Постанова від 31 травня 2026 р. у справі №357/2064/26 — Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/2064/26

3/357/1289/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01.06.2026 м. Біла Церква

Суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Клепа Тетяна Володимирівна, розглянувши матеріали, що надійшли з Полку патрульної поліції у місті Біла Церква та Білоцерківському районі Управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції, стосовно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 виданий 04.12.2003 Ружинським РВ У МВС України в Житомирській області,

за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

за участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Шовкопляса С.П.,

У С Т А Н О В И В:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 572349, 22.01.2026 о 00:09 год на бульварові Олександрійському, 95-А, в м. Біла Церква Київської області водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Volkswagen Transporter» з р.н. НОМЕР_3 з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: розширені зіниці очей, що не реагують на світло, поведінка, що не відповідає обстановці та виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на визначення стану наркотичного сп`яніння у встановленому законодавством порядку в найближчому медичному закладі у лікаря-нарколога водій категорично відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху, тобто вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав та пояснив наступне. 22.01.2026 о 00:09 год він їхав на власному авто додому і вже майже доїхав, але неподалік зупинки «Клініка» у напрямку масиву Піонерська, проблисковими маяками його зупинили працівники поліції, які їхали позаду нього, хоча ПДР він не порушував. Далі у нього перевірили документи, він показав свої військово-облікові дані і працівник поліції висунув вимогу проїхати до ІНФОРМАЦІЯ_2 для отримання направлення на ВЛК та її проходження. В розшуку він не перебував, тому відмовився від пропозиції поліцейських, оскільки підстав для даних дій на момент спілкування не було. Із працівниками поліції він спілкувався через вікно, яке було наполовину відкрите, а потім він його ще більше закрив, з автомобіля він не виходив. У нього очі не перевіряли, не світили, він не пам`ятає чи озвучували йому ще якісь ознаки сп`яніння. Він не чув, щоб йому пропонували пройти огляд на визначення стану наркотичного сп`яніння. Коли його зупинили, то він відразу зателефонував дружині та тестю, які прийшли на місце події. Вони розмовляли із поліцейськими на вулиці, а він сидів у автомобілі і на вулицю не виходив. Протокол про адміністративне правопорушення при ньому не складали. Після складання протоколу він поїхав сам за кермом, поліцейські за ним не слідували. Йому повернули свідоцтво на авто і видали тимчасовий дозвіл, тому що посвідчення водія у нього вилучили, оскільки він не хотів їхати до ТЦК.

Захисник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_2 у своїх усних та письмових поясненнях просив суд провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП стосовно ОСОБА_1 закрити на підставі ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, оскільки останній не керував транспортним засобом з ознаками наркотичного сп`яніння, в той час як обставини щодо перебування особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, з ознаками наркотичного сп`яніння були встановлені з порушенням порядку, що передбачені Законом, і не дають підстав вважати, що дана особа взагалі керувала транспортним засобом.

ОСОБА_1 та його захисник не погоджується з протоколом, оскільки той: 1) не відмовлявся від проходження медичного огляду в найближчому закладі охорони здоров`я; 2) не відмовлявся від проходження огляду в закладі охорони здоров`я; 3) працівники поліції не вимагали проходження медичного огляду та не забезпечили доставляння ОСОБА_1 до найближчого закладу охорони здоров`я, а намагалися під даним приводом здійснити доставку до ІНФОРМАЦІЯ_2 ; 4) працівники поліції порушили порядок направлення для проведення огляду для визначення стану сп`яніння; 5) працівники поліції не забезпечили фіксацію факту порушення ПДР транспортного засобу ОСОБА_1 ; 6) протокол про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП.

