Рішення від 31 травня 2026 р. у справі №274/7998/25 — Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

Суд: Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: Справи у спорах, що виникають із відносин спадкування, з них

Дата: 31 травня 2026 р.

Справа: №274/7998/25

Суддя: Корбут В. В.

Справа № 274/7998/25 Провадження № 2/0274/1060/26

Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.06.26 р.м. Бердичів

Суддя Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області Корбут В.В. (далі – Суд), за участю секретаря судового засідання Руденченко В.С.,

розглянувши у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовомОСОБА_1 , представником якої є ОСОБА_2 ,

до1) Швайківської сільської ради Бердичівського району Житомирської області, представником якої є Мкртчян Г.К., 2) ОСОБА_3 , 3) ОСОБА_4 ,

провизнання права власності,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася з позовом, у якому просить визнати за нею право власності на 1/3 частку житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

Позов обґрунтований тим, що ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є спадкоємцями, які прийняли спадщину, попереднього власника будинку – ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , проте у зв`язку з відсутністю правовстановлюючого документа на будинок вона не може отримати відповідне свідоцтво про право на спадщину та оформити право власності.

Швайківська сільська рада Бердичівського району Житомирської області, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 своєї позиції щодо предмета спору у порядку, встановленому нормами Цивільного процесуального кодексу України, не повідомили.

Судом з`ясовано, що ОСОБА_3 та ОСОБА_5 20.07.1991 р. уклали шлюб, після укладення шлюбу ОСОБА_5 було присвоєно прізвище ОСОБА_6 , що підтверджується свідоцтвом від 20.07.1991 р. про укладення шлюбу (а. с. 8).

ОСОБА_3 та ОСОБА_1 є батьками ОСОБА_7 та ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвами від 26.10.1993 р. та від 02.10.1992 р. про народження, свідоцтвом від 05.11.2011 р. про шлюб (а. с. 22, 23, зворот а. с. 72).

ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом від 11.01.1996 р. про смерть (а. с. 7).

Таким чином, зважаючи на статті 524, 525, 527 та 529 Цивільного кодексу Української РСР, який був чинним на момент смерті ОСОБА_3 , спадкоємцем останньої першої черги за законом є в рівних частках ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Відповідно до статті 548 Цивільного кодексу Української РСР для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Згідно з частинами першою та другою статті 549 Цивільного кодексу Української РСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину:

1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном;

2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

З довідки від 23.07.2025 р. № 188 старости Мирославського старостинського округу Швайківської сільської ради Бердичівського району Житомирської області випливає, що ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 після смерті ОСОБА_3 фактично вступили у володіння його будинком за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом проживання у ньому (а. с. 73).

Таким чином ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є спадкоємцями ОСОБА_3 , які прийняли спадщину.

Спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, який помер (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Приймаючи до уваги наведене, Суд приходить до висновку, що до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у рівних частках перейшли права та обов`язки (спадщина) ОСОБА_3 , у тому числі – права власності останнього.

Між тим, постановою від 07.10.2025 р. приватного нотаріуса Бердичівського районного нотаріального округу Вовк Г.А. про відмову у вчиненні нотаріальної дії ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/3 частку житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , після ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку з відсутністю документа, що посвідчує право власності ОСОБА_3 на цей будинок (а. с. 9).

З довідки від 08.08.2025 р. № 13498, виданої Комунальним підприємством "Бердичівське міжміське бюро технічної інвентаризації", вбачається, що станом на 31.12.2012 р. на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , право власності не зареєстровано (зворот а. с. 76).

Як свідчить технічний паспорт на житловий будинок садибного типу за адресою: АДРЕСА_1 , виготовлений 25.07.2025 р., цей будинок було побудовано у 1970 р., а будівлі і споруди до нього – у 1970 р. та 1991 р., об`єкти самочинного будівництв відсутні (а. с. 10 – 19).

З довідки від 22.08.2025 р. № 208 старости Мирославського старостинського округу Швайківської сільської ради Бердичівського району Житомирської області випливає, що за записом погосопдарської книги за 1996 – 2000 рр. головою двору в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 , рахувався померлий ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а. с. 73).

Наведене свідчить про те, що ОСОБА_3 до дня своєї смерті був власником житлового будинку з будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , проте правовстановлюючого документа на нього не оформив та права власності не зареєстрував.

Як вказувалось вище, у зв`язку з відсутністю документа, що підтверджував б право власності ОСОБА_3 на цей будинок, ОСОБА_1 , будучи одним зі спадкоємців за законом ОСОБА_3 , який прийняв спадщину (до якого перейшли права та обов`язки ОСОБА_3 , зокрема, право власності на будинок), не може отримати відповідне свідоцтво про право на спадщину, що, в свою чергу, перешкоджає оформленню права власності будинок.

Частиною другою статті 12 Закону України "Про власність", який був чинним на момент прийняття ОСОБА_1 спадщини ОСОБА_3 , передбачалось, що громадянин набуває права власності на доходи від участі в суспільному виробництві, індивідуальної праці, підприємницької діяльності, вкладення коштів у кредитні установи, акціонерні товариства, а також на майно, одержане внаслідок успадкування або укладення інших угод, не заборонених законом.

Зважаючи на зазначене, Суд вважає, що ОСОБА_1 набула як спадкоємець за законом, який прийняв спадщину, право власності на 1/3 частку житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , проте не може оформити за собою це право, тобто наявні законні підстави для задоволення позову.

Разом з тим, як неодноразово зазначав Верховний Суд у своїх постановах (наприклад, постанова Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 19.01.2022 р. у справі № 280/4/18) у справах про визнання права власності у порядку спадкування належним відповідачем є спадкоємець (спадкоємці), який прийняв спадщину, а у випадку їх відсутності, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття належним відповідачем є відповідний орган місцевого самоврядування.

Тобто належними відповідачами у даній справі є ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , а Швайківської сільської ради Бердичівського району Житомирської області є неналежним відповідачем.

Пред`явлення позову до неналежного відповідача (неналежного складу відповідачів) є самостійною підставою для відмови в позові (такий висновок міститься постановах Верховного Суду, наприклад, постанова Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 13.12.2023 р. у справі № 753/8710/21).

Враховуючи викладене, Суд задовольняє позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , та відмовляє у задоволенні позову до Швайківської сільської ради Бердичівського району Житомирської області.

Керуючись статтями 258, 259, 263 – 265 Цивільного процесуального кодексу України,

У Х В А Л И В:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) та ОСОБА_4 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) задовольнити.

2. Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/3 частку житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

3. У задоволенні позову ОСОБА_1 до Швайківської сільської ради Бердичівського району Житомирської області (Житомирська область, Бердичівський район, село Швайківка, вулиця Осівка, 1-А, код ЄДРПОУ 04345658) відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його складення до Житомирського апеляційного суду через Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя В.В. Корбут

Оригінал: reyestr.court.gov.ua