Вирок від 01 червня 2026 р. у справі №382/716/23 — Яготинський районний суд Київської області

Яготинський районний суд Київської області

Справа № 382/716/23

Провадження № 1-кп/382/19/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2026 року м. Яготин

Яготинський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченої ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12022111100000658, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15.06.2022, за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Яготин Київської області, громадянки України, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , з середньою спеціальною освітою, одруженої, не працюючої, на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей немаючої, раніше не судимої, у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 1 ст. 307 та ч. 2 ст. 307 Кримінального кодексу України,

ВСТАНОВИВ:

Формулювання обвинувачення, яке визнане судом доведеним.

ОСОБА_6 , у невстановленому місці, в невстановлений час та при невстановлених досудовим розслідуванням обставинах, придбала психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін, масою не менше 0,690 грама, 7 згортків з психотропною речовиною - амфетаміном, масою не менше 1,078 грам та особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено - канабіс, загальною масою не менше 350,38 грам, які за допомогою електронних вагів розфасовувала в згортки з алюмінієвої фольги, після чого почала зберігати з метою збуту за адресою: АДРЕСА_2 .

В подальшому, в ході проведення негласних слідчих розшукових дій, а саме контролю за вчиненням злочину у вигляді оперативної закупки ОСОБА_6 , 13.12.2022 приблизно о 12 годині 50 хвилин, реалізуючи свій кримінальний протиправний намір, направлений на збут психотропної речовини, особистого збагачення, знаходячись за місцем свого мешкання, за адресою: АДРЕСА_2 , збула раніше знайомій ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (анкетні дані особи легендовані), 2 згортки з алюмінієвої фольги, всередині яких знаходилась порошкоподібна речовина, яка є психотропною речовиною, обіг якої обмежено - амфетамін, за що від останньої отримала грошову винагороду в сумі 1000 гривень. 13.12.2022 в період часу з 13 години 01 хвилин до 13 години 25 хвилин, під час проведення огляду місця події на відкритій ділянці місцевості, яка розташована перед будинком № 106 по вулиці Грінченка міста Яготин Бориспільського району Київської області, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (анкетні дані особи легендовані), добровільно видала 2 згортки з порошкоподібною речовиною, які вона придбала у ОСОБА_6 . Згідно висновку експерта № CE-19/111-22/54680 від 30.12.2022 встановлено, що у наданих на дослідження порошкоподібних речовинах білого кольору виявлено психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін, загальною масою 0,690 грам. Відповідно до переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 №770, /амфетамін/ відноситься до психотропних речовин, обіг яких обмежено (список 2, таблиця 1).

Крім цього, 05.01.2023 року, в період часу з 07 години 55 хвилини до 10 години 40 хвилин, під час обшуку житла за адресою: АДРЕСА_2 працівниками поліції було виявлено та вилучено електронні ваги у кількості 4 штук на поверхні яких виявлено частки речовини рослинного походження, що є небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабіс, (відповідно до висновку експерта № CE-19/111-23/1001-НЗПРАП від 02.02.2023), психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін масою 1,078 грам (відповідно до висновку експерта № CE-19/111-23/861-НЗПРАП від 24.03.2023), особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено - канабіс, загальною масою в перерахунку на суху речовину - 5,58 грама, (відповідно до висновку експерта № CE-19/111-23/997-ЗГРАЙ від 07.02.2023), особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено - канабіс, загальною масою в перерахунку на суху речовину - 108, 62 грама (відповідно до висновку експерта № CE-19/111-23/1004-НЗПРАП від 20.01.2023), особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено - канабіс, загальною масою в перерахунку на суху речовину 123, 31 грама ( відповідно до висновку експерта № CE-19/111-23/994-НЗПРАП від 08.02.2023), особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено - канабіс, загальною масою в перерахунку на суху речовину 93,47 грама ( відповідно до висновку експерта № СЕ-19/111-23/993-НЗПРАП від 16.01.2023), особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено - канабіс, загальною масою в перерахунку на суху речовину 14,88 грама (відповідно до висновку експерта № CЕ-19/111-23/1010-НЗПРАП від 21.02.2023), особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено - канабіс, загальною масою в перерахунку на суху речовину 4,52 грама (відповідно до висновку експерта № CE-19/111-23/1007-НЗПРАП від 07.02.2023), які вона незаконно придбала та зберігала з метою збуту, до моменту її вилучення працівниками поліції.

Обвинувачена ОСОБА_4 після оголошення та роз`яснення суті обвинувачення спочатку повідомила, що вину визнає, в подальшому надали покази, відповідно до яких у неї та дітей не стало роботи, необхідно було оперуватися, чоловік випивав, дід лежачий, "от привело до цього". На запитання прокурора де вона придбала/отримала речовину, відповіді не надала, зазначила "не можу сказати", "не можу на це надати відповідь". На запитання, де зберігалася дана речовина, відповіла, що "в коробочці була" за адресою "на Козацькій 72". На запитання хто там проживав, відповіла "свекор лежачий", "чоловік поки тверезий дивиться за ним", коли чоловік п`є їй "приходиться дивитися", "не може її покидати, людина лежача". Чи здійснювала продаж наркотичних речовин, відповіла "це у мене було лише один раз, я не продавала їх постійно, ну як", "наркоманка ОСОБА_8 принесла от і всьо"; "вона мені його принесла в будинок мій", потім приходила його брала, "я не заглядала, що там у неї в сумці, скільки там його", це був "білий порошочек у фользі". На запитання чи відома така речовина, як амфетамін та її властивості, відповіла "ні, я його бачила вперше"; наркотичний засіб канабіс – відома, курять. На запитання чи зберігала вона вдома психотропні речовини та наркотичні засоби, відповіла "це у мене вперше в житті й в останнє"; як тільки в обвинуваченої стався обшук, вона "до будинку занесла в кульку отой канабіс"; канабіс був сухий на березі, обвинувачена його не зберігала, у неї "умисла на нього ніякого не було", його продажем не займалася. Обвинувачена постійно проживала за іншою адресою, їздила до свекра, оскільки "чоловік знову запив", "свекор дзвонить я його не можу покидать, він не ходить", вона до нього приходила, варила їсти, стирала; потім проживала зі свекром і чоловіком; наркотичні речовини, амфетамін, канабіс не вживала ніколи; мала захворювання, які треба оперувати; діти від неї залежали матеріально, коли працювала на будівництві весь час їм допомагала, донька мала захворювання, що стосується головного мозку, виховувала двох неповнолітніх дітей; чоловік ніде не працював; свекор отримував невелику пенсію. Обвинувачена повідомила, що ОСОБА_9 знає давно, вона принесла наркотичну речовину для себе на Козацьку, де обвинувачена проживала з чоловіком; в будинку на ОСОБА_10 не проживала і не залишалися, "приходила поїсти" на веранді. До обвинуваченої "інші" не ходили, крім цієї ОСОБА_11 . На припущення захисника що ОСОБА_12 і ОСОБА_13 одна і та сама людина, обвинувачена відповіла – не знаю, можливо; хто така ОСОБА_12 обвинувачена не знає. На запитання чи продавала вона комусь згортки із порошкоподібною речовиною за 1000 грн? – відповіла "ну Віта у мене по-моєму брала, більше ніхто"; вона іноді обвинуваченій гроші давала, вона питала навіщо, а ОСОБА_14 казала "просто так", "тьотя ОСОБА_15 на хліб, ви мені допомагаєте". Обвинувачена зазначила, що "ніколи в житті я ні з яким амфетаміном не до воріт, нікуди не виходила"; "коли стався обшук, сказала, ОСОБА_14 , нащо воно мені надо". Де вона перебуває на цей час обвинуваченій не відомо, вона з нею не спілкується. Обвинувачена сказала "боюся її, не хочу, я її пару раз бачила на вокзалі із циганами і більше не хочу". Обвинувачена визнає, що "пустила в хату наркоманку"; "після обшуку її до порогу ніхто не допустить, ніколи"; раніше обвинувачена пустила її пожити на тиждень за іншою адресою, поки вона не знайшла собі квартиру; це було приблизно років 6 назад, точно не пам`ятає. Ваги, які вилучили під час обшуку, це онука гралася із бісером, вони валялися на веранді, де посуд (двоє вагів обвинуваченій позичили, одні поломані, а інші невеличкі кухонні, що зважують по грамам), обвинувачена ними не користувалася. На запитання навіщо їй такі ваги – відповіла, що онука гралася із бісером, "мені вони не треба". Також вилучили згортки із фольги, які лежали у шафі на веранді; Віта казала "я їх завтра заберу". Що було всередні згортків обвинувачена не знала, їх туди поклала ОСОБА_14 . Про згортки у шафі обвинуваченій було відомо, а що було всередині - вона туди не заглядала. Згортки у шафу поклала ОСОБА_14 і сказала, що завтра забере. Канабіс у кульку вилучили під час обшуку, обвинувачена зірвала його на берегу, з якою метою зірвала сухе листя зі стебля ("гілку зірвала і несла") – відповіла "не знаю, ніякого умисла у мене на нього не було", продавати його не збиралася. Психотропну речовину амфетамін обвинувачена не придбавала ("не було у мене ніякого умисла"), іншим особам не продавала. Обвинуваченій відомо, що "бур`ян", який вона зірвала, це конопля; він лежав на крильці під навісом; обвинувачена зривала "шелуху" і клала в кульок; з якою метою збирала відповіла, що не знає. На запитання чи розфасовувала обвинувачена за допомогою вагів у фольгу амфетамін, заперечила ("я нічого не фасую", " ОСОБА_14 все розфасовувала"). На запитання, що саме обвинувачена визнає (придбання, зберігання з метою збуту і збут психотропної речовини/наркотичного засобу), відповіла, що визнає, що вона цю людину (Віту) пустила до будинку, наявність мети збуту заперечила ("ну так получилося, що вона була в хаті"; "не придбавала"; "Віта її тоді залишила", а обвинувачена дозволила "їй побути"; вона не знала вміст згортків, однак "здогадувалася"). На запитання скільки часу згортки перебували в будинку, відповіла один день; на ОСОБА_10 залишала речі, а сама ніколи не залишалася; згортки зберігалися "один раз"; конопля в будинку не зберігалася; ваги обвинувачена не використовувала; коноплю/канабіс не подрібнювала, зірвала листя сухе. Обвинуваченій невідомо, чи хотіла обмовити її ОСОБА_14 , яку донька обвинуваченої вигнала один раз.

