Суд: Знам’янський міськрайонний суд Кіровоградської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: визнання права власності
Дата: 26 травня 2026 р.
Справа: №389/1027/26
Суддя: Український В. В.
27.05.2026
ЄУН 389/1027/26
провадження № 2/389/546/26
Р І Ш Е Н Н Я
заочне
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 травня 2026 року Знам`янський міськрайонний суд
Кіровоградської області
у складі: головуючого - судді Українського В.В.
за участю секретаря судового засідання Гой І.С.
розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження у приміщенні суду у місті Знам`янка цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на нерухоме майно,
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою, в якій просить визнати за нею право власності на земельну ділянку та квартиру. В обґрунтування своїх вимог зазначила, що ОСОБА_2 у 2008 році отримав спадщину після смерті ОСОБА_3 . Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом, посвідченого державним нотаріусом Знам`янської районної державної нотаріальної контори Кіровоградської області Щербиною Т.В. 12.09.2008, ОСОБА_2 успадкував квартиру АДРЕСА_1 , зареєстроване у Знам`янському міжміському комунальному підприємстві бюро технічної інвентаризації 19.09.2008. Також ОСОБА_2 відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно № НОМЕР_1 видане 30.04.2013 на підставі розпорядження Знам`янської районної державної адміністрації Кіровоградської області №631-р від 12 грудня 2012 року, є власником земельної ділянки з кадастровим номером 3522281200:02:000:5042 для ведення особистого селянського господарства.
У 2020 році сторони уклали договір купівлі-продажу нерухомого майна, відповідно до умов якого позивач сплатила ОСОБА_2 15000 доларів США за продану ним квартиру та земельну ділянку. Відповідач отримав грошові кошти за продаж нерухомого майна в повному обсязі, про що вказано у договорі, та зобов`язався переоформити документи належним чином до кінця 2020 року. З часу домовленості відповідач передав позивачеві всі документи на нерухоме майно та виїхав у невідомому напрямку. Не виконав умови домовленості про переоформлення документів, на телефонні дзвінки не відповідає, де він перебуває на даний час позивачу не відомо.
Таким чином, зважаючи на те, що позивач набув права власності на нерухоме майно, однак не має можливості підтвердити своє законне право та враховуючи те, що між ним та продавцем досягнуто всіх істотних умов договору, позивач сплатив кошти за купівлю нерухомого майна та постійно ним користується, а продавець отримав ці кошти та передав їй майно, однак нотаріальне посвідчення договорів не відбулося через ухилення відповідача від такого посвідчення, змушена звернутися до суду із вказаним позовом.
Позивач у судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, надала заяву, відповідно до якої просить розглядати справу без її участі, не заперечує проти заочного розгляду справи, вимоги позову підтримала та просить їх задовольнити.
Відповідач у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки не повідомив, заперечень та відзив на позовну заву не подав і від нього не надійшло заяви про відкладення розгляду справи, в зв`язку з чим, розгляд цивільної справи проводився заочно.
Відповідно до вимог ч.4 ст.223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Враховуючи, що в справі є достатньо матеріалів, які вказують на права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності сторін.
Повно, всебічно та об`єктивно дослідивши у судовому засіданні матеріали справи суд вважає позов обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню за таких підстав.
ОСОБА_2 домовився із ОСОБА_1 про продаж їй земельної ділянки кадастровий номер №3522281200:02:000:5042, та квартири АДРЕСА_1 . На підтвердження волевиявлення сторони уклали договір купівлі-продажу 14 травня 2020 року, який містить всі істотні умови договору. За умовами домовленості позивач сплатила продавцеві обумовлену суму грошей в розмірі 150000 доларів США, а продавець, в свою чергу, передав нерухоме майно, правовстановлюючі документи на нього, при цьому зобов`язався нотаріально оформити договір купівлі-продажу.
Судом також встановлено, що право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку кадастровий номер №3522281200:02:000:5042 підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно № НОМЕР_1 видане 30.04.2013 на підставі розпорядження Знам`янської районної державної адміністрації Кіровоградської області №631-р від 12 грудня 2012 року. Право власності ОСОБА_2 на квартиру АДРЕСА_1 підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за заповітом, посвідченого державним нотаріусом Знам`янської районної державної нотаріальної контори Кіровоградської області Щербиною Т.В. 12.09.2008, право зареєстроване у Знам`янському міжміському комунальному підприємстві бюро технічної інвентаризації 19.09.2008.
