Рішення від 01 червня 2026 р. у справі №347/890/25 — Косівський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 347/890/25

Провадження № 2/347/29/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2026 року м. Косів

Косівський районний суд Івано-Франківської області в складі :

Головуючої – судді: Крилюк М.І.,

секретаря: Лазорик Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Косів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про виділення в натурі частки із спільної часткової власності , -

В с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися в суд із позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про виділення в натурі частки із спільної часткової власності, мотивуючи свої вимоги тим, що згідно з свідоцтв про право на спадщину за законом від 08 червня 2005 року виданого нотаріусом Косівською нотаріальною конторою, спадкоємцем ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , є її діти: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка зареєстрована в АДРЕСА_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 який зареєстрований в АДРЕСА_1 . Спадщина, на яку видано свідоцтво, складається з: 1/4 (однієї четвертьої) частини житлового будинку з відповідною частиною господарських будівель і споруд.

Спільне сумісне майно складається з житлового будинку житловою площею 40,46 кв.м., загальною площею 78,96 кв.м., та господарських будівлі і споруди: літньої кухні Б, сараю В, вбиральня Г, навісу Д, огорожа №1-3, замощення І, що знаходиться АДРЕСА_1 .

Співласниками інших часток є ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , та ОСОБА_5 яким належить по 1/6 частини житлового будинку з відповідною частиною господарських будівель і споруд.

Між ними, як співвласниками цього майна, виникають непорозуміння та суперечки з приводу користування, утримання та збереження цього майна і угоди про спосіб виділення в натурі його частки із спільного сумісного володіння не досягнуто. Тому просять позов задоволити та реально поділити майно згідно належних їм часток.

В судове засідання позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не з`явились, подали суду заяви про розгляд справи без їх участі. Вимоги позову підтримують та просили виділити в натурі належну їм частку із спільної часткової власності за варіантом ІІ Висновку експерта проведеної судової будівельно-технічної експертизи.

Відповідачі в справі ОСОБА_3 , ОСОБА_4 в судове засідання не з`явилися подали суду заяви про розгляд справи без їх участі. Вимоги позову визнають та не заперечують в їх задоволенні.

Відповідач ОСОБА_5 в судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомленим, при чина неявки суду не відома.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що вимоги позову слід задоволити з наступних підстав:

Судом встановлено, що спірне будинковолодіння знаходиться АДРЕСА_1 .

Як стверджено долученим до матеріалів справи свідоцтвом про право на спадщину за законом (а.с.21) що видане нотаріусом Косівського районного нотаріального округу Кабин А.Р. 18.05.2005 року, на підставі статті 1261 Цивільного кодексу України спадкоємцем частини майна гр. ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , є її дочка - ОСОБА_7 , проживаюча в АДРЕСА_1 . Спадкове майно, на яке в указаній частці видано це свідоцтво, складається з : частини житлового дерев`яного будинку, житловою площею 40,46 кв.м., загальною площею 78,96 кв.м., позначеного в плані літерою А та відповідної частини господарських будівель і споруд: літньої кухні Б, сараю В, вбиральні Г, навісу Д, огорожі № 1-3, замощення 1 , що знаходяться в в АДРЕСА_2 і розміщені на земельній ділянці площею 1094 кв.м. Вказаний житловий будинок належить, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 в рівних частинах на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого Кутською державною нотаріальною конторою 14 травня 1955 року за реєстром № 854 . Будинок зареєстрований в Коломийському бюро технічної інвентаризації за № 2538 в книзі № 23. Після смерті ОСОБА_8 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 спадкоємцем була його мати - ОСОБА_9 , яка прийняла спадщину, але не оформила своїх спадкових прав. Після смерті ОСОБА_9 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 спадкоємцями були її внуки: ОСОБА_6 , та ОСОБА_10 , в рівних частинах, які прийняли спадщину, але не оформили своїх спадкових прав. Свідоцтво про право на спадщину на частину спадкового майна (що становить 1/4 частину житлового будинку) видане гр. ОСОБА_2 .