Незважаючи на фактичне невизнання ОСОБА_4 своєї вини у інкримінованих кримінальних правопорушеннях (злочинах) за ч. 1 ст. 307 та ч. 2 ст. 307 КК України, а також часткове визнання обставин, її вина доводиться показами допитаних у судовому засіданні свідків.

Відповідно до показів свідка ОСОБА_7 , анкетні дані змінені, допитаної в порядку ч. 9 ст. 352 КПК України, вона брала участь у негласній слідчій (розшуковій) дії контролі за вчиненням злочину у формі контрольованої закупки. Це було взимку, свідок прийшла до "тьоті Іри", прізвище не пам`ятає, в будинок на АДРЕСА_1 ("великий будинок, вниз до річки"; "там дорога має поворот і будинок знаходиться ближче до річки"), де придбала там у неї два згортка амфетаміна у фользі, віддала їй за це гроші і пішла. Звідки вони у обвинуваченої свідку невідомо. Свідок клопотала про застосування щодо неї заходів безпеки, щоб "не знали хто вона", переймається за розкриття своєї особи; на питання чи загрожувала їй обвинувачена надала негативну відповідь; свідок надала негативну відповідь й на питання, чи погодилась би вона відповідати на запитання учасників без зміни її голосу та зображення. Свідок співпрацювала із правоохоронними органами добровільно, вони взимку прибули неподалік вулиці Козацька та зупинилися неподалік від проживання "тьоті Іри" (біля 500 метрів), свідку "замінили курточку", видали грошові кошти в розмірі 1000 грн (дві купюри по 500 грн), на свідка одягли та під`єднали апаратуру, включили камеру і відправили до будинку "тьоті Іри", яку обвинувачена раніше знала, а самі залишилися неподалік при свідках; потім свідок у "тьоті Іри" в будинку придбала два згортки амфетаміна і видала їх співробітникам поліції при свідках/понятих. Грошові кошти свідок віддала їй за два згортки амфетаміна, поклала їх на стіл на веранді, а "тьотя ОСОБА_16 " поклала свідку на стіл два згортки із фольги, які свідок забрала в карман курточки і потім принесла та видала працівникам поліції (два згортки піщової фольги, в які загорнутий амфетамін; згортки невеликі, приблизно по 0,7 г); працівники поліції при понятих запакували їх в пакет з описаними номерами, поняті та свідок розписалися, "апаратуру" зі свідка зняли. Свідок в цьому будинку не проживала, раніше бувала, наркотичні засоби туди не приносила; свідку було відомо, що в цьому будинку "можна придбати наркотики", їй це стало відомо від інших людей; в той день свідок приходила без попередньої домовленості. Підстав обмовляти ОСОБА_4 у тому, що вона займається збутом наркотичних засобів, у свідка немає, конфліктів між ними не було.

Відповідно до показів ОСОБА_17 , він був понятим під час проведення негласної слідчої (розшукової) дії контролі за вчиненням злочину у формі контрольованої закупки. Свідок пам`ятає, що кілька років назад йому та Хотян працівники поліції запропонували бути понятими під час вилучення наркотиків, вони погодилася та приїхали разом на вулицю ("приватний сектор") в м. Яготині, назву не знає. Тоді із поліцейської машини вивели жінку тридцяти років, обшукали курточку, видали жінці 1000 грн (дві купюри по 500 грн) і озвучили, що вона йде придбавати наркотичні засоби (у кого саме і де свідку невідомо; прозвучало ім`я ОСОБА_18 ; бачив, як "щось чіпляли цій жінці, що наркотики придбавала"). Після повернення, жінка видала два маленькі пакетики із фольги, їх поклали в поліетіленовий пакет, опечатали й поняті засвідчили. Свідок підписував протокол слідчої дії як понятий, свої підписи підтвердив.

Відповідно до показів ОСОБА_19 , він був понятим під час проведення негласної слідчої (розшукової) дії контролі за вчиненням злочину у формі контрольованої закупки, підписував протокол слідчої дії в якості понятого, свої підписи підтвердив та пояснив, що підтримує його зміст в повному обсязі. На жінку одягали "апаратуру" під курточку, коли вона повернулася, вона витягнула із куртки два невеличкі згортки із фольги, які помістили в пакет та запечатали.

Відповідно до показів свідка ОСОБА_20 , він працює старшим інспектором в департаменті кіберполіції, обвинувачена ОСОБА_21 йому особисто не відома. В 2022 році він працював оперуповноваженим відділу оперативних розробок Київського обласного управління Департаменту внутрішньої безпеки, займався "загальним криміналом", зокрема щодо участі злочинних груп. В травні-липні від "джерела" (фізичної особи) була отримана певна інформація, що жителі ОСОБА_22 на території міста та прилеглої території займаються розповсюдженням/продажем наркотичних засобів; інформація стосувалася сім`ї, що займалася розповсюдженням наркотичних засобів, в основному амфетаміну, канабісу ("пам`ятаю, ОСОБА_23 , члени сім`ї, ОСОБА_24 подвійне прізвище"; "пам`ятаю брат був, ОСОБА_25 та її мама, повні дані мені не називали"; всього чотири-п`ять осіб); була розпочата перевірка (визначення осіб, збір анкетних даних про них, перевірка інформації через інші джерела) й інформація була перевірена частково через інші джерела, потім в жовтні свідок вже перевівся до іншого підрозділу, одержана ним інформація була передана, хто далі цим питанням займався свідку не відомо.

