Постанова від 01 червня 2026 р. у справі №440/12319/24 — Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2026 року

м. Київ

справа № 440/12319/24

адміністративне провадження № К/990/15166/26

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Єзерова А.А., суддів Кравчука В.М., Стародуба О.П.,

розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 24.04.2025 (суддя Довгопол М.В.) та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 02.03.2026 (колегія суддів у складі: головуючого судді Любчич Л.В., суддів Присяжнюк О.В., Спаскіна О.А.) у справі №440/12319/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

I. ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

1. У жовтні 2024 року ОСОБА_1 (далі - позивачка, ОСОБА_1 ) звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (далі - відповідач, Управління, орган Пенсійного фонду), в якому просила:

визнати протиправними дії та бездіяльність Управління щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні, перерахунку та виплаті пенсії з 09.11.2023 у розмірі 30% грошового забезпечення на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №ФП80166/11911 від 10.08.2024;

визнати протиправними дії Управління щодо виключення зі складу пенсійної виплати та відмови включити до складу пенсійної виплати доплати до основного розміру пенсії у розмірі 2000,00 грн, встановленої на підставі постанови кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» (далі - Постанова №713, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин);

визнати протиправною бездіяльність Управління у нездійсненні перерахунку пенсії з 01.01.2024 у зв`язку зі зміною прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність, від якого залежить підвищення пенсії відповідно до статті 47 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ (далі - Закон №2262-ХІІ, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), як особі, яка зазнала репресій і в подальшому була реабілітована;

визнати протиправною бездіяльність Управління у нездійсненні перерахунку пенсії з 01.03.2024 на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2024 №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» (далі - Постанова №185, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) у зв`язку зі зміною (збільшенням) основного розміру пенсії;

зобов`язати Управління здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 09.11.2023 у розмірі 30% грошового забезпечення на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №ФП80166/11911 від 10.08.2024 відповідно до вимог статей 43 та 63 Закону №2262-ХІІ з урахуванням положень Постанови №704, положень статті 47 Закону №2262-ХІІ, положень Постанов №713, №185, з вирахуванням проведених виплат.

2. На обґрунтування позову позивачка послалася на наявність у неї права на перерахунок пенсії відповідно до вимог статей 43, 63 Закону №2262-ХІІ та індексацію відповідно до Постанови №704, статті 47 Закону №2262-ХІІ, положень Постанов №713, №185 із застосуванням відповідного коефіцієнту збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, відповідно до постанов Уряду, однак орган Пенсійного фонду протиправно відмовив їй у здійсненні перерахунку пенсії.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

3. Суди попередніх інстанцій установили, що ОСОБА_1 з 09.11.2023 отримує пенсію в разі втрати годувальника відповідно до Закону №2262-ХІІ, що підтверджується протоколом Управління про призначення пенсії за пенсійною справою №1601021087 від 09.11.2023 у розмірі 30 % грошового забезпечення.

4. Полтавський окружний адміністративний суд рішенням від 03.04.2024 у справі №440/2451/24, що набрало законної сили 04.05.2024, визнав протиправними дії Управління щодо відмови у здійсненні перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 з 09.11.2023 з урахуванням основних і додаткових видів грошового забезпечення, встановлених довідкою ІНФОРМАЦІЯ_1 від 21.11.2023 №ФП78732/11726; зобов`язав Управління здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з урахуванням проведених виплат з 09.11.2023 відповідно до нової довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 від 21.11.2023 №ФП78732/11726 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії у порядку, визначеному Постановою №704.

5. На виконання цього судового рішення орган Пенсійного фонду 06.05.2024 здійснив перерахунок пенсії позивачки з 09.11.2023 на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення, відповідно до якого основний розмір пенсії 30% грошового забезпечення - 9620,73 грн, діти війни (за рішенням суду) (з 01 по 31) - 1013,50 грн, підсумок пенсії з надбавками склав 10634,23 грн.

6. Також, ОСОБА_1 , з урахуванням судового рішення у справі №440/2451/24, з 01.03.2024 проведено перерахунок пенсії, відповідно до якого основний розмір пенсії 30% грошового забезпечення - 9620,73 грн, індексація базового ОСНП 2024 (9620,73*0,0796) - 765,81 грн, діти війни (за рішенням суду) (з 01 по 30) - 1013,50 грн, підсумок пенсії позивачки з надбавками склав 11400,04 грн.

7. Полтавський окружний адміністративний суд рішенням від 12.06.2024 у справі №440/1908/24, що набрало законної сили 07.08.2024, визнав протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо відмови ОСОБА_1 у видачі довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_2 за нормами чинними на 01.01.2023, зобов`язав ІНФОРМАЦІЯ_3 підготувати та надати до ГУ ПФУ в Полтавській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_2 , станом на 01.01.2023, із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу і окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови №704 , та з обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, у тому числі, надбавки за особливості проходження служби, надбавки за службу в умовах режимних обмежень, надбавки за класну кваліфікацію та щомісячної премії, обчислені з урахуванням розміру посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, визначених із застосуванням розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023, для проведення перерахунку розміру пенсії ОСОБА_1 .