Долученим до матеріалів справи свідоцтвом про право на спадщину за законом (а.с.20) що видане нотаріусом Косівського районного нотаріального округу Кабин А.Р. 01.11.2018 року, на підставі статті 1261 ЦК України спадкоємцем ОСОБА_10 , 1958 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6 , є її син - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , проживаючий в АДРЕСА_1 - до 1/3 ( однієї третьої) частки; чоловік - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , проживаючий в АДРЕСА_1 - до 1/3 ( однієї третьої) частки; син - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , проживаючий в АДРЕСА_1 - до 1/3 ( однієї третьої) частки. Спадщина, на яку видано це свідоцтво, складається з: (однієї другої) частини житлового будинку з відповідною частиною господарських будівель і споруд, що знаходиться в АДРЕСА_1 і належить па підставі договору купівлі- продажу, посвідченого Кутською державною нотаріальною конторою 14 травня 1955 року за реєстровий № 854 — ОСОБА_8 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_4 , спадкоємцем якого була його дочка - ОСОБА_10 , яка прийняла спадщину, але не оформила своїх спадкових прав. Право власності на житловий будинок зареєстроване в Коломийському міжрайонному бюро технічної інвентаризації 29 грудня 1968року :а № 2538 в книзі N 23, реєстраційний номер 7964270. Житловий будинок житловою площею 40,46 кв.м., загальною плогцею 78,96 кв.м., позначений в плані літерою А та господарські будівлі і споруди: літня кухня Б, сарай Б, вбиральня Г, навіс Д, огорожа 1-3, замощення І, II. Свідоцтво про право на спадщину на 1/3 ( одну третю) частку спадкового майна видано ОСОБА_4 . Свідоцтво про право на спадщину на 1/3 ( одну третю) частку спадкового майна видано ОСОБА_11 28 жовтня 2014 року за реєстровим № 1336. Свідоцтво про право на спадщину на 1/3 ( одну третю) частку спадкового майна ще не видано ОСОБА_12 .

Таким чином встановлено, що позивачам в справі ОСОБА_13 та ОСОБА_2 належить частина житлового дерев`яного будинку, житловою площею 40,46 кв.м., загальною площею 78,96 кв.м., позначеного в плані літерою А та відповідної частини господарських будівель і споруд: літньої кухні Б, сараю В, вбиральні Г, навісу Д, огорожі № 1-3, замощення 1 , що знаходяться в АДРЕСА_1 і розміщені на земельній ділянці площею 1094 кв.м.

Право власності позивачів ОСОБА_14 та ОСОБА_2 на належні їм частки по частці кожного, що складає частину від цілого будинковолодіння, підтверджено долученими Витягами про реєстрацію права власності на нерухоме майно (а.с. 15, 16) та ніким не оспорюється.

Інша частина спадкового будинковолодіння належить в рівних частинах, а саме по 1/6 відповідачам в справі ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 .

Право власності відповідачів на належні їм частки в розмірі 1/6 частки спільної часткової власності підтверджено долученим до матеріалів справи Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності а.с.18, свідоцтвом про право на спадщину за законом (а.с.19, 20)

Відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи №05/11/25 від 05.11.2025 року (а.с 35-63) на розгляд суду запропоновано 2 можливі варіанти розподілу житлового будинку, що в АДРЕСА_1 по частці між сторонами в справі.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Поняття спільної часткової власності визначено у частині першій статті 356 ЦК України як власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності.

Право спільної часткової власності - це право двох або більше осіб за своїм розсудом володіти, користуватися і розпоряджатися належним їм у певних частках майном, яке складає єдине ціле.

Кожен учасник спільної часткової власності володіє не часткою майна в натурі, а часткою в праві власності на спільне майно в цілому. Ці частки є ідеальними й визначаються відповідними процентами від цілого чи у дробовому вираженні.

Частиною третьою статті 358 ЦК України встановлено, що кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності.

Згідно з частинами першою-другою статті 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.

Якщо виділ у натурі частки зі спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою.

Право на частку у праві спільної часткової власності у співвласника, який отримав таку компенсацію, припиняється з дня її отримання.

Відповідно до статті 367 ЦК України майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними.

У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється.

Виходячи з аналізу змісту норм статей 183, 358, 364 ЦК України, виділ часток (поділ) нерухомого майна, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін буде виділено нерухоме майно, яке за розміром відповідає розміру часток співвласників у праві власності.

