Постанова від 01 червня 2026 р. у справі №288/626/26 — Попільнянський районний суд Житомирської області

Справа № 288/626/26

Провадження № 3/288/129/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2026 року селище Попільня

Суддя Попільнянського районного суду Житомирської області Поліщук Р.М., розглянувши матеріали, які надійшли з Відділення поліції №1 Житомирського РУП № 2 ГУНП в Житомирській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

місце роботи: військовослужбовець,

РНОКПП: НОМЕР_1 ,

за частиною першою статті 130 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

До Попільнянського районного суду Житомирської області надійшли матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, чим своїми діями порушила пункт 2.5 Правил Дорожнього Руху України.

Згідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 644403, ОСОБА_1 18 квітня 2026 року о 22.55 годині в селищі Попільня, вулиця Київська, Житомирського району, Житомирської області, керувала транспортним засобом марки «Ауді» д.н.з. НОМЕР_2 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, незв`язна мова, почервоніння очей. Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та у найближчому медичному закладі охорони здоров`я КНП Попільня відмовилась.

Своїми діями порушила пункт 2.5 ПДР України.

В судовому засіданні 06.05.2026 особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 винність в скоєному правопорушенні, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, не визнала та поясни, що не відмовлялась від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, так на місці зупинки поліцейський запропонував пройти огляд на місці зупинки за допомогою газоаналізатора алкотестера драгер або пройти огляд у найближчому медичному закладі, на що вона погодилась пройти огляд у найближчому медичному закладі щоб здати кров. Після чого її було доставлено до лікарні в Попільні де вона пройшла огляд на стан сп`яніння здавши кров, від використання алкотестера драгер в медичному закладі відмовилась, оскільки бажала здати кров. Однак після проходження медичного огляду в медичному закладі та здачі крові, поліцейській все одно склав адміністративні матеріали за відмову від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння. Просила провадження у справі закрити за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

В судове засідання 02.06.2026 ОСОБА_1 не з`явилась, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.

Суддя, вивчивши матеріали справи та оглянувши відеодиск, приходить до наступного висновку.

За змістом статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Згідно до положень статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі та в межах повноважень у спосіб, що передбачений як Конституцією, так і Законами України.

Статтею 62 Конституції України передбачає, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно до статті 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Частиною першою та другою статті 62 Закону України «Про національну поліцію України» передбачено, що поліцейський під час виконання покладених на поліцію повноважень є представником держави. Законні вимоги поліцейського є обов`язковими для виконання всіма фізичними та юридичними особами.

Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють ПДР. Особи, які порушують ці правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Згідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Підстави для складання протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 КУпАП у формі відмови від проходження огляду на стан сп`яніння, у поліцейського виникають після встановлення факту керування певною особою транспортним засобом, виявлення у неї ознак алкогольного сп`яніння, висунення поліцейським пропозиції про проходження огляду на стан сп`яніння та відмови особи від проходження такого огляду, яка повинна бути висловлена у формі, яка не передбачає двозначного трактування цієї відмови чи викликати сумніви у її дійсності. Лише після висловлення такої відмови адміністративне правопорушення вважається вчиненим і породжує у поліцейського обов`язок скласти протокол про адміністративне правопорушення.

Відповідно до частини 3 статті 266 КУпАП у разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляду визначає Інструкція про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затверджена спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України і Міністерства охорони здоров`я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735 (далі Інструкція).

Відповідно до пункту 6 розділу І вказаної Інструкції, огляд на стан сп`яніння проводиться: - поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі – спеціальні технічні засоби); - лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря – фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

Згідно до п. 7 розділу І Інструкції у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 КУпАП.

Відповідно до п. 9 розділу ІІ Інструкції з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров`я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.