Відповідно до показів свідка ОСОБА_26 , він колишній працівник поліції, на даний момент військовослужбовець, з обвинуваченою особисто не знайомий. Свідок повідомив, що одного разу, коли, він перебував в ОСОБА_22 на риболовлі в 2022 році, він зустрів чоловіка із яким мав бесіду й останній розповідав йому, що в місті відбувається розповсюдження наркотичних засобів, люди скаржаться; є молода дівчина та її мама, за адресою вулиця Козацька вони проводять розповсюдження амфетаміну. Цю інформацію свідок повідомив правоохоронним органам, щоб вони прийняли міри.

Відповідно до показів свідка ОСОБА_27 , він є депутатом Яготинської міської ради і видавав обвинуваченій ОСОБА_21 акт обстеження від 11.04.2024 року за її зверненням із виїздом на вулицю Козацька в м. Яготин щодо нумерації двох будинків; повідомив, що актом обстеження депутат фіксує інформацію, яку надає безпосередньо заявник у присутності свідків, і депутат не має повноважень перевіряти документи; акт це виключно інформаційний документ; інформацію про те, що будинок по АДРЕСА_2 , зруйнований, вказана зі слів ОСОБА_4 , що підтвердив інші присутні чоловік і жінка, прізвище яких свідок не пам`ятає; на місці бачив рештки зруйнованого будинку і ОСОБА_21 розповіла, що через цей двір зі зруйнованим будинком вони їздять в інший будинок, де вони мешкають і до якого свідок не підходив, номери не пам`ятає; фактично це одна адреса, тільки один будинок нижче знаходиться, другий вище, відстань між ними приблизно 70-80 метрів, виглядає як одна земельна ділянка, розділеного нічого немає; зі слів ОСОБА_21 в іншому (незруйнованому) будинку обвинувачена проживала із сім`єю, що підтвердили присутні. Свідок підтвердив написання акту і внесення в нього інформації зі слів заявниці при свідках.

Крім цього, судом були допитані свідки сторони захисту.

Відповідно до показів свідка ОСОБА_28 , сина обвинуваченої, останній спочатку повідомив, що: на даний час біля п`яти місяців проживає у батьків по АДРЕСА_2 ; будинок по АДРЕСА_3 , належить діду; на його думку, мати зареєстрована по АДРЕСА_2 , йому точно невідомо; ця адреса ( АДРЕСА_2 ) свідку відома, там земельна ділянка, два номери 72 та 74. Потім (після підказки обвинуваченої і відповідного зауваження суду) свідок сказав, що навпаки 74 – це діда, а 72 це батьків ділянка; на 72 ділянці будинок відсутній, раніше був, він там народився, там була стара хата й її вже давно немає (розвалилася), а 74 – це діда, де знаходиться будинок ("я з оцім заплутався трохи"). Також повідомив, що під час інкримінованих події він в будинку з матір`ю не проживав; спочатку повідомив, що коли була поліція, то була зима, а потім, що осінь; в будинку під час обшуку не проживав та не перебував; обшук проходив у будинку АДРЕСА_3 , у діда в хаті; документи щодо будинків "в дитинстві, може, й бачив", коли "їздили з дідом по Чорнобильське"; в будинку, який розвалився, раніше проживали свідок, мати, батько, сестра, а дід проживав в 74; коли розвалився будинок, переїхали на ОСОБА_29 ; до смерті діда батьки приїжджали, допомагали, через деякий час проживали разом з дідом і там зараз проживають (свідок і його батьки, сестра іноді приїжджає).

Відповідно до показів свідка ОСОБА_30 , доньки обвинуваченої, вважає обвинувачення щодо матері "звичайною підставою", "помстою" зі сторони "Вітки", прізвище не пам`ятає, з якою у брата було "неподілене кохання", а свідок її знає з дитинства; вона була вхожа до матері свідка, яка її "жаліла", ходила до "малого" постійно, вона щось "підкинула", обмовила, "зробила пакость" матері; у свідка у Києві та її матері в будинку на Козацькій в Яготині, був проведений обшук в один час; остання зустріч свідка з "Вітою" в ОСОБА_22 закінчилася тим, що свідок "витягнула за коси її з хати" і чула погрози помстою, це було за 1-2 місця до обшуку; мати "не наркоманка", а те що "Вітка наркоманка" не є секретом, раніше неодноразово притягалася до кримінальної відповідальності, не мала постійного місця проживання, набивалася жити до брата, свідок з нею "близько ніколи не товаришувала"; свідку нічого невідомо щодо торгівлі забороненими препаратами матір`ю, коли відбулися обшуки свідок була "в шоці", мати потім їй казала, що "представляєш, що під ванною найшли короче бур`яни, оці, що курять", але свідок вважає, що їх принесла ОСОБА_14 ("не моя ж мати їх точно курить"), радила матері провести експертизу, що вона "це не курить"; після обшуку свідок "набрала" ОСОБА_31 і спитала навіщо вона це зробила, але відповіді не отримала; її свідок знає з дитинства, проживали в одному місті, знає "абсолютно всі сплетні які тільки можна про неї", свідок не хотіла, щоб брат з нею спілкувався. Свідок також повідомила, що мати проживає по АДРЕСА_3 , зареєстрована на АДРЕСА_4 – "це моя хата, моя прописка і моїх дітей неповнолітніх", там зараз вже ніхто не живе 10 років; на ОСОБА_32 "глиняний будинок упав", він в "аварійному стані"; на Козацькій 74, це будинок діда, там "ніхто не прописаний" крім нього, коли там проводили обшук "дід був лежачий", він вже помер; свідок виросла в будинку АДРЕСА_5 , ділянки "по документам" різні.

Крім того, стороною обвинувачення у даному кримінальному проваджені заявлялися клопотання про допит свідка ОСОБА_33 , однак надалі прокурор у судовому засіданні відмовилися від клопотання щодо допиту цього свідка.

Відмова сторони обвинувачення від допиту свідка не потягла за собою погіршення становища обвинуваченої, так як відповідно до ст. 62 Конституції України усі сумніви у доведенні винуватості особи мають тлумачитись на користь обвинуваченого, а лише призвела до зміни обсягу доказів, які досліджувались у судовому засіданні, що передбачено ч. 2 ст. 349 КПК України.

Крім того, відповідно до усталеної судової практики, суд не може вживати активних дій обвинувачення, оскільки це суперечитиме засаді об`єктивності і неупередженості суду, відображеної, зокрема, у ч. 6 ст. 22 КПК України (постанова ВС від 29.07.2020 № 740/526/19).

