Рішення від 14 травня 2026 р. у справі №530/439/26 — Зіньківський районний суд Полтавської області

Справа № 530/439/26

Номер провадження 2/530/570/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.05.2026 Зіньківський районний суд Полтавської області у складі головуючого судді Ситник О. В., за участі секретаря Бедюх Н.І., розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Опішнянської селищної ради Полтавської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивачів: приватний нотаріус Полтавського районного нотаріального округу Полтавської області Москівець Станіслав Володимирович, про визнання права власності на нерухоме майно, -

встановив :

До Зіньківського районного суду Полтавської області звернулася ОСОБА_1 до Опішнянської селищної ради Полтавської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивачів: приватний нотаріус Полтавського районного нотаріального округу Полтавської області Москівець Станіслав Володимирович, про визнання права власності на нерухоме майно.

З позовної заяви вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Зіньків Полтавського району Полтавської області помер син позивачки ОСОБА_1 , ОСОБА_2 . На день смерті ОСОБА_2 залишилося його спадкове майно, зокрема, житловий будинок садибного типу, розташований за адресою: АДРЕСА_1 (стара адреса: АДРЕСА_1 ), яким спадкодавець ОСОБА_2 володів на підставі рішення Зіньківського районного суду Полтавської області від 13 липня 2006 року, справа № 2-1479 2006 р., яке вступило в законну силу 26 липня 2006 року. Вищевказаним рішенням Зіньківського районного суду Полтавської області, визнано договір № Н-18 від 10.04.2001 року купівлі-продажу житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , з надвірними будівлями: АДРЕСА_2 - огорожа, Б- сарай, В -літня кухня, б -погріб, Д -вбиральня, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на Українській універсальній біржі дійсним та таким, що відбувся та визнано право власності ОСОБА_2 на вище наведене нерухоме майно. Право власності ОСОБА_2 зареєстровано в Колективному підприємстві Полтавське бюро технічної інвентаризації «Інвентаризатор» 19 жовтня 2006 року, реєстровий номер: 12217357, номер запису: 1647, в книзі: 11.

У встановлений законом строк спадкоємець за законом першої черги спадкування за законом ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса Полтавського районного нотаріального округу Полтавської області Москівця С.В. із заявою про прийняття спадщини спадкодавця ОСОБА_2 . Спадкова справа після померлого ОСОБА_2 заведена 26.06.2025, номер у спадковому реєстрі 74261469, номер у нотаріуса 42/2025 на підставі заяви про прийняття спадщини від імені матері померлого, ОСОБА_1 .

23 лютого 2026 року ОСОБА_1 повнорно звернулася до приватного нотаріуса Москівця С.В. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 на житловий будинок садибного типу, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Розглянувши заяву, приватний нотаріус Москівець С.В. 23 лютого 2025 року надав заявниці ОСОБА_1 письмове роз`яснення щодо видачі свідоцтва про право на спадщину за № 35/02-14 в якому, зокрема, зазначено наступне:

