Постанова від 26 травня 2026 р. у справі №367/4233/26 — Ірпінський міський суд Київської області

Справа № 367/4233/26

Провадження №3/367/1035/2026

ПОСТАНОВА

Іменем України

27 травня 2026 року суддя Ірпінського міського суду київської області Мерзлий Л.В., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов із Управління Державного нагляду (контролю) у Київській області Державної Служби України з безпеки на транспорті про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , водія ФОП ОСОБА_2 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.188-57 КУпАП,–

В С Т А Н О В И В:

19.03.2026 року о 10 год. 50 хв. ОСОБА_1 керуючи ТЗ «Scania», державний номерний знак НОМЕР_1 , відповідно до рішення про супроводження НОМЕР_2 , не виконав законної вимоги посадової особи Укртрансбезпеки, що забезпечує реалізацію державної політки з безпеки на транспорті та відмовився від супроводження до найближчого пункту габаритно-вагового контролю (26 км.), що передбачено постановою Кабінету Міністрів України №513 від 19.03.2023 року, за що передбачена відповідальність ст.188-57 КУпАП.

27.05.2026 року захисник ОСОБА_1 – адвокат Гурез І.О. подала до суду письмові заперечення на протокол, в яких просила визнати надані матеріали неналежними та недостатніми доказами вини особи ОСОБА_1 , а провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП закрити у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення. Звернула увагу, зокрема, на відсутність належних та допустимих доказів законності вимоги про проходження габаритно-вагового контролю, відсутність доказів фактичної відмови від проходження габаритновагового контролю, істотними недоліками протоколу про адміністративне правопорушення, та на порушенні принципу презумпції невинуватості, а самі матеріали справи не підтверджують подію та склад адміністративного правопорушення.

У судове засідання, особа, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 не з`явився.

Захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 -адвокат Гуерз І.О. підтримала подані до суду письмові заперечення на протокол, просила провадження по справі закрити.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Диспозицією частини першої ст.188-57 КУпАП, передбачена адміністративна відповідальність за невиконання законних вимог посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, щодо перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт, усунення порушень законодавства з безпеки на автомобільному транспорті або створення перешкод для виконання покладених на них обов`язків, завдань.

Порядком супроводження автомобільного транспортного засобу, що має ознаки порушення нормативів вагових або габаритних параметрів, до найближчого місця зважування для здійснення габаритно-вагового контролю, а також заборони подальшого руху такого автомобільного транспортного засобу, затвердженого постановою кабінету міністрів України №513 від 19.05.2023 року, визначено процедуру супроводження автомобільного транспортного засобу (далі - транспортний засіб), що має ознаки порушення нормативів вагових або габаритних параметрів, до найближчого місця зважування (на відстань не більше 50 кілометрів) для здійснення габаритно-вагового контролю з використанням спеціалізованих автомобілів, а також заборони подальшого руху такого транспортного засобу посадовими особами Укртрансбезпеки та її територіальних органів (далі - посадова особа) під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі).

Цей порядок є обов`язковим для виконання водіями транспортних засобів українських та іноземних автомобільних перевізників (далі - водії транспортних засобів), що здійснюють перевезення вантажів вантажними автомобілями на території України.

Проїзд великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями і залізничними переїздами здійснюється відповідно до постанови кабінету міністрів України від 18 січня 2001 р. (офіційний вісник України, 2001 р., № 3, ст. 75).

У цьому порядку терміни вживаються у такому значенні - рішення про супроводження транспортного засобу - обов`язкова для виконання водієм письмова вимога посадової особи щодо слідування транспортного засобу, що має ознаки порушення нормативів вагових або габаритних параметрів, до найближчого місця зважування (на відстань не більше 50 кілометрів) для здійснення габаритно-вагового контролю.

Ознаками порушення нормативів вагових або габаритних параметрів, зокрема є просідання вузлів підвіски транспортного засобу та відсутність у водія транспортного засобу товарно-транспортної накладної чи відмова її пред`явити для перевірки.

У разі виявлення ознак порушення нормативів вагових або габаритних параметрів, визначених у пункті 4 цього порядку, посадова особа приймає рішення про супроводження автомобільного транспортного засобу за формою згідно з додатком 1 до найближчого місця зважування (стаціонарного або пересувного пункту габаритно-вагового контролю).

Посадова особа у разі візуального виявлення у транспортному потоці транспортного засобу, що має ознаки порушення нормативів вагових або габаритних параметрів, визначені у підпунктах 1 і 2 пункту 4 цього порядку, приймає рішення про зупинку такого транспортного засобу з дотриманням правил дорожнього руху.

Зупинення посадовою особою транспортного засобу, що має ознаки порушення нормативів вагових або габаритних параметрів, для здійснення габаритно-вагового контролю проводиться відповідно до вимог розділу 15 правил дорожнього руху та порядку проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), затвердженого постановою кабінету міністрів України від 8 листопада 2006 р. № 1567 (офіційний вісник України, 2006 р., № 45, ст. 3011), - із змінами, внесеними постановою кабінету міністрів України від 7 лютого 2025 р. № 141.

Супроводження транспортного засобу здійснюється згідно з розділом 3 правил дорожнього руху спеціалізованими автомобілями Укртрансбезпеки, які мають спеціальні кольорографічні схеми, розпізнавальні знаки і написи, а також обладнані спеціальними світловими і звуковими сигнальними пристроями.

Габаритно-ваговий контроль здійснюється посадовими особами у відповідних зонах згідно з порядком здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженим постановою кабінету міністрів України від 27 червня 2007 р. № 879.

Посадова особа складає акт про блокування/розблокування автомобільного транспортного засобу згідно з додатком 2 шляхом установлення на колесо транспортного засобу блокуючого номерного пристрою (блокіратора) зокрема у випадку відмови водія транспортного засобу, що має ознаки порушення нормативів вагових або габаритних параметрів, виконати рішення про супроводження транспортного засобу

Відповідно до порядку проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), затверджених постановою кабінету міністрів України від 8 листопада 2006 р. № 1567.

Рейдовим перевіркам підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних автомобільних перевізників (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України. рейдові перевірки на автомобільному транспорті проводяться посадовими особами Укртрансбезпеки та її територіальних органів (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення і направлення на рейдову перевірку.

Зупинення транспортного засобу здійснюється посадовою особою у форменому одязі відповідно до пункту 10 цього порядку та з дотриманням вимог розділу 15 правил дорожнього руху, затверджених постановою кабінету міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306 (офіційний вісник України, 2001 р., № 41, ст. 1852).

Так, главою 8 ЗУ «Про автомобільний транспорт» визначені загальні положення щодо перевезення вантажів.

До внутрішніх перевезень вантажів відносяться перевезення вантажів між пунктами відправлення та призначення, розташованими в Україні, та комплекс допоміжних операцій, пов`язаних з цими перевезеннями, а також технологічні перевезення вантажів, що здійснюються в межах одного виробничого об`єкта без виїзду на автомобільні дороги загального користування.

Автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Водій транспортного засобу зобов`язаний мати при собі та передавати для перевірки уповноваженим на те посадовим особам документи, передбачені законодавством, для здійснення зазначених перевезень.

Із аналізу вказаних норм чинного законодавства вбачається, що посадова особа Укртрансбезпеки уповноважена для зупинки такого транспортного засобу та прийняття рішення про супроводження транспортного засобу щодо слідування транспортного засобу, до найближчого місця зважування, що є обов`язковим для виконання водієм.

Відтак, і вимога уповноваженого працівника Укртрансбезпеки про надання документів на вантаж, що перевозиться, та у разі відсутності таких прийняте ним рішення про супроводження автомобільного транспортного засобу до найближчого місця зважування (стаціонарного або пересувного пункту габаритно-вагового контролю) є законною вимогою посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, щодо перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт, усунення порушень законодавства з безпеки на автомобільному транспорті або створення перешкод для виконання покладених на них обов`язків, завдань, що відповідає диспозиції ч.1 статті 188-57 КУпАП, а невиконання таких вимог, у сукупності з наявними доказами та встановленими під час розгляду справи обставинами, формує склад адміністративного правопорушення за ч.1 ст.188-57 КУпАП.

Із дослідженого відеозапису, долученого до матеріалів справи, встановлено, що під час здійснення рейдової перевірки працівниками Укртрансбезпеки, було виявлено та зупинено ТЗ «Scania», державний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 , для перевірки дотримання ним вимог ЗУ «Про автомобільний транспорт».

На вимогу працівника Укртрансбезпеки надати документи на вантаж, останній повідомив, що не має їх при собі, адже такі перебувають в офісі та їх зараз підвезуть. Надав працівникам лише копію свідоцтва про реєстрацію ТЗ, яким він керував. На вимогу проїхати до пункту ГБК вказав, що не може прийняти такого рішення, адже він лише водій та найманий працівник, а такі рішення має приймати керівництво. Постійно комусь телефонував. Згодом, біля них зупинився мікроавтобус «Volkswagen» з якого вийшов невідомий чоловік, одягнений у військову форму, після чого почалась розмова на підвищених тонах та із застосуванням нецензурної лайки, оскільки такий вважав дії працівників Укртрансбезпеки неправомірними, просив повернути водію вантажівки його документи, щоб той їхав собі далі у своїх справах, і взагалі поводив себе агресивно. Згодом невідомий чоловік сів у своє авто та поїхав у невідомому напрямку.

