Рішення від 17 травня 2026 р. у справі №530/606/26 — Зіньківський районний суд Полтавської області

Справа № 530/606/26

Номер провадження 2/530/639/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.05.2026 Зіньківський районний суд Полтавської області в складі: головуючого - судді Ситник О.В., за участю секретаря судового засідання – Стрілець Л.Г. розглянувши у судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на житловий будинок з допоміжними господарськими будівлями,-

в с т а н о в и в :

25.03.2026 року ОСОБА_1 звернулася до Зіньківського районного суду Полтавської області з позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності на житловий будинок з допоміжними господарськими будівлями.

На підтвердження позовних вимог вказала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивачки, ОСОБА_3 , який на день смерті проживав та був зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 . Спадкова справа після його смерті заведена в Зіньківській державній нотаріальній конторі за № 193/2024 на підставі заяви про відмову від спадщини дружини померлого, ОСОБА_2 , а тому спадкоємицею першої черги, яка прийняла спадщину є дочка спадкодавця, ОСОБА_1 . Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина до складу якої, окрім іншого, входить житловий будинок, який розташований в АДРЕСА_1 . Згідно довідки виконавчого комітету Зіньківської міської ради від 29.04.2025 року станом на 01.07.1990 р. згідно погосподарської книги №6, особовий рахунок № НОМЕР_1 , будинковолодіння в АДРЕСА_1 відносилося до типу колгоспного двору, членами якого були: ОСОБА_3 – голова, ОСОБА_2 - дружина, ОСОБА_4 - дочка. Звернувшись до державного нотаріуса з`ясувалося, що видати свідоцтво про право на спадщину на нерухоме майно-житловий будинок, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 нотаріус не може і відмовив у видачі свідоцтва, оскільки оригінал правовстановлюючого документу на будинок відсутній, крім цього ОСОБА_2 має частку у колгоспному дворі, але не претендує на неї та не заперечує, якщо право власності в цілому буде визнано за позивачем. За таких обставин позивач позбавлений можливості оформити у законному порядку право власності на вищевказаний житловий будинок. Право власності на житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 ніхто не оспорює, а тому за захистом своїх прав змушена звернутися до суду з даним позовом.

Ухвалою судді Зіньківського районного суду Полтавської області 26.03.2026 року відкрито провадження у справі.

В судове засідання учасники справи не з`явилися, від позивача ОСОБА_1 надійшла заява про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила їх задовільнити. Відповідач ОСОБА_2 не з`явилася, надіслала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги визнає в повному обсязі.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. У зв`язку з цим, на підставі ст. 247 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу в судовому засіданні без фіксування судового процесу.

Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року "Про судову практику у справах про спадкування ", свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження .

Дослідивши та проаналізувавши письмові докази по справі, суд приходить до переконання, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.

Судом встановлено: ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Новоселівка Зіньківського району Полтавської області, після реєстрації шлюбу 21.10.1990 р. між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , дружині присвоєно прізвище ОСОБА_6 (а.с. 26-28). ІНФОРМАЦІЯ_3 помер батько ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серія НОМЕР_2 ( а.с.8). Згідно довідки виконавчого комітету Зіньківської міської ради від 29.04.2025 року станом на 01.07.1990 р. згідно по господарської книги №6, особовий рахунок № НОМЕР_1 , будинковолодіння в АДРЕСА_1 відносилося до типу колгоспного двору, членами якого були: ОСОБА_3 – голова, ОСОБА_2 - дружина, ОСОБА_4 - дочка ( а.с. 9). Спадкова справа після смерті ОСОБА_3 заведена в Зіньківській державній нотаріальній конторі за № 193/2024 на підставі заяви про відмову від спадщини дружини померлого, ОСОБА_2 ..

На звернення позивача до Приватного підприємства Полтавське бюро технічної інвентаризації "Інвентаризатор" було виготовлено технічний паспорт на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 , який складається з позначених у технічному паспорті на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами наступними літерами: житловий будинок літ. А-1, сарай літ. В, погріб вхідний літ. в, гараж літ. Е, колодязь питний літ. К (а.с.11-13).

Державний нотаріус відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно-житловий будинок, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , оскільки оригінал правовстановлюючого документу на будинок відсутній (а.с. 24).