Вина ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушеннях (злочинах) за ч. 1 ст. 307 та ч. 2 ст. 307 КК України також доводиться дослідженими в судовому засіданні у своїй сукупності дослідженими в судовому засіданні доказами:

- витягами з Єдиного реєстру досудових розслідувань;

- протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії зняття інформації з електронних комунікаційних мереж від 13.01.2023 року та звукозаписом до нього;

- протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії аудіо-, відеоконтроль особи від 16.01.2023 року та відеозаписи до нього;

- протоколом про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії – контролю за вчиненням злочину від 14.12.2022 року;

- протоколом огляду та вручення грошових коштів від 13.12.2022 року;

- протоколом огляду від 13.12.2022 року та фототаблицею до нього;

- висновком експерта №СЕ-19/111-22/54680-НЗПРАП від 30.12.2022 року, в якому зазначено, що "У наданих на дослідження порошкоподібних речовинах білого кольору виявлено психотропну речовину, обіг якої обмежено. У наданих на дослідження порошкоподібних речовинах білого кольору виявлено психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін. Маса амфетаміну в речовині становить 0,301 г та 0,389 г. Загальна маса амфетаміну в речовинах складає 0,690 г.";

- протоколом обшуку від 05.01.2023 року та відеозаписом до нього, дослідженим в судовому засіданні;

- висновком експерта №СЕ-19/111-23/993-НЗПРАП від 16.01.2023 року, в якому зазначено, що "Надана на дослідження речовина рослинного походження зеленого кольору є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено. Надана на дослідження речовина рослинного походження зеленого кольору є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабісом. Маса канабісу (в перерахунку на висушену речовину) становить 93,47 г.";

- висновком експерта №СЕ-19/111-23/994- НЗПРАП від 20.01.2023 року в якому зазначено, що "Надана на дослідження речовина рослинного походження зеленого кольору відокремлена від центральних стебел є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено. Надана на дослідження речовина рослинного походження зеленого кольору відокремлена від центральних стебел є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабіс. Маса канабісу в перерахунку на висушену речовину становить 123,31 г.";

- висновком експерта №СЕ-19/111-23/1004-НЗПРАП від 20.01.2023 року в якому зазначено, що "Надана на дослідження речовина рослинного походження зеленого кольору є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено. Надана на дослідження речовина рослинного походження зеленого кольору є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено – канабісом. Маса канабісу, в перерахунку на висушену речовину, становить 108,62 г.";

- висновком експерта №СЕ-19/111-23/1001-НЗПРАП від 02.02.2023 року, в якому зазначено, що "Надані на дослідження частки речовини рослинного походження, що виявлені на 4 (чотирьох) вагах, є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено. Надані на дослідження частки речовини рослинного положення, що виявлені на 4 (чотирьох) вагах, є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабісом. Визначити масу канабісу не виявилося можливим, у зв`язку з недостатньою масою наданих часток (за межами чутливості ваг);

- висновком експерта №СЕ-19/111-23/997-НЗПРАП від 07.02.2023 року, в якому зазначено, що "Надані на дослідження речовини рослинного походження зеленого кольору, які містилися в сімох згортках фольги є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено. Надані на дослідження речовини рослинного походження зеленого кольору, які містилися в сімох згортках фольги є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабісом. Загальна маса канабісу в перерахунку на висушену речовину складає 5,58 г.";

- висновком експерта №СЕ-19/111-23/1007-НЗПРАП від 07.02.2023 року, в якому зазначено, що "Надана на дослідження речовина рослинного походження зеленого кольору є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено. Надана на дослідження речовина рослинного походження зеленого кольору є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено – канабісом. Маса канабісу, у перерахунку на висушену речовину, становить 4,52 г.";

- висновком експерта №СЕ-19/111-23/1010-НЗПРАП від 21.02.2023 року, в якому зазначено, що "Надана на дослідження подрібнена речовина рослинного походження зеленого кольору - особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено. Надана на дослідження подрібнена речовина рослинного походження зеленого кольору - особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено - канабіс. Маса канабісу (в перерахунку на висушену речовину) становить 14,88 г.";

- висновком експерта №СЕ-19/111-23/861-НЗПРАП від 24.03.2023 року, в якому зазначено, що "В наданих на дослідження порошкоподібних речовинах білого кольору міститься психотропна речовина, обіг якої обмежено. В наданих на дослідження порошкоподібних речовинах білого кольору міститься психотропна речовина, обіг якої обмежено - амфетамін. Маса амфетаміну становить 1,078 г.";

- інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об?єктів нерухомого майна щодо об?єкта нерухомого майна від 15.06.2022 року, згідно якої право власності на ОСОБА_34 домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , зареєстровано 10.02.2006 року на підставі свідоцтва про право на спадщину;

- листом № 08-28/1375 від 29.03.2023 виконуючого обов`язків міського голови ОСОБА_35 , відповідно до якого на лист від 29.03.2023 № 6458/109/1200/08 про надання точної адреси будинку, що знаходиться на карті з геоданими 50.25920576822424, 31.783016405321618 та зображений на додатку цього запиту (карти із зазначенням адреси АДРЕСА_2 , та геоданих та місця розташування), Яготинська міська рада повідомила таке: "Згідно з планово-картографічними матеріалами м. Яготина, наявними у Яготинській міській раді, поштова адреса житлового будинку, який відмічено на карті з геоданими 50.25920576822424, 31.783016405321618 має таку поштову адресу: АДРЕСА_2 ";

- листом № 06-11/6807 від 27.11.2024, в якому зазначено, що "Згідно наявних планово-картографічних матеріалів (генеральний план міста Яготин Київської області, затверджений рішенням Яготинської міської ради від 27.11.2012 № 1442-31 -VI) за адресою: АДРЕСА_2 , наявний індивідуальний житловий будинок. Залишки зруйнованої будівлі, згідно картографічних матеріалів та обстеження на місцевості, розташовані за вулиця Козацька, будинок 74, місто Яготин, Бориспільський район, Київська область".

Крім цього, судом в судовому засіданні були досліджені речові докази надані стороною обвинувачення, а саме: стебла рослинного походження, тканина синього кольору в середини якої знаходилась рослинна речовина, речовина рослинного походження, 4 вагів, 2 згортки з білою порошкоподібною речовиною, 3 пакети з фольгою з білою порошкоподібною речовиною, 7 згортків з фольгою з речовиною рослинного походження, пакет з речовиною рослинного походження, скляна банка з речовиною рослинного походження, 7 згортків з білою порошкоподібною речовиною, мобільні телефони та ніж.

Разом з тим, надані стороною обвинувачення: протокол обшуку від 05.01.2023 року (за адресою: АДРЕСА_6 ) та відеозапис до нього; висновок експерта №СЕ-19/111-23/2497-ХЗ від 23.01.2023 року; протокол огляду від 26.01.2023 року; акт перевірки об`єкта на наявність вибухових матеріалів №81 від 26.01.2023 року; висновок експерта №СЕ-19/111-23/5264-ВТХ від 13.03.2023 року, - не доводять вину ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих злочинів та обставин кримінального правопорушення, а тому судом не приймаються.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КПК України суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Логічний аналіз вищевикладеної ч. 1 ст. 94 КПК України дає підстави дійти висновку про те, що оцінка доказів судом здійснюється за його внутрішнім переконанням, яке повинно ґрунтуватись на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, при цьому, сукупність зібраних доказів оцінюється з точки зору достатності та взаємозв`язку, необхідних для прийняття відповідного процесуального, в даному випадку, судового рішення.

Внутрішнє переконання це такий стан свідомості суб`єкта оцінки, коли він вважає, що зібрані й перевірені у справі докази є достатніми для вирішення питання щодо наявності чи відсутності обставин, які входять до предмета доказування, або інших обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, і впевнений у правильності свого висновку та готовий до практичних дій у відповідності з отриманими знаннями. Закон вимагає, щоб внутрішнє переконання було обґрунтованим.

При розгляді зазначеного кримінального провадження у відповідності до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суд застосовує Конвенцію "Про захист прав людини і основоположних свобод" (далі Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), як джерело права.

У справі "Кобець проти України" ЄСПЛ повторює, що відповідно до його прецедентної практики при оцінці доказів він керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом" (рішення у справі "Авшар проти Туреччини"). Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

Стандарт доведення "поза розумним сумнівом" означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину. Це питання має бути вирішене на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами обвинувачення і захисту допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.

Система зібраних в кримінальному провадженні доказів повинна давати можливість зробити однозначний висновок як за кожним елементом предмета доказування, так і у справі загалом та усунути будь-які сумніви. Всі сумніви у справі підлягають об`єктивному вивченню, а якщо вичерпано можливості їх усунути, повинні тлумачитися та розв`язуватися на користь обвинуваченого.

