Постанова від 31 травня 2026 р. у справі №935/2589/25 — Коростишівський районний суд Житомирської області

Суд: Коростишівський районний суд Житомирської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: військового обліку, мобілізаційної підготовки та мобілізації

Дата: 31 травня 2026 р.

Справа: №935/2589/25

Суддя: Рибнікова М. М.

Коростишівський районний суд Житомирської області

Справа № 935/2589/25

Провадження № 2-а/935/6/26

РІШЕННЯ

Іменем України

01 червня 2026 року м.Коростишів

Коростишівський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді – Рибнікової М.М.

зі секретарем судового засідання – Бондаренко Н.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Коростишів адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення,-

установив:

ОСОБА_1 в інтересах якого діє адвокат Василевська О.А. звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 28.07.2025 року, начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 полковником ОСОБА_2 було винесена постанова № 1/746 по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено штраф в розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень. З даною постановою не згодні, вважають, що вона не відповідає вимогам закону, а тому підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі про адміністративне правопорушення. Оскаржувана постанова було винесена на підставі протоколу № 1/746 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 КУпАП, складеного 08.07.2025 р. 20.20 год., про те, що ОСОБА_1 відмовився від отримання направлення для проходження ВЛК, але 09.07.2025 о 09.42 год. йому було видано направлення для проходження ВЛК. У протоколі №1/746 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 КУпАП зазначено, що позивач фактично відмовився у присутності свідків, про те прізвища, ім`я та по батькові, їх особисті підписи у протоколі відсутні, бо їх в дійсності не було під час складання протоколу. 09.07.2025 позивач пройшов військово-лікарську комісію на виконання вимог ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Отже за відсутності всіх доказів вважають, що розгляд справи 28.07.2025 відбувся з грубими порушеннями, зокрема в порушення ст. 268 КУпАП.А тому просять скасувати постанову № 1/746 від 28.07.2025, якою ОСОБА_3 було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн. за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та закрити провадження у справі. Стягнути з відповідача судові витрати.

Ухвалою Коростишівського районного суду Житомирської області від 27 жовтня 2025 року відкрито провадження у справі та призначено судове засідання.

На адресу суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву в якому зазначив, що позовні вимоги не визнає виходячи з наступного. Позивач ОСОБА_1 є громадянином України, має статус військовозобов`язаного, а відтак, зобов`язаний виконувати військовий обов`язок згідно зі ст. 65 Конституції України, с. 1 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу», с. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», п.1 Правил військового обліку призовників і військовозобов`язаних (проходити медичний огляд для визначення стану здоров`я та ступеню придатності до військової служби). Позивача було доставлено до ІНФОРМАЦІЯ_4 працівниками Національної поліції як такого, що вчинив правопорушення передбачене ч. 3 ст. 210-1 сформована засобами реєстру-дублікат додано до відзиву. В ході уточнення даних, встановлено, що громадянин ОСОБА_1 , під час дії воєнного стану не проходив ВЛК, а відтак його призначення до військової служби на особливий період не визначено. Проте,від отримання направлення для проходження ВЛК ОСОБА_1 відмовився в присутності свідків, що підтверджується відповідним актом який наявний в матеріалах справи. За фактом відмови від отримання направлення було складено протокол про адміністративне правопорушення № 1/746 від 08.07.2025. Від надання пояснення в протоколі останній відмовився. Проте, зі змісту акту відмови вбачається, що ОСОБА_1 відмовився отримати направлення та проходити медичний огляд для визначення ступеня придатності до військової служби у зв`язку з тим, що бажає проходити ВЛК за місцем проживання. Станом на дату розгляду справи про адміністративне правопорушення позивач не надав до ТЦК та СП довідку військово-лікарської комісії з висновком про придатність до військової служби. Зазначена довідка була надана лише 07 грудня 2025 року, що підтверджується відповідною відміткою в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів. А тому в діях ОСОБА_1 наявний склад правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Тому, позовна заява є обґрунтованою, а обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивачем не доведені. Просили відмовити у позові та справу розглядати без участі представника ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Представником позивача направлено відповідь на відзив, в якому зазначено, що у відзиві зазначено: «Від отримання направлення для проходження ВЛК ОСОБА_1 відмовився в присутності свідків, що підтверджується відповідним актом, який наявний в матеріалах справи». З даного приводу варто зазначити наступне. Зі змісту акту відмови від отримання направлення проходження військово-лікарської комісії від 08.07.2025 року, то факт відмови підтверджується свідки, які є працівниками ТЦК. Проте відповідно до сталої судової практики, співробітники ТЦК, які заінтересованими особами, а отже наявний сумніви щодо їх упередженості. Працівники РТЦК, які за посадовими обов`язками здійснюють мобілізаційні заходи, є представниками суб`єкта владних повноважень та їх свідчення спрямовані на підтвердження правомірності власних дій або їх установи. При цьому зафіксоване правопорушення не може ґрунтуватися лише на твердження осіб, які перебувають у службовій залежності від органу, що накладає стягнення (постанова Другого апеляційного адміністративного суду по справі № 642/7239/25 від 04.02.2026). Відповідач зазначає: «Проте, зі змісту акту відмови вбачається що ОСОБА_1 відмовився отримати направлення та проходити медичний огляд для призначення ступеня придатності до військової служби у зв`язку з тим, що бажає проходити ВЛК за місцем проживання». Так, у зв`язку із тим, що позивача було зупинено по дорозі, останній не мав при собі медичних документів. Вказане дозволяє стверджувати, що у діях ОСОБА_1 відсутній умисел на вчинення правопорушення, за яке його притягнуто до адміністративної відповідальності. Відповідачем не доведено факт відмови позивача від проходження ВЛК навпаки, отримавши направлення позивачем було пройдено ВЛК, що доводить зворотне. Наступного дня – 09.07.2025, маючи всі необхідні медичні документи, позивач отримав направлення для визначення придатності до військової служби пройшов обстеження та медичний огляд, про що свідчить Карта обстеження та медичного огляду військовозобов`язаного, для встановлення придатності до проходження військової служби за станом здоров`я. Отже, відповідач не встановив усіх обставин, які мають значення для справи, а відтак передчасно прийшов до висновку про вчинення позивачем адміністративного правопорушення. За вказаних обставин можна дійти висновку, що постанова № 1/746 від 28.07.2025 винесена начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 полковником ОСОБА_2 за відсутністю належних та допустимих доказів які б підтверджували факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, а також безспірних та допустимих доказів, які б свідчили про те, що під час провадження у справі про адміністративне правопорушення по відношенню до позивача відповідачем виконані вимоги ст.ст. 258, 268, 277, 277-2, 280 КУпАП – підлягає скасуванню.