Відповідно до витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданого Колективним підприємством бюро технічної інвентаризації «Інвентаризатор» від 19 жовтня 2006 року за № 12217357, право власності на житловий будинок зареєстровано за ОСОБА_2 на підставі рішення Зіньківського районного суду Полтавської області від 13 липня 2006 року, справа № 2-1479, 2006 р.. Згідно із зазначеного рішення суду встановлено, що право власності на житловий будинок набуто шляхом купівлі. Відповідно до відомостей Державного реєстру актів цивільного стану громадян, на час укладення договору купівлі-продажу житлового будинку спадкодавець перебував у шлюбі. Шлюб було зареєстровано виконкомом Гранітненської сільської ради Тельманівського району Донецької області 25 липня 1998 року, актовий запис № 15, між спадкодавцем ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та розірвано 25 квітня 2008 року, актовий запис № 40. Враховуючи вищевикладене, вищевказаний житловий будинок садибного типу являється об`єктом спільної сумісної власності подружжя. Як зазначено у письмовому роз`ясненні нотаріуса, а також відповідно до свідоцтва про розірвання шлюбу серія НОМЕР_1 , виданого відділом реєстрації актів цивільного стану Зіньківського районного управління юстиції 25 квітня 2008 року, шлюб між чоловіком ОСОБА_2 і дружиною ОСОБА_5 розірвано, про що в Книзі реєстрації розірвань шлюбів зроблено відповідний актовий запис за № 40 від 25.04.2008 року. Офіційному розірванню шлюбу між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 передував поділ майна, яке було спільною сумісною власність подружжя. За взаємною згодою 27.03.2008 р. вони поділили житловий садибний будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 і рухоме майно, яке знаходилося в ньому. Житловий будинок і рухоме майно, яке знаходилося в ньому, залишилися ОСОБА_6 , a ОСОБА_7 ним, в присутності свідків ОСОБА_8 і ОСОБА_9 була сплачена грошова компенсація за визначену ними частку вартості будинку і вартості рухомого майна в сумі 9000,00 грн. Про що, ОСОБА_5 власноручно була написана розписка, в якій зокрма зазначено, що вона всього отримала 9000 гривень і після отримання коштів претензій до рухомого та нерухомого майна вона не має. Невдовзі після поділу майна і розірвання шлюбу в 2008 році ОСОБА_10 виїхала на постійне місце проживання в м. Мурманськ Російської Федерації, де зі слів мала родичів, з того часу ніяких контактів між нею і колишнім чоловіком ОСОБА_2 або позивачкою ОСОБА_1 не відбувалося. На даний час місце проживання або місце перебування ОСОБА_11 не відоме.

В зв`язку з запровадженням воєнного стану на території України дипломатичні відносини України з російською федерацією розірвані. Україна офіційно зупинила дію Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах (Мінська конвенція 1993 року) у відносинах з Російською Федерацією. З 1 січня 2024 року ця Конвенція остаточно припинила дію для України щодо Росії та Білорусі, що означає відмову від спрощеного порядку визнання документів та виконання судових рішень, а тому встановити і документально підтвердити факт проживання або перебування громадянки ОСОБА_11 на території Російської Федерації неможливо.

На замовлення позивачки ОСОБА_1 30 січня 2026 року в ПП Полтавське бюро технічної інвентаризації «Інвентаризатор» виготовлено технічний паспорта на житловий будинок садибного типу за адресою: АДРЕСА_1 . В розділі «Характеристика будинку садибного типу з господарськими будівлями та спорудами» технічного паспорта зазначено: А-1 житловий будинок рік спорудження 1948, Б сарай рік спорудження 1948, 6 погріб вхідний рік спорудження 1948, В літня кухня рік спорудження 1969, Д вбиральня рік спорудження 2005, № 2 огорожа рік спорудження 2005, № 2 огорожа рік спорудження 2000, № 3 ворота рік спорудження 2000.

У довідці ПП Полтавське бюро технічної інвентаризації «Інвентаризатор» від 09.02.2026 року № 1372 зазначено, що згідно матеріалів Полтавського бюро технічної інвентаризації «Інвентаризатор» та проведеного обстеження станом на 30.01.2026 року житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, за адресою: АДРЕСА_1 (стара адреса: АДРЕСА_1 ), відповідає наступним характеристикам: Господарські будівлі та споруди: Сарай літ. Б, погріб вхідний літ, б, літня кухня літ. В. вбиральня літ. Д. огорожа № 1, огорожа № 2, ворота № 3. Загальна та житлова площа по житловому будинку літ. «А-1» змінилася в зв`язку з уточненням лінійних розмірів. Погріб вхідний літ. б раніше зазначений, як погріб літ. б. Огорожа № 1, огорожа № 2, ворота № 3 раніше зазначені, як огорожа № 1 - № 3. Колодязь літ. К знищений. Нове будівництво, реконструкція, капітальний ремонт, реставрація – відсутні. У довідці ПП Полтавське бюро технічної інвентаризації «Інвентаризатор» від 03.03.2026 року № 2428 зазначено, що згідно матеріалів Полтавського бюро технічної інвентаризації «Інвентаризатор» та проведеного обстеження станом на 30.01.2026 року житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, за адресою: АДРЕСА_1 відповідає наступним характеристикам: Житловий будинок літ. А-1, рік будівництва 1948, загальна площа м.кв. 63,4, житлова плоша м.кв. 23,4. Сарай літ. Б рік будівництва 1948. Погріб вхідний літ. 6 рік будівництва 1948. Літня кухня літ. В рік будівництва 1969. Вбиральня літ. Д рік будівництва 2005. Огорожа № 1 рік будівництва 2005. Огорожа № 2 рік будівництва 2000. Ворота № 3 рік будівництва 2000. Відповідно до матеріалів Полтавського бюро технічної інвентаризації «Інвентаризатор» та проведеного обстеження станом на 30.01.2026 р. нове будівництво, реконструкція, капітальний ремонт, реставрація відсутні.