В цьому контексті суд керується правовою позицією, викладеною в постанові колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду (далі ККС ВС) від 04.07.2018 у справі №688/788/15-к (провадження №51-597км17), відповідно до якої поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об`єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб`єктивну сторону.

Суд враховує, що специфіка об`єктивної сторони злочину, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України, полягає в тому, що вона утворюється поєднанням альтернативно передбачених у диспозиції кримінально-правової норми діянь, різних за своєю правовою природою, серед яких протиправному зберіганню предметів кримінального правопорушення притаманні ознаки продовжуваного злочину. Характерною рисою, що відрізняє триваюче діяння від інших, є виникнення і наявність так званого "злочинного стану", викликаного фактично безперервним вчиненням кримінального правопорушення, оскільки протиправне діяння здійснюється безперестанно до моменту його припинення.

Якщо в одній статті (частині статті) Особливої частини КК передбачені різні за своїм змістом діяння (ст. 307 КК), їх вчинення в різний час не утворює повторності злочинів у випадках, коли такі діяння охоплювалися єдиним умислом особи. За наявності єдиного умислу вчинені особою діяння стають елементами одного злочину (незаконне придбання, зберігання з метою збуту, збут тощо) та утворюють собою склад одного і того ж кримінального правопорушення, що кваліфікується за ч. 1 ст. 307 КК України. При цьому злочин вважається закінченим з моменту вчинення будь-якого із таких діянь.

Вчинення двох або більше кримінальних правопорушень, передбачених тією самою статтею або частиною статті Особливої частини цього Кодексу, за ч. 1 ст. 32 КК України визнається повторністю кримінальних правопорушень, які кваліфікуються за ч. 2 ст. 307 КК України.

Положеннями ч. 2 ст. 32 КК України визначено, що повторність відсутня при вчиненні продовжуваного злочину, який складається з двох або більше тотожних діянь, об`єднаних єдиним наміром. Отже, продовжуваний злочин це діяння, ознаки якого передбачені однією статтею або частиною статті КК і складаються з двох або більше тотожних злочинних дій, що мають єдиний злочинний намір (єдиний умисел та загальну мету) і утворюють у своїй сукупності єдиний злочин. Можливість кваліфікації кількох діянь як одного продовжуваного злочину залежить від конкретних обставин того чи іншого кримінального провадження.

Продовжуваний злочин схожий на повторність злочинів тому, що складається з кількох тотожних дій, але при продовжуваному злочині особа має єдиний злочинний намір, що охоплює заздалегідь поставлену мету та єдиний умисел, що об`єднує всі вчинені особою діяння. При повторному ж вчиненні злочинів кожен з них має свою суб`єктивну сторону і самостійний умисел, який виникає щоразу перед вчиненням окремого злочину. Продовжуваний злочин виключає повторність і діяння особи кваліфікується як єдиний злочин. Відповідно, за об`єктивними ознаками повторність злочинів одного виду і продовжуваний злочин зовні можуть співпадати. Однак за суб`єктивними ознаками вони суттєво відрізняються між собою.

За висунутим ОСОБА_4 обвинуваченням злочинні діяння за ч. 1 ст. 307 КК України вчинені "в невстановлений час", а за ч. 2 ст. 307 КК України, як такі що вчинені повторно, вчинені "приблизно в грудні 2022 року", в той час як контрольна закупка була проведена 13.12.2022, а обшук 05.01.2023, і стороною обвинувачення не доведено, що придбання та зберігання з метою збуту забронених речовини та засобу не були об`єднані єдиним умислом як між собою.

Сторона обвинувачення у "формулюванні обвинувачення" не інкримінує ОСОБА_21 , що вона діяла повторно (діючи повторно), що у неї виник новий злочинний умисел (щодо придбання і зберігання з метою збуту) після 13.12.2022, а формулювання "приблизно в грудні 2022 року" цього не доводить.

Таким чином, на переконання суду, встановлені обставини свідчать про вчинення обвинуваченою саме продовжуваного злочину, оскільки її дії щодо придбання та зберігання з метою збуту заборонених речовини та засобу були охоплені єдиним умислом і направлені для досягнення єдиної мети.

Суд враховує, що придбання психотропних речовин/наркотичних засобів вважається закінченим злочином з моменту фактичного заволодіння ними особою. Під незаконним зберіганням потрібно розуміти будь-які умисні дії, пов`язані з фактичним незаконним перебуванням наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів чи прекурсорів у володінні винної особи (вона може тримати їх при собі, у будь-якому приміщенні, сховищі або в іншому місці). Відповідальність за незаконне зберігання наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів чи прекурсорів настає незалежно від його тривалості. Зберігання наркотичних засобів вважається закінченим злочином з моменту, коли такі засоби фактично почали перебувати у володінні винного.

Суд враховує, що при повторному вчиненні тотожних злочинів кожен з них має свою суб`єктивну сторону і самостійний умисел, який виникає щоразу перед вчиненням кримінального правопорушення, а продовжуваний злочин має єдиний умисел, який охоплює заздалегідь поставлену загальну мету та об`єднує всі тотожні злочини.

З огляду на недоведеність стороною обвинувачення тієї обставини, що фактичне заволодіння психотропною речовиною (0,690 г та 1,078 г) та наркотичним засобом і початок їх перебування у володінні обвинуваченої відбулося у різний час, сторона обвинувачення за встановлених обставин не довела, що дії обвинуваченої щодо придбання та зберігання з метою збуту психотропної речовини не були об`єднані єдиним умислом.

Процесуальні дії правоохоронних органів по вилученню залишків заборонених в обігу психотропних речовин у особи, відносно якої проводились НСРД, не утворюють повторного епізоду злочинної діяльності ОСОБА_4 , а тому окремої кваліфікації за повторністю не потребують.

З огляду на відсутність у цих діях ОСОБА_4 ознаки "повторність", суд виключає цю ознаку за ч. 2 ст. 307 КК України та кваліфікує дії обвинуваченої: - за ч. 1 ст. 307 КК України, як незаконне придбання, зберігання з метою збуту та незаконний збут психотропної речовини; за ч. 2 ст. 307 КК України, як незаконне придбання та зберігання з метою збуту особливо небезпечного наркотичного засобу.

Одночасно суд враховує, що 16 серпня 2024 року набув чинності Закон України від 21 грудня 2023 року № 3528-IX "Про внесення змін до деяких законів України щодо державного регулювання обігу рослин роду коноплі (Cannabis) для використання у навчальних цілях, освітній, науковій та науково-технічній діяльності, виробництва наркотичних засобів, психотропних речовин та лікарських засобів з метою розширення доступу пацієнтів до необхідного лікування".

Положеннями вказаного Закону рекомендовано Кабінету Міністрів України внести зміни до Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 травня 2000 року № 770.

На виконання цих вимог згаданого закону постановою Кабінету Міністрів України від 24 травня 2024 року № 653 "Про внесення змін до переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів", яка набрала чинності 16 серпня 2024 року, унесено зміни до вказаного вище Переліку, зокрема таблиці І у списку № 1 виключено таку позицію: "Канабіс, смола канабісу, екстракти і настойки канабісу", а в таблиці ІІ у списку № 1 назву викладено в такій редакції: "Список № 1 Наркотичні засоби та рослини, обіг яких обмежено" та доповнено позицією: "Канабіс, смола канабісу, екстракти і настойки канабісу".

Повертаючись до матеріалів цього кримінального провадження, суд зауважує, що кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 307 КК України, ОСОБА_4 вчинила до набуття наведеним вище Законом чинності.

Згідно з правовим висновком, викладеним у постанові об`єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 24 лютого 2025 року у справі № 552/4770/19 (провадження № 51-1524кмо24), зміни, унесені постановою Кабінету Міністрів України від 24 травня 2024 року № 653 до Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 травня 2000 року № 770, не є змінами до закону України про кримінальну відповідальність і відповідно до ст. 5 КК України та ст. 58 Конституції України не мають зворотної дії в часі.