Представником відповідача надано заперечення на відповідь на відзив, в якому зазначено, що відмова ОСОБА_1 від отримання направлення для проходження військово-лікарської комісії підтверджується актом, однак на думку позивача, відсутність відеофіксації нібито свідчить про недоведеність такого факту. У даному випадку факт відмови ОСОБА_1 від отримання направлення на проходження військово-лікарської комісії зафіксовано належним чином шляхом складання відповідного акта, який долучено до матеріалів справи. Також безпідставними є доводи представника позивача щодо недопустимості участі працівників територіального центру комплектування та соціальної підтримки як свідків при складанні такого акта. Відповідно до п. 47 Порядку передбачено, що у разі відмови резервіста або військовозобов`язаного від отримання повісти складається акт відмови, який підписується не менш як двома членами групи оповіщення, тобто саме представниками територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Таким чином, законодавець прямо допускає можливість засвідчення факту відмови саме представниками ТЦК та СП. Отже складений акт не містить порушень вимог законодавства, є належним та допустимим. Несвоєчасне подання позивачем відповідного висновку ВЛК свідчить про неналежність виконання ним встановлених законодавством обов`язків щодо військового обліку та не спростовує наявність у його діях склад адміністративного правопорушення.

Позивач та його представник у судове засідання не з`явилися. Представник позивача подала до суду клопотання про розгляд справи без участі позивача та його заявника. Просить позов задовольнити та скасувати постанову.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений вчасно та належним чином. В матеріалах справи міститься заява, в якій зазначено, що розгляд справи проводити без участі представника відповідача, просить у задоволені позову відмовити.

У відповідності до ч.4 ст.229 КАС України, у зв`язку з розглядом справи за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає наступне.

Судом встановлено, що згідно постанови № 1/746 від 28.07.2025 про накладення штрафу за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, складеної начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн. за ч. 3 ст.210-1 КУпАП за відмову від отримання направлення на проходження ВЛК.

Відповідно до довідки від 05.07.2016 № 1809-554 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_1 , має фактичне місце проживання /перебування в АДРЕСА_1 .

Внаслідок вищевказаних дій ОСОБА_1 вчинив правопорушення передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП (під час дії особливого періоду).

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно з положеннями ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Стаття 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Суд вважає за необхідне зазначити, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтується на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.

Елементами верховенства права є принцип рівності і справедливості, правової визначеності, ясності і недвозначності правової норми, оскільки інше не може забезпечити її однакове застосування, не виключає необмеженості трактування у правозастосовній практиці. Принцип правової визначеності означає, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлених такими обмеженнями.

КУпАП закріплено низку гарантій забезпечення прав суб`єктів, які притягаються до адміністративної відповідальності. В сукупності з конституційними нормами ці гарантії створюють систему процесуальних механізмів захисту особи.

Згідно ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідальність за ст. 210-1 КУПАП настає у разі порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

За ч.3 вказаної статті настає відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період.