Так, після зупинки транспортного засобу та перевірки документів водія, працівник поліції висунув вимогу проїхати до ІНФОРМАЦІЯ_2 для отримання направлення на ВЛК та її проходження. ОСОБА_1 у розшуку не перебував, тому відмовився від пропозиції поліцейських. В подальшому працівник поліції повідомив, що до РТЦК та СП його доставляти не буде, але вважає це спробою поліцейських під даним приводом посадити ОСОБА_1 до службового автомобіля виключно з метою доставляння до РТЦК та СП, але жодним чином не до найближчого закладу охорони здоров`я. ОСОБА_1 побоюючись, що працівники поліції вчинять відносно нього не передбачені законом дії, а саме шляхом обману не здійснять доставку до закладу охорони здоров`я, а доставлять його до ІНФОРМАЦІЯ_2 , де його можуть незаконно утримувати без відповідних на те підстав, а тому побоюючись даних дій був вимушений відмовитися від поїздки з працівниками поліції, оскільки сприймав їх пропозицію виключно як зловживання та хитрість з метою реалізації вказівка РТЦК та СП.

На долученому до матеріалів справи відео, чітко зазначено, що ОСОБА_1 від виконання всіх інших дій та не чув вимоги поліцейського щодо проходження медичного огляду, оскільки перебував в автомобілі та спілкувався через опущене скло водійської дверки, але виключно з метою забезпечення безпеки та запобігання порушення його прав. Працівники поліції самостійно вирішили, що ОСОБА_1 буцімто відмовився від такого медичного огляду як водія, що не зафіксовано на бодікамери та незаконно склали відповідні адміністративні матеріали. Також, 22.01.2026 ОСОБА_1 з метою доведення невинуватості та відсутності підстав вважати, що мав ознаки наркотичного сп`яніння, пройшов медичне обстеження із застосуванням відповідно тестування на 10 наркотичних засобів у ДІЛА (висновок додається), де результат був негативний.

Зауважує, що задля забезпечення проведення огляду водія на стан алкогольного чи наркотичного сп`яніння є необхідним здійснення зупинки транспортного засобу, а отже процедурі збирання доказів передують дії органу поліції, вчинення яких має відбуватись з дотриманням вимог закону. Натомість, до протоколу не додано обґрунтованих доказів, які свідчать про те, що поліцейським, який буцімто зупинив транспортний засіб з дотриманим положень ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» № 580-УІІІ від 02.07.2015, зокрема, щодо ПДР транспортним засобом ОСОБА_1 не зафіксовано, тобто Інспектором належним чином не задокументовано та не доведено факт законності висунутого обвинувачення у порушені ПДР. На відеозаписі, відсутня інформація про факт порушення ПДР ТЗ під керуванням ОСОБА_1 та відсутні в рапорті посилання про буцімто причину зупинки, а тому поліцейські діяли поза межами Закону.

Захисник вважає, що працівник поліції не може свавільно звинувачувати будь-яку особу в тому, що вона перебуває в стані сп`яніння і таким чином надмірно втручатися в її особисте життя, вимагаючи проїхати до медичного закладу. Поліцейські зобов`язані вразі наявності ознак сп`яніння вимагати проходження огляду на місці зупинки, а вразі наявності ознак наркотичного сп`яніння забезпечили в повній мірі дотримання вимог Інструкції, де чітко зазначено, що заклад охорони здоров`я має бути найближчим від місця зупинки та забезпечити безперешкодне проходження медичного огляду водіїв, що не згодні з результатом огляду на місці або відмовилися від такого огляду на місці тобто поліцейські не дотримались вимог Закону та, відповідно, подальші їх дії є протиправними. У зв`язку з чим всі наступні вимоги працівників поліції по відношенню до ОСОБА_1 є такі, що останній не був зобов`язаний виконувати, а всі складені процесуальні документи не можуть бути належними та допустимими доказами вини у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

На думку сторони захисту, формулювання суті правопорушення є незрозумілим, адже не вказано, від якого саме огляду відмовився водій (на стан алкогольного чи наркотичного сп`яніння) та не зазначено, який порядок проходження такого огляду було запропоновано можливому водієві. Формулювання «у встановленому законодавством порядку» не розкриває суті порушення з огляду на положення ст. 266 КУпАП. Матеріали справи містять направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння із зазначенням найменування закладу охорони здоров`я Сквирська центральна районна лікарня м. Сквира, вул. Київська, 12, але даний медичний заклад не працює та не здійснює огляд в нічний час доби, про що є відповідь в матеріалах справи. Також зазначає, що матеріали справи не містять доказів обґрунтованості прийнятого рішення працівниками поліції щодо вибору закладу охорони здоров`я.