Згідно матеріалів Полтавського бюро технічної інвентаризації «Інвентаризатор» станом на 31.12.2012 р. в реєстровій книзі № 11, за реєстровим № 1647 зареєстровано право власності за гр. ОСОБА_2 , підстави виникнення права власності: рішення Зіньківського районного суду Полтавської області від 13.07.2006 р., частка: 1/1. У цій же довідці зазначено, що інвентаризаційна вартість нерухомого майна, яке знаходиться в будинковолодінні за АДРЕСА_1 становить 165891 гривню.

Відповідно до довідки Опішнянської селищної ради Полтавської області № 259 від 06.03.2026 року земельна ділянка площею 0,15 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 не приватизована та перебуває у комунальній власності Опішнянської селищної ради Полтавського району Полтавської області.

За таких обставин позивач позбавлена можливості оформити у законному порядку право власності на вищевказаний житловий будинок. Право власності на житловий будинок, ніхто не оспорює, а тому за захистом своїх прав змушена звернутися до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 16.03.2026 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження (а.с.29).

В судове засідання 15.05.2026 року позивач ОСОБА_1 та її представник адвокат Омельченко М.О. не з`явилися, до суду подали заяву, в якій просили провести розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримали та прохали задовольнити їх (а.с. 185).

Представник відповідача Опішнянської селищної ради Полтавської області в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутність, заперечень проти позову не надав та просив суд задовільнити його (а.с. 30).

Третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, на стороні позивача: приватний нотаріус Полтавського районного нотаріального округу Полтавської області Москівець С.В. не з`явився, надіслав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності (а.с. 54).

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. У зв`язку з цим, на підставі ст. 247 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу в судовому засіданні без фіксування судового процесу.

Дослідивши та проаналізувавши письмові докази по справі, суд приходить до переконання, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.

Судом встановлено, що позивачем по справі є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка згідно свідоцтва про народження серія НОМЕР_2 є матір`ю ОСОБА_2 (а.с. 11).

ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серія НОМЕР_3 (а.с. 16). Рішенням зіньківського районного суду Полтавської області від 13.07.2006 року визнано договір № Н-18 від 10.04.2001 року купівлі-продажу житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , з надвірними будівлями: АДРЕСА_2 - огорожа, Б- сарай, В -літня кухня, б -погріб, Д -вбиральня, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на Українській універсальній біржі дійсним та таким, що відбувся та визнано за ОСОБА_2 право вланссоті на вище наведене нерухоме майно (а.с.12). відповідно до витягу про реєстрацію права влансоті на нерухоме майно за ОСОБА_2 вцілому зареєстровано право влансоті на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 ( а.с.13). Відповідно до свідоцтва про розірвання шлюбу серія НОМЕР_1 , виданого відділом реєстрації актів цивільного стану Зіньківського районного управління юстиції 25 квітня 2008 року, шлюб між ОСОБА_2 і ОСОБА_5 розірвано, про що в Книзі реєстрації розірвань шлюбів зроблено відповідний актовий запис за № 40 від 25.04.2008 року (а.с. 14). Відповідно до копії розписки від 27.03.2008 року написаної власноруч ОСОБА_5 вбачається що остання підтверджує те що отримала від ОСОБА_2 кошти за 1/4 частину житлового будинку в сумі 9000 грн вартості рухомого майна ( а.с.15). З листа приватного нотаріуса Москівець С.В. від 23.02.2026 року вбачається що ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 оскільки житловий будинок являється обєктом спільної сумісної власнсоті подружжя ( а.с.18).