Нині чинне законодавство не містить визначення поняття ’’колгоспного двору’’, що регулювалося відповідними положеннями Цивільного кодексу Української РСР у редакції 1963 року, які були виключені у 1993 році (Закон України від 16 грудня 1993 року № 3718-XII ’’Про внесення змін до деяких законодавчих актів України’’, який набрав чинності з 18 січня 1994 року).

Колгоспний двір визначався як сімейно-трудове об`єднання осіб, всі або більшість працездатних членів якого були членами колгоспу, брали участь особистою працею в колгоспному виробництві та отримували від цього основні доходи і спільно вели підсобне господарство на присадибній ділянці, виділеній колгоспом

Згідно із Зразковим статутом колгоспу від 1969 року, сім`я колгоспника отримувала в користування присадибну ділянку землі під город, сад і інші потреби в розмірі до 0,50 га (включаючи землю, зайняту спорудами). Колгосп надавав у встановленому в колгоспі порядку допомогу колгоспникам в будівництві і ремонті житлових будинків

Статус ’’колгоспних дворів’’ визначався у По господарських книгах — документах первинного обліку в сільських Радах народних депутатів з 1935 року. Вони складаються з окремих особових рахунків на кожне господарство, що знаходиться на території сільради. В особових рахунках містяться відомості про членів сім`ї, які проживають в господарстві, а також дані щодо землі, будівель і худоби, що знаходяться в особистому користуванні.

За таких обставин позивач позбавлений можливості оформити у законному порядку право власності на вищевказаний житловий будинок. Право власності на житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 ніхто не оспорює, а тому за захистом своїх прав змушений звернутися до суду з даним позовом.

Порядок ведення погосподарського обліку в сільських радах визначався Вказівками по веденню книг погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затвердженими наказом Центрального статистичного управління СРСР від 13 квітня 1979 року № 112/5. У наступному - Вказівками по веденню книг погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затвердженими наказом Центрального статистичного управління СРСР від 12 травня 1985 року № 5-2426 та Вказівками по веденню книг погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затвердженими постановою Державного комітету статистики СРСР від 25 травня 1990 року № 69.

У відповідності до Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» №24-753/0/4-13 від 16.05.2013 р, умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об`єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку. При вирішенні спорів про визнання права власності на спадкове майно судам слід керуватися законодавством, яке регулювало виникнення права власності у самих спадкодавців на момент закінчення будівництва будинків. Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР від 31 січня 1966 року, передбачала обов`язкову реєстрацію (інвентаризацію) будинків і домоволодінь у межах міст і селищ (п. 4 Інструкції), в тому числі й на підставі записів у по господарських книгах (п. 20 Інструкції). Тобто записи у по господарських книгах визнавались в якості актів органів влади (публічних актів), що підтверджують право приватної власності.

Відповідно до ст.ст. 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до іншої особи (спадкоємця). Спадкування здійснюється за заповітом або законом.

Згідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Відповідно до ч. 5 ст.1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Враховуючи вищевикладене, та те, що ОСОБА_1 прийняла спадщину після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 , член колгоспного двору, відповідач по справі не претендує на свою частку у майні колгоспного двору, визнання за позивачем в цілому право власності на житловий будинок не порушує права та інтереси інших осіб, тому суд прийшов до висновку, що житловий будинок може бути предметом спадкування в цілому позивачем, а позовні вимоги підлягають задоволенню.

В зв`язку з тим, що позивач не заявляє вимоги про стягнення з відповідача на його користь судових витрат, суд, керуючись принципом диспозитивності цивільного судочинства, закріпленим у ст.13 ЦПК України, не вирішує питання про розподіл судових витрат згідно з ст. 141 ЦПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст 328, 346, 392, 1216-1218, 1220-1223, 1233, 1268-1270, 1299 ЦК України, ст 12,13, 81, 210 247, 258-259, 263-268 ЦПК України, суд, -

вирішив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права приватної власності на житловий будинок з допоміжними господарськими будівлями - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП – НОМЕР_3 , право власності в порядку спадкування за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 , на житловий будинок садибного типу з допоміжними господарськими будівлями, який розташований в АДРЕСА_1 та який складається в цілому з: житловий будинок літ. А-1, сарай літ. В, погріб вхідний літ. в, гараж літ. Е, колодязь питний літ. К .

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

СуддяО. В. Ситник