За таких обставин, на переконання суду, відсутні підстави для застосування у цьому кримінальному провадженні зворотню дію в часі закону про кримінальну відповідальність (ч. 1 ст. 5 КК України) у зв`язку зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 24 травня 2024 року № 653 до переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 травня 2000 р. № 770, якими канабіс виключений із таблиці І, списку 1 "Особливо небезпечні наркотичні засоби, обіг яких заборонено" та включений до таблиці ІІ списку № 1 "Наркотичні засоби та рослини, обіг яких обмежено", а тому відсутні підстави для перекваліфікації дій в цій частині ОСОБА_4 з ч. 2 ст. 307 на ч. 1 ч. 307 КК України.

Щодо доводів сторони захисту, суд також враховує, що обвинувачена була присутня під час обшуку, в судовому засіданні надала суперечливі покази щодо походження вилучених психотропної речовини та особливо небезпечного наркотичного засобу. Суд відхиляє доводи сторони захисту про те, що обвинувачена не є власником будинку, а належність їй речовини та наркотичного засобу ґрунтується на припущенні й на згортках не було виявлено її біологічних зразків, оскільки вказані доводи поза розумним сумнівом у цілому не спростовує висновок суду щодо доведеності винуватості ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих злочинів. Також суд зазначає, що саме вилучені під час обшуку електронні ваги в кількості чотирьох штук із залишками особливо небезпечного наркотичного засобу - канабісу, зберігання в різних місцях та кімнатах будинку і крильці (різна локація), розфасування психотропної речовини та наркотичного засобу, записи телефонних розмов (протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії зняття інформації з електронних комунікаційних мереж від 13.01.2023 року), оперативна закупка, у своїй сукупності свідчать про наявність саме мети збуту психотропної речовини та особливо небезпечного наркотичного засобу. При цьому, обвинувачена сама повідомила, що вона не вживає наркотичні засоби та психотропні речовини.

Наведене, на переконання суду, спростовує покази обвинуваченої та доводи сторони захисту про відсутність у ОСОБА_4 мети збуту психотропної речовини та особливо небезпечного наркотичного засобу, а тому суд вважає покази обвинуваченої в цій частині непереконливими.

Посилання сторони захисту на безпідставне проведення обшуку в іншому будинку за іншою адресою по вул. Козацькій в м. Яготині (74, а не 72), спростовується матеріалами справи.

Обґрунтовуючи вказане твердження, обвинуваченою надано акт обстеження від 11.04.2024 року, виданий за її зверненням депутатом Басанець, в якому зазначено, що "будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , є власністю ОСОБА_36 , 1969 р.н. На даний час вищевказаний будинок зруйнований приблизно 10 років тому та не придатний для проживання. Земельну ділянку власник використовує для сільськогосподарського хазяйства.". Натомість, свідок ОСОБА_37 під час допиту в судовому засіданні показав, що видання ним акту стосувалося нумерації двох будинків по вул. Козацька в м. Яготині; ним не перевірялися землевпорядні документи на будинки; інформацію про те, що будинок по АДРЕСА_2 , зруйнований, вказана зі слів ОСОБА_21 , яка розповіла, що через цей двір зі зруйнованим будинком вони їздять в інший будинок, де вони мешкають і до якого свідок не підходив, номери не пам`ятає; фактично це одна адреса, тільки один будинок нижче знаходиться, другий вище, відстань між ними приблизно 70-80 метрів, виглядає як одна земельна ділянка, розділеного нічого немає; свідок підтвердив написання акту і внесення в нього інформації зі слів заявниці.

Інших письмових документів (доказів) на підтвердження своїх доводів сторона захисту не надала.

Відповідно до наданих стороною обвинувачення доказів, за адресою АДРЕСА_2 , наявний індивідуальний житловий будинок; залишки зруйнованої будівлі, згідно картографічних матеріалів та обстеження на місцевості, розташовані за АДРЕСА_2 . Відповідно до відповіді КП КОР "КИЇВСЬКЕ ОБЛАСНЕ БЮРО ТЕХНІЧНОЇ ІНВЕНТАРИЗАЦІЇ" інвентаризаційної справи на будинки АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 відсутні.

Суд також оцінює критично та не бере до уваги покази сина та доньки обвинуваченої в цій частині, оскільки вони є членами сім`ї обвинуваченої (дітьми), та є зацікавленими в долі ОСОБА_4 , а також їх покази спростовуються іншими дослідженим матеріалами кримінального провадження. При цьому, ОСОБА_28 (син обвинуваченої) спочатку показав, що на даний час проживає у батьків по АДРЕСА_2 , що там земельна ділянка, два номери 72 та 74; потім, після підказки обвинуваченої і відповідного зауваження, свідок змінив покази, сказав, що на 72 ділянці будинок відсутній/розвалився, а тому суд оцінює їх критично та не приймає до уваги.

Із досліджених в судовому засіданні відеозаписів обшуку та контрольованої закупки, вбачається, що вказані дії проводилися в одному і тому ж будинку, в якому проживала обвинувачена. Відповідно до матеріалів справи будинки по АДРЕСА_5 , перебували у володінні та користуванні обвинуваченої та членів її сім`ї, розташовані поряд, фактично на одній території, не перебували у володінні інших осіб як до, так й під час слідчих дій, під час проведення яких фактично існував вже один єдиний будинок (інший вже був зруйнований/розвалений). Сама обвинувачена під час з`ясування її фактичного місця проживання визнавала факт існування діючої адреси по АДРЕСА_2 , повідомляла, що там проживає її свекор; на початку допиту, відповідаючи на питання щодо місця зберігання заборонених речовин, обвинувачена також зазначала адресу саме Козацька, 72.

Таким чином, судом відхиляються доводи сторони захисту щодобезпідставного проведення обшуку в іншому будинку за іншою адресою.

Крім цього, сторона захисту вважає, що є ознаки провокації кримінального правопорушення.

Разом із цим, слід зазначити, що в постанові від 03.10.2023 у справі № 173/1058/20 Верховний Суд врахував, що ЄСПЛ визнає необґрунтованими заяви щодо провокації кримінального правопорушення й не розглядає їх по суті, коли заявник заперечує факт вчинення ним правопорушення та одночасно заявляє про провокацію. Як в провадженні, яке розглядалось Верховним Судом, так і в цій справі, обвинувачена фактично не визнала свою вину, водночас сторона захисту вважає, що обвинувачену спровокували вчинити злочин, що є взаємно виключними версіями.

Разом із цим, як вбачається з досліджених в судовому засіданні доказів, зокрема протоколів за результатами аудіо-, відео контролю, обвинувачена спілкувалася з різними людьми з приводу купівлі-продажу заборонених засобів та речовин, що стороною захисту не спростовано. При цьому, легендована особа ОСОБА_7 добровільно погодилася на співробітництво з поліцією, перед проведенням НСРД працівниками поліції було надано заготовлений верхній одяг, видані грошові кошти були описані, проведено аудіо-, відео- контроль ОСОБА_4 з використанням спеціальних технічних засобів, а придбаний в ході оперативної закупки амфетамін в кінці слідчої дії видано поліції, про що складено відповідні протоколи і ці факти підтверджено показами свідків/понятих.