8. На виконання цього судового рішення ІНФОРМАЦІЯ_3 видано на ім`я позивачки довідку від 10.08.2024 №ФП80166/11911 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_2 для обчислення пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2023 в загальній сумі 40746,90 грн.

9. 10.09.2024 ОСОБА_1 звернулась до органу Пенсійного фонду із заявою, в якій просила здійснити перерахунок та виплату їй пенсії по втраті годувальника (у тому числі і заборгованість у її виплаті) з 09.11.2023 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 №ФП80166/11911 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_2 . При здійсненні перерахунку основного розміру пенсії виплачувати та виплатити заборгованість, яка склалася у тому числі і з вини посадових осіб органу Пенсійного фонду, враховуючи: 1) вимоги Постанови №713 щодо виплати щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000,00 грн; 2) проіндексовану з урахуванням коефіцієнту індексації - 1,0796, суму основного розміру пенсії з 01.03.2024 на підставі Постанови №185; 3) підвищення пенсії з 01.01.2024 у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком (прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність), тобто 1180,50 грн, відповідно до статті 47 Закону №2262-ХІІ, як особі, яка зазнала репресій і в подальшому була реабілітована.

10. Управління листом від 18.09.2024 №16616-15393/Д-02/8-1600/24 повідомило позивачці про відсутність підстав для перерахунку її пенсії згідно з довідкою про розмір грошового забезпечення №ФП80166/11911 від 10.08.2024, оскільки жодних зобов`язань рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 12.06.2024 у справі №440/1908/24 на Управління не покладено. Повідомлено, що їй до призначеної пенсії в разі втрати годувальника з 09.11.2023 встановлено доплату в розмірі 2000 грн. Також вказано, що на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 03.04.2024 у справі №440/2451/24 ОСОБА_1 проведено перерахунок пенсії з 09.11.2023. Оскільки розмір її пенсії перераховувався після 01.03.2018 та після такого перерахунку основний розмір її пенсії збільшився понад 2000 гривень, то для поновлення щомісячної доплати згідно з Постановою №713 підстави відсутні.

11. Вважаючи протиправними дії та бездіяльність відповідача, позивачка звернулась до суду.

III. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

12. Полтавський окружний адміністративний суд рішенням від 24.04.2025, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 02.03.2026, позов задовольнив частково. Визнав протиправними дії Управління щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку та виплаті пенсії з урахуванням грошового забезпечення, визначеного у довідці ІНФОРМАЦІЯ_1 від 10.08.2024 №ФП80166/11911, виданої на ім`я ОСОБА_2 . Визнав протиправною бездіяльність Управління щодо нездійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2024 у зв`язку зі зміною прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність, від якого залежить підвищення пенсії відповідно до статті 47 Закону №2262-ХІІ, як особі, яка зазнала репресій і в подальшому була реабілітована. Зобов`язав Управління здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 09.11.2023 у розмірі 30 % грошового забезпечення на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 10.08.2024 №ФП80166/11911, виданої на ім`я ОСОБА_2 , відповідно до вимог статей 43, 63 Закону №2262-ХІІ з урахуванням положень Постанови №704, положень статті 47 Закону №2262-ХІІ, з урахуванням проведених виплат. У задоволенні решти позовних вимог відмовив.

13. Задовольняючи позов у визначеній судами частині, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку, що з 09.11.2023 (моменту призначення позивачу пенсії в разі втрати годувальника) у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення виникли підстави для перерахунку пенсії позивача відповідно до довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 10.08.2024 № ФП80166/11911 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_2 з 01.01.2023 для обчислення пенсії.

14. Відмовляючи у задоволенні позову в іншій частині позовних вимог, суди попередніх інстанцій, беручи до уваги правовий висновок Великої Палати Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи №400/6254/24, дійшли висновку, що припинення відповідачем виплати доплати до пенсії в розмірі 2000 грн за Постановою №713 після перерахунку пенсії позивачки на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_4 від 21.11.2023 № ФП78732/11726 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_2 з 01.01.2023, за умови, що основний розмір пенсії після перерахунку збільшився на понад 2000 грн (що засвідчено листом ГУ ПФУ в Полтавській області від 18.09.2024), є правомірним.

15. В частині позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності органу Пенсійного фонду щодо нездійснення перерахунку пенсії позивачки з 01.03.2024 на підставі Постанови №185, суди першої та апеляційної інстанцій зазначили, що такі вимоги є передчасними та не підлягають задоволенню, оскільки відповідач наразі не провів перерахунок її пенсії на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 від 10.08.2024 №ФП80166/11911 і відсутні підстави вважати, що під час такого перерахунку орган Пенсійного фонду не врахує індексацію пенсії на підставі Постанови №185.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ, ВІДЗИВУ НА НЕЇ

16. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції та постановою суду апеляційної інстанції, позивачка звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати в частині відмови у задоволенні позову та ухвалити в цій частині нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю.

