Рішення від 24 травня 2026 р. у справі №564/865/26 — Костопільський районний суд Рівненської області

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 564/865/26

Рядок статзвіту № 69

25 травня 2026 року

Костопільський районний суд Рівненської області в складі:

головуючої судді Грипіч Л. А.

з участю секретаря Вознюк Ю. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Костопіль за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просила суд стягувати з відповідача на її користь аліменти на утримання повнолітньої дочки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка продовжує навчання у Національному університеті «Львівська політехніка» за спеціальністю В4 Образотворче мистецтво та реставрація в розмірі 1/3 частки від усіх видів його доходів щомісячно до закінчення навчання чи до досягнення ОСОБА_3 двадцяти трьох років - у зв`язку з тим, яка з цих обставин настане першою.

Свої вимоги мотивує тим, що вони з відповідачем від спільного подружнього життя мають дочку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка на сьогоднішній день є повнолітньою та є студенткою 1-го курсу Національного університету «Львівська політехніка». Зазначила, що вона самостійно утримує дочку, однак зі своїх доходів вона одна не має можливості повністю забезпечити усі її витрати, пов`язані з навчанням, адже навчання доньки передбачає витрати на проживання, продукти харчування, одяг, оплату гуртожитку та інше. Крім того, на її утриманні є ще дві дитини від іншого шлюбу, в зв`язку з чим вона несе постійні та значні витрати на їхнє утримання, забезпечення належних умов проживання, харчування, лікування та навчання. В свою чергу дочка не має можливості самостійно заробляти кошти, оскільки навчається на денній формі навчання та не має змоги працевлаштуватися, у зв`язку з чим потребує матеріальної допомоги.

Відповідач добровільно матеріальної допомоги на утримання доньки не надає, хоча має змогу це робити, оскільки не є особою похилого віку, працездатний, має задовільний стан здоров`я, а тому спроможний сплачувати аліменти на утримання повнолітньої дочки, яка продовжує навчання, оскільки належне утримання дитини являється обов`язком не тільки матері, але й батька. З врахуванням вищевикладеного просила суд позов задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою Костопільського районного суду Рівненської області від 03.03.2026 року відкрито провадження у справі та вирішено розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, про що повідомлено сторони.

Відповідачу було надано 15-ти денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження подати відзив на позов, позивачу у 5-ти денний строк з дня отримання відзиву на позов подати відповідь на відзив, відповідачу у строк не пізніше 5-ти днів з дня отримання відповіді на відзив подати свої заперечення на відповідь на відзив.

Своїм правом на подання відзиву на позов відповідач ОСОБА_2 не скористався.

Ухвалою суду від 27.04.2026 року здійснено перехід з розгляду справи в порядку спрощеного провадження без виклику (повідомлення) сторін в розгляд справи в порядку спрощеного провадження з викликом (повідомленням) сторін.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явилася. Від представника позивача - адвоката Больбіної С. С. на електронну адресу суду надійшла письмова заява, в якій представник позивача просила суд проводити розгляд справи за відсутності позивача та її представника, позовні вимоги підтримала в повному обсязі та зазначила, що не заперечує стосовно винесення заочного рішення по справі.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся судом вчасно та належним чином, шляхом направлення на його поштову адресу судової повістки та розміщення оголошення про виклик особи на офіційному веб - порталі Судової влади України. Своїм правом на подання відзиву на позов відповідач не скористався.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, враховуючи згоду представника позивача на проведення заочного розгляду справи, ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, оцінивши подані докази, дослідивши наявні матеріали справи, з`ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

З матеріалів справи судом встановлено, що від спільного подружнього життя сторони мають дочку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим повторно 03.02.2026 року Костопільським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Рівненському районі Рівненської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.

У зв`язку із повторним укладенням шлюбу позивач змінила прізвище з « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_5 », що підтверджується свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_2 , виданим 25.04.2014 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Костопільського районного управління юстиції у Рівненській області, актовий запис №62.

На даний час дочка позивача та відповідача досягла повноліття та є студенткою 1-го курсу, денної форми навчання Національного університету «Львівська політехніка», за спеціальністю В4 Образотворче мистецтво та реставрація, термін закінчення навчання 30.06.2029 р., що підтверджується довідкою №319, виданою 08.12.2025 року Національний університетом «Львівська політехніка».

Відповідно до ч.1 ст.199 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

Згідно ч. 2 ст. 199 СК України право на утримання припиняється у разі припинення навчання.