Порядок організації та ведення військового обліку призовників військовозобов`язаних та резервістів затверджено Постановою КМУ від 30.12.2022 року № 1487.

Відповідно до п.1 цей Порядок визначає механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - військовий облік) центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами (далі - державні органи), органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров`я незалежно від підпорядкування і форми власності (далі - підприємства, установи та організації).

Відповідно до п.47 Порядку у разі отримання розпоряджень районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки (додаток 13, для призовників - додаток 17 до Положення про підготовку і проведення призову громадян України на строкову військову службу та прийняття призовників на військову службу за контрактом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 березня 2002 р. № 352) щодо оповіщення призовників, військовозобов`язаних та резервістів про їх виклик до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки керівники (голови) державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій зобов`язані:

- видати наказ (розпорядження) про оповіщення призовників, військовозобов`язаних та резервістів, довести його до відома таких осіб під особистий підпис у частині, що стосується їх прибуття до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, підрозділу Служби зовнішньої розвідки у визначені ним строки, та надіслати копію наказу (розпорядження) у триденний строк до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, підрозділу Служби зовнішньої розвідки;

- вручити призовникам, військовозобов`язаним та резервістам повістки про явку за викликом до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, підрозділу Служби зовнішньої розвідки (за наявністю);

- письмово повідомити з наданням витягів з наказів (розпоряджень) відповідним районним (міським) територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки, органам СБУ, підрозділам Служби зовнішньої розвідки про осіб з числа призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які тимчасово непрацездатні, перебувають у відпустці або у відрядженні;

- забезпечити здійснення контролю за результатами оповіщення та прибуттям призовників, військовозобов`язаних та резервістів до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, підрозділу Служби зовнішньої розвідки.

Зазначений порядок містить форму повістки (додаток 11) та розпорядження (додаток 13), як вказано у п. 47 наказ (розпорядження).

У відповідності до положень ст. 235 КУпАП Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Відповідно п. 3 ч. 3ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Суд зазначає, що висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення, а також відповідати принципу законності.

Відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку, військовозобов`язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом керівників відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов`язані Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).

Судом встановлено, що підставою для притягнення позивача до відповідальності та прийняття оскаржуваної постанови стала відмова позивача від отримання направлення на проходження та від проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.

Відповідно до матеріалів справи, що ОСОБА_1 доставлено до ІНФОРМАЦІЯ_3 (Коростишів), що підтверджується довідкою від 08.07.2025 за № 1/2750.

ОСОБА_1 відмовився від отримання направлення та проходження військово- лікарської комісії від 08.07.2025 у зв`язку з бажанням проходження ВЛК за місцем проживання.

ОСОБА_1 для визначення придатності до служби в Десантно-штурмових військах, на підводних човнах, надводних кораблях, у морській піхоті, підрозділах спеціального призначення направлено до КНП «Хорошівська лікарня» Хорошівської селищної ради, дата початку медичного огляду 09.07.2025, що підтверджується копією направлення від 08.07.2025 № 4325829.

КНП «Центральна районна лікарня ім. Д.І. Потєхіна» Коростишівської міської ради сформовано електронне скерування ОСОБА_1 від 09.07.2025 за № 4527-3669-9738-7040 про обстеження призовників під час набору на військову службу.

Солдату (запасу) ОСОБА_1 09.07.2025 проведено медичний огляд «ВКЛ при ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується картою обстеження та медичного огляду та Довідкою військово – лікарської комісії № 2025-0709-1529-1493-0 від 09.07.2025

Частина 3 ст. 210-1 КУпАП передбачає відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період.

Відповідно до ст.8КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.

Відповідно зі ст.22 закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», громадяни зобов`язані проходити медичний огляд для визначення для придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України.

Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений Постановою КМУ № 560 від 16.05.2024 року. Медичний огляд резервістів та військовозобов`язаних може проводитися у закладах охорони здоров`я, що мають відповідний договір із НСЗУ за програмою державних гарантій медичного обслуговування населення на відповідний рік.

Під час вручення направлення резервістам та військовозобов`язаним під особистий підпис доводяться вимоги законодавства щодо відповідальності громадян за ухилення від військової служби під час мобілізації, у тому числі за ухилення від проходження медичного огляду за направленням районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, та строк завершення медичного огляду.

Контроль за направленням та проходженням резервістами та військовозобов`язаними військово-лікарської комісії покладається на керівника територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Правила військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які є додатком до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою КМУ від 30.12.2022 № 1487.

Призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні: проходити медичний огляд та лікування в закладах охорони здоров`я з рішеннями комісій з питань взяття на військовий облік, направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарських комісій районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я СБУ.

Призовники, військовозобов`язані та резервісти за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію притягуються до адміністративної відповідальності згідно із Кодексом України про адміністративне правопорушення.