Крім того, в постанові від 20.10.2022 у справі № 132/2325/20 Верховний Суд звернув увагу на те, що саме по собі застосування спеціальних методів розслідування, зокрема, легендованих операцій не є провокацією злочину, а використання судом доказів, одержаних у такий спосіб автоматично не свідчить про порушення права на справедливий судовий розгляд згідно правової позиції ЄСПЛ, викладеної у рішенні від 05.02.2008 у справі "Романаускас проти Литви". Вказані докази можуть вважатися допустимими за умови наявності адекватних і достатніх гарантій проти зловживань, зокрема, чіткого та передбачуваного порядку санкціонування, здійснення відповідних оперативно-слідчих заходів та контролю за ними (рішення ЄСПЛ від 06.09.1978 у справі "Класс і інші проти Німеччини" та від 26.10.2006 у справі "Худобін проти Росії"). За умови дотримання вказаних гарантій вплив поліції на хід подій з використанням "моделі симуляції злочинної поведінки", коли поліція приєднується до протиправної поведінки, а не ініціює її, розцінюється судом не як провокація, а як таємна робота, що не містить ознак зловживань з огляду на обов`язок правоохоронних органів протидіяти злочинам як небезпечному соціальному явищу (рішення ЄСПЛ від 24.06.2008 у справі "Мілінііне проти Литви).

При юридичній оцінці поведінки учасників оперативних закупівель слід брати до уваги, що будь-яка домовленість щодо протиправних дій має обопільний характер, а з урахуванням прийнятих у відповідному середовищі особливостей взаємовідносин між споживачами та реалізаторами наркотичних засобів і вироблених способів конспірації, малоймовірними є односторонні ініціативні дії реалізатора щодо збуту наркотиків.

Перевіркою матеріалів кримінального провадження встановлено, що органи досудового розслідування діяли пасивно і не підбурювали обвинувачену до вчинення злочину. В ході проведення оперативно-пошукових заходів було встановлено, а стороною захисту не спростовано, що обвинувачена самостійно збула амфетамін ОСОБА_7 , тобто злочин, передбачений ст. 307 КК України, був би скоєний обвинуваченою і без втручання поліції, яка свідомо і добровільно збула психотропну речовину, до цього і після добровільно і активно спілкувалася із іншими особами по телефону щодо збуту заборонених речовин і засобів, повідомляла про їх наявність у її володінні й про готовність їх збуту, свою вину в інкримінованих діях заперечила, а тому відсутні підстави для висновку щодо провокації злочину.

Крім цього, сторона захисту просить визнати недопустимими докази аудіо і відео записи контролю за ОСОБА_4 13.12.2022, оскільки даний запис не був відкритий стороні захисту; взагалі не знали, що він існує.

Суд не може погодитись з такою позицією сторони захисту, з наступних підстав.

В судовому засіданні за участю прокурора, обвинуваченої та її захисника судом було досліджено: - доручення в порядку ст. 290 КПК від 12.05.2023, яким прокурор доручив слідчому надати сторонам кримінального провадження доступ до матеріалів досудового розслідування кримінального провадження № 12022111100000658 від 15.06.2022; - повідомлення про відкриття сторонам матеріалів кримінального провадження від 12.05.2023; - повідомлення від 12.05.2023 захиснику ОСОБА_5 та підозрюваній ОСОБА_4 в порядку ст. 253 КПК України, що в ході досудового розслідування у кримінальному провадженні №12022111100000658 від 15.06.2022, відносно Вас проводились негласні слідчі (розшукові) дії: а саме: аудіо-, відеоконтроль особи (ст. 260 КПК України); зняття інформації з електронних комунікаційних мереж (ст. 263 КПК України); контроль за вчиненням злочину (ст. 271 КПК України); - протокол надання доступу до матеріалів досудового розслідування від 12.05.2023, згідно якого підозрювана ОСОБА_4 та адвокат ОСОБА_5 ознайомились з матеріалами досудового розслідування кримінального провадження № 12022111100000658 від 15.06.2022 без зауважень, заяв та клопотань немає; - аудіо та відео записи негласних слідчих (розшукових) дій.

З огляду на вищевикладене, судом відхиляються доводи сторони захисту щодо визнання недопустимими докази аудіо і відео записи контролю за ОСОБА_4 13.12.2022, оскільки стороні захисту було відомо про їх наявність, будь-яких зауважень, заяв чи клопотань щодо нерозкриття матеріалів досудового розслідування матеріали справи не містять.

Згідно рішення "Коробов проти України" від 21.10.2011 року, "Ірландія проти Сполученого Королівства" від 18.01.1978 року Європейський суд з прав людини зазначає, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення "поза розумним сумнівом". Проте така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпцій факту.

Враховуючи викладене, доводи сторони захисту не спростовують встановлених судом обставин. Наведені у вироку показання, висновки експертів, документи, які надавалися сторонами провадження та були досліджені за участю усіх учасників кримінального провадження не є окремими, незалежними доказами, проте у сукупності з іншими доказами підтверджують встановлені судом фактичні обставини вчинених ОСОБА_4 злочинів. Сукупність наведених і вивчених в судовому засіданні доказів, підтверджує вину обвинуваченої ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих їй злочинних діяннях, і, аналізуючи наведені докази у їх сукупності, суд визнає їх належними, допустимими, достовірними, вони узгоджуються між собою і є достатніми для постановлення обвинувального вироку. Таким чином, аналізуючи вищевикладені докази у їх сукупності, виходячи з принципів законності, об`єктивності, справедливості та розумності, оцінюючи надані сторонами кримінального провадження докази, кожен з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність - з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд приходить до висновку про доведеність поза розумним сумнівом вини ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 1 ст. 307 та ч. 2 ст. 307 КК України.

Суд при призначенні покарання на основі всебічного, повного та неупередженого врахування обставин кримінального провадження в їх сукупності визначає тяжкість конкретного кримінального правопорушення, враховуючи його характер, цінність суспільних відносин, на які вчинено посягання, тяжкість наслідків, спосіб посягання, форму і ступінь вини, мотивацію кримінального правопорушення, наявність або відсутність кваліфікуючих ознак тощо.

Суд враховує вимоги статті 50 КК України, відповідно до якої, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів. У відповідності до ст. 65 КК України суд призначає покарання в межах, встановлених в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини КК України, яка передбачає відповідність за скоєний злочин, враховуючи ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, особу винного, пом`якшуючі та обтяжуючі покарання обставини. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, повинно бути призначено покарання, необхідне та достатнє для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

При призначенні обвинуваченій покарання суд враховує, характер та ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу обвинуваченої та обставини, які пом`якшують та обтяжують її покарання, а також те що ОСОБА_4 вчинила тяжкі злочини, вперше притягується до кримінальної відповідальності, офіційно непрацевлаштована, на диспансерному обліку у лікарів нарколога, психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно; одружена, малолітніх чи неповнолітніх на утриманні не має, непрацездатні особи на утриманні ОСОБА_4 не перебувають.

Обставини, що пом`якшують покарання обвинуваченої суд визнає вчинення кримінального правопорушення внаслідок збігу тяжких особистих, сімейних обставин.

Підстав для визнання такою обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченої, як щире каяття, суд не вбачає, оскільки розкаяння передбачає, як саме визнання особою факту вчинення злочину, так ще й дійсне, відверте, а не уявне визнання своєї провини у вчиненому злочині, щирий жаль з приводу цього та осуд своєї поведінки, що насамперед повинно виражатися в намаганні особи відшкодувати завдані злочином збитки, бажанні виправити наслідки вчиненого та готовність нести покарання. Щире каяття це не формальна вказівка на часткове визнання свої вини, а відповідне ставлення до скоєного, яке передбачає належну критичну оцінку винним своєї протиправної поведінки, її осуд та бажання залагодити провину, що має підтверджуватися конкретними діями, спрямованими на виправлення зумовленої кримінальним правопорушенням ситуації. Факт щирого каяття особи у вчиненні злочину повинен знайти своє відображення у матеріалах кримінального провадження та тісно пов`язаний з повним визнанням обвинуваченим своєї вини у вчиненому. З огляду на наведене, факт щирого каяття ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень свого відображення у матеріалах кримінального провадження не знайшов.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченої, судом не встановлено.