У своїх постановах Верховний Суд неодноразово зазначав, що висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

Разом з тим з відеозапису долученого до протоколу вбачається, що після зупинки транспортного засобу поліцейський запропонував водію ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки за допомоги газоаналізатора алкотестера Драгер, або пройти такий огляд в найближчому медичному закладі, на що ОСОБА_1 , погодилась пройти огляд в медичному закладі та здати кров. Поліцейським було доставлено водія до лікарні де вона пройшла огляд на стан алкогольного сп`яніння здавши кров. Однак на відео зафіксовано, як після проходження медичного огляду та після відібрання крові, поліцейський знову пропонує водію пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомоги газоаналізатора Драгер, на що водій відмовилась та пояснила, що пройшла огляд здавши кров, однак поліцейський повідомив водія, про те що не залежно від здачі крові він складе протокол за відмову від проходження огляду на стан сп`яніння, оскільки вона відмовилась пройти такий огляд за допомоги газоаналізатора алкотестера Драгер.

Отже з відеозапису вбачається, що водій ОСОБА_1 погодилась пройти огляд на стан сп`яніння в медичному закладі, проте працівник поліції складає протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП за порушення нею п. 2.5 ПДР України.

Отже, для того, щоб дії особи, яка керує транспортним засобом, могли бути кваліфіковано, як відмова від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння, уповноважений працівник поліції спочатку повинен у чіткій, однозначній та зрозумілій формі висловити таку вимогу. І лише після цього особа може повідомити про свою відмову, або вчинити інші дії, які б свідчили про його небажання та ухилення від такого огляду.

Крім цього, склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, може мати місце лише тоді, коли водій, керуючи транспортним засобом із ознаками сп`яніння, відмовився проходити огляд на стан сп`яніння як на місці зупинки транспортного засобу, так і в спеціально визначеному лікувальному закладі.

Проте, водій не відмовлялась пройти освідування на стан алкогольного сп`яніння в медичному закладі, яке в подальшому і пройшла, що зафіксовано на відеозаписі.

Отже, лише після висловлення відмови пройти огляд на стан сп`яніння, адміністративне правопорушення вважається вчиненим і породжує у поліцейського обов`язок скласти протокол про адміністративне правопорушення.

Закон пов`язує відповідальність за відмову від проходження водія від огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння встановлену нормами ст. 130 КУпАП лише за керування такою особою транспортним засобом і за наявності ознак такого сп`яніння. Однак, в даному випадку таких ознак встановлено не було.

Відповідальність за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно до статті 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно ст. 280 КУпАП зазначається, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За наведених обставин, протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 та додані до нього документи не можуть бути доказами у справі та не підтверджують інкриміноване ОСОБА_1 адміністративне правопорушення, оскільки не знайшли свого підтвердження в частині встановлення факту відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Відповідно до положень частини 2 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, кого звинувачено у вчинені адміністративного правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Європейський суд з прав людини зазначає, що рівень певності, якого має досягти суддя за системою «внутрішнього переконання» чи системою «поза межами розумного сумніву», який є важливим для постановлення справедливого рішення, не повинен досягатися шляхом примусу до зізнання. Таким чином, буде дотримано цілковитої поваги до презумпції невинуватості та статусу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності що є ключовими поняттями для демократичної концепції кримінального судового розгляду. Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених Законом.

Відповідно до пункту 1 статті 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: 1) відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи вищевикладене, а також приймаючи до уваги, що всі сумніви щодо доведеності вини правопорушника слід тлумачити на його користь, за відсутності переконливих доказів вини ОСОБА_1 , суд приходить до висновку, що під час розгляду справи не доведено, що в діях останньої наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення у відповідності до пункту 1 частини 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення провадження.

Керуючись Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ № 1395 від 07 листопада 2015 року; статтями 7, 9, частиною 1 статті 130, статтями 245- 247, 251, 266, 268, 280, 283 - 285 КУпАП, суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення - закрити у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.

Апеляційна скарга на постанову про притягнення до адміністративної відповідальності подається до Житомирського апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову, протягом 10 днів з дня винесення постанови.

Суддя Попільнянського

районного суду Р.М.Поліщук