Суддя, заслухавши особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, та його захисника, дослідивши матеріали справи, а саме: протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 572349 від 22.01.2026 за ч. 1 ст. 130 КУпАП; акт огляду на стан наркотичного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів; направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 22.01.2026, відповідно до якого водія ОСОБА_1 було направлено на огляд до КНП Сквирської міської ради «Сквирська центральна районна лікарня», однак огляд не проводився; лист КНП Сквирської міської ради «Сквирська центральна міська лікарня» № 3 від 03.01.2025; лист КНП Білоцерківської міської ради «Білоцерківська міська лікарня № 2» № 03-05/2898 від 07.08.2025; лист КНП Білоцерківської міської ради «Білоцерківська міська лікарня № 4» № 375 від 25.07.2025; відеозапис з нагрудних камер поліцейських, доданим до протоколу про адміністративне правопорушення, прийшов до висновку, що провадження в справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, виходячи з наступних підстав.

За Кодексом України про адміністративні правопорушення, Конституцією України або іншими Законами України, не передбачено покладення на суд функції підтримання обвинувачення при розгляді справи про адміністративне правопорушення, доведення винуватості особи.

Суд не має права, за умови відсутності при розгляді справи про адміністративне правопорушення сторони обвинувачення, самостійно відшукувати докази обвинувачення, ініціювати їх дослідження, уточнювати в судовому рішенні фабулу правопорушення, усуваючи певні розбіжності та неточності, які мали місце в протоколі про адміністративне правопорушення для можливості притягнення особи до відповідальності, оскільки такі дії суду призведуть до порушення ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу. В разі таких дій суду особа буде позбавлена можливості захищатися від висунутого проти неї обвинувачення перед незалежним судом. Навпаки, вона буде змушена захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується.

Відповідно до положень ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Згідно із положеннями ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.

Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляд визначається Інструкцією про порядок виявлення водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 № 1452\735 (далі - Інструкція) та Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого Постановою КМУ № 1103 від 17.12.2008 (далі - Порядок).

Відповідно до п. 2, 3, 6, 7 розділу І Інструкції огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками наркотичного сп`яніння є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота) , звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло, сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови, почервоніння обличчя або неприродна блідість.

Згідно із п. 1 розділу ІІІ Інструкції перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду на стан сп`яніння водіїв, затверджується Міністерством охорони здоров`я України, Міністерством охорони здоров`я Автономної Республіки Крим, начальниками структурних підрозділів з питань охорони здоров`я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.

Відповідно до п. 7 Порядку поліцейський забезпечує проведення огляду водія

транспортного засобу в закладі охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав.

Відповідно до п. 8 Порядку у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння.

У судовому засіданні були переглянуті відеофайли, які містяться на доданому до матеріалів справи диску.

Так, на відеозаписі під назвою «clip-0» із нагрудної камери поліцейського зафіксовано як о 00:13 год працівники поліції стоять біля автомобіля, водій сидить на водійському сидінні із відкритим вікном, а у автомобілі заведений двигун. Поліцейський повідомляє, що водій вчинив правопорушення воєнного обліку, що у нього є інформація порушення ним ст. 210-1 КУпАП за зверненням Бердичівського РТЦК. На це водій повідомив, що він зареєстрований у м. Біла Церква і їздив саме до Білоцерківського РТЦК. Працівник поліції повідомляє, що водій зараз в Білоцерківському РТЦК має взяти направлення на ВЛК і у нього є 45 днів, щоб його пройти і кожні пів року має проходити ВЛК. На запитання водія: «Чого я маю туди їхати?», поліцейський говорить, що він сам має туди звернутися за направленням, а вони зараз за активним зверненням ТЦК просто говорять, що водій їде з ними за направленням. Водій комусь телефонує, сидячи в машині. Далі зафіксована розмова щодо ВЛК. О 00:28 год на місце події приїхав інший чоловік, який показав поліцейським документи і почав спілкуватися та сперечатися з ними з приводу доставляння водія до ТЦК.