На звернення позивача до Приватного підприємства Полтавське бюро технічної інвентаризації "Інвентаризатор" було виготовлено технічний паспорт на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , який складається з позначених у технічному паспорті на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами наступними літерами: житловий будинок літ. А-1, сарай літ. Б, погріб вхідний літ. б , літня кухня літ. В, вбиральня літ. Д, огорожа №1, огорожа №2,ворота №3 (а.с.21-25). Відповідно до довідки відділу ЦНАП від 06.03.2026 року земельна ділянка площею 0,15 га для будівництва та обслуговування житлового будинку ,господарських будівель і споруд, яка знаходиться за адресою селише АДРЕСА_1 не приватизована та пепебуває у комунальній власності Опішнянської селищної ради Полтавського району Полтавської області ( а.с.26). Невдовзі після поділу майна і розірвання шлюбу в 2008 році ОСОБА_10 виїхала на постійне місце проживання в м. Мурманськ Російської Федерації, де зі слів мала родичів, з того часу ніяких контактів між нею і колишнім чоловіком ОСОБА_2 або позивачкою ОСОБА_1 не відбувалося. На даний час місце проживання або місце перебування ОСОБА_11 не відоме.

Як вбачається з копії спадкової справи № 42/2025 заведеної після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 на підставі заяви ОСОБА_1 про прийняття спадщини ( а.с.55-66).

Відповідно до ст.ст. 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до іншої особи (спадкоємця). Спадкування здійснюється за заповітом або законом.

Згідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Відповідно до ч. 5 ст.1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 3 ст. 368 ЦК України та ст. 60 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом. Спростувати презумпцію спільності майна подружжя може та сторона, яка надасть належні та допустимі докази на підтвердження протилежного.

Суд бере до уваги те що з моменту складання розписки 27.03.2008 р. та до моменту смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_11 правовий статус спірного майна не оспорювала, позовів про поділ майна в судовому порядку не пред`являла, що свідчить про реальний характер досягнутої між колишнім подружжям угоди та фактичне припинення права спільної сумісної власності ОСОБА_5 на підставі ст. 346 ЦК України. За таких обставин, суд приходить до висновку, що на момент відкриття спадщини спірний житловий будинок належав спадкодавцю ОСОБА_2 на праві особистої приватної власності.

Відповідно до ч. 5 ст.1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1261 ЦК у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Факт прийняття позивачем ОСОБА_1 спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , підтверджується матеріалами спадкової справи (а.с. 54-66).

Враховуючи вищевикладене, та те що ОСОБА_1 прийняла спадщину після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , відповідач по справі заперечень проти позову не має ,визнання за позивачем в цілому право власності на житловий будинок не порушує права та інтереси інших осіб , тому суд прийшов до висновку , що житловий будинок може бути предметом спадкування в цілому між позивачем, а позовні вимоги підлягають задоволенню.

В зв`язку з тим, що позивач не заявляє вимоги про стягнення з відповідача на його користь судових витрат, суд, керуючись принципом диспозитивності цивільного судочинства, закріпленим у ст.13 ЦПК України, не вирішує питання про розподіл судових витрат згідно з ст. 141 ЦПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст 328, 346, 392, 1216-1218, 1220-1223, 1233, 1268-1270, 1299 ЦК України , ст 12,13, 81, 210 247, 258-259, 263-268 ЦПК України, суд, -

вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Опішнянської селищної ради Полтавської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивачів: приватний нотаріус Полтавського районного нотаріального округу Полтавської області Москівець Станіслав Володимирович, про визнання права власності на нерухоме майно - задоволити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_4 , право власності на нерухоме майно, яке знаходиться в будинковолодінні за АДРЕСА_1 , яке позначене на плані земельної ділянки технічного паспорта на житловий будинок садибного типу відповідними літерами, цифрами і знаками, а саме: А-1 житловий будинок, Б - сарай, б - погріб вхідний, В - літня кухня, Д - вбиральня, № 1 огорожа, № 2 огорожа, № 3 ворота.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

СуддяО. В. Ситник