Рішення від 27 травня 2026 р. у справі №938/89/26 — Верховинський районний суд Івано-Франківської області

Справа№938/89/26

Провадження № 2/938/194/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 травня 2026 року селище Верховина, Верховинський район, Івано-Франківська область

Верховинський районний суд Івано-Франківської області

в складі: головуючого-судді Бучинського А.Б.,

з участю: секретаря судового засідання Карабчук І.І.,

законного представника позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

відповідача ОСОБА_3 ,

представника відповідача ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін за позовом неповнолітнього ОСОБА_5 , поданого в його інтересах законним представником ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди, -

в с т а н о в и в:

законний представник неповнолітнього позивача звернулася до суду із позовними вимогами до відповідача про стягнення моральної шкоди в розмірі 60000,00 грн.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що 09.10.2025 приблизно о 21.50 год., ОСОБА_3 , перебуваючи неподалік продуктового магазину «Продуктовий» по вул. Центральній в с. Рівня Верховинського району Івано-Франківської області, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, вступив із її сином малолітнім ОСОБА_5 в словесний конфлікт. Під час даного конфлікту ОСОБА_3 , діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільну небезпеку та свідомо бажаючи настання негативних наслідків, з метою спричинення тілесних ушкоджень, умисно наніс малолітньому потерпілому ОСОБА_5 одного удару правою ногою в область правого стегна. В результаті умисного нанесення удару, ОСОБА_3 спричинив її синові ОСОБА_5 ушкодження у вигляді синця лівого стегна, яке відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 85 від 13.10.2025 року відноситься до легких тілесних ушкоджень.

Вироком Верховинського районного суду Івано-Франківської області від 11.12.2025, ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України та призначено покарання у виді штрафу в розмірі 850,00 гривень.

Вважає, що внаслідок зазначених протиправних дій відповідача, її син зазнав психічних страждань, душевної болі та порушеннями психологічної адаптації, вона змушена була супроводжувати дитину до школи, оскільки ОСОБА_3 проживає неподалік їх будинку, і син відчуває тривожність та небезпеку, коли йде до школи та перебуває там беззахисний, а також не виходить на вулицю до своїх однолітків. Отримання тілесних ушкоджень яких зазнав її син ОСОБА_6 є безумовним доказом завданих фізичних та душевних страждань, оскільки дитина зазнала фізичного болю у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї, вказане позначилось і на його психоемоційному стані, що свідчить про заподіяння моральної шкоди дитині.

Після побиття сина докорінно змінився спосіб його життя. Майже щоночі вона змушена вставати до сина, оскільки йому сняться страшні сни та він прокидається, дитина перебуває в страху за свою безпеку. На сьогоднішній день його життя приходить до норми, однак відповідач проживає поряд і вже здійснював напад на них із погрозами та образами, а також жодного разу не намагався попросити вибачення. Моральну шкоду не можна відшкодувати у повному обсязі, так як немає (і не може бути) точних критеріїв майнового виразу душевного болю та страждань її сина. Будь-яка компенсація моральної шкоди не може бути адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір має суто умовний вираз. А тому, посилаючись на вимоги ст.ст. 23, 1177 ЦК України, просить стягнути з відповідача моральну шкоду завдану кримінальним правопорушенням.

Ухвалою судді Верховинського районного суду від 20.01.2026 відкрито провадження в справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, надано відповідачу строк для подання відзиву на позов.

Від представника відповідача, адвоката Ангеліна І.І., через систему «Електронний суд» 18.02.2026 надійшов відзив на позов, в якому сторона відповідача позовні вимоги визнає частково, а саме в сумі 1000,00 грн, в задоволенні решти позовних вимог просить відмовити за безпідставністю. Зазначає, що відповідач визнає викладені у вироку суду обставини та визнає повну відповідність таких фактичним обставинам, які мали місце 9.10.2025 в с. Рівня. Також, відповідач вважає свій вчинок у формі завдання потерпілому удару ногою в ділянку лівого стегна неналежним, ставиться до такого вчинку негативно та зазначає, що зробив для себе висновок про недопущення в майбутньому подібних діянь. Зазначив, що дійсно, потерпілому могла бути заподіяна моральна шкода, але, враховуючи легкий ступінь тілесних ушкоджень, одноразове завдання шкоди, незначні наслідки для здоров`я у вигляді синця на лівому стегні, її розмір не перевищує визнаної відповідачем суми. А тому, вважає заявлену суму в розмірі 60000 грн істотно завищеною, що свідчить про необґрунтованість і безпідставність позовних вимог в іншій частині.