Частина 3 даної статті визначає, що право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Згідно п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Згідно ст.200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі або у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 182 Сімейного кодексу України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_2 повністю знаходиться на утриманні матері та на даний час є студенткою денної форми навчання, у зв`язку з чим позбавлена можливості працювати та заробляти кошти на оплату навчання, харчування, придбання підручників, одягу, канцелярії, інших джерел доходу не має, тому потребує матеріальної допомоги від батька.

Відповідач участі у вихованні та утриманні дочки не приймає, доказів протилежного суду не надано.

Стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.

Тож стягнення із батьків аліментів на утримання повнолітніх дочки, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, є одним із механізмів забезпечення реалізації особою права на освіту, який узгоджується із соціальною спрямованістю держави та моральними засадами суспільства.

На відміну від правовідносин щодо участі батьків у додаткових витратах на дитину (стаття 185 СК України), правовідносини щодо обов`язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина на період навчання регулюються главою 16 СК України, яка зокрема, передбачає обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201 цього Кодексу). При визначенні розміру аліментів необхідно враховувати вартість навчання, підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження. Норми цієї глави не встановлюють самостійного, окремого від аліментних зобов`язань, обов`язку батьків брати участь у додаткових витратах на дочку, сина, що викликані особливими обставинами.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Разом з цим, у рішенні Європейського суду від 27.11.1992 року у справі "Олсон проти Швеції" зазначається "що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага».

Особлива увага повинна приділятися найважливішим інтересам дитини, які, за своєю природою та важливістю, мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, ст.8 Конвенції не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров`ю чи розвитку дитини (Рішення Європейського суду від 07.08.1996 у справі "Йохансен проти Норвегії").

Також, при встановленні потреби в утриманні повнолітньої дитини суд повинен враховувати всі джерела, що утворюють її дохід, обов`язок обох батьків із надання відповідної матеріальної допомоги та спроможність останніх її надавати.

Аналізуючи в сукупності досліджені докази, встановлені ними обставини та визначені відповідно до них правовідносини сторін, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача аліментів на утримання повнолітньої дочки ОСОБА_3 , яка продовжує навчання у розмірі 1/4 частки від усіх видів його доходів щомісячно, починаючи стягнення з моменту звернення до суду (26.02.2026 року) і до закінчення ОСОБА_2 навчання чи до досягнення нею двадцяти трьох років, в залежності від того, яка з цих обставин настане першою.

Такий розмір аліментів узгоджується з вищевикладеними приписами законодавства та встановленими обставинами справи. При цьому суд враховує, що позивач не надала доказів, які б свідчили про спроможність відповідача надавати допомогу на утримання дочки у розмірі 1/3 частки від усіх видів його доходів щомісячно. Покликання позивача на те, що відповідач працездатний, має задовільний стан здоров`я та спроможний сплачувати аліменти на утримання дочки у розмірі 1/3 частки від усіх видів його доходів щомісячно суд не приймає до уваги, оскільки вони не підтвердженні жодними належними та допустимими доказами.

Згідно ч.ч.1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ст. 191 СК України, аліменти присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Вирішуючи питання судових витрат, суд зазначає наступне.

У відповідності до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позивач при зверненні до суду з даним позовом від сплати судового збору звільнена законом. Таким чином, з відповідача в дохід держави необхідно стягнути 1331 грн. 20 коп. судового збору.

Згідно з п.1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд вважає за необхідне допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 12, 15, 76, 81, 141, 211, 258, 265, 279, 280, 430 ЦПК України, ст. ст. 181, 191, 199, 200 СК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання - задовольнити частково.

Стягувати з ОСОБА_2 , ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителя АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , жительки АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 ) аліменти на утримання повнолітньої дочки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка продовжує навчання у Національному університеті «Львівська політехніка» за спеціальністю В4 Образотворче мистецтво та реставрація в розмірі 1/4 частки від усіх видів його доходів щомісячно, починаючи стягнення з моменту звернення до суду (26.02.2026 року) і до закінчення ОСОБА_3 навчання (30 червня 2029 року) чи до досягнення нею двадцяти трьох років, в залежності від того, яка з цих обставин настане першою.

Стягнути з ОСОБА_2 , ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителя АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) в дохід держави судовий збір у розмірі - 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) грн. 20 коп.

Рішення суду в межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Заочне рішення може бути переглянуте Костопільським районним судом за письмовою заявою відповідача, шляхом подачі заяви про перегляд заочного рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущенного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Рівненського апеляційного суду через Костопільський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Позивач:

ОСОБА_1 (жителька АДРЕСА_2 ), РНОКПП: НОМЕР_4 .

Відповідач:

ОСОБА_2 , (житель АДРЕСА_1 ), РНОКПП: НОМЕР_3 .

Повне рішення складено

01 червня 2026 року.

СуддяЛ. А. Грипіч