувачення та, як наслідок, право на захист.
Положеннями КУпАП не передбачено право суду самостійно визначати суть вчиненого адміністративного правопорушення або вносити зміни до протоколів про адміністративні правопорушення, які складені уповноваженими особами, уточнювати і редагувати їх самостійно.
За таких обставин, суд доходить висновку, що передчасним буде вирішувати по суті та приймати постанову з остаточним процесуальним рішенням у цій справі, адже протокол не може бути розглянутий по суті суддею без усунення порушень, допущених при оформленні матеріалів, оскільки неповнота передбачених законом даних унеможливлює надання належної правової оцінки викладеним у протоколі обставинам.
За змістом ст. 278 КУпАП при виявленні недоліків в протоколі про адміністративне правопорушення складеному всупереч вимогам ст. 256 КУпАП, або в інших матеріалах, що перешкоджають або унеможливлюють об`єктивний розгляд справи, особа, що провадить підготовку до розгляду справи, повертає матеріали справи відповідному органу, що порушив провадження в адміністративній справі для належного оформлення.
Верховним Судом України визнано правильною практику тих суддів, які вмотивованими постановами повертають протоколи про адміністративні правопорушення, складені, в тому числі без додержання вимог ст. 256 КУпАП, відповідному органу для належного оформлення (п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14).
На підставі викладеного, вважаю за необхідне повернути справу для належного оформлення з метою усунення вказаних порушень.
При цьому, суд зазначає, що після належного оформлення справу про адміністративне правопорушення необхідно повернути до суду з урахуванням вимог ч. 2 ст. 38 КУпАП.
Керуючись статтями 7, 88-1, 245, 255, 256, 268, 277, 278, 280 КУпАП, суддя –
ПОСТАНОВИВ:
Матеріали справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 88-1 КУпАП повернути відділу поліції № 1 Ізюмського районного управління поліції ГУНП в Харківській області – для належного оформлення.
Постанова оскарженню не підлягає.
СуддяЮ.А. Феленко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua