Постанова від 31 травня 2026 р. у справі №361/1423/26 — Броварський міськрайонний суд Київської області

Справа № 361/1423/26

Провадження № 3/361/530/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.06.2026 м. Бровари

Суддя Броварського міськрайонного суду Київської області Червонописький В.С., розглянувши адміністративну справу, що надійшла з Батальйону патрульної поліції в м. Бориспіль Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції у Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

До Броварського міськрайонного суду Київської області надійшли матеріали відносно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

03.02.2026 о 09:00 траса АД М01 Київ-Чернігів 22 км+210М водій ОСОБА_1 , керуючи т.з. ЗАЗ Lanos д.н.з. НОМЕР_2 у стані алкогольного сп`яніння, огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився за допомогою газоаналізатору Alcotest Drager 7510, результат 1,54 проміле, чим порушено вимоги п. 2.9а ПДР України, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, надав до суду наступні письмові пояснення. Своєї вини він не визнає. Такого правопорушення не вчиняв, з відомостями, обставинами та фактами, викладеними у протоколі та інших матеріалах справи, категорично не згоден та заперечує проти їх достовірності. 3 лютого 2026 року він їхав до місця служби. Під час руху сонце засліпило очі та він зіткнувся з вантажівкою. Удар був достатньо сильним - він суттєво вдарився головою, відчував дезорієнтацію та загальне погіршення самопочуття.

Водій іншого транспортного засобу одразу викликав швидку медичну допомогу та працівників поліції. Медики, які прибули на місце події, посадили його до карети швидкої допомоги, де провели первинний огляд. У зв`язку з його станом йому було надано медичну допомогу, зокрема введено лікарські препарати, серед яких були сильнодіючі знеболювальні. Після цього, з огляду на його самопочуття, було прийнято рішення про госпіталізацію. Ні в день події, ні напередодні він не вживав жодних алкогольних напоїв. У медичному закладі йому провели поглиблений огляд, у тому числі намагалися перевірити стан сп`яніння за допомогою приладу драгер. Однак лікар прямо зазначив, що з урахуванням великої кількості введених медикаментів результати такого огляду не можуть бути об`єктивними та достовірними. Тобто вже на цьому етапі було зрозуміло, що будь-які показники можуть бути спотворені через медичні препарати та його загальний стан після травми.

Як він зрозумів, тому лікар взяв кров для проведення аналізу для визнання наявності/відсутності алкоголю в крові. Після надання медичної допомоги його знову доставили до місця дорожньо-транспортної пригоди, де чекали працівники поліції. Вони почали оформлення матеріалів за фактом ДТП. Під час спілкування один із поліцейських повідомив, що вбачає у нього ознаки алкогольного сп`яніння, та перелічив їх: нібито запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння рук і поведінка, що не відповідає обстановці. Ці твердження викликали у нього здивування. Він одразу повідомив, що його щойно оглядали в лікарні.

Та був здивований ознакам, зокрема, запах, який міг бути сприйнятий як алкогольний, міг бути через проблеми із рівнем цукру в крові, що супроводжується підвищенням ацетону в організмі, а відповідно - характерним запахом. Щодо тремтіння пальців рук, то ніхто не перевіряв чи тремтять у нього руки. Так само й його поведінка - вона об`єктивно не могла бути «звичайною», зважаючи на нещодавню аварію, фізичний біль, стрес. Його запросили до службового автомобіля, де і було вирішено проводити тест.

У салоні автомобіля поліцейський дістав прилад для перевірки, відкрив упаковку мундштуку та контактуючи з ним, встановив у пристрій. Він виконав його вказівку та здійснив видих у прилад. Після проведення тесту поліцейський оголосив результат, однак при цьому не поцікавився, чи погоджується він з ним, і не надав можливості одразу висловити свою позицію щодо отриманих показників. Він не погоджувався з результатом огляду.

Представник ОСОБА_1 - адвокат Дмитренко О.О. у судовому засіданні та письмовому клопотанні до суду просила винести постанову про закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що враховуючи скоєння підзахисним ДТП та його травмування, огляд підзахисного на стан сп`яніння має проводитися виключно у закладі охорони здоров`я. Проте, попри складання поліцейським відповідного направлення на медичний огляд, матеріали справи не містять висновку лікаря закладу охорони здоров`я про позитивні результати огляду підзахисного на стан сп`яніння. Відеозаписами підтверджується, що огляд на стан алкогольного сп`яніння підзахисного проведено не лікарем закладу охорони здоров`я, а поліцейським на місці ДТП. Огляд підзахисного на стан алкогольного сп`яніння проведений неуповноваженою особою.

Поліцейські провели огляд підзахисного на стан сп`яніння із перевищенням двогодинного інтервалу з моменту виявлення підстав для його проведення. Більше того, огляд підзахисного на стан сп`яніння проведений після вживання останнім знеболюючих та сильнодіючих лікарських препаратів, що унеможливило отримання об`єктивних результатів такого огляду.

У акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів зазначені наступні ознаки алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з ротової порожнини, порушення мови та тремтіння пальців рук. Проте, відеозаписами підтверджується, що підзахисний весь час поводить себе спокійно, врівноважено, адекватно, чітко відповідає на всі питання патрульних поліцейських, виконує їх вимоги, висловлює свої заперечення, його поведінка цілком відповідала обстановці. Жодних тремтінь пальців рук у нього не має, мова чітка, зрозуміла, поведінка адекватна, рухи тіла чіткі, скоординовані, теж адекватні.

Вимога поліцейського щодо проходження водієм огляду на стан алкогольного сп`яніння без фактичного встановлення цих ознак або взагалі за їх відсутності вважається необґрунтованою та безпідставною, а тому не породжує у водія обов`язку проходити огляд на стан сп`яніння. Усі ознаки поліцейські вигадали виключно у зв`язку з необхідністю їх відображення у протоколі про адміністративне правопорушення. Як наслідок, поліцейські сфабрикували протокол про адміністративне правопорушення із зазначенням ознак алкогольного сп`яніння, які не відповідають дійсності.

Присутнє порушення процедури відкриття упаковки мундштуку. Поліцейські пропонували підзахисному виключно проходження огляду на місці зупинки. Та жодного разу не пропонували інший законний варіант - проходження огляду в закладі охорони здоров`я. Матеріали справи не містять категоричну та однозначну згоду підзахисного з результатом проведеного огляду на місці зупинки транспортного засобу. Підзахисного не було відсторонено від керування транспортним засобом.

Надані відеозаписи не відповідають встановленим у законодавстві вимогам безперервності відеозйомки, що здійснюється працівниками поліції, складаються з окремих файлів та мають ознаки втручання.

Суд, дослідивши матеріали адміністративної справи, а саме: протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 582062 від 03.02.2026, рапорт, направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, Акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, роздруківку газоаналізатора «Drager» 7510, результат 1,54 проміле, DVD-R диск з записом нагрудної боді-камери поліцейського, письмові пояснення ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (статті 252 КУпАП), вирішуючи справу, суд виходить з такого.

Адміністративним правопорушенням, передбаченим ч.1 ст.130 КпАП України, визнається керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно приписів п. 2.9.а ПДР, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з вимог ст. 266 КУпАП та зазначених актів чинного законодавства передбачають дві альтернативні форми огляду на стан сп`яніння: огляд поліцейським на місці зупинки транспортного засобу із використанням спеціальних технічних засобів; огляд лікарем закладу охорони здоров`я. У разі незгоди водія на проведення огляду поліцейським із волевиявленням водія проходити такий огляд у закладах охорони здоров`я, поліцейський забезпечує проведення такого огляду в закладі охорони здоров`я.

При цьому, з урахуванням вимог ст.252 КУпАП, докази повинні оцінюватися за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.

Розгляд справи про адміністративне правопорушення проводиться щодо особи правопорушника і в межах, встановлених протоколом про адміністративне правопорушення.

Відповідно до п.12 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої Наказом МВС України №1376 від 06 листопада 2015 року, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу про адміністративне правопорушення та пояснення по суті адміністративного правопорушення, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови підписати його.

У матеріалах справи відсутні будь-які письмові пояснення ОСОБА_1 під час складання протоколу.

На переконання суду, протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 складений уповноваженою особою з дотриманням вимог ст. ст. 254-256 КУпАП та містить всі необхідні для розгляду справи відомості, будь-яких істотних недоліків при його складанні, які б тягли за собою визнання цього протоколу недопустимим доказом, не вбачається. Достовірність відомостей, зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення, сумнівів не викликає, оскільки ці відомості узгоджуються з іншими доказами, доданими до нього. У протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що ОСОБА_1 роз`яснені його процесуальні права та обов`язки.

Формальна констатація деяких порушень вимог щодо оформлення протоколу про адміністративне правопорушення та доданих до нього матеріалів, з урахуванням того, що ОСОБА_1 не оспорював сам факт події, дату, час та місце, які були зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення, та за відсутності інших підстав, жодним чином не сприятиме досягненню мети адміністративного провадження і адміністративної відповідальності за вчинення протиправного діяння, але водночас призведе до порушення права на судовий розгляд протягом розумного строку, гарантованого ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Такий підхід був би проявом надмірного формалізму.

При дослідженні матеріалів справи, в тому числі при перегляді відеозаписів, істотних порушень з боку працівників поліції, які оформлювали адміністративний матеріал, не встановлено.

З відеозаписів цілком зрозуміло, що події відносяться саме до цієї справи та відбулися саме в той день, час та за тих обставин, які зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення.

Тому, суд доходить висновку, що працівники поліції діяли в межах наданих їм повноважень.

Слід зазначити, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі (Рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» («O'HalloranandFrancisv.theUnitedKingdom») від 29 червня 2007 року).

ОСОБА_1 реалізував своє право володіти транспортним засобом, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі згідно з встановленими нормами чинного законодавства.

Будь-яких переконливих доводів, які б спростовували винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих дій та/або могли б бути підставами для закриття провадження в справі за відсутністю в діях вказаної особи складу адміністративного правопорушення, при розгляді даної справи судом не встановлено.

А відтак, вищевказані доводи, наведені ОСОБА_1 , адвокатом при наданні пояснень та у письмових поясненнях під час розгляду справи в цілому розцінюються судом як такі, що направлені на уникнення відповідальності ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ознаками правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

При цьому, обставини, які б виключали провадження в справі, відповідно до ст. 247 КУпАП, на переконання суду відсутні.

За такої сукупності обставин у справі, суд вважає за необхідне піддати ОСОБА_1 адміністративному стягненню у виді та розмірі, визначеному санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП з правопорушника підлягає стягненню судовий збір у розмірі 665,60 гривні.

Керуючись ст. ст. 130, 283, 284, 294 КУпАП, суддя, -

П О С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та призначити йому стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 грн. (сімнадцять тисяч гривень 00 коп.) на користь держави, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 665,60 грн. (шістсот шістдесят п`ять гривень 60 коп) судового збору на користь держави.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції протягом 10 днів з дня винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови, а в разі її оскарження з дня прийняття рішення апеляційною інстанцією.

Суддя В.Червонописький