Якщо виділ (поділ) технічно можливий, але з відхиленням від розміру ідеальних часток співвласників з урахуванням конкретних обставин поділ (виділ) може бути проведений зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації співвласнику, частка якого зменшилась.

Оскільки учасники спільної часткової власності мають рівні права стосовно спільного майна пропорційно своїй частці в ньому, суд, здійснюючи поділ майна в натурі (виділ частки), повинен передати співвласнику частки жилого будинку та нежилих будівель, яка відповідає розміру й вартості його частки, якщо це можливо без завдання неспівмірної шкоди господарському призначенню будівлі. Під неспівмірною шкодою господарського призначення слід розуміти суттєве погіршення технічного стану жилого будинку, перетворення в результаті переобладнання жилих приміщень у нежитлові, надання в рахунок частки приміщень, які не можуть бути використані як житлові через невеликий розмір площі або через неможливість їх використання (відсутність денного світла тощо).

Як зазначено в Постанові Верховного Суду від 03.06.2020 року (а.с.30-34 т.2) в тих випадках, коли в результаті поділу (виділу) співвласнику передається частина жилого будинку, яка перевищує його частку, суд стягує з нього відповідну грошову компенсацію і зазначає в рішенні про зміну часток у праві власності на будинок.

Стороною позивачів подано до суду заяву із клопотанням про виділення їм у власність (одну другу) частини в натурі спільного майна : житловою площею 40,46 кв.м., загальною площею 78,96 кв.м., з відповідною частиною господарських будівель і споруд: літньої кухні Б, сараю В, вбиральня Г, навісу Д, огорожа №1-3, замощення І, що знаходиться в АДРЕСА_1 відповідно до експертизи за №05/11/25 від 05.11.2025 року, а саме відповідно до варіанту №2 (а.с.60): 2-кухня площею 14,9 кв.м., 3-веранда площею 5,9 кв.м., 4-коридор площею 8,6 кв.м., 5-кімната площею 16,2 кв.м., що відповідає загальній площі житлового будинку 45,55 кв.м., та №1-3 огорожа, І-ІІ-замощення, що становитиме 47/100 частки у спадковому будинковолодінні.

Відповідачами в справі, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 подано заяви про визнання позовних вимог ОСОБА_15 та ОСОБА_16 , заперечень щодо запропонованих експертом варіантів розподілу в натурі із виділенням у власність по частині спадкового будинковолодіння, що знаходиться в АДРЕСА_1 не заперечували.

Відповідачам виділяється у власність належна їм (одна друга) частини в натурі спільного майна: житловою площею 40,46 кв.м., загальною площею 78,96 кв.м., з відповідною частиною господарських будівель і споруд: літньої кухні Б, сараю В, вбиральня Г, навісу Д, огорожа №1-3, замощення І, що знаходиться в АДРЕСА_1 відповідно до експертизи за №05/11/25 від 05.11.2025 року, а саме відповідно до варіанту №2 (а.с.60): 1- коридор площею 4,7 кв.м., 6 – кімната площею 24,3 кв.м., 7-кладова 4,4 кв.м., що відповідає загальній площі житлового будинку 33,41 кв.м., та Б- літня кухня, В – сарай, Г – вбиральня, Д – навіс, що становитиме 53/100 частки у спадковому будинковолодінні.

Визначальним для виділу частки або поділу будинку в натурі, який перебуває у спільній частковій власності, є не порядок користування будинком, а розмір часток співвласників та технічна можливість виділу частки або поділу будинку відповідно до часток співвласників, що висловлено у правовій позиції Верховного Суду України 6-12цс13 від 03.04.2013 року.

Оскільки учасники спільної часткової власності мають рівні права стосовно спільного майна пропорційно своїй частці в ньому, суд, здійснюючи поділ майна в натурі (виділ частки), повинен передати співвласнику частки жилого будинку та нежилих будівель, яка відповідає розміру й вартості його частки, якщо це можливо без завдання неспівмірної шкоди господарському призначенню будівлі. Під неспівмірною шкодою господарського призначення слід розуміти суттєве погіршення технічного стану жилого будинку, перетворення в результаті переобладнання жилих приміщень у нежитлові, надання в рахунок частки приміщень, які не можуть бути використані як житлові через невеликий розмір площі або через неможливість їх використання (відсутність денного світла тощо).

