Постанова від 31 травня 2026 р. у справі №274/2774/26 — Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 274/2774/26

Провадження № 3/0274/604/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.06.2026 м. Бердичів

Суддя Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області Мороко С.В., розглянувши адміністративні матеріали, які надійшли з Бердичівського районного відділу поліції ГУ НП в Житомирській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, непрацевлаштований, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст. 173, ст. 185 КУпАП, -

в с т а н о в и в:

10.04.2026 близько 14:50 по вул. Житомирській, 85, в м. Бердичеві ОСОБА_1 безпідставно чіплявся до працівників поліції, висловлювався нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою, чим порушив громадський порядок та спокій громадян.

Відповідальність за вказане адміністративне правопорушення передбачена ст. 173 КУпАП.

Крім того, 10.04.2026 близько 14:50, по вул. Житомирській, 85, в м. Бердичеві, ОСОБА_1 , перебуваючи в громадському місці, на законні вимоги поліцейських відмовився припинити порушувати громадський порядок, поводити себе агресивно та висловлюватися нецензурною лайкою, чим чинив злісну непокору законним вимогам працівників поліції.

Відповідальність за вчинення цього адміністративного правопорушення, передбачена ст. 185 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчинених правопорушеннях не визнав, пояснив, що він не чіплявся до працівників поліції, і нецензурної лайки не вживав, агресивно не поводився. Йшов до знайомого, по вул. Житомирська, 85, в м. Бердичеві побачив знайомий автомобіль, в якому сидів його знайомий, поцікавився, що сталось. Просив поліцейського представитись, оскільки він не встиг ознайомитись із документом, який той вже пред`являв, також з`ясовував методи визначення стану наркотичного сп`яніння. Одягнений був не в балаклаву, то був елемент одягу по типу шапки, яку одягнув ще вдома. Зазначив, що працівники поліції викрали в нього телефон, який згодом повернули та речі, катували його, проігнорували його вимогу викликати швидку допомогу. Поліцейський був одягнений у відповідну форму поліцейських.

Свідок ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснила, що проїжджала по вул. Житомирська, побачила, що поліцейські автомобілі заблокували авто її сина - ОСОБА_3 , тому зупинилась. Там також був ОСОБА_1 . Бачила, як ОСОБА_1 підійшов до вікна автомобіля і сказав «хочу запитати», люди в поліцейській формі, вони не представились, відштовхнули його, ОСОБА_1 вдруге підійшов до вікна автомобіля і сказав «хочу запитати», його відштовхнули, «запихнули» в автомобіль і повезли в невідомому напрямку. На запитання ОСОБА_1 свідок відповіла, що блокпоста не було, посвідчення поліцейські не пред`являли.

Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідка ОСОБА_2 , дослідивши письмові докази, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до ст. 173 КУпАП дрібним хуліганством визнається нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші дії, що порушують громадський порядок та спокій громадян.

Верховний Суд України у постанові від 4 жовтня 2012 року (справа № 5-17 кс12) сформулював правову позицію, відповідно до якої громадський порядок слід розуміти як стан суспільних відносин, що виник, сформувався, змінюється та існує під впливом дії правових норм (значною мірою), моральних засад, звичаїв, етичних правил, традицій, інших позаюридичних чинників і знаходить свій вияв (відображається) у безпечності громадського спокою, охороні здоров`я, честі та гідності людини, її прав та свобод, зокрема, права на відпочинок, усталених правил співжиття, комунікації (спілкування), у поведінці в побуті, у повазі і ставленні членів спільноти один до одного тощо.

Посягання на ці відносини здійснюються в активній формі, в основному з ініціативи правопорушника або через використання незначного (нікчемного) приводу, як правило, відбуваються в публічних (громадських, людних) місцях, супроводжуються ненормативною (брутальною, нецензурною) лексикою та/або фізичним насильством, зокрема із використанням травмуючих властивостей таких предметів, як вогнепальна зброя, і призводять до заподіяння моральної та матеріальної шкоди.

Особливість мотиву хуліганства полягає у причинній зумовленості. Спонуки вчинити такі дії можуть бути різні. Поєднує їх те, що вони, здебільшого, позбавлені будь-якої необхідності, нерідко постають із бажання особи показати свою ніби вищість (винятковість), чи з розгнузданого самолюбства, пов`язаного з неповагою до особи, людської гідності, байдужим ставленням до законів і правил поведінки.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, підтверджується безпосередньо дослідженими та перевіреними суддею доказами, а саме:

- протоколом про адміністративне правопорушення від 10.04.2026 серії ВАВ № 038869. Протокол відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, містить виклад суті вчиненого правопорушення та є джерелом доказової інформації про подію правопорушення та особу, яка його вчинила;

- протоколом АЗ № 160557 про адміністративне затримання ОСОБА_1 ;

- рапортами поліцейський СРПП Бердичівського РВП ГУНП в Житомирській області Костецького І., Левчука Б, Пруса В., відповідно до яких 10.04.2026 під час виконання ними службових обов`язків, ОСОБА_1 , зокрема: порушував громадський порядок, виражався нецензурною лайкою у громадському місці, принижував поліцейських, вчиняв конфлікт із громадянами. Йому було повідомлено, що у разі не припинення порушення громадського порядку, відносно нього буде складено адміністративні матеріали за ст. 173 КУпАП;

- відеозаписами події, на яких зафіксовано втручання ОСОБА_1 , який був одягнений у балаклаву, в професійну діяльність працівників поліції, безпідставне чіпляння ОСОБА_1 до працівників поліції (14:03, 14:13, 14:15), агресивна поведінка та зверхня розмова з поліцейськими на підвищених тонах із вживанням образливих слів, зокрема нецензурної лайки (14:05, 14:15, 14:16), на зауваження поліцейських ОСОБА_1 не реагував (14:03, 14:11, 14:16).

