Рішення від 18 травня 2026 р. у справі №274/6524/25 — Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

Суд: Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: Справи у спорах, що виникають із житлових відносин, з них

Дата: 18 травня 2026 р.

Справа: №274/6524/25

Суддя: Большакова Т. Б.

Справа № 274/6524/25 Провадження № 2/0274/751/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

"19" травня 2026 р. м. Бердичів

Суддя Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області Большакова Т. Б., за участю секретаря судового засідання Гориніної Ю. О.,

розглянувши у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Бердичівської міської ради Житомирської області, Виконавчого комітету Бердичівської міської ради Житомирської області про встановлення факту, що має юридичне значення,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

ОСОБА_1 звернувся до суду з указаним позовом, у якому просить суд:

- встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 з моменту свого народження, ІНФОРМАЦІЯ_1 по даний час;

- визнати за ОСОБА_1 право на проживання в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 ;

- визнати за ОСОБА_1 право на приватизацію квартири за адресою: АДРЕСА_1 .

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що він являється сином ОСОБА_2 , наймачки квартири за адресою: АДРЕСА_1 . В даній квартирі він із матір`ю з проживав та був зареєстрований з моменту свого народження.

28.12.2020 він був знятий з реєстрації місця проживання та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , проте фактично там не проживав, оскільки продовжував проживати за попереднім місцем із своєю матір`ю.

ІНФОРМАЦІЯ_2 його мати померла.

Квартира є комунальною власністю, тому з метою приватизації квартири він звернувся до Бердичівської міської ради Житомирської області із заявою про переоформлення на нього особового рахунку та визнання його основним квартиронаймачем житла. Проте, листом 19.05.2025 йому було відмовлено у переоформленні особового рахунку, оскільки його місце проживання в даній квартирі не було зареєстроване.

Тому, він звернувся до Виконавчого комітету Бердичівської міської ради Житомирської області із заявою щодо реєстрації свого місця проживання за вказаною адресою. Проте, 30.06.2025 Відділом з питань державної реєстрації Виконавчого комітету Бердичівської міської ради Житомирської області йому було відмовлено в реєстрації місця проживання за вказаною адресою на підставі п.3 ч.1 ст.12 (особа подала документи або відомості, передбачені цим Законом, не в повному обсязі), п.3 ч.2 ст.9 (документи, що підтверджують право на проживання (перебування) в житлі, адреса якого реєструється для проживання (перебування) (відомості про житло (документи), що підтверджують право власності на житло, рішення суду, яке набрало законної сили, про надання особі права на вселення до житла, визнання за особою права користування житлом, жилим приміщенням, договір найму (піднайму, оренди) або інші документи, визначені Кабінетом Міністрів України)), ч.3 ст.9 ЗУ «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні».

Указані обставини стали підставою звернення до суду з цим позовом.

ІІ. Процедура та позиції сторін

Ухвалою суду від 23.09.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито загальне позовне провадження.

Ухвалою суду від 03.11.2025 закрито проведення підготовчого засідання, призначено справу до судового розгляду по суті.

Сторони в судове засідання не з`явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Представник позивач подав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності, позов підтримує та просить його задовольнити.

Представник відповідача Бердичівської міської ради Житомирської області подав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності, просить винести рішення згідно вимог чинного законодавства України.

Суд розглянув справу за відсутності учасників справи, які належним чином повідомлені про день і час слухання справи, що відповідає положенням ст. ст. 128, 223 ЦПК України, з урахуванням поданих клопотань про розгляд справи за відсутності сторони, що, в свою чергу, не порушує прав та обов`язків учасників судової справи.

За правилами ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, відповідно до ст. ст. 244, 259 ЦПК України у судовому засіданні 19.05.2026 суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення, складення повного тексту якого відкладено до 29.05.2026.

ІІІ. Національне законодавство, що підлягає застосуванню

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно зі ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Відповідно до ч. 1 ст. 106 ЖК України повнолітній член сім`ї наймача вправі за згодою наймача та інших членів сім`ї, які проживають разом з ним, вимагати визнання його наймачем за раніше укладеним договором найму жилого приміщення замість попереднього наймача. Таке ж право у разі смерті наймача або втрати ним права на жиле приміщення належить будь-якому членові сім`ї наймача.

Згідно зі ст. 1, 2 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» приватизація державного житлового фонду (далі - приватизація) – це відчуження квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках, призначених для проживання сімей та одиноких осіб, кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, та належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв і т. ін.) державного житлового фонду на користь громадян України. До об`єктів приватизації належать квартири багатоквартирних будинків, одноквартирні будинки, житлові приміщення у гуртожитках (житлові кімнати, житлові блоки (секції), кімнати у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів (далі - квартири (будинки), які використовуються громадянами на умовах найму.

За ч. 2 ст.5 ЗУ «Про приватизацію державного житлового фонду» до членів сім`ї наймача включаються лише громадяни, які постійно проживають в квартирі (будинку) разом з наймачем або за якими зберігається право на житло.