За висновком експерта розроблено два варіанти поділу будинку володіння, із яким сторони в справі ознайомились та згідні, сторона позивачів просить виділити їм у власність згідно судової будівельно-технічної експертизи від 05.11.2025 року (одну другу) частину в натурі спільного майна за варіантом ІІ запропонованим експертом, з приводу чого від відповідачів заперечень не поступило. Щодо компенсації 2185,50 грн як різниці від ідеальної частки та проведення робіт по виділенню в натурі належних сторонам часток, позивачами не заявлено, що свідчить про відсутність спору між ними, а відтак в цій частині такі не підлягають дослідженню в судовому засіданні.

За вимогами ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Визначення вартості ремонтно-будівельних робіт по переобладнанню систем інженерного устаткування, систем опалення, водопостачання, каналізації, електропостачання та газопостачання, залежить від прийнятих інженерних рішень (визначення точки підключення до існуючих джерел інженерних мереж систем газо-, електропостачання та ін., проведення розрахунків діаметрів трубопроводів, підбір запірної арматури та ін.), які обумовлюються розробленою і погодженою у встановленому порядку проектно- кошторисною документацією.

Для автономного користування системами опалення, водопостачання, водовідведення, каналізації, електропостачання та газопостачання у досліджуваній нежитловій будівлі, співвласникам необхідно розробити проект на переобладнання інженерних систем. Кожним співвласником замовляється проект на переобладнання частин нежитлової будівлі, який складається організаціями, що мають відповідну ліцензію.

За наведених підстав суд вважає вимоги позивачів підставними і такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи наведене на підставі ст.ст. 15, 356-358, 364, 367, ЦК України та керуючись ст.ст. 263-265, 268 ЦПК України, суд ,-

В и р і ш и в :

Позов задоволити.

В порядку реального розподілу, виділити ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_10 , РНОКПП НОМЕР_4 , ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_11 , РНОКПП НОМЕР_5 жителям АДРЕСА_1 у власність (одну другу) частину в натурі спільного майна: житловою площею 40,46 кв.м., загальною площею 78,96 кв.м., відповідною частиною господарських будівель і споруд: літньої кухні Б, сараю В, вбиральня Г, навісу Д, огорожа №1-3, замощення І, що знаходиться в АДРЕСА_1 відповідно до експертизи за №05/11/25 від 05.11.2025 року, а саме відповідно до варіанту ІІ : 2-кухня площею 14,9 кв.м., 3-веранда площею 5,9 кв.м., 4-коридор площею 8,6 кв.м., 5-кімната площею 16,2 кв.м., що відповідає загальній площі житлового будинку 45,55 кв.м., та №1-3 огорожа, І-ІІ-замощення, що становить 47/100 частки у спадковому будинковолодінні.

В порядку реального розподілу, частини житлового будинку, господарських споруд і будівель, що знаходиться по АДРЕСА_1 виділити ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_12 , РНОКПП НОМЕР_2 , ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_13 РНОКПП НОМЕР_1 , та ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_14 РНОКПП № НОМЕР_3 жителям АДРЕСА_1 в натурі спільного майна: житловою площею 40,46 кв.м., загальною площею 78,96 кв.м., відповідною частиною господарських будівель і споруд: літньої кухні Б, сараю В, вбиральня Г, навісу Д, огорожа №1-3, замощення І, що знаходиться в АДРЕСА_1 відповідно до експертизи за №05/11/25 від 05.11.2025 року, а саме відповідно до варіанту №2: коридор - 4,7 кв.м, кімната - 24,3 кв.м., кладова- 4.4 кв.м, що відповідає загальній площі житлового будинку 33,41 кв.м., літню кухню Б, сарай В, вбиральню Г, навіс Д , що становить 53/100 частки у будинковолодінні.

Припинити між ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_10 , РНОКПП НОМЕР_4 , ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_11 жителями АДРЕСА_1 , та ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_12 , РНОКПП НОМЕР_2 , ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_13 РНОКПП НОМЕР_1 , та ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_14 РНОКПП НОМЕР_3 жителями АДРЕСА_1 право спільної часткової власності на об`єкт нерухомого майна - житловий будинок з господарськими спорудами і будівлями, що знаходиться в АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Івано-Франківського апеляційного суду.

Суддя: М.І. Крилюк