Рішення від 28 травня 2026 р. у справі №541/118/26 — Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 541/118/26

Номер провадження 2/541/648/2026

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

29 травня 2026 року м. Миргород

Миргородський міськрайонний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді - Морозовської О.А.,

за участі секретаря судового засідання - Калініченко Л.О.,

представника позивача - адвоката Батієнка Я.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в заді суду в м. Миргород в порядку загального провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Миргородської міської ради про визнання права замельну частку (пай) в порядку спадкування, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 , в інтересах якої діє представник адвокат Батієнко Я.І., звернулася до суду з позовом до Миргородської міської ради визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що, ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Петрівці Миргородського району померла ОСОБА_3 , про що Петрівцівською сільською радою народних депутатів складено відповідний актовий запис № 19 від 01 травня 1997 року та видано свідоцтво про смерть. На день смерті ОСОБА_3 без реєстрації проживала із дочкою ОСОБА_4 , онуком ОСОБА_5 , його дружиною ОСОБА_6 та правнучкою ОСОБА_7 . Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина, яка складається із земельної частки (паю) в КСП ім. Леніна на території Миргородської територіальної громади (територія колишньої Ярмаківської сільської ради) розміром 2,515 умовних кадастрових гектарів. Факт наявності у ОСОБА_3 права на земельну частку (пай) у колишньому КСП ім. Леніна підтверджується відомостями ГУ Держгеокадастру у Полтавській області, які надані на адвокатський запит 05.08.2025, та відповідно до яких ОСОБА_8 входить до Списку власників земельних часток (паїв) реформованого КСП ім. Леніна Миргородського району Полтавської області, який міститься у Технічній документації із складання державних актів на право власності на земельну ділянку в замін сертифікатів права на земельну частку (пай) громадянам, членам колишнього КСП ім. Леніна на території Ярмаківської сільської ради Миргородського району Полтавської області. Але, згідно вищезазначеної технічної документації в списку додатку № 1, у рядку № 385, біля запису ОСОБА_8 стоїть примітка «помер». Крім цього, відповідно до Розпорядження голови Миргородської районної державної адміністрації № 63 від 23 березня 2004 року про розгляд та затвердження проекту розташування земельних часток (паїв) в межах реформованого КСП ім. Леніна, ОСОБА_3 входить до списку власників земельних часток (паїв) реформованого КСП ім. Леніна Миргородського району Полтавської області, номер ділянки - НОМЕР_1 . Факт членства ОСОБА_3 у колгоспі ім. Леніна с. Ярмаки Миргородського району Полтавської області підтверджується пенсійним посвідченням члена колгоспу, яке видане 10.08.1971 року Відділом соцзабезпечення Виконкому Миргородської районної ради депутатів трудящих. Відділом № 2 Управління забезпечення реалізації державної політики у сфері земельних відносин ГУ Держгеокадастру у Полтавській області, на адвокатський запит копії державного акту на право колективної власності на землю з додатками не надано, у зв`язку із відсутністю такого документа у їх розпорядженні.

Щодо можливості спадкування права на земельну частку (пай) після смерті ОСОБА_3 , позивачка зазначила, що єдиним спадкоємцем першої черги ОСОБА_3 на день смерті була її дочка – ОСОБА_4 , яка проживала з нею та доглядала матір, а після смерті останньої залишила собі всі її речі (майно), зокрема, особисті документи, фотознімки, оригінали яких є у позивача, в копіях долучаються до матеріалів справи.

Зазначила, що ОСОБА_4 прийняла спадщину після смерті матері ОСОБА_3 , вступивши у володіння спадковим майном. ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у селі Петрівці Миргородського району Полтавської області. Після її смерті приватним нотаріусом Миргородського районного нотаріального округу Гіль Д.В. заведено спадкову справу № 60/2024. Відповідно до свідоцтв про право на спадщину №№ 221, 222, 223, 224, які видані нотаріусом 13.02.2025 у цій спадковій справі, єдиним спадкоємцем ОСОБА_4 за законом, яка прийняла спадщину, є її онука ОСОБА_2 – позивачка по справі.

26.09.2025 ОСОБА_1 звернулася до нотаріуса з усною заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну частку (пай) КСП ім. Леніна право на яку мала її прабаба ОСОБА_3 , а після її смерті, у зв`язку із фактичним прийняттям спадщини - баба ОСОБА_4 . Однак, нотаріусом відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, у зв`язку із відсутністю правовстановлюючого документу, який би посвідчував право на вказану земельну частку (пай).

На даний час отримати правовстановлюючі документи на вказане майно не є можливим через смерть спадкодавця, оскільки його цивільна правоздатність як фізичної особи припинена у момент його смерті. У зв`язку з чим позивач звернулася до суду і просить визната за нею ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом, право власності на земельну частку (пай) розміром 2,515 умовних кадастрових гектарів із земель колективної власності колишнього Колективного сільськогосподарського підприємства ім. Леніна на території колишньої Ярмаківської сільської ради Миргородського району Полтавської області, після смерті ОСОБА_4 .