Об`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП, полягає у злісній непокорі законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов`язків, а також вчиненні таких же дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв`язку з їх участю в охороні громадського порядку.

Злісною непокорою є відмова від виконання наполегливих, неодноразово повторених законних вимог чи розпоряджень працівника міліції (поліції) при виконанні ним службових обов`язків, члена громадського формування з охорони громадського порядку чи військовослужбовця у зв`язку з їх участю в охороні громадського порядку або відмова, виражена у зухвалій формі, що свідчить про явну зневагу до осіб, які охороняють громадський порядок (абзац другий пункту 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 червня 1992 року N 8 "Про застосування судами законодавства, що передбачає відповідальність за посягання на життя, здоров`я, гідність та власність суддів і працівників правоохоронних органів").

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП, підтверджується безпосередньо дослідженими та перевіреними суддею доказами, а саме:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ВБА № 192083 від 10.04.2026, який відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, містить виклад суті вчиненого правопорушення та є джерелом доказової інформації про подію правопорушення та особу, яка його вчинила;

- протоколом АЗ № 160557 про адміністративне затримання ОСОБА_1 ;

- рапортами поліцейських СРПП Бердичівського РВП ГУНП в Житомирській області Костецького І., Левчука Б, Пруса В., відповідно до яких 10.04.2026 під час виконання ними службових обов`язків, ОСОБА_1 , зокрема: заважав оформленню адміністративних матеріалів, вчиняв конфлікт із громадянами, на зауваження поліцейських щодо припинення неналежної поведінки не реагував. Йому було повідомлено, що у разі не припинення вказаних порушень, щодо нього буде складено адміністративні матеріали за ст. 185 КУпАП. ОСОБА_1 не виконував вимогу про надання поліцейському документів, що посвідчують особу, мотивуючи, що він « ОСОБА_4 у статусі людина»;

- відеозаписами події, на яких зафіксовано втручання ОСОБА_1 , який був одягнений у балаклаву, в професійну діяльність працівників поліції, при цьому він поводив себе агресивно та зухвало, на закону вимогу припинити правопорушення ОСОБА_1 не реагував (14:03, 14:11, 14:16).

Суд розцінює невизнання вини ОСОБА_1 , як спосіб захисту, обраний правопорушником з метою уникнення відповідальності.

Суд не бере до уваги пояснення свідка ОСОБА_2 , оскільки вони жодним чином не спростовують та не підтверджують обставини справи.

Оцінюючи докази в їх сукупності, суддя доходить висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення безумовно доведена достатніми доказами, які установлюють об`єктивну істину у справі, та кваліфікує його дії за ст.173 КУпАП - дрібне хуліганство, ст. 185 КУпАП - злісна непокора законній вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов`язків.

Обставин, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність судом не встановлено.

При накладенні стягнення, суддя враховує характер вчиненого діяння, особу винного, ступінь вини, майновий стан, , відсутність обставин, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність та вважає, що до ОСОБА_1 слід застосувати стягнення, із врахуванням вимог ст. 36 КУпАП, у виді штрафу.

Згідно зі ст. 40-1 КУпАП, ст. 4 Закону України "Про судовий збір" у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір, в розмірі, що становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (в 2026р. - 3328 грн).

Керуючись статтями 23, 24, 40-1, 245, 247, 251, 280, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, статтею 4 Закону України «Про судовий збір», суддя

п о с т а н о в и в:

Об`єднати в одне провадження справи № 274/2774/26, № 274/2775/26 про адміністративні правопорушення щодо ОСОБА_1 за ст. 173, ст. 185 КУпАП.

Присвоїти об`єднаній справі № 274/2774/26 (провадження 3/0274/604/26).

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 173, ст. 185 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 255 (двісті п`ятдесят п`ять) гривень.

Реквізити для сплати штрафу: отримувач - ГУК у Жит.обл/ТГ м.Бердичів/21081100; код отримувача (ЄДРПОУ): 37976485; Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.); номер рахунку (IBAN): UA 478999980313030106000006825; код класифікації доходів бюджету: 21081100; найменування коду класифікації доходів бюджету: адміністративні штрафи та інші санкції.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів - ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача - UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету - 22030106; призначення платежу - 101.

Відповідно до ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу у добровільному порядку у зазначений вище строк постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна зі стягненням подвійного розміру штрафу.

Строк пред`явлення постанови для виконання 3 (три) місяці згідно Закону України «Про виконавче провадження».

Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя С.В. Мороко