Щодо обставин, які передували конфлікту, просить врахувати, що ОСОБА_3 проживає в с. Рівня Івано-Франківської області біля автомобільної дороги та навпроти продуктового магазину «Бартка», де проживають також підлітки, яким батьки, незважаючи на їх вік, придбали транспортні засоби – мотоцикли. Компанія цих підлітків, керуючи мотоциклами, видають різкі гучні звуки, які, особливо у нічний час доби, лякають мешканців домогосподарств, прилеглих до автомобільної дороги, порушують їх самопочуття, сон тощо. Крім того, підлітки регулярно збираються біля магазину «Бартка», на парковці біля якого за допомогою мотоциклів також видають гучні звуки, вихлопи. Серед таких підлітків був і є на даний час позивач ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Саме вказані обставини, а не бажання завдати шкоди здоров`ю позивача, спонукало відповідача 09.10.2025 зробити зауваження підліткам, що в подальшому призвело до конфлікту особисто з позивачем. Незважаючи на малолітній вік (на даний час має статус неповнолітнього), позивач керує мотоциклом, хоча вочевидь не має права керувати транспортними засобами категорії.

Вважає, що придбання транспортного засобу без його державної реєстрації та передання його для керування неповнолітній особі, може свідчити про неналежне виконання батьківських обов`язків, оскільки допуск до керування транспортним засобом без наявності права для цього, наражає на небезпеку не лише самого неповнолітнього водія, а й інших учасників дорожнього руху.

Крім того просить врахувати особу відповідача, який впродовж 25 років відмінно працює над реалізацією розвитку здібності молоді у сфері освіти, фізичної культури та спорту на Верховинщині, вміло популяризує футбольні традиції гуцульського краю на різних спортивних аренах. Його вихованці є неодноразовими чемпіонами району, області, учасниками Всеукраїнських та міжнародних змагань і турнірів з футболу. ОСОБА_3 створив власними силами кімнату-музей «Історія футболу Верховинщини» й впродовж останніх трьох років системно організовує і проводить футбольні змагання.

В судовому засіданні представник позивача підтримала заявлені позовні вимоги з підстав наведених в позовній заяві, просила позов задовольнити. Зазначила, що неправомірними діями відповідача неповнолітньому ОСОБА_5 заподіяно шкоду, яка є тривалою та внаслідок якої ОСОБА_5 відмовляється від спілкування з однолітками, втратив довіру до старших. Також просила стягнути судові витрати пов`язані з проведенням психологічної експертизи неповнолітнього ОСОБА_5 в сумі 2000,00грн.

Представник позивача ОСОБА_1 додатково вказала, що її син добре вихований і ніколи не буде нікого ображати першим. Зі слів сина, відповідач першим почав його ображати.

Відповідач та його представник позовні вимоги визнали частково, а саме розмір моральної шкоди в сумі 1000,00 грн. В задоволенні решти позовних вимог просили відмовити.

Відповідач додатково вказав, що він підійшов до хлопців та зробив їм зауваження, що в подальшому і стало причиною конфлікту між ним та позивачем, який його почав ображати нецензурною лайкою. Він вчитель і це його дуже обурило, а тому він і вдарив один раз позивача. Примиритися вони не можуть, оскільки сторона позивача не йде на контакт і позивач продовжує його зневажати.

Представник відповідача зазначив, що вони не заперечують обставини справи, подія дійсно мала місце. Однак, просить суд врахувати ставлення відповідача до вчиненого, його каяття. Вважає, що розмір моральної має бути збалансованим, чому не відповідає визначений позивачем розмір. Вказав, що представлений суду психологічний висновок не є психологічною експертизою та не може підтверджувати психологічний стан неповнолітнього. А тому підстав для стягнення судових витрат на проведення психологічної експертизи не вбачає.

Заслухавши пояснення сторін, їх представників, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, дослідивши та перевіривши усі обставини справи, суд ухвалює судове рішення про наступне.

Судом встановлено, що вироком Верховинського районного суду Івано-Франківської області від 11.12.2025, ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України та призначено покарання у виді штрафу в розмірі 850,00 гривень (а.с.5). Вирок суду набрав законної сили 13.01.2026.

Зокрема вироком суду встановлено, що обвинувачений ОСОБА_3 , 09.10.2025 приблизно о 21.50 год., перебуваючи неподалік продуктового магазину «Продуктовий» по вул. Центральній в с. Рівня, Верховинського району, Івано-Франківської області, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, вступив із малолітнім ОСОБА_5 у словесний конфлікт, під час якого, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільну небезпеку та свідомо бажаючи настання негативних наслідків, з метою спричинення тілесних ушкоджень, умисно наніс потерпілому ОСОБА_5 один удар правою ногою в ділянку лівого стегна, в результаті чого спричинив тілесне ушкодження у вигляді синця лівого стегна, яке відповідно до висновку судово-медичної експертизи від 13.10.2025 відноситься до легких тілесних ушкоджень.

Частиною 6 статті 82 ЦПК України передбачено, що вирок суду у кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цієї особою.