О 00:57:48 год зафіксовано як поліцейський відходить від зупиненого автомобіля і в телефонній розмові говорить: «Ми вже простояли 40 хв, промерзли, то що, просто так?», «Може зараз 2.5 знайдемо. Зараз щось попробуєм. 10 хв і набереш». Далі поліцейський повертається до зупиненого автомобіля.

О 00:59 год на місце події приїхала дружина ОСОБА_1 та повідомила, що вона вступає до лав ЗСУ і поліцейські не мають права забирати чоловіка.

О 01:01:40 год працівник поліції повідомляє водієві, який сидить у автомобілі із майже зачиненим вікном, (скло приспущене близько на 10 см), що у нього під час спілкування були виявлені ознаки наркотичного сп`яніння, а саме: тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці, розширені зіниці очей, що не реагують на світло. О 01:02:50 год поліцейський пропонує водієві пройти огляд на визначення стану наркотичного сп`яніння та повідомляє, що якщо той відмовиться, то за це передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Потім повторно водієві пропонують пройти огляд на визначення стану наркотичного сп`яніння у найближчому медичному закладі, однак о 01:03:40 год водій повідомив: «Відмовляюся». Працівник поліції знову повідомляє, що якщо водій відмовляється, то за це передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП. О 01:04:05 год зафіксовано повторну пропозицію пройти огляд у встановленому порядку, на що водій запитав: «Я маю право відмовитись?», на що поліцейський відповів: «Звичайно, ви маєте право відмовитися». Далі о 01:04:48 год останній повідомляє водієві його права, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, які є зрозумілими водію. Також повідомляє, що водій відсторонений від права керування, посвідчення водія вилучається, видається тимчасовий дозвіл на 3 місяці, будуть складаені матеріали і направлені в суд, куди викличуть водія. О 01:05:37 год на запитання працівника поліції чи бажає він отримати копію протоколу, останній повідомив, що ні. О 01:27:42 год після складання протоколу поліцейський направляється до водія з метою віддати йому тимчасовий дозвіл, але йому заважає жінка, якій він пояснив, що водій відмовився від отримання та ознайомлення з протоколом, а також від підпису, але все ж віддав водієві документи.

На відеозаписі під назвою «clip-1» зафіксовано факт руху транспортного засобу.

Так, ч. 5 ст. 24 Закону України «Про Національну поліцію» передбачає серед додаткових повноважень поліції, що за зверненням територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів Служби безпеки України або розвідувальних органів України органи та підрозділи, що входять до системи поліції, працівники поліції беруть участь у здійсненні заходів щодо оповіщення військовозобов`язаних та резервістів спільно з представниками територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також здійснюють адміністративне затримання та доставляння до цих центрів та органів призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Отож, поліція має право затримувати та доставляти громадянина до ТЦК лише в разі офіційного звернення від ТЦК (через систему «Армор») про те, що особа порушила правила військового обліку, ухиляється від призову, або перебуває у розшуку. У випадку, якщо військовозобов?язаний не вчинив жодних правопорушень затримання та доставляння його є неможливим.

Із переглянутого відеозапису, вбачається, що працівники поліції з моменту зупинки транспортного засобу з 00:13 год до 00:57 год. неодноразово, наполегливо пропонували ОСОБА_1 проїхати з ними до ІНФОРМАЦІЯ_2 для отримання направлення на ВЛК, що зафіксовано на відеозаписі під назвою «clip-0» із нагрудної камери поліцейського.

Однак матеріали справи не містять доказів того, що поліцейські мали офіційне звернення ТЦК про необхідність затримання та доставляння ОСОБА_1 до ТЦК як такого щодо якого у них перебуває на виконанні таке звернення. Окрім того, матеріали справи не містять і даних щодо вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ст. 210, 210-1 КУпАП. Також, такі обставини не прослідковуються і під час перегляду відеозапису із нагрудних камер поліцейських. Звідси, суд констатує, що працівники поліції не мали відповідних повноважень вимагати від ОСОБА_1 проїхати з ними до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Проте, поліцейські розуміючи, що діють усупереч закону, але вже витратили свій робочий час на спілкування із водієм, без достатніх для цього підстав, вирішують скласти протокол про адміністративне правопорушення за ст. 130 КУпАП, що підтверджується відеозаписом під назвою «clip-0» із нагрудної камери поліцейського, а саме о 00:57:48 год зафіксовано як поліцейський розмовляючи по телефону, повідомляє: «Ми вже простояли 40 хв, промерзли, то що, просто так?», далі о 00:58:12 год говорить: «Може зараз 2.5 знайдемо. Зараз щось попробуєм. 10 хв і набереш». Після цих слів, поліцейський повернувшись до автомобіля, де на водійському сидінні знаходиться ОСОБА_1 , при цьому водійські двері зачинені, а скло приспущене орієнтовно на 10 см, повідомляє, що у водія були виявлені ознаки наркотичного сп`яніння, а саме: тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці, розширені зіниці очей.