17. Підставами касаційного оскарження судових рішень попередніх інстанцій, скаржниця визначає положення пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України, відповідно до якого підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

Як на підставу касаційного оскарження скаржник посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій положень статей 36, 43, 45, 46, 63 Закону №2262-ХІІ, Постанов №704, №713, №185 у правовідносинах стосовно перерахунку пенсії по втраті годувальника, призначеною відповідно до статті 36 Закону №2262-ХІІ, з урахуванням індексацій і доплат.

18. Також скаржниця підставою касаційного оскарження судових рішень попередніх інстанцій, скаржник визначає положення пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України, відповідно до якого підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

На обґрунтування цієї підстави позивачка зазначає, що суди попередніх інстанцій не врахували висновки Верховного Суду, сформульовані у справах №553/3619/16-а, №500/1813/21, №440/6017/21, №440/1185/21 щодо застосування наведених вище норм під час здійснення перерахунку пенсії по втраті годувальника, призначеної за Законом №2262-ХІІ із застосуванням індексацій і доплат відповідно до постанов Уряду.

19. Позивачка вважає, що вона має право на виплату доплати до основного розміру пенсії у розмірі 2000,00 грн, встановленої на підставі Постанови №713 з тих підстав, що хоча її пенсія перераховувалась, проте такий перерахунок проведений не у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення, а у зв`язку з виконанням судових рішень, право на отримання якої у особи винило задовго до 01.03.2018. Вказала, що за наслідками рішення по справі №440/1908/24 ІНФОРМАЦІЯ_3 виготовив та направив до відповідача довідку у правильному розмірі для здійснення саме призначення, а не перерахунку.

20. Також позивачка доводить, що вона має право на індексацію пенсії з 01.03.2024 на підставі Постанови №185 у зв`язку зі зміною (збільшенням) основного розміру пенсії, і цей перерахунок не може вважатися вимогою на майбутнє, оскільки такі дії відповідача по перерахунку пенсії повинні бути здійснені за імперативним зобов`язанням ще станом на 01.03.2024, тобто у минулому (про що суд першої інстанції взагалі не зауважив), проте відповідачем перерахунок саме за таким рішенням суду першої інстанції у справі №440/12319/24 буде здійснений без перерахунку суми індексації з 01.03.2024 від нового (збільшеного) основного розміру пенсії, оскільки таким рішенням у цій справі орган Пенсійного фонду не зобов`язано до вчинення саме таких дій, що призведе до нового звернення до суду за захистом прав.

21. Скаржниця також посилається на підстави касаційного оскарження, передбачені підпунктом «в» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України і зазначає, що ця справа становить значний суспільний інтерес, має виняткове та важливе значення для самої скаржниці, оскільки вона є дружиною померлого чоловіка, який загинув внаслідок участі у забезпеченні захисту Держави, та маю право на належний рівень пенсійного забезпечення, як особа, яка має право на пенсію по втраті годувальника відповідно до Закону №2262-ХІІ. Зазначає, що відповідно до Закону №2211-ХІІ визначено, що держава гарантує військовослужбовцям і їх родинам достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів, зокрема, шляхом надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

22. Відповідач відзив на касаційну скаргу у строки, встановлені Судом, не надав, що не перешкоджає її розгляду.

V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

23. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, виходить з такого.

24. У справі, яка розглядається, спір виник щодо відмови органу пенсійного фонду у перерахунку пенсії, призначеної за Законом №2262-ХІІ, відповідно до вимог статей 43, 47 і 63 Закону №2262-ХІІ, статті 9 Закону №2011-ХІІ, Порядку №45, з урахуванням індексації розміру пенсії відповідно до Постанови №185 та доплати відповідно до Постанови №713.

25. Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію, визначає Закон №2262-ХІІ.

Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

26. Правовою основою для реалізації гарантії перерахунку призначених пенсій у зв`язку зі збільшенням рівня грошового забезпечення військовослужбовців, які проходять військову службу, є положення частини третьої статті 43 та статті 63 Закону №2262-ХІІ.

27. Частиною третьою статті 43 Закону №2262-ХІІ передбачено, що пенсії особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, оклади та/чи доплати за військове (спеціальне) звання, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку (доплату) за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

28. У разі, якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку (частина вісімнадцята статті 43 Закону №2262-ХІІ).

29. Згідно із частинами першою та другою статті 63 Закону №2262-ХІІ перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.

Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.

30. Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій (частина четверта статті 63 Закону №2262-ХІІ).

31. Отже, Кабінету Міністрів України надано право встановлювати умови та порядок перерахунку пенсій, а також розміри складових грошового забезпечення для такого перерахунку.