Відповідно до положень статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Згідно з положеннями статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.

Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із статтями 1167, 1168 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. Моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.

Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (у тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Моральною шкодою визнаються страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного чи психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливості реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру. У випадках, коли межі відшкодування моральної шкоди визначаються у кратному співвідношенні мінімальним розміром заробітної плати чи неоподатковуваним мінімумом доходів громадян, суд при вирішенні цього питання має виходити з такого розміру мінімальної заробітної плати чи неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, що діють на час розгляду справи.

Зазначені висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 грудня 2020 року у справі № 752/17832/14-ц.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Вказані висновки викладено у постанові Верховного Суду від 10 серпня 2022 року у справі № 635/6868/16-ц.

Абзац другий частини третьої статті 23 ЦК України, у якому вжитий термін «інші обставини, які мають істотне значення» саме тому і не визначає повний перелік цих обставин, що вони можуть різнитися залежно від ситуації кожного потерпілого, особливості якої він доводить суду. Обсяг немайнових втрат потерпілого є відкритим, і в кожному конкретному випадку може бути доповнений обставиною, яка впливає на формування розміру грошового відшкодування цих втрат.

Подібний висновок вкладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 червня 2022 року у справі № 477/874/19.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" зобов`язано суди застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерела права.

Розмір відшкодування має бути адекватним нанесеній моральній шкоді, при цьому відшкодування моральної шкоди не може бути засобом отримання доходу чи мірою покарання за злочин (справа Мельниченко проти України).

Розмір відшкодування моральної шкоди перебуває у взаємозв`язку з фізичним болем, моральними стражданнями, іншими немайновими втратами, яких зазнала потерпіла особа, а не із виключністю переліку та кількістю обставин, які суд має врахувати.

На підтвердження наявності підстав для відшкодування відповідачем моральної шкоди, сторона позивача зазначає, що внаслідок отримання тілесних ушкоджень неповнолітній ОСОБА_5 зазнав фізичного болю, моральних страждань, відчув приниження, втратив спокій та порушився його звичний спосіб життя. Наслідки події, позначилися на його психоемоційному стані, він перебуває у постійному страху за свою безпеку та стресі, не виходить на вулицю до своїх однолітків.

На підтвердження даних обставин позивачем надано суду:

- довідку за результатами проведення допиту неповнолітнього потерпілого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 психологом ОСОБА_7 , з якої вбачається, що психологом зроблено висновок про наявність у дитини ознак психотравматичного впливу події, пов`язаних із ситуацією насильницького характеру, та актуалізацією переживань під час надання свідчень (а.с.10);

- психологічна характеристика психоемоційного стану та сімейних відносин ОСОБА_5 надана Центром психологічної допомоги дітям “Серденько” та оптичний диск до неї, з якої вбачається, що загалом отримані результати свідчать про те, що ситуація фізичної arpeciї тa подальшого психологічного тиску з боку дорослого чоловіка має для ОСОБА_6 виражене емоційне значення, викликає переживання злості, образи та внутрішнього напруження, а також відчуття порушення особистих меж і занепокоєння за безпеку близьких. Водночас у хлопця зберігається достатній рівень емоційної стабільності, соціальної адаптації та особистісних ресурсів для подолання пережитого негативного досвіду (а.с.49);

- консультативний висновок спеціаліста від 27.05.2026, з якого вбачається що у ОСОБА_5 встановлений діагноз соціальний тривожний розлад у дитячому віці (а.с.57);

- посвідчення дитини військовослужбовця, який загинув (помер) чи пропав безвісти під час проходження військової служби серія НОМЕР_1 від 11.03.2026, на ім`я ОСОБА_5 (а.с.58).

З огляду на обставини, що встановлені вироком Верховинського районного суду Івано-Франківської області від 11.12.2025, а також судом у даній справі, суд вважає, що відповідач зобов`язаний відшкодувати позивачу моральну шкоду, завдану кримінальним правопорушенням, так як саме відповідач її заподіяв позивачу, його дії були неправомірними та між його діями і шкодою є безпосередній причинний зв`язок, а також встановлена вина відповідача у заподіянні шкоди.

Визначаючи розмір грошової компенсації на відшкодування моральної шкоди, суд виходить з характеру та обсягу фізичних та душевних страждань, яких зазнав неповнолітній ОСОБА_5 внаслідок неправомірних дій відповідача, їх глибину, тривалість, враховує матеріали справи та обставин вчинення відповідачем кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, а саме, що неповнолітньому позивачу відповідачем було заподіяно легкі тілесні ушкодження, які неминуче супроводжувалися фізичним болем та стражданнями, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, а також того, що відшкодування моральної шкоди не може бути засобом збагачення, суд вважає, що належним грошовим відшкодуванням позивачу моральної шкоди буде сума в розмірі 7000,00 грн.