Згідно ч. 4 ст.5 ЗУ «Про приватизацію державного житлового фонду» право на приватизацію квартир (будинків) державного житлового фонду з використанням житлових чеків одержують громадяни України, які постійно проживають в цих квартирах (будинках) або перебували на обліку потребуючих поліпшення житлових умов до введення в дію цього Закону.

Верховний Суд у постанові від 30.01.2013 у справі № 6-125цс12 дійшов висновку про те, що місцем постійного проживання особи є жиле приміщення, у якому особа постійно проживає, має передбачене ст.64 ЖК Української РСР право користування цим приміщенням, яке зберігається за особою при її тимчасовій відсутності, а відтак особа має право на приватизацію разом з членами сім`ї. Відповідно правильним є висновок про те, що право особи на приватизацію пов`язане не з реєстрацією місця проживання особи у житлі, а з правом особи на житло та фактом її проживання у житловому приміщенні.

Згідно ч. 1 ст. 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» приватизація державного житлового фонду здійснюється уповноваженими на це органами, створеними місцевою державною адміністрацією, та органами місцевого самоврядування, державними підприємствами, організаціями, установами, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких знаходиться державний житловий фонд.

Відповідно до ст.55 Конституції України права і свободи людини громадянина захищаються судом та відповідно до вимог чинного цивільного процесуального законодавства України кожній особі гарантується право звернення безпосередньо до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду (ст.13 ЦПК України).

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч.1 ст.76 ЦПК України).

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ст.89 ЦПК України).

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 3, 4 ст. 12 ЦПК України).

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч.1 ст. 76 ЦПК України).

ІV. Фактичні обставини справи, встановлені судом, докази на їх підтвердження, оцінка та мотиви суду

Судом встановлено, що ОСОБА_1 являється сином ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 .

З копії паспорта ОСОБА_1 вбачається, що з 14.10.2014 він був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

28.12.2020 ОСОБА_1 був знятий з реєстрації місця проживання та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується витягом з реєстру Романівської територіальної громади № 2024/004683049 від 09.05.2024.

З копії паспорта ОСОБА_2 вбачається, що з 28.08.1991 вона була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 померла, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 .

З архівної копії рішення виконавчого комітету Бердичівської міської ради народних депутатів Житомирської області № 408 від 28.06.1984 вбачається, що рішенням затверджено списки громадян, яким за рішенням міської комісії по розподілу житлової площі і спільним рішенням адміністрації та профспілки заводу «Прогрес» у відповідності з «Положенням про порядок розподілу житлової площі в Українській PCP», затвердженим постановою Ради Міністрів УРСР та Укрпрофрадою від 20.12.74 № 562, надана житлова площа в новозбудованому будинку по АДРЕСА_3 , а також в зв`язку з цим у звільнених квартирах, яким покращені житлові умови. Зобов`язано директора заводу «Прогрес» забезпечити заселення квартир у відповідності з ордерами, виданими міськвиконкомом.

Відповідно до списку працюючих Бердичівського машинобудівного заводу «Прогрес», СМУ- 6 виділено житло - квартиру АДРЕСА_4 , житловою площею 27, 9 кв. м.

Згідно архівної копії рішення виконавчого комітету Бердичівської міської ради народних депутатів Житомирської області № 163 від 19.03.1992, затверджено спільне рішення адміністрації та профспілкової організації ДОП Бердичівбуд» про надання житлової площі громадянам у відповідності з Правилами квартирного обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов та одержання житлових приміщень в Українській PCP, яким надана житлова площа в новозбудованому будинку по АДРЕСА_5 та в звільненому житловому фонді згідно додатків № 1, 2.

Згідно списку працівників ДАП "Бердичевстрой", яким виділялась житлова площа у звільненому житловому фонді, ОСОБА_3 представлено квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , житловою площею 27,9 кв м, кількість кімнат – 2, склад сім`ї: чоловік ОСОБА_4 , дочка ОСОБА_5 . Підстава для отримання житла: відсутність мінімального забезпечення житловою площею.

19.03.1992 ОСОБА_3 з родиною із трьох осіб виконавчим комітетом Бердичівської міської ради видано ордер на житлове приміщення житловою площею 30,9 кв м за адресою АДРЕСА_6 . Підстава видачі ордера: рішення міськвиконкому № 163 від 19.03.1992.

Згідно акту голови правління ОСББ "Грушевського-22" Вороновської В. В. від 26.02.2025, складеного у присутності сусідів - свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , проведено обстеження квартири АДРЕСА_1 . Внаслідок обстеження виявлено, що громадянин ОСОБА_1 фактично проживає за даною адресою без державної реєстрації місця проживання з 08.03.1998 по теперішній час.

Згідно довідки ОСББ "Грушевського-22" від 15.08.2025, виданої квартиронаймачу квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_1 про те, що особовий рахунок по сплаті комунальних послуг відкритий на його матір ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

З довідки № 2479 від 08.12.2023 та акту обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства/ фактичного місця проживання особи від 08.12.2023, складеними Романівською селищною радою, ОСОБА_1 , 1988 р. н., зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

22.05.2024 ОСОБА_1 звернувся до Бердичівської міської ради Житомирської області із заявою про переоформлення на нього особового рахунку та визнання його основним квартиронаймачем житла за адресою: АДРЕСА_1 .

