Постанова від 24 травня 2026 р. у справі №392/559/26 — Маловисківський районний суд Кіровоградської області

Справа № 392/559/26

Провадження № 3/392/221/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2026 року м. Мала Виска

Суддя Маловисківського районного суду Кіровоградської області Бадердінова А.В., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли з відділення поліції №3 Новоукраїнського РВП ГУНП про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ст. 185 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

В С Т А Н О В И Л А:

Відповідно до протоколу серії ВАД №486970 від 16.03.2026 року, ОСОБА_1 16.03.2026 року об 11 год 20 хв. в м. Мала Виска по вул. В.Чабана, 57, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, виражався нецензурною лайкою, штовхав та хапав за одяг працівників поліції, чим вчинив злісну законній вимозі працівників поліції, чим вчинив правопорушення, передбачене ст. 185 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

ОСОБА_1 в судові засідання призначені на 20.04.2026, 05.05.2026, 25.05.2026 року не з`явився, повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи у встановленому законом порядку, про що свідчить повернутий конверт на адресу суду. Крім того, на офіційному сайті Маловисківського районного суду Кіровоградської області (https://mv.kr.court.gov.ua, в розділі «Громадянам» у вкладці «Список судових справи, призначених до розгляду» з моменту призначення справи до розгляду до моменту розгляду справи були зазначені дата, час та місце її слухання. Окрім того, постановами судді Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 20.04.2026, 05.05.2026 року до ОСОБА_1 застосовано привід у судові засідання призначені на 05.05.2026, 25.05.2026 року. Вказані постанови надіслано судом до відділення поліції №1 (м. Мала Виска) Новоукраїнського районного відділу поліції в Кіровоградській області, про що свідчить відмітка про отримання вказаної постанови, разом з тим, привід не виконано, причини про неможливість його виконання суду не повідомлено.

Відповідно до ч.2 ст.268 КУпАП при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені частиною першою статті 44, статтями 51, 146, 160, 172-4- 172-9, 173, частиною третьою статті 178, статтями 185, 185--1, статтями 185-7, 187 цього кодексу, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов`язковою. У разі ухилення від явки на виклик органу внутрішніх справ або судді районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду цю особу може бути органом внутрішніх справ (Національною поліцією) піддано приводу.

Згідно з ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та правових позицій, викладених в рішенні Європейського Суду з прав людини по справі «Бендерський проти України (заява № 22750/02 параграф 42) - відповідно до практики, яка відображає принцип здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватись в світлині обставин кожної справи. Право може вважатися ефективним, тільки якщо зауваження сторін насправді «заслухані», тобто належним чином вивчені судом.

Відповідно до частини 2 статті 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

В силу імперативних вимог частини 2 статті 268 КУпАП, яка визначає обов`язкову участь особи під час розгляду по суті справи про адміністративне правопорушення за статтею 185 КУпАП.

Судом вживались усі можливі процесуально передбачені заходи з метою забезпечення участі ОСОБА_1 у судові засідання та реалізації нею свого права на доступ до правосуддя, однак забезпечити її участь у судові засідання не виявилось можливим.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України» згідно з положеннями частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням п. 1 ст. 6 даної Конвенції.

При цьому, розгляд справ у розумні строки з одного боку забезпечує можливість своєчасного відновлення прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у випадку необґрунтованості та безпідставності провадження у справі стосовно неї, а з іншого своєчасне вжиття заходів спрямованих на запобігання іншим правопорушенням, у випадку наявності підстав застосування адміністративного стягнення з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття (ст. 23 КУпАП). У будь-якому випадку відповідні дії мають бути вчинені своєчасно,з метою недопущення негативних наслідків, пов`язаних із тривалим розглядом справ та не вирішенням її по суті.

Таким чином, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності з урахуванням положень ст. ст.268, 277 КУпАП, оскільки подальше відкладення розгляду справ нівелюватиме завдання КУпАП, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).

Вивчивши матеріали справи та оцінивши всі докази по справі, як кожен окремо, так і в їх сукупності, всебічно, повно й об`єктивно дослідивши всі обставини справи в їх сукупності, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Статтею 280 КУпАП передбачено, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення відповідний орган чи посадова особа зобов`язані з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За змістом ст. 279 КУпАП ці обставини встановлюються в ході дослідження доказів під час розгляду справи.

Згідно ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, а також іншими документами.

Розглянувши справу на підставі досліджених доказів орган (посадова особа) відповідно до ст.283 КУпАП виносить постанову.

Відповідно до пункту 22 частини першої статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються діяння, які є адміністративними правопорушеннями.