Стягнення моральної шкоди у більшому розмірі, а саме розмірі 60000,00 грн. на переконання суду, стороною позивача не обґрунтовано.

Зокрема, представлений позивачем консультативний висновок спеціаліста від 27.05.2026, з якого вбачається що у ОСОБА_5 встановлений діагноз соціальний тривожний розлад у дитячому віці, а також Психологічна характеристика психоемоційного стану та сімейних відносин ОСОБА_5 надана Центром психологічної допомоги дітям “Серденько” не можуть підтверджувати причинно-наслідковий зв`язок між діями відповідача та психоемоційним станом ОСОБА_8 на даний час.

Так, у консультативному висновку спеціаліста констатовано лише діагноз, однак не визначено причин його настання. В той же час Психологічна характеристика не є висновком експертизи, в розумінні ст.102 ЦПК України,містить висновки психолога, які ґрунтуються на часткових епізодах життя неповнолітньої дитини та не містять аналізу можливого впливу на психологічний та емоційний стан ОСОБА_5 факту втрати ним батька незадовго до подій, пов`язаних із вчиненням щодо ОСОБА_5 кримінального правопорушення.

Крім цього, обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивачем зазначаються обставини продовження вчинення відповідачем протиправних дій щодо нього, які полягають у переслідуванні, погрозах уже після подій, що мали місце 09.10.2025. Однак, вказані обставини позивачем не підтверджені жодними доказами, а відтак не можуть вважатися судом доведеними.

Більш того, відповідачем представлено суду для огляду фотографії особи в камуфляжному одязі на мотоциклі, однак на запитання суду законний представник не змогла чітко підтвердити, що на вказаних фотографіях зображений її син.

А тому, враховуючи наведене, позовні вимоги слід задовольнити частково, а саме стягнути з відповідача на користь неповнолітнього позивача 7000,00 грн моральної шкоди, в задоволенні решти позовних вимог відмовити за ї безпідставністю.

Щодо судових витрат у справі, суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог ч.ч.1, 6 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з вимогами п.2 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: позивачі - у справах про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також смертю фізичної особи.

Звертаючись до суду позивач повинен був сплатити судовий збір 1331,20 грн (60000 грн х 1%). Однак, на підставі пункту 2 частини 1 статті 5 Закону «Про судовий збір» звільнений від його сплати.

Оскільки позовні вимоги задоволено частково, відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь держави належить стягнути 155,31 грн судового збору. Іншу частину судового збору в розмірі 1175,89грн компенсувати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Щодо судових витрат пов`язаних з проведенням психологічної експертизи в розмірі 2000,00 грн суд зазначає наступне.

Відповідно до п.2 ч.3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

Згідно з ч.6 ст.139 ЦПК України розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Стороною позивача на підтвердження понесення витрати пов`язаних із проведенням експертизи, представлено суду Договір №767 «Про надання послуг» від 07.03.2026 та акт №846 від 07.03.2026 Про надання послуг (виконання роботи), що укладені між ОСОБА_1 та ТОВ «Серденько», з яких вбачається, що була надана послуга «Психологічна діагностика з фіксацією на оптичний диск CD-R ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) психолог-діагност ОСОБА_9 , вартість якої 2000,00грн.

Однак, суд не бере такі до уваги, як належні докази, що підтверджують витрати пов`язані із проведенням експертизи, оскільки представлена суду Психологічна характеристика не являється висновком експертизи в розумінні ст.102 ЦПК України, так як не містить даних про її проведення особою, яка у відповідності до ст.72 ЦПК України, ст.10 Закону України «Про судову експертизу» може бути експертом, а також відомостей про попередження експерта про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.

Крім цього, стороною позивача долучено до матеріалів справи лише акт виконаних робіт, яким визначено вартість таких робіт, однак не долучено доказів (квитанцій, фіскальних чеків тощо) про фактично понесені витрати.

А тому, в стягненні з відповідача на користь позивача витрат на проведення експертизи, слід відмовити.

Керуючись ст.ст.10-13, 76-81, 259, 263-265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь неповнолітнього ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 моральну шкоду в сумі 7000 (сім тисяч) гривень 00 (нуль) копійок.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити за їх безпідставністю.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в сумі 155 гривень 31 копійок. Іншу частину судового збору в розмірі 1175 гривень 89 копійок компенсувати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Івано-Франківського апеляційного суду через Верховинський районний суд Івано-Франківської області або безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: с.Рівня, Верховинського району Івано-Франківської області,

Законний представник позивача: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: с.Рівня, Верховинського району Івано-Франківської області; РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване місце проживання: с.Рівня, Верховинського району Івано-Франківської області; РНОКПП НОМЕР_3 .

Повний текст рішення суду складено 02 червня 2026 року .

Суддя: Андрій БУЧИНСЬКИЙ