32. Механізм проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону №2262-ХІІ, визначений Порядком №45, згідно із пунктом 1 якого пенсії, призначені відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

33. Згідно із пунктом 2 Порядку №45 Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку (далі - списки), та надсилає відповідну інформацію Міноборони, МВС, Національній поліції, Мін`юсту, Мінінфраструктури, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, ДФС, Управлінню державної охорони, Адміністрації Держспецзв`язку, Адміністрації Держприкордонслужби, ДСНС, Службі судової охорони (далі - державні органи).

Головні управління Пенсійного фонду України у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів (далі - уповноважені органи) видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.

34. На підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.

Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено Порядком № 45 (пункт 3 Порядку №45).

35. Таким чином, підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, є збільшення рівня грошового забезпечення діючих військовослужбовців та осіб, які мають право на пенсію за Законом №2262-ХІІ. Перерахунок пенсії здійснюється головними управліннями Пенсійного фонду після надходження від уповноваженого органу відповідної довідки та виключно з урахуванням тих складових грошового забезпечення, які вказані у такій довідці.

36. 30.08.2017 Кабінет Міністрів України прийняв Постанову №704, яка передбачала з 01.03.2018 збільшення розмірів посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців.

37. Пунктом 2 Постанови №704, установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

38. Додатком 1 до цієї постанови встановлено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.

39. Пунктом 4 Постанови №704 (у первинній редакції) передбачалось, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

40. 21.02.2018 Кабінет Міністрів України прийняв постанову №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі - Постанова №103).

41. Пунктом 6 цієї постанови внесено зміни до Постанови №704, внаслідок яких пункт 4 цієї Постанови викладено у новій редакції, а саме: « 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14» . Зміни до додатків 1, 12, 13 і 14 не вносилися.

42. Тобто з 01.01.2018 пункт 4 Постанови №704 визначав, що при обчисленні розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу застосовується така розрахункова величина, як розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018.

43. Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 29.01.2020 у справі №826/6453/18, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 20.10.2022, визнав протиправним та скасував пункт 6 Постанови №103, яким були внесені зміни до пункту 4 Постанови №704.

44. Цією постановою скасовані зміни, у тому числі до пункту 4 Постанови № 704, та відновлено його попередню редакцію (станом на 30.07.2018), згідно з якою розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

45. Неодноразово, зокрема Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.03.2025 у зразковій справі №400/6254/24 та Верховний Суд у постановах від 15.06.2023 у справі №380/13603/21, від 30.04.2025 у справі №620/9741/24 та інших вказували на те, що оскільки зміни, внесені Постановою № 103, а саме до пункту 4 Постанови № 704, визнано у судовому порядку нечинними, то з 29.01.2020 діє редакція пункту 4 Постанови №704, яка діяла до зазначених змін і в якій передбачено, що для визначення посадового окладу та окладу за військовим званням застосовується розрахункова величина «прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року», а не «прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 01 січня 2018 року».

46. У цих та інших постановах Верховний Суд виходив з того, що положення пункту 4 Постанови №704 у частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018, не відповідає нормативно-правовим актам вищої юридичної сили, згідно з якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений законодавцем на відповідний рік, у тому числі для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів, до спірних відносин підлягає застосуванню пункт 4 Постанови № 704 у частині, що не суперечить нормативно-правовому акту, який має вищу юридичну силу - Закону України про Державний бюджет на відповідний рік із використанням для визначення розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, виходячи із розрахункової величини розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік).

47. Отже, з 29.01.2020 чинна редакція пункту 4 Постанови № 704, яка була чинною до зазначених змін і в якій передбачено, що для визначення посадового окладу та окладу за військовим званням застосовується розрахункова величина «прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року», а не «прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 01 січня 2018 року».

48. У подальшому 12.05.2023 Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 481 «Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103, та внесення зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704», пунктом 2 якої внесено зміни до пункту 4 Постанови № 704, виклавши абзац перший в такій редакції: « 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14».

49. Пунктом 3 Постанови № 481 установлено, що видатки, пов`язані з виконанням пункту 2 цієї постанови, здійснюються в межах асигнувань на грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб, передбачених у державному бюджеті на відповідний рік для утримання відповідних державних органів.

50. Таким чином, з дня набрання чинності Постановою №481 (20.05.2023) Кабінет Міністрів України замість розрахункової величини «прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року» запровадив сталу розрахункову величину для посадового окладу та окладу за військове звання 1762,00 грн.

51. Згідно з частинами першою - третьою статті 7 КАС України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.

У разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

52. З огляду на визначені в частинні третій статті 7 КАС України загальні засади пріоритетності законів над підзаконними актами пункт 2 Постанови № 481 стосовно внесення змін до пункту 4 Постанови № 704 в частині, що суперечить нормативно-правовому акту, який має вищу юридичну силу, а саме закону про Державний бюджет України на відповідний рік не підлягає застосуванню як такий, що є протиправним і таким, що не відповідає правовим актам вищої юридичної сили.