Відповідно до ст. 185 КУпАП адміністративна відповідальність настає за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов`язків, а також вчинення таких же дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв`язку з їх участю в охороні громадського порядку.

З даної норми вбачається, що дане правопорушення обов`язково передбачає наявність законної вимоги співробітника поліції. Вимоги працівника поліції та розпорядження - акт, юридично рівнозначний наказу, що виражений у категоричній формі, мають бути законодавчо обґрунтовані.

Крім того, таке правопорушення повинно проявлятись у відмові від виконання наполегливих, неодноразово повторених законних вимог чи розпоряджень працівників поліції при виконанні службових обов`язків, або у відмові, вираженій в зухвалій формі, що свідчить про явну зневагу до осіб, які охороняють громадський порядок.

Тобто, підставою для притягнення до адміністративної відповідальності за ст.185 КУпАП повинна бути злісна непокора лише законному розпорядженню або вимозі працівника поліції.

Об`єктом цього правопорушення виступають суспільні відносини у сфері забезпечення громадського порядку та суспільної безпеки, також у сфері державного управління.

Об`єктивна сторона правопорушення полягає у злісній непокорі законному розпорядженню або вимозі працівника поліції (або члена громадського формування з охорони громадського порядку чи державного кордону або військовослужбовця у зв`язку з їх участю в охороні громадського порядку) при виконанні ним службових обов`язків.

Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого умислу.

Суб`єкт вказаного правопорушення загальний, тобто фізична осудна особа, яка досягла 16-ти річного віку.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №486970 від 16.03.2026, ОСОБА_1 16.03.2026 року об 11 год 20 хв. в м. Мала Виска по вул. В.Чабана, 57, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, виражався нецензурною лайкою, штовхав та хапав за одяг працівників поліції, чим вчинив злісну законній вимозі працівників поліції, чим вчинив правопорушення, передбачене ст. 185 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Тобто, в протоколі про адміністративне правопорушення не конкретизовано суть правопорушення, а саме не зазначено, які саме законні розпорядження та вимоги поліцейського при виконанні ним службових обов`язків не виконані ОСОБА_1 , оскільки ст.185 КУпАП є бланкетною нормою Закону. Також не вказано, які превентивні поліцейські заходи вчинялись відносно ОСОБА_1 , на виконання яких останній не реагував на вимогу працівника поліції, що є невід`ємною частиною об`єктивної сторони даного адміністративного правопорушення.

Отже, будь-яких фактичних даних, на основі яких можна було б дійти висновку, що ОСОБА_1 вчинив саме злісну непокору законній вимозі працівника поліції при виконанні ним службових обов`язків, судом не встановлено.

Крім того, до матеріалів адміністративної справи, окрім протоколу, не надано жодних доказів вчинення ОСОБА_1 вказаного адміністративного правопорушення, а сам протокол не може бути беззаперечним доказом вчиненого правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП.

За відсутності особи відсноно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, суд позбавлений можливості вирішити питання про наявність або відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185 КУпАП.

Згідно правової позиції, висловленої у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 15.04.2020 №489/4827/16а, свідчення службової особи інспектора патрульної поліції не можуть вважатись об`єктивними доказами у справі, оскільки така особа є представником суб`єкта владних повноважень, який виконує функції нагляду та контролю за безпекою дорожнього руху, тому рапорт працівника поліції, долучений до матеріалів справи, не можна вважати доказом винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП.

Зазначене вище підтверджується і постановою КАС ВС від 20.05.2022 у справі №524/5741/16-а, де зазначається, що рапорт працівника поліції не може слугувати однозначним доказом винуватості особи у вчиненні адміністративних правопорушень.

Таким чином, обставини викладені у протоколі не відповідають складу правопорушення, передбаченого ст.185 КУпАП та не підтверджуються доказами наявними в справі. При цьому, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст.255 КпАП.

Згідно ст.7 КпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку встановленому законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на підставі суворого додержання законності.

Даючи оцінку зібраним по справі доказам, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП

Відповідно до статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи повинні тлумачитися на її користь.

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Малофєєва проти Росії», серед іншого зазначено, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принцип рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

Відтак суд вважає, що провадження у справі підлягає закриттю в зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст.247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, якщо відсутній склад адміністративного правопорушення.

Керуючись. ст. 185, ст. ст. 247, 268, 279, 283 - 285 КУпАП,

П О С Т А Н О В И Л А:

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст.185 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях складу даного адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови, - без змін, чи зміні постанови.

Суддя Альона Володимирівна Бадердінова