Ухвалою судді Миргородського міськрайонного суду Полтавської області 30 січня 2026 року відкрито загальне позовне провадження по справі та призначене підготовче судове засідання (а.с. 28), ухвалою суду від 24 березня 2026 року закрито підготовче провадження та розгляд справи призначено на 04 травня 2026 року (а.с. 115).

В судове засідання позивач не з`явилася, її представник адвокат Батієнко Я.І. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача надала заяву про розгляд справи за їх відсутності , проти задоволення позову не заперечували (а.с. 66).

Заслухавши пояснення представника позивача, свідків, дослідивши та проаналізувавши письмові докази по справі, суд приходить до переконання, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 в с. Петрівці Миргородського району померла ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про її смерть серії НОМЕР_2 від 01.05.1997 (а.с.6). Відповідно до довідки Організаційного відділу Сектору по роботі з органами самоорганізації населення Миргородської міської ради від 11.11.2025 № 181/03-18, ОСОБА_3 без реєстрації проживала із дочкою ОСОБА_4 , онуком ОСОБА_5 , його дружиною ОСОБА_6 та правнучкою ОСОБА_7 (а.с.20). Відповідно до відповіді ГУ Держгеокадастру у Полтавській області від 05.08.2025 № 1978/15-25 на адвокатський запит ОСОБА_8 входить до Списку власників земельних часток (паїв) реформованого КСП ім. Леніна Миргородського району Полтавської області, який міститься у Технічній документації із складання державних актів на право власності на земельну ділянку в замін сертифікатів права на земельну частку (пай) громадянам, членам колишнього КСП ім. Леніна на території Ярмаківської сільської ради Миргородського району Полтавської області. Але, згідно вищезазначеної технічної документації в списку додатку № 1, у рядку № 385, біля запису ОСОБА_8 стоїть примітка «помер» (а.с.7). Крім цього, відповідно до Розпорядження голови Миргородської районної державної адміністрації № 63 від 23 березня 2004 року про розгляд та затвердження проекту розташування земельних часток (паїв) в межах реформованого КСП ім. Леніна, ОСОБА_3 входить до списку власників земельних часток (паїв) реформованого КСП ім. Леніна Миргородського району Полтавської області, номер ділянки - НОМЕР_1 . Цим же Розпорядженням затверджено уточнену вартість земельної частки (паю) в сумі 7688,1 грн. та її площу в розмірі 2,515 умовних кадастрових гектарів (а.с.10 зворот). Відтак, право ОСОБА_3 на земельну частку (пай) розміром 2,515 умовних кадастрових гектарів у колишньому КСП ім. Леніна підтверджується належними письмовими доказами.

Щодо можливості спадкування права на земельну частку (пай) після смерті ОСОБА_3 на користь позивачки по справі ОСОБА_1 , суд зазначає таке. На час смерті ОСОБА_3 відносини у сфері спадкування регулювалися Цивільним кодексом УРСР.

Відповідно до ст. 548 ЦК УРСР для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або застереженням.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 549 ЦК УРСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.

Відповідно до ст. 529 ЦК УРСР при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті.

Онуки і правнуки спадкодавця є спадкоємцями за законом, якщо на час відкриття спадщини немає в живих того з їх батьків, хто був би спадкоємцем; вони успадковують порівну в тій частці, яка належала б при спадкоємстві за законом їх померлому родителю.

Судом встановлено, що після смерті ОСОБА_3 спадкова справа не заводилася, що підтверджується інформацією, наданою Полтавським обласним державним нотаріальних архівом листом від 09.0.2026 за вих. № 875/01-17.

Дочка ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , фактично вступила в управління та володіння спадковим майном, прийнявши таким чином спадщину після смерті матері. Ці обставин в суді підтвердили свідки , зокрема свідок ОСОБА_5 показав, що являється онуком ОСОБА_3 та, відповідно, сином ОСОБА_4 та батьком ОСОБА_1 – позивачки по справі. Проживає у с. Петрівці Миргородського району у будинку, який колись належав його матері, а зараз – дочці ОСОБА_1 . Його баба ОСОБА_3 за життя працювала у колгоспі ім. Леніна в с. Ярмаки Миргородського району, з якого вийшла на пенсію та проживала у с. Ярмаки Миргородського району. У 1987 році ОСОБА_4 вирішила забрати до себе матір ОСОБА_3 , яка на той час проживала у с. Ярмаки Миргородського району Полтавської області у звязку із тим, що остання була похилого віку і потребувала догляду. При переїзді ОСОБА_3 забрала із собою деякі меблі (стільці, столи, скриня), сільськогосподарський інвентар, особисті речі, особисті документи. Після смерті ОСОБА_3 , ОСОБА_4 залишила вищевказане майно у будинку та користувалася ним, оскільки воно було необхідне для ведення домашнього господарства та облаштування побуту. Свідок ОСОБА_9 повідомила суду, що проживає в с. Петрівці Миргородського району поруч із родиною ОСОБА_5 , з якими має добрі стосунки. За життя товаришувала також із ОСОБА_4 , з якою тривалий час також проживала її матір ОСОБА_3 . З останньою також була знайома особисто. ОСОБА_3 розповідала їй що все життя працювала у колгоспі в с. Ярмаки. Коли ОСОБА_3 почала потребувати стороннього догляду, ОСОБА_4 забрала її до себе жити. При переїзді ОСОБА_3 були перевезені її особисті речі, зокрема меблі, які і після смерті останньої залишилися у будинку ОСОБА_4 .

