Постанова від 31 травня 2026 р. у справі №544/975/26 — Пирятинський районний суд Полтавської області

Суд: Пирятинський районний суд Полтавської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції

Дата: 31 травня 2026 р.

Справа: №544/975/26

Суддя: Ощинська Ю. О.

Справа № 544/975/26

пров. № 3/544/310/2026

Номер рядка звіту 156

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2026 року м. Пирятин

Пирятинського районного суду Полтавської області у складі:

головуючої судді – Ощинської Ю.О.,

секретаря судового засідання Пірогова В.Г.,

представника ВнП № 1 Лубенського РВП ГУНП в Полтавській області Бондаренка С.В.,

особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду по вул. Ярмарковій, 17 м. Пирятин матеріали адміністративної справи, які надійшли від ВнП № 1 Лубенського РВП ГУНП в Полтавській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, мешканки АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , посвідчення водія НОМЕР_2 , видане 04.05.2017, ТСЦ 8044, протягом року притягувалася до адміністративної відповідальності:

21.04.2025 за ч. 1 ст. 122 КУпАП,

05.08.2025 за ч. 1 ст. 126 КУпАП,

за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП),

у с т а н о в и в:

Відповідно до відомостей вказаних у протоколі про адміністративне правопорушення серія ЕПР1 № 631985 від 04.04.2026 року, водій ОСОБА_2 04 квітня 2026 року о 15 годині 25 хвилини у м. Пирятин на вул. Тиха, поблизу будинку № 1, керувала автомобілем Scion IM, державний номерний знак НОМЕР_3 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з ротової порожнини, виражене тремтіння рук. Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовилася, чим, порушила пункт 2.5 Правил дорожнього руху, яким встановлено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і тому повинна нести адміністративну відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_2 вину не визнала, надала суду наступні пояснення. 4 квітня вона перебувала в гостях у знайомих. Коли вийшла до автомобіля забрати документи, які мала передати, до неї під`їхав патрульний автомобіль, інспектор представився та попрохав надати документи, вказавши про те, що ОСОБА_3 порушила правила дорожнього руху. Нащо остання повідомила, що вона не керувала транспортним засобом, автомобіль стояв з вимкненим двигуном. Проте, помітила як проїжджав повз схожий автомобіль на високій швидкості. Однак інспектор не захотів слухати, в результаті ОСОБА_3 показала у системі Дія документи , а саме технічний паспорт та посвідчення водія. Після чого, інспектор сказав, що необхідно проїхати до медичного закладу на освідування на визначення ступеню алкоголю в організмі. Кривець повідомила, що не вживала. Всі ці події відбувалися на підвищених тонах інспектора і швидко, що Кривець будучи схвильованою в звинуваченнях погодилася поїхати до медичного закладу. Коли приїхали на місце то вона зрозуміла, що чому вона має проходити всі відповідні процедури якщо не керувала автомобілем. Таким чином відмовилися від проходження медичного освідування.

Поліцейський офіцер громади ВнП № 1 Лубенського РВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_4 у судовому засіданні пояснив, що патрулюючи по місту ним було виявлено автомобіль, який рухався по одній із вулиць та повертаючи не увімкнув покажчик повороту, чим порушивши ПДР України. Включивши проблискові маячки та сигнал зупинки проїхали за даним автомобілем. Зупинившись, попрохали водія, як пізніше було встановлено – ОСОБА_3 , надати документи на право керування транспортним засобом. Остання повідомила, що вона має їх у програмі Дія. Доки через відповідну систему встановлювалася дані про особу та наявність в неї права керування даним транспортним засобом, при розмові було виявлено, що ОСОБА_3 знаходиться у стані алкогольного сп`яніння, що виражалося у тремтінні рук та запаху з ротової порожнини. Після чого їй було запропоновано проїхати до приймального відділення лікарні у м. Гребінка, оскільки по місцю вчинення правопорушення та на той час у ВП газоаналазатори «Драгер» знаходилися на плановій повірці. По прибуттю до приймального відділення ОСОБА_3 відмовилася проходити освідування на ступінь алкогольного сп`яніння. Фіксація правопорушення супроводжувалася записом на бодікамеру, проте момент руху та зупинки транспортного засобу не зафіксувався, з невідомих для поліцейського причин, хоча була включена камера. Відеореєстратор у патрульному авто не вмикався. Від отримання копії протоколу ОСОБА_3 відмовилася.