53. Верховний Суд неодноразово, зокрема у постановах від 12.03.2019 у справі №913/204/18, від 10.03.2020 у справі №160/1088/19, від 10.01.2023 у справі №340/507/22, наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи. Такі правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними.

54. Таким чином, пункт 4 Постанови № 704 підлягає застосуванню у спірних правовідносинах у первинній редакції, а саме в частині, що не суперечить нормативно-правовому акту, який має вищу юридичну силу - закону про Державний бюджет України на відповідний рік, із використанням для визначення розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік), оскільки суд не вправі, вирішуючи спір, застосовувати дефектний нормативно-правовий акт безвідносно до того чи був він чинним чи ні на момент виникнення спірних відносин.

55. Прожитковий мінімум щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.

56. Станом на 01.01.2024 прожитковий мінімум для працездатних осіб визначений у статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» і становить 3028,00 грн.

57. Отже, через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, згідно із Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» та похідне від цього зростання розмірів грошового забезпечення, розрахунковою величиною для якого є прожитковий мінімум, виникає право на отримання оновлених довідок про розмір грошового забезпечення у 2024 році, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з Постановою № 704 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ та право на перерахунок пенсії на її підставі.

58. Конституційний Суд України неодноразово, зокрема у Рішеннях від 20.03.2002 № 5-рп/2002, від 17.03.2004 №7-рп/2004, від 20.12.2016 №7-рп/2016 розглядав питання, що стосуються реалізації конституційного права на соціальний захист, і сформулював юридичні позиції, згідно з якими за Конституцією України певні категорії громадян України потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави; до них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі, у тому числі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, органах, що забезпечують суверенітет і територіальну цілісність, її економічну та інформаційну безпеку.

59. У первинній редакції пункту 4 Постанови №704 Кабінет Міністрів України визначив розрахунковою величиною для визначення посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями прожитковий мінімум, встановлений законом на поточний рік, як державний соціальний стандарт, встановлений законом, який був покликаний забезпечити достатній рівень життя військовослужбовців на фоні росту цін та інфляції в країні та уникнути необхідності одноразових, штучних підвищень грошового забезпечення за рахунок видання окремих нормативно-правових актів.

60. Відповідно до статті 1 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» державні соціальні стандарти - встановлені законами, іншими нормативно-правовими актами соціальні норми і нормативи або їх комплекс, на базі яких визначаються рівні основних державних соціальних гарантій.

61. Державні соціальні стандарти і нормативи встановлюються з метою, зокрема визначення механізму реалізації соціальних прав та державних соціальних гарантій громадян, визначених Конституцією України (положення статті 2 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії»).

62. Згідно з приписами статті 6 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» базовим державним соціальним стандартом є прожитковий мінімум, встановлений законом, на основі якого визначаються державні соціальні гарантії та стандарти у сферах доходів населення, житлово-комунального, побутового обслуговування, соціального захисту, культури, охорони здоров`я та освіти.

63. Відповідно до пояснювальної записки до проєкту Постанови №704 необхідність її прийняття була зумовлена потребою реформування системи грошового забезпечення військовослужбовців, оптимізації структури грошового забезпечення та підвищення рівня грошового забезпечення військовослужбовців, який узгоджено з мінімальною заробітною платою в державі шляхом установлення розмірів посадових окладів, окладів за військовим званням у співвідношенні до прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року.

64. Натомість пункт 4 Постанови №704 в редакції пункту 2 Постанови №481 замінює такий державний соціальний стандарт як прожитковий мінімум на сталу величину - 1762,00 грн, застосування якої при визначенні посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців не лише суттєво зменшує їх розміри окладів, а й зводить нанівець мету прийняття Постанови №704 як такої.

65. Така зміна правового регулювання щодо розрахунку грошового забезпечення військовослужбовців скасовує основну новелу пункту 4 Постанови №704, яка полягала в тому, що розміри посадових окладів, окладів за військовим званням співвідносилися до прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який установлюється законом про Державний бюджет на відповідний календарний рік, а також призводить до збільшення питомої частки додаткових видів грошового забезпечення, що нівелює ідею оптимізації структури грошового забезпечення та гарантії захищеності грошового забезпечення військовослужбовців від негативних економічних факторів.

66. Приписи пункту 4 Постанови №704 у первинній редакції відповідали вимогам Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 №1774-VIII, який запровадив розрахунковою величиною для визначення посадових окладів різних категорій публічних службовців саме прожитковий мінімум для працездатних осіб, установлений для працездатних осіб на 1 січня календарного року.

67. Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 17.02.2026 у справі №520/5814/24 відступив від висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 20.10.2025 у справі № 600/3516/24-а та від 22.10.2025 у справі №420/3824/25, у яких викладено правовий висновок про те, що з дня набрання чинності Постановою №481 (20.05.2023) та протягом усього періоду її дії (до 18.06.2025) правові підстави для видачі довідок про розмір грошового забезпечення із застосуванням розрахункової величини у вигляді прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, відсутні. Протягом зазначеного періоду визначення посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями здійснювалося, виходячи з фіксованої величини 1762,00 грн, передбаченої Постановою № 481 та сформував висновок, що до правовідносин, пов`язаних із оформленням та направленням до органу Пенсійного фонду України довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії позивача, визначеного станом на 01.01.2024 відповідно до Постанови № 704, під час обчислення розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням має застосовуватися пункт 4 Постанови № 704 в первісній редакції, яка передбачала використання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня календарного року, а не редакція, змінена Постановою № 481, якою визначено фіксовану розрахункову величину - 1762,00 грн.

68. У цій постанові Верховний Суд дійшов висновку, що через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом України про Державний бюджет на певний рік, на 1 січня календарного року в осіб із числа військовослужбовців виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом №2262-ХІІ.

69. Закон України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 №1282-XII (далі - Закон №1282-XII, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначає правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України.

70. Відповідно до статті 1 цього Закону індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

71. Статтею 2 Закону №1282-XII визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема пенсії.

Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

72. Відповідно до частини першої статті 9 Закону № 1282-XII підставою для проведення індексації грошових доходів населення згідно зі статтями 4, 6 цього Закону є факт, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка. Також ознаками, що характеризують індексацію доходів громадян, є місце отримання відповідних доходів, а також джерела їх фінансування.

73. Таким чином, індексація має спеціальний статус виплати з боку держави у формі відшкодування знецінення грошових доходів громадян, зокрема, пенсії, яка має систематичний характер, а тому індексація є невід`ємною складовою сум при розрахунку пенсії, зокрема, військовослужбовцям.

74. Підстави для проведення індексації визначено статтею 4 Закону № 1282-XII, відповідно до якої індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка. Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.

75. Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення визначає Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, за правилами пункту 4 якого частина грошових доходів, яка перевищує прожитковий мінімум, встановлений для відповідних соціальних і демографічних груп населення, індексації не підлягає. Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.

76. Водночас у зв`язку з необхідністю вдосконалення пенсійного забезпечення громадян, визначення дати щорічної індексації пенсії та кола осіб, яким пенсії індексуються, 15.02.2022 було прийнято Закон України №2040-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення пенсійного законодавства» (далі - Закон №2040-IX, у редакції. Чинній на час виникнення спірних правовідносин), яким, зокрема, статтю 64 Закону № 2262-XII та частину п`яту статті 2 Закону №1282-XII було викладено в новій редакції.

77. Так, частиною п`ятою статті 2 Закону № 1282-XII в редакції Закону № 2040-IX визначено, що індексація пенсій проводиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, із застосуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до абзаців другого і третього частини другої статті 42 Закону № 1058-IV.

78. При цьому відповідно до статті 64 Закону №2262-XII у редакції Закону №2040-IX, яка застосовується з 01.03.2022, у разі якщо пенсії, призначені військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію згідно з цим Законом, та членам їх сімей у попередньому календарному році та до дати індексації пенсії включно у році, в якому проводиться індексація пенсій, не перераховувалися відповідно до частини четвертої статті 63 цього Закону, для забезпечення їх індексації проводиться перерахунок пенсій у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, із застосуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до частини другої статті 42 Закону № 1058-IV. Сума індексації враховується під час подальшого перерахунку пенсії відповідно до статті 63 цього Закону.

79. Частиною другою статті 42 Закону № 1058-IV в редакції Закону № 2040-IX, яка застосовується з 01.03.2022, визначено, що для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

80. Запровадивши Порядком №124 удосконалений механізм щорічної індексації пенсій, зокрема, особам, пенсія яким призначена за Законом № 2262-XII, для сталості пенсійного забезпечення громадян та видатків на його фінансування держава взяла на себе зобов`язання забезпечити підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін шляхом підвищення пенсій із застосуванням нового уніфікованого механізму через збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, і який враховувався для обчислення пенсії, який не є сталим, та підвищення рівня матеріального забезпечення найбільш вразливих верств населення з числа пенсіонерів, незалежно від умов, з якими Закон №1282-XII пов`язував підстави для проведення індексації доходів, зокрема пенсій (грошові доходи населення підлягали індексації лише у межах розміру прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення у разі перевищення величиною індексу споживчих цін порогу індексації, який установлювався в розмірі 103 відсотка).

81. З метою забезпечення проведення індексації пенсій для підвищення рівня матеріального забезпечення найбільш вразливих верств населення з числа пенсіонерів Кабінет Міністрів України щороку в межах бюджету Пенсійного фонду України визначав розмір коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії. Зокрема, у 2024 році цей показник становив 1,0796, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році».