Після неодноразових запитань про те, чи прослідує ОСОБА_1 до пункту ГБК, останній однозначної відповіді не давав, від такої ухилявся посилаючись на те, що він простий водій та не може прийняти таке рішення без керівництва. Після неодноразових повторних запитань працівник Укртрансбезпеки повідомив водія, що за порушення габаритно-вагового контролю на нього чекає штраф в сумі 51 000,00 грн., буде складено адміністративний протокол за ст.188-57 КУпАП., та вказав про необхідність встановлення на ТЗ номерного пристрою (блокіратора), що в подальшому і було встановлено на передню вісь вантажівки.

З акту про проведення рейдової перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, встановлено порушення ст.48 ЗУ «Про автомобільний транспорт» при перевезенні вантажу, адже перевізник не забезпечив водія товаро-транспортною накладною або іншим документом на вантаж, протоколом обов`язкового технічного контролю, свідоцтвом про реєстрацію ТЗ, роздурківкою даних водія з цифрового техпаспорта за 19.03.2026 року, що призвело до порушень абзацу 3 ч.1 перевезення вантажів за відсутності на момент перевірки документів, передбачених статтею 48 ЗУ «Про автомобільний транспорт».

Так, дійсно судом не встановлені викладені у фабулі протоколу обставини щодо відмови ОСОБА_1 від супроводження до найближчого пункту ГВК, оскільки на такі питання працівників Укртрансбезпеки останній однозначної відповіді не надавав. Натомість, навіть за відсутності чіткої відмови від супроводження, з урахуванням вищевказаних норм діючого законодавства, та диспозиції статті 188-57 КУпАП, яка передбачає відповідальність саме за невиконання законних вимог посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, а не за відмову від слідування до пункту ГВК, суд знаходить в його діях наявний склад адміністративного правопорушення передбаченого статтею 188-57 КУпАП.

Відтак, з урахуванням вказаного, беручи до уваги викладені стороною захисту заперечення на протокол, суд констатує, що в даному випадку вимоги працівників Укртрансбезпеки були законними, а їх невиконання водієм ОСОБА_1 з урахуванням встановлених в судовому засіданні обставин та досліджених доказів формують склад адміністративного правопорушення передбаченого ст.188-57 КУпАП.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.188-57 КУпАП, повністю доведена, та підтверджена належними та допустимими доказами.

Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення підтверджується матеріалами справи, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення серії №ПП002465 від 19.03.2026 року, актом №003514 від 19.03.2026 року про відмову від проходження водієм ОСОБА_1 габаринто-вагового контролю, актом АБ001480 від 19.03.2026 року про блокування/розблокування автомобільного транспорту, рішенням про супроводження автомобільного транспортного засобу від 19.03.2026 року та актом №ОАРО30015 від 19.03.2026 року про проведення рейдової перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, фото-знімками з водійського посвідчення водія ОСОБА_1 , свідоцтва про реєстрацію ТЗ «Scania», державний номерний знак НОМЕР_1 , самого транспортного засобу та наявного у ньому вантажу.

Статтею 23 КУПаП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

При накладенні стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, майновий стан, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність та вважає, що стягнення у виді штрафу відповідає вимогам ст.ст.23, 33 КУпАП і є необхідним та достатнім для виправлення та попередження вчинення нових правопорушень.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.4 Закону України “про судовий збір” від 08.07.2011 року, у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення справляється судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665,60 грн., який відповідно до ст. 40-1 КУпАП сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Керуючись ст. 23, 33, 40-1, 188-57 КУпАП , суддя,–

П О С Т А Н О В И В:

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.188-57 КУпАП.

Накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850,00 (вісімсот п`ятдесят) грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять гривень) грн. 60 коп. в дохід держави.

Постанова може бути оскаржена до київського апеляційного суду через Ірпінський міський суд київської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Штраф має бути сплачений не пізніш як через 15 днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови – не пізніш як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Відповідно до ст.308 КУпАП у разі несплати штрафу у вищевказаний строк, постанова надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби та стягується подвійний розмір штрафу.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади україни – https://court.gov.ua/sud1013/ та в єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням – http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя: Л.В. Мерзлий