Крім показань свідків, факт прийняття спадщини підтверджується наявними у матеріалах справи фотознімками, особистими документами ОСОБА_3 , серед який пенсійне посвідчення члена колгоспу, видане 10.08.1971 року, свідоцтво про народження, видане 16.07.1971 року, свідоцтво про одруження, видане 27.08.1980.

Факт наявності у позивачки оригіналів особистих документів ОСОБА_3 , на переконання суду, у сукупності із іншими доказами по справі, які доповнюють один одного, підтверджує той факт, що ОСОБА_4 належним чином прийняла спадщину після смерті матері ОСОБА_3 , відтак за життя набула права на земельну частку (пай) розміром 2,515 умовних кадастрових гектарів у колишньому КСП ім. Леніна.

ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 в с. Петрівці Миргородського району. Після її смерті відкрилася спадщина, яку прийняла та оформила онука ОСОБА_2 , позивачка по справі, що підтверджується виданими на її ім`я свідоцтвами про право на спадщину за законом та матеріалами спадкової справи № 60/2024, копія якої надана приватним нотаріусом Миргородського районного нотаріального округу Гіль Д.В. на виконання ухвали суду у справі від 30.01.2026.

26.09.2025 ОСОБА_1 звернулася до нотаріуса з усною заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну частку (пай) КСП ім. Леніна, однак у видачі свідоцтва їй було відмовлено у зв`язку із ненаданням правовстановлюючих документів.

Статтею 55 Конституції України передбачено право кожного на захист своїх прав і свобод від порушень і протиправних посягань будь-якими не забороненими законом засобами.

Згідно зі статтею 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст.16 ЦК України встановлено перелік способів захисту цивільних прав та інтересів: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконним рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Тобто, за змістом ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, зокрема, з позовом про визнання права.

Статтею 17 Загальної декларації прав людини, передбачено ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна.

Згідно зі ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Суду як джерело права.

Відповідно до ст.1 Першого протоколу Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Поняття власності чи «майна» за ст.1 Першого протоколу Конвенції тлумачиться дуже широко, охоплює цілу низку інтересів економічного характеру. За рішеннями Європейського суду з прав людини «майном» в розумінні статті 1 Протоколу 1 до Конвенції вважається законне і обґрунтоване очікування набуття майна або майнового права.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою (ч.3 ст.1223, ч.1 ст.1220 ЦК України).

Спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) (ст.1216 ЦК України).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст.1217 ЦК України).

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст.1218 ЦК України).

Згідно зі ст.328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст.392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Позовні вимоги ОСОБА_1 не суперечать закону та не порушують права, свободи чи інтереси інших осіб, а також визнаються відповідачем. За таких обставин позовні вимоги ґрунтуються на законі та підлягають задоволенню у повному обсязі.

У зв`язку з тим, що позивачка не просила стягувати судові витрати з відповідача, тому суд, керуючись принципом диспозитивності цивільного судочинства, закріпленим у ст.13 ЦПК України, не вирішує питання про розподіл судових витрат згідно з ст.141 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 328, 392, 1216, 1217, 1218, 1220, 1223, 1268, 1269, 1270, 1296 ЦК України, ст.ст. 5, 10, 12, 13, 88, 263, 264, 265, 266, 273, 354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до Миргородської міської ради про визнання права земельну частку (пай) в порядку спадкування - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , мешканкою АДРЕСА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ), в порядку спадкування за законом, право власності на земельну частку (пай) розміром 2,515 умовних кадастрових гектарів із земель колективної власності колишнього Колективного сільськогосподарського підприємства ім. Леніна на території колишньої Ярмаківської сільської ради Миргородського району Полтавської області, після смерті ОСОБА_4 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса АДРЕСА_1 .

Представник позивача: адвокат Батієнко Ярослав Іванович, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №2165 від 19 червня 2018 року, адреса вул. Гоголя,2/2, м.Миргород, Полтавська область.

Відповідач: Миргородська міська рада Полтавської області, код ЄДРПОУ 21051131, адреса вул. Незалежності,17, м.Миргороді, Полтавська область.

Суддя: О. А. Морозовська