82. Велика Палата Верховного Суду у справі №400/6254/24 розглядала питання перерахунку пенсії, призначеної відповідно до Закону № 2262-XII, на підставі довідок про розмір грошового забезпечення із застосуванням розрахункової величини у вигляді прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, та індексації цієї пенсії відповідно до Постанови Уряду.

За висновком Великої Палати Верховного Суду, сформульованими у постанові від 13.03.2025 у справі №400/6254/24, оскільки абзацом третім пункту 2 Постанови № 168 передбачено, що якщо перерахунок пенсії особам здійснюється відповідно до Закону № 2262-XII у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за зазначеним Законом, а в цьому випадку має місце саме таке підвищення, обумовлене збільшенням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, то відповідно до імперативних вимог абзацу третього пункту 2 Постанови № 168 коефіцієнт збільшення, передбачений пунктом 1 цієї Постанови, не застосовується. Тобто виплата індексації, передбаченої Постановою №168, не нараховується з моменту перерахунку пенсії, пов`язаного з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за зазначеним Законом.

Оскільки імперативні положення абзацу третього пункту 2 Постанови № 168, вказують на те, що підвищення на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 цієї постанови, застосовується також у разі перерахунку пенсії відповідно до Закону № 2262-XII, крім перерахунків у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за зазначеним Законом, то перерахунок пенсії у зв`язку зі зростанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом України про Державний бюджет на певний рік, що мало наслідком зміну розміру грошового забезпечення військовослужбовців (посадового окладу), є підставою для припинення виплати індексації в розмірі, передбаченому Постановою № 168.

83. Ураховуючи встановлені судами обставини, зокрема, що позивачці у зв`язку зі зростанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом України про Державний бюджет на певний рік, що мало наслідком зміну розміру грошового забезпечення військовослужбовців (посадового окладу), на підставі судового рішення вирішено здійснити перерахунок основного розміру пенсії на підставі оновленої довідки для перерахунку пенсії станом на 01.01.2024 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ», статті 9 Закону №2011-ХІІ, положень Постанови №704, колегія суддів вважає правильним висновок судів попередніх інстанцій про правомірність припинення виплати індексації позивачу відповідно до Постанови №185.

84. Здійснивши аналіз пункту 1 Постанови № 713 у сукупності з приписами статті 63 Закону №2262-XII, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.03.2025 у зразковій справі №400/6254/24 дійшла таких висновків:

«з 1 липня 2021 року колишнім військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), поліцейським та іншим особам, пенсії яким призначено за нормами Закону № 2262-XII до 1 березня 2018 року (і до розміру пенсії на вказану дату) або пенсія яким призначено (поновлена) після 1 березня 2018 року (з грошового забезпечення, визначеного станом на 1 березня 2018 року або до цієї дати), було установлено щомісячну доплату в розмірі 2000,00 грн;

доплата, визначена цією Постановою, враховується під час подальших підвищень розмірів пенсій, що здійснюються у зв`язку з прийняттям після 1 березня 2018 року уповноваженим органом нормативно-правого акта, який став правовою підставою для перегляду (перерахування) пенсії. Тобто таке підвищення (перерахунок пенсії) повинне відповідати порядку, передбаченому статтею 63 Закону № 2262-XII, та обов`язково мало здійснюватися після 1 березня 2018 року, при цьому не має значення, чи такий нормативно-правовий акт був прийнятий до 1 березня 2018 року або після, оскільки визначальним є саме момент підвищення після 1 березня 2018 року;

метою установлення такої доплати є поетапне зменшення диспропорцій в розмірах пенсій, призначених військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), поліцейським та деяким іншим особам;

виплата щомісячної доплати в розмірі 2000,00 грн не здійснюється у разі, коли пенсія особам, зазначеним в абзацах першому і другому пункту 1 цієї Постанови, переглядалася (перераховувалася) саме після 1 березня 2018 року відповідно до процедури, передбаченої статтею 63 Закону №2262-XII, і такий перегляд (перерахунок) перевищив розмір доплати;

якщо перегляд пенсії (перерахунок) здійснювався до 1 березня 2018 року або після цієї дати, однак на виконання рішення суду з метою усунення порушеного права особи на належний розмір пенсії, право на який в особи виникло до 1 березня 2018року, то такий перегляд (перерахунок) не є підставою для нездійснення виплати у розмірі 2000,00 грн чи її припинення;

водночас, якщо перегляд пенсії (перерахунок) здійснювався після 1 березня 2018 року на виконання рішення суду з метою усунення порушеного права особи на належний розмір пенсії, право на який в особи виникло після 1 березня 2018 року, то такий перегляд (перерахунок), проведений відповідно до статей 43, 63 Закону №2262-XII (підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом), є підставою для нездійснення виплати у розмірі 2000,00 грн чи її зменшення (в залежності від розміру збільшення пенсії після перерахунку)».