Інформаційні довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, підтверджують право власності продавця на об`єкти нерухомого майна земельну ділянку кадастровий номер №3522281200:02:000:5042 та квартиру АДРЕСА_1 .
Частинами 1, 2 статті 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Згідно ч. 1 ст. 5 ЦПК здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до ч. ч. 1 та 2 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.
Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна. Відповідно до ч.1 ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Згідно ч.1 ст.321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до ч.1 ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Відповідно до ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
За змістом ст. 657 ЦК України договір купівлі – продажу нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.
Відповідно до ч.1 ст.629, ч.1 ст.638, ч.4 ст.639 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами і є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, але даний вид договору підлягає обов`язковому нотаріальному посвідченню.
За загальним правилом право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 334 ЦК).
Право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним (ч. 3 ст. 334 ЦК).
Нотаріальне посвідчення правочинів, що вчиняються у письмовій формі, є обов`язковим лише у випадках, передбачених законом (ч. 1 ст. 209 ЦК).
Згідно з ч. 4 ст. 334 ЦК (в редакції Закону від 11 лютого 2010 р. N 1878-VI «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та інших законодавчих актів України») права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дати такої реєстрації відповідно до закону. Державна ж реєстрація правочинів щодо нерухомості з 1 січня 2013 року зазначеним законом скасована.
У разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним. Якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним (ст. 220 ЦК).
Згідно зі ст.220 ЦК України, якщо сторони домовились щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилась від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.
Однією з умов застосування частини другої статті 220 ЦК України та визнання правочину дійсним у судовому порядку є встановлення судом факту безповоротного ухилення однієї із сторін від нотаріального посвідчення правочину та втрата стороною можливості з будь-яких причин нотаріально посвідчити правочин.
При розгляді справи про визнання правочину дійсним суд повинен з`ясувати, чому правочин не був нотаріально посвідчений, чи дійсно сторона ухилилася від його посвідчення та чи втрачена така можливість. При цьому саме по собі небажання сторони нотаріально посвідчувати договір, її ухилення від такого посвідчення з причин відсутності коштів на сплату необхідних платежів та податків під час такого посвідчення не може бути підставою для застосування частини другої статті 220 ЦК України.
Позивачем доведено існування таких обставин, тому що ухилення відповідачів від нотаріального посвідчення договору протягом тривалого часу із моменту досягнення всіх домовленостей, постійне проживання на території іншої держави, а також смерть одного із продавців, та, як наслідок, неможливість оформити право власності на майно продавцями в період строку домовленості нотаріального посвідчення договору виключає будь-яку можливість такого посвідчення.
Пунктом 9 частини першої статті 27 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі судового рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості.
Враховуючи вищевикладене, те, що фактично між продавцем та покупцем укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, де сторони досягли всіх істотних умов і одна із сторін вчинила дію, а друга сторона підтвердила її вчинення, шляхом прийняття виконання, а саме продавець отримав грошові кошти за продаж майна, а позивач в свою чергу, повністю розрахувалася з продавцем та прийняла нерухоме майно, але нотаріальне засвідчення договору не відбулось в зв`язку ухиленням продавця від нотаріального посвідчення договору, суд вважає, що позов необхідно задовольнити.
На підставі викладеного та керуючись ст. 263, 265, 273, 280-288, 353 ЦПК України, суд,
У Х В А Л И В :
Позов задовольнити..
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , право власності на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства кадастровий номер №3522281200:02:000:5042, розташовану на території колишньої Диківської сільської ради Знам`янського району Кіровоградської області.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , право власності на квартиру АДРЕСА_1 .
Заочне рішення може бути переглянуто Знам`янським міськрайонним судом Кіровоградської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку, встановленому цивільним процесуальним кодексом України.
Заочне рішення суду може бути оскаржене позивачем шляхом подання апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач ОСОБА_1 проживає в АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Відповідач ОСОБА_2 останнє відоме місце реєстрації проживання АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Суддя В.В.Український
Оригінал: reyestr.court.gov.ua