Таким чином, враховуючи викладене та призначаючи покарання обвинуваченій ОСОБА_4 , у відповідності до положень ст. ст. 65-67 КК України, суд враховує наявність обставини, що пом`якшує покарання, відсутність обтяжуючих покарання обставин, сукупність усіх характеризуючих обставин, обстановку та спосіб вчинення злочинних діянь та наслідки, дані про особу обвинуваченої ОСОБА_4 , її матеріальний та сімейний стан, що вона вперше притягується до кримінальної відповідальності, а також враховуючи конкретні обставини вчинення кримінальних правопорушень.

У зв`язку з цим суд вважає необхідним призначити обвинуваченій ОСОБА_4 покарання за вчинені кримінальні правопорушення в межах санкцій відповідних статей: за ч. 1 ст. 307 КК України у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки; за ч. 2 ст. 307 КК України у виді позбавлення волі строком на 6 (шість) років з конфіскацією всього особисто належного їй майна, крім житла. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточне покарання призначити у виді позбавлення волі строком на 6 (шість) років з конфіскацією всього особисто належного їй майна, крім житла.

Саме таке покарання, на думку суду, є справедливим, а також необхідним і достатнім для її виправлення та попередження вчинення нею нових злочинів, а також буде відповідати таким принципам Європейської конвенції з захисту прав людини і основоположних свобод як пропорційність обмеження прав людини, легітимна мета та невідворотність покарання. Так, у розумінні ЄСПЛ, покарання повинне встановити новий додатковий обов`язок для особи, який випливає з факту вчинення кримінального правопорушення. Автономна концепція поняття "покарання" у практиці ЄСПЛ передбачає, що покарання переслідує подвійну мету покарання і стримування від вчинення нових злочинів, а застосування принципу пропорційності дає можливість встановити орієнтири для держави у виборі адекватних засобів реагування на конкретні кримінально-карані діяння.

Законом України № 3342-ІХ від 23.08.2023 внесено зміни до ст. 72 КК України та, з-поміж іншого, положення зазначеної норми закону про кримінальну відповідальність доповнено частиною сьомою, якою установлено, що домашній арешт зараховується судом у строк покарання у співвідношенні, за яким три дні цілодобового домашнього арешту відповідають одному дню позбавлення волі.

За змістом ч. 1 ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності.

У цьому кримінальному провадженні ухвалою Яготинського районного суду Київської області від 17.02.2025 відносно обвинуваченої ОСОБА_4 було застосовано запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту. Тож відповідно до ч. 7 ст. 72 КК України (в редакції Закону № 3342-ІХ від 23.08.2023) строк цілодобового домашнього арешту також підлягає зарахуванню у строк покарання з розрахунку три дні цілодобового домашнього арешту за один день позбавлення волі.

З огляду на клопотання прокурора про обрання щодо обвинуваченої запобіжного заходу у виді тримання під вартою, враховуючи положення п. 14 ч.1 ст. 368, ч. 1 ст. 177, ст. 178 КПК України, суд, із врахуванням встановлених обставин, вважає за необхідне до набрання вироком законної сили обрати ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту та зобов`язати її виконувати обов`язки, які випливають із положень ст. 194 КПК України.

Питання щодо речових доказів суд вирішує в порядку ст. 100 КПК України.

На підставі ст. ст. 122, 124 КПК України необхідно стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати, пов`язані із залученням експерта, в сумі 10194,12 грн. Крім цього, суд не вбачає підстав для стягнення з обвинуваченої витрат, пов`язаних із залученням екпертів в частині проведення судової експертизи холодної зброї та судової вибухотехнічної експертизи, оскільки ці експертизи безпосередньо не стосуються пред`явленого обвинувачення.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 100, 122-125, 177-178, 368-371, 373-374, 376, 392-393, 395, 615 КПК України,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 1 ст. 307 та ч. 2 ст. 307 КК України, і призначити їй покарання:

- за ч. 1 ст. 307 КК України у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки;

- за ч. 2 ст. 307 КК України у виді позбавлення волі строком на 6 (шість) років з конфіскацією всього особисто належного їй майна, крім житла.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточне покарання призначити у виді позбавлення волі строком на 6 (шість) років з конфіскацією всього особисто належного їй майна, крім житла.

Строк відбування покарання ОСОБА_4 рахувати з дня її фактичного затримання після набрання вироком законної сили та приведення його до виконання.

Обрати ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту до набрання вироком законної сили, заборонивши їй залишати житло за адресою: АДРЕСА_2 в період з 21 години 00 хвилин до 06 години 00 хвилин (за винятком отримання невідкладної медичної допомоги або перебування в укритті під час оголошення повітряної тривоги по Київській області).

Відповідно до ч. 7 ст. 72 КК України (в редакції Закону № 3342-IX від 23 серпня 2023 року) зарахувати у строк покарання ОСОБА_4 строк застосування до неї по даному кримінальному провадженню запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту з 17.02.2025 року до 11.04.2025 року включно, з розрахунку, що три дні цілодобового домашнього арешту відповідають одному дню позбавлення волі.

Речові докази:

- психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін, масою в речовині 0,690 грам, упаковану після проведення експертизи у паперовий конверт білого кольору, на який наклеєно смужку, з емблемою Експертної служби МВС України; особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено -канабіс, масою в перерахунку на суху речовину складає 5,58 грам, первинне упакування; центральні стебла, речовину рослинного походження зеленого кольору відокремлену від центральних стебел - особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено - канабіс, масою в перерахунку на суху речовину складає 123,31 грам, залишки первинного упакування поміщені у спец.пакет № 3329450; особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено - канабіс, масою в перерахунку на суху речовину складає 14,88 грам, первинне упакування; скляну банку, попереднє пакування, особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено - канабіс, масою в перерахунку на суху речовину складає 4,52 грам, поміщені у спец.пакет із полімерного матеріалу білого кольору; порошкоподібні речовини білого кольору в яких міститься психотропна речовина, обіг якої обмежено - амфетамін, масою 1,078 грам, первинні упакування, які поміщені у пакет з пояснювальним написом; 4 ваги з частками речовини рослинного походження, особливо небезпечним наркотичним засобом - канабісом, масу якого визначити не виявилось можливим у зв`язку з недостатною масою наданих часток, поміщені після проведення експертизи у пакет з полімерного матеріалу білого кольору, який опечатано та на який нанесено пояснювальні написи; особливо небезпечну наркотичний засіб, обіг якого заборонено - канабіс, масою в перерахунку на суху речовину складає 108,62 грам, первинне упакування; особливо небезпечну наркотичний засіб, обіг як ого заборонено - канабіс, масою в перерахунку на суху речовину складає 93,47 грам, первинне упакування, поміщено до до сейф.пакету №5867819; ніж в піхвах, упакований до сейф пакету 0016546; мобільний телефон марки "Сігма" та 2 сім-картки який поміщено до сейф. пакету WAR 1151675; залишки двох 30-мм РОУП та первинні упаковки упаковані в полімерний сейф-пакет білого кольору з пояснювальними написами, які поміщено до камери схову Бориспільського РУП ГУ НП в Київській області речові докази, знищити після набрання вироком законної сили;

- мобільний телефон марки "Nokia", IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 , який поміщено до сейф.пакету WAR1151665; мобільний телефон E72+ з IMEI 1: НОМЕР_3 , IMEI 2: НОМЕР_4 , який поміщено до сейф.пакету WAR 1151664, повернути власнику після набрання вироком законної сили;

- компакт-диск, 2 карти пам`яті micro SD, 32 GB, карта пам`яті micro SD, 8 GB, карта пам`яті SDS/128 GB, залишити при матеріалах кримінального провадження.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави витрати на залучення експертів у кримінальному провадженні в розмірі у сумі 10194,12 грн.

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його оголошення через Яготинський районний суд Київської області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вручити учасникам судового провадження повний текст вироку в день його проголошення.

Суддя ОСОБА_1