Підставою притягнення позивача до адміністративної відповідальності згідно з постановою № 1/746 від 28.07.2025 стала відмова позивача від проходження ВЛК, фактично ухилення від визначення ступеня своєї придатності до військової служби.

Наявні у справі докази свідчать, що позивачеві запропоновано пройти медичний огляд на визначення придатності до військової служби у КНП «Хорошівська лікарня» Хорошівської селищної ради, за адресою: 12101, Житомирський район, селище Хорошів, вул. Ринкова, 3-Б, дата початку медичного огляду 09 липня 2025 року, при цьому незрозуміло з яких підстав оскаржувану постанову винесено за відмову позивача від медичного огляду, у той час як згідно з направленням № 4325829 від 08.07.2025 датою початку ВЛК позивачеві визначено 09.07.2025, тобто пізніше аніж дата складання протоколу про адміністративне правопорушення.

При цьому відповідачем складено протокол про адміністративне правопорушення відносно позивача негайно 08.07.2025, незважаючи на те, що останній бажав проходити ВЛК за місцем проживання, що останній і зробив 09.07.2025.

Також надана копія протоколу № 1/746 про адміністративне правопорушення від 08.07.2025 позивачем та відповідачем мають розбіжності, що підтверджує факт дописування особою, яка складала протокол вже після вручення другого примірника ОСОБА_1 , що заборонено законом.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У даному конкретному випадку складені процесуальні документи стосовно ОСОБА_1 не можуть бути належними та допустимими доказами вини у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 210-1 КУпАП.

Вищевикладене свідчить про те, що уповноваженою особою ТЦК та СП не дотримано відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

В протоколі зазначено, що факт вчинення правопорушення підтверджено свідками. Проте, будь-які свідки в протоколі не зазначено. Представником відповідача до матеріалів справи додано копію акта про відмову від отримання направлення та походження військово –лікарської комісії від 08 липня 2025 року

На підставі протоколу, 08.07.2025 року винесена постанова про притягнення до адміністративної відповідальності позивача, так як останній відмовився від отримання направлення та проходження військово-лікарської комісії, фактично ухиляється від визначення ступеня своєї придатності до військової служби, що у свою чергу є ухиленням від призову на військову службу під мобілізації та грубим порушенням вимог абзацу 4 часини 1 статті 22 Закону № 3543-ХІІ. Таким чином, своїми діями (бездіяльністю) він порушив законодавство про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 210-1 КУпАП. Враховуючи, що громадянин ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення, що передбачене частиною 3 статті 210-1 КУпАП. Накладено на громадянина ОСОБА_1 штраф у сумі 17 000, 00 грн..

На момент розгляду справи по суті позивач ОСОБА_1 медичний огляд для визначення придатності до військової служби пройшов 09.07.2025, що підтверджується карткою обстеження та довідкою військово - лікарської комісії за № 2025-0709-1529-1439-0 від 09.07.2025.

У даному випадку відповідачем порушено порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення та накладення штрафу на позивача, оскільки ОСОБА_1 , самостійно пройшов медичний огляд ВЛК на момент складання оскаржуваної постанови. Висновки військово-лікарських комісій автоматично передаються до реєстру «Оберіг». Постанова винесена без з`ясування всіх обставин справи, також постанова не містить формулювання, яких саме правил військового обліку ОСОБА_1 було порушено, за що передбачено адміністративну відповідальність по ч.3 ст.210 КУпАП.

Таким чином, висновок про наявність в діях позивача ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП є передчасним, а рішення щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності є неправомірним.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1)залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Згідно з ч. 3 ст. 78 КАС України відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом із поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Відповідно до ч. 2, ч. 5 ст.77КАС України передбачає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Таким чином, враховуючи, що дана постанова прийнята передчасно, а відповідачем не надано доказів щодо правомірності прийняття постанови, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги про скасування оскаржуваної постанови є законними та обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.227 КАС України у виняткових випадках залежно від складності справи суд може відкласти ухвалення та проголошення судового рішення на строк не більше десяти днів з дня переходу до стадії ухвалення судового рішення, оголосивши дату та час його проголошення.

Керуючись ст. ст. 2, 8, 9, 72-77, 241-246, 271, 272, 286 КАС України, суд

ухвалив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення задовольнити.

Постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковника ОСОБА_2 № 1/746 від 28.07.2025 про накладення стосовно ОСОБА_3 адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП у вигляді штрафу в сумі 17 000 грн. скасувати та справу провадженням закрити.

Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати зі сплати судового збору в сумі 605,60 грн.

Апеляційна скарга подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня проголошення судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Головуючий:

Повний текст рішення складений 01.06.2026

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_7 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_1 , АДРЕСА_3 .

Суддя М.М. Рибнікова

Оригінал: reyestr.court.gov.ua