Відповідно до вимог ст.ст. 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд має повно, всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За правилами ч. 1 ст. 276 КУпАП, справи про адміністративні правопорушення розглядаються за місцем їх вчинення.

Вислухавши правопорушника, представника ВнП № 1 Лубенського РВП ГУНП в Полтавській області, дослідивши протокол про адміністративне правопорушення, письмові докази, відеозапис з боді камери, суд приходить до наступного.

Судом установлено, що ОСОБА_2 отримувала посвідчення водія НОМЕР_2 , видане 04.05.2017, ТСЦ 8044.

Стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.

Відповідно до ст. 9 КУпАП України, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до положень статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події та складу адміністративного правопорушення доводиться шляхом подання доказів.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення, як це визначено у ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Водночас, положеннями ст. 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Аналізуючи докази по справі в їх сукупності, вважаю, що вина ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП не доведена належними, достатніми, допустимими та достовірними доказами з огляду на наступне.

Склад правопорушення це наявність об`єктивних та суб`єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу загалом.

Відповідно до ст. 278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує зокрема, чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення чи витребувано необхідні додаткові матеріали.

Згідно вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчинені, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 1 ст. 256 КУпАП визначено, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складання, посада, прізвище, ім`я, по-батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення правопорушника; інші відомості, необхідні для вирішення справи.

Положення ч. 3 ст. 130 КУпАП вказує на притягнення особи до адміністративної відповідальності за дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.

Для притягнення до відповідальності за ст. 130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп`яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.

Відповідно до Правил дорожнього руху України, водій це особа, яка керує транспортним засобом.

Як встановлено судом під час дослідження матеріалів, достеменних відомостей про те, що ОСОБА_2 керувала транспортним засобом, або була зупинена працівниками поліції під час керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння матеріали справи не містять.

На підтвердження вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП до суду було надано протоколи про адміністративні правопорушення, диск з відеофіксацією правопорушення, однак при цьому, будь-яких доказів керування водієм транспортним засобом суду не надано, що також спростовується і самим інспектором, який складав протокол.

Як роз`яснив Верховний Суд в правовій позиції, що викладена в постанові від 26.06.2019 року в справі № 536/1703/17, адміністративне провадження № К/9901/3839/17, при розгляді справ про вчинення адміністративних правопорушень необхідно врахувати, що притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі встановлення вини особи в його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами, а не підтвердження здійснення водієм правопорушення відповідними доказами, не породжує правових підстав для притягнення його до адміністративної відповідальності.

Судом, переглянувши відеозапис з патрульної бодікамери встановлено, що запис правопорушення розпочинається з моменту приїзду до КНП «Гребінківська міська лікарня» на освідування. Далі, поїздка до автомобіля Кривець, що перебував у нерухомому стані для складання протоколу.

На підставі викладеного, приходжу до висновку про відсутність в діях ОСОБА_2 події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин відсутність події та складу адміністративного правопорушення.

Частиною 2 ст. 284 КУпАП передбачено, що постанова про закриття справи виноситься при наявності обставин, передбачених статтею 247 цього Кодексу.

Керуючись ст.ст. 247, 252, 256, 278, 280, 283, 284 КУпАП, суд

п о с т а н о в и в:

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 1 ст. 130 КУпАП – закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подання апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду. Постанову може бути оскаржено прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 КУпАП, при застосуванні заходів примусового впливу за адміністративні правопорушення шляхом реалізації повноважень щодо нагляду за додержанням законів при застосуванні заходів примусового характеру, пов`язаних з обмеженням особистої свободи громадян.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя Ю.О.Ощинська

Оригінал: reyestr.court.gov.ua