85. За висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 13.03.2025 у справі №400/6254/24 зазначено, що у зв`язку з тим, що положення Постанови №713 припинення або зміну розміру щомісячної доплати в сумі 2000,00 грн пов`язують з переглядом (перерахунком) пенсії, при цьому не вказуючи правову та фактичну підставу такого перегляду, але вказують на мету виплати такої доплати (поетапне зменшення диспропорцій в розмірах пенсій) та підстави припинення її виплати (збільшення пенсії більше аніж на 2000,00 грн), то перерахунок пенсії у зв`язку із зростанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом України про Державний бюджет на певний рік, що мав наслідком зміну розміру грошового забезпечення військовослужбовців (посадового окладу), є тим підвищенням, з яким абзац третій пункту 1 Постанови № 713 пов`язує припинення або зміну (зменшення) розміру щомісячної доплати, передбаченої цим нормативно-правовим актом.

86. Крім цього, колегія суддів зазначає, що за результатом розгляду справи №400/6254/24 як зразкової, у постанові від 13.03.2025 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що перерахунок пенсії військовослужбовця, на підставі рішення суду, з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за спеціальним званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023 на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови №704, є таким перерахунком пенсії з підвищенням, який відповідно до абзацу третього пункту 1 Постанови №713 та Постанов №118, №168 є правомірною підставою для невиплати доплати до пенсії в розмірі 2000,00 грн та індексації за 2022, 2023 роки.

87. Ураховуючи, що у цій справі суди попередніх інстанцій визнали протиправними дії Управління щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку та виплаті пенсії з урахуванням грошового забезпечення, визначеного у довідці ІНФОРМАЦІЯ_1 від 10.08.2024 №ФП80166/11911, виданої на ім`я ОСОБА_2 , визнали протиправною бездіяльність Управління щодо нездійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2024 у зв`язку зі зміною прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність, від якого залежить підвищення пенсії відповідно до статті 47 Закону №2262-ХІІ, як особі, яка зазнала репресій і в подальшому була реабілітована і зобов`язали відповідача здійснити ці виплати, колегія суддів вказує, що вказаний перерахунок пенсії позивача на підставі рішення суду у справі вважається таким, що виник на підставі, встановленій нормативно-правовим актом, а саме через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом України про Державний бюджет на певний рік, що мало наслідком зміну розміру грошового забезпечення військовослужбовців (посадового окладу) та є підставою для перерахунку пенсії колишнім військовослужбовцям відповідно до статті 43, 63 Закону №2262-XII.

88. Колегія суддів зазначає, що не має значення, що перерахунок пенсії здійснено на виконання рішення суду, про що стверджує позивач в апеляційній скарзі. Ключовим фактором для визначення пенсій, які переглядалися (перераховувалися) після 1 березня 2018 року в розумінні Постанови №713 як підстави для припинення або зміни доплати, передбаченої цією постановою, є саме підвищення пенсії після її перерахунку у зв`язку з підвищенням розміру грошового забезпечення військовослужбовців, а саме прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, як розрахункової величини для визначення посадових окладів військовослужбовців.

89. Твердження скаржниці про те, що перерахунок пенсії, здійснений на виконання рішення суду є відновленням його порушеного права на належний розмір пенсії, право на отримання якого у нього виникло до 1 березня 2018 року, і не є перерахунком пенсії у зв`язку зі зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії - помилкове, оскільки у цій справі перерахунок пенсії позивачки проведений саме у зв`язку зі зростанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом України про Державний бюджет на певний рік (незалежно від того, на виконання рішення суду чи на підставі безпосередньо поданої уповноваженим органом довідки до пенсійного органу). Тому відсутні підстави для виплати позивачці щомісячної доплати в сумі 2000 гривень, передбаченої Постановою №713 та проведення індексації відповідно до Постанови №185, оскільки пенсія позивачки при її перерахунку збільшилася за рахунок зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб на відповідний рік.

90. Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про необґрунтованість позовних вимог про визнання протиправними дій відповідача щодо виключення зі складу пенсійної виплати та відмови включити до складу пенсійної виплати доплати до основного розміру пенсії у розмірі 2000,00 грн, встановленої на підставі Постанови №713, та індексації відповідно до Постанови №185.

91. За правилами пункту 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

92. Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

93. Провівши касаційний розгляд справи у межах доводів касаційної скарги, які слугували підставою для відкриття касаційного провадження у справі, та повноважень касаційного суду, визначених статтею 341 КАС України, Верховний Суд дійшов висновку про те, що суди першої та апеляційної інстанцій правильно застосували норми матеріального та не допустили порушення норм процесуального права, які могли б зумовлювати скасування оскаржених рішень у цій справі, ухвалили законне та обґрунтоване судове рішення, а тому підстав для його скасування та задоволення касаційної скарги - не вбачає.

Керуючись статтями 340, 341, 343, 349, 350, 355, 356 КАС України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 24.04.2025 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 02.03.2026 у справі №440/12319/24 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не оскаржується.

Суддя А.А. Єзеров

Суддя В.М. Кравчук

Суддя О.П. Стародуб