Рішення від 01 червня 2026 р. у справі №278/1696/26 — Попільнянський районний суд Житомирської області

Справа № 278/1696/26

Провадження № 2/288/693/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2026 року селище Попільня

Попільнянський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді - Поліщук Р. М.,

за участю секретаря судового засідання - Франчук Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Попільня Житомирської області у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – позивач) звернувся до суду з позовною заявою про розірвання шлюбу, в якій вказує, що він перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 (далі – відповідач).

Шлюб зареєстровано 14 травня 2024 року Департаментом з питань реєстрації виконавчого округу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), актовий запис № 229.

Від шлюбу сторони спільних дітей не мають.

Спільне життя з відповідачем не склалось через відсутність взаєморозуміння, поваги та довіри один до одного, що призвело до фактичного припинення шлюбних відносин.

З вересня 2025 року сторони проживають окремо, спільне господарство не ведуть, сімейний бюджет відсутній.

Позивач вважає, що примирення та збереження шлюбу не можливе та суперечить його інтересам.

Позивач не має можливості розірвати шлюб через органи РАЦС в порядку ст. 106 СК України, через те, що він військовослужбовець, постійно перебуває на військовій службі в ЗСУ та немає зв`язку з відповідачем.

Позивач просить розірвати шлюб між ним та ОСОБА_2 .

Ухвалою суду від 05 травня 2026 року відкрито спрощене позовне провадження по даній справі з викликом (повідомленням) сторін та встановлено відповідачу строк для подачі відзиву на позов та подання письмових доказів щодо заперечення проти позову.

Позивач в судове засідання не з`явився, надав до суду заяву, в якій просить дану справу розглядати за його відсутності.

Відповідач в судове засідання не з`явилась, через канцелярію суду надала заяву про визнання позову.

Відповідно до частини 4 статті 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Частина 3 статті 211 ЦПК України визначає, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Клопотань від сторін про розгляд справи в судовому засіданні з участю сторін не надійшло, відповідно до положень ч. 5 ст. 279 ЦПК України, тому суд з власної ініціативи, розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, але без їх участі, за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Справу судом розглянуто у порядку спрощеного позовного провадження, згідно з статтями 274-279 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи та враховуючи, що сторони не підтримують подружні стосунки і не бажають миритися, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 14 травня 2024 року Департаментом з питань реєстрації виконавчого округу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), зареєстровано шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , після державної реєстрації шлюбу дружині присвоєно прізвище « ОСОБА_4 », про що складено відповідний актовий запис № 229, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 .

За визначенням частини 2 ст. 3 СК України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Згідно до частини 1 ст. 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї. Аналогічне положення закріплено в ст. 24 Сімейного кодексу України.

Відповідно до частини другої статті 112 Сімейного Кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Згідно зі статтею 24 Сімейного Кодексу України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає статті 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя /стаття 110 СК України/. Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.

Відповідно до статті 113 Сімейного Кодексу України, особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Частиною другою статті 114 Сімейного Кодексу України встановлено, що у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішення суду про розірвання шлюбу.

Згідно з частиною третьою статті 115 Сімейного Кодексу України, документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Судом встановлено, що сторони припинили між собою шлюбні стосунки, спільне господарство не ведеться. Позивач в категоричній формі наполягає на розлученні з відповідачем, з якою примиритись не бажає, ніяких заходів для цього не вживав і вживати не буде, оскільки прийшов до переконання про неможливість подальшого збереження між ними сім`ї.

Зазначені обставини у їх системному зв`язку свідчать, що шлюб між сторонами носить формальний характер, збереження їх сім`ї є неможливим, подальше спільне життя подружжя буде суперечити їхнім інтересам, а тому є усі підстави для розірвання шлюбу між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

За змістом пункту 1 частини 2 статті 141 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Як вбачається з посвідчення серії НОМЕР_2 , виданого 2023 року, ОСОБА_1 являється учасником бойових дій.

Як вбачається з п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі статті 5 Закону України «Про судовий збір», то з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір за розгляд вказаної цивільної справи.

Отже, у відповідності до частини 1 статті 141 ЦПК України, з відповідача в дохід держави слід стягнути 1331 гривню 20 копійок судового збору.

Керуючись статтями 24, 104, 105, 110, 112 - 115 СК України; статтями 4, 12, 13, 19, 23, 28, 48, 76, 78, 81, 128, 141, 206, 211, 258, 259, 263-265, 274-279, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.

Шлюб зареєстрований 14 травня 2024 року Департаментом з питань реєстрації виконавчого округу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), актовий запис № 229, між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - розірвати.

Після державної реєстрації розірвання шлюбу прізвище дружини залишити – « ОСОБА_4 ».

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , судовий збір в розмірі 1331 гривню 20 копійок зарахувавши його до спеціального фонду Державного бюджету України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Суддя Попільнянського

районного суду Р. М. Поліщук