Суддя зазначає, що поліцейські вказуючи виявлені у водія ознаки наркотичного сп`яніння, мали б перевірити їх наявність на місці зупинки транспортного засобу, тобто вчинити певні дії направленні на виявлення таких ознак.

Так, щоб перевірити таку ознаку як виражене тремтіння пальців рук, поліцейський мав би попросити водія простягнути руки вперед, розставивши пальці, та спостерігати за їхніми рухами: тремтіння буде помітним як вібрація або дрижання, що може вказувати на алкогольне чи наркотичне сп`яніння, а також на інші стани.

Проте під час перегляду відеозапису встановлено, що поліцейським вказані дії для перевірки тремтіння пальців рук не були вчинені, а тому вказівка у протоколі про адміністративне правопорушення такої ознаки наркотичного сп`яніння викликає сумнів.

Крім того, на відеозаписі чітко зафіксовано, що у ОСОБА_1 працівниками поліції не вчинялися жодні дії щодо виявлення такої ознаки наркотичного сп`яніння як розширені зіниці очей. Тобто, поліцейський візуально не оцінював реакцію зіниць, не світив ліхтариком в око або не просив подивитися на об`єкт, що наближається, оскільки у нормі зіниця повинна швидко звужуватися при потраплянні світла і розширюватися в темряві. Під дією наркотиків зіниці часто стають аномально вузькими (наприклад, опіати) або максимально розширеними (стимулятори) і не реагують на світло (не звужуються).

Отже, жодних дій для виявлення у ОСОБА_1 таких ознак наркотичного сп`яніння як виражене тремтіння пальців рук та розширені зіниці очей поліцейські не вчиняли і фізично вчинити не могли, враховуючи, що водій весь час знаходився в автомобілі із ледь відкритим стіклом на водійських дверях, через які спілкувався з поліцейськими.

Водночас, щоб з`ясувати, чи відповідає поведінка водія обстановці під час огляду, поліцейський звертає увагу на ознаки сп`яніння у тому числі такі як мова та координація рухів, а також на порушення правил дорожнього руху та неадекватну реакцію на дії правоохоронців.

Із переглянутого відеозапису встановлено, що ОСОБА_1 , весь час перебував у автомобілі, спілкувався із поліцейськими нормальною, зрозумілою мовою, вона не є безладною або надто чіткою, чітко відповідає на поставленні запитання, нормальним тоном висловлює свої заперечення, координація рухів звичайна, він не має уповільнену реакцію, загальмованість, стан сонливості або ступору, ейфорії, поведінка не надто яскрава і не привертала увагу зайвою емоційністю, балакучістю, смішністю чи агресивністю, реакція на дії правоохоронців була адекватною для події, зафіксованої на відеозаписі та у протоколі. Таким чином, поведінка ОСОБА_1 цілком відповідала обстановці, що склалася.

І лише, після того, як працівники поліції зрозуміли, що їм не вдасться доставити ОСОБА_1 до ТЦК, будучи обуреними такою його поведінкою, що чітко вбачається із телефонної розмови одного із поліцейського: «Ми вже простояли 40 хв, промерзли, то що, просто так?», «Може зараз 2.5 знайдемо. Зараз щось попробуєм. 10 хв і набереш», вирішують скласти стосовно водія ОСОБА_1 протокол за порушення ним п. 2.5 ПДР України (відмова водія від проходження огляду на стан сп`яніння), у зв`язку з чим озвучують йому про нібито виявлені у нього ознаки наркотичного сп`яніння.

Суд констатує, що поліцейський безпідставно запропонував ОСОБА_1 пройти огляд на визначення стану наркотичного сп`яніння, оскільки ним не були перевірені та не були встановлені такі ознаки та безпідставно вніс до протоколу недостовірні відомості (припущення) про їх наявність.

З огляду на конкретні обставини даної справи, суд вважає відмову ОСОБА_1 від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння, такою, що не суперечить вимогам закону та відомчим нормативним актам.

Окрім цього, як вже зазначалося відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає за відмову від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння.

Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Таким чином, п. 2.5 ПДР визначає обов`язок водія пройти огляд на стан сп`яніння, а не його право.

На порушення вимог п. 2.5 ПДР поліцейський не пояснює водієві його обов`язок пройти на вимогу поліцейського огляд, а навпаки запевняє про те, що це його право, що зафіксовано на відеозаписі під назвою «clip-0» із нагрудної камери поліцейського, а саме о 01:04:05 год зафіксовано повторну пропозицію поліцейського водієві пройти огляд у встановленому порядку, на що водій запитав: «Я маю право відмовитись?», на що поліцейський відповів: «Звичайно, ви маєте право відмовитися».

Такі дії поліцейського суддя розцінює як схиляння особи водія до відмови від проходження огляду на визначення стану наркотичного сп`яніння, оскільки право відмовитися від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння правилами дорожнього руху не передбачено.

Крім цього, поліцейським, який роз`яснив ОСОБА_1 про його право відмовитись від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, було введено останнього в оману, так як наявність права особи виключає її юридичну відповідальність.

Отже, суддя приходить до висновку, що такі дії працівника поліції також суперечать вимогам закону.

Враховуючи викладене, суддею встановлено, що при складанні протоколу про адміністративне правопорушення грубо порушено вимоги Інструкції про порядок виявлення водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735, Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого Постановою КМУ № 1103 від 17.12.2008 та Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої Наказом МВС №1376 від 06.11.2015, ст. 256, 266 КУпАП.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що деякі справи про адміністративні правопорушення за своєю суттю мають кримінальний характер та повністю підпадають під гарантіїст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(п.п. 21-22 рішення у справі "Надточій проти України", п. 33 рішення у справі "Гурепка проти України").

З огляду на передбачене санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративне стягнення (основне й додаткове), можна дійти висновку, що вказане адміністративне правопорушення носить кримінальний характер, адже розмір основного стягнення за його вчинення є більшим, ніж за вчинення деяких кримінальних правопорушень.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 5 лютого 2008 року в справі Раманаускас проти Литви зазначив, що підбурювання з боку міліції має місце тоді, коли відповідні працівники правоохоронних органів або особи, які діють за їхніми вказівками, не обмежуються пасивним переслідуванням, а впливають на суб`єкта, схиляючи його до вчинення злочину, який в іншому випадку не був би вчинений, для того, щоб можна було встановити факт злочину, тобто отримати докази і розпочати кримінальне переслідування.

При цьому, основні вимоги справедливості, зазначені в ст. 6 Конвенції відносяться до всіх видів злочинів, від самих незначних до особливо тяжких. Суспільний інтерес не може виправдовувати використання доказів, отриманих за допомогою провокації.

Особа не вважається винною, доки її провина не буде доведена у встановленому законом порядку. Тобто, особа не повинна доказувати свою невинуватість і її поведінка вважається правомірною, доки не буде доведено зворотне.

Стандарт доведення вини "поза розумним сумнівом" означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного "розумного сумніву" в цьому, тоді як наявність такого "розумного сумніву" у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

За вимогами ч. 2 ст. 251 КУпАП, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього кодексу.

Згідно зі ст. 1 КУпАП завданням цього Кодексу є серед інших й запобігання правопорушенням, а не провокація громадян на їх вчинення.

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ст. 247, 284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову про закриття справи у випадку відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст. 23, 24, 27, 130, 247, 268, 283, 284, 285 КУпАП, суддя

П О С Т А Н О В И В :

Провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області.

Суддя Тетяна КЛЕПА