Листом Виконавчого комітету Бердичівської міської ради Житомирської області від 19.05.2025 ОСОБА_1 відмовлено у переоформленні особового рахунку , оскільки його місце проживання в даній квартирі не зареєстроване; документи, що підтверджують право власності або законне користування житлом не надано.

30.06.2026 ОСОБА_1 звернувся до Виконавчого комітету Бердичівської міської ради Житомирської області із заявою щодо реєстрації свого місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

30.06.2025 Відділом з питань державної реєстрації Виконавчого комітету Бердичівської міської ради Житомирської області ОСОБА_1 відмовлено в реєстрації місця проживання за за адресою: АДРЕСА_1 на підставі п.3 ч.1 ст.12 (особа подала документи або відомості, передбачені цим Законом, не в повному обсязі), п.3 ч.2 ст.9 (документи, що підтверджують право на проживання (перебування) в житлі, адреса якого реєструється для проживання (перебування) (відомості про житло (документи), що підтверджують право власності на житло, рішення суду, яке набрало законної сили, про надання особі права на вселення до житла, визнання за особою права користування житлом, жилим приміщенням, договір найму (піднайму, оренди) або інші документи, визначені Кабінетом Міністрів України)), ч.3 ст.9 ЗУ «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні».

Згідно довідки Управління ЖКГ Бердичівської міської ради від 24.04.2026 № 736, ОСОБА_1 не приймав участь в приватизації державного житлового фонду в АДРЕСА_1 .

Свідок ОСОБА_3 у судовому засіданні 11.12.2025 пояснила, що спочатку квартиру за адресою: АДРЕСА_1 отримала вона, потім їй дали інше житло, а син з сім`єю залишились проживати у даній квартирі. Коли син розлучився, там проживала його дружина, яка померла у 2023 році, та діти. Позивач у даній квартирі проживає зі свого народження.

Свідок ОСОБА_8 у судовому засіданні 11.12.2025 пояснила, що заселення у будинок було у 1984 році, як отримала квартиру познайомилась з Фаіною, бабусею позивача. У подальшому ОСОБА_9 отримала ордер на іншу квартиру, а в квартирі АДРЕСА_7 залишились проживати її син з сім`єю. Коли померла невістка ОСОБА_9 , там продовжив проживати позивач.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із такого.

Так, судом установлено, що позивач є сином наймача спірної квартири, був вселений до неї на законних підставах як член сім`ї наймача та проживав у ній з моменту свого народження. З наданих доказів, зокрема показань свідків, актів обстеження матеріально-побутових умов проживання, довідок та інших письмових доказів, суд дійшов висновку, що після зняття з реєстрації місця проживання у 2020 році та реєстрації за іншою адресою позивач фактично не вибув зі спірної квартири, продовжував використовувати її як єдине постійне місце проживання та після смерті матері у 2023 році надалі проживає у спірному житловому приміщенні.

Суд враховує, що реєстрація місця проживання має обліковий характер і сама по собі не підтверджує та не спростовує факту постійного проживання особи у житловому приміщенні.

Встановлення факту постійного проживання позивача у спірній квартирі має для нього юридичне значення, оскільки пов`язане з реалізацією житлових прав після смерті наймача квартири, зокрема щодо вирішення питання про переоформлення особового рахунку та підтвердження наявності житлових прав стосовно спірного житла.

За таких обставин вимога про встановлення факту постійного проживання підлягає задоволенню.

Водночас вимога про визнання права на проживання у квартирі задоволенню не підлягає, оскільки позивачем не доведено наявності спору щодо самого факту його проживання у спірному житлі. Більше того, у позовній заяві позивач зазначає, що правомірність його вселення та проживання ніким не оспорюється. Відмова виконавчого комітету у переоформленні особового рахунку не є оспорюванням права на проживання як такого, а стосується підтвердження житлового статусу позивача для цілей переоформлення відповідних житлово-облікових документів.

Щодо вимоги про визнання права на приватизацію квартири суд зазначає, що матеріали справи не містять доказів звернення позивача до уповноваженого органу із заявою про приватизацію спірного житла та прийняття таким органом рішення про відмову у приватизації. Відмова у переоформленні особового рахунку не є відмовою у приватизації житла. Таким чином, право позивача на приватизацію не було предметом розгляду компетентного органу, а тому вимога про визнання права на приватизацію є передчасною.

За наведеного позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 247, 258, 259, 263-265, 273, 352, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Бердичівської міської ради Житомирської області, Виконавчого комітету Бердичівської міської ради Житомирської області про встановлення факту, що має юридичне значення - задовольнити частково.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 з 08.03.1998 по день ухвалення рішення суду.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення - протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Відповідач: Бердичівська міська рада Житомирської області, адреса: пл. Центральна, 1, м. Бердичів, ЄДРПОУ 13576960;

Відповідач: Виконавчий комітет Бердичівської міської ради Житомирської області, адреса: пл. Центральна, 1, м. Бердичів, ЄДРОПОУ 04053602.

Повний текст рішення виготовлено 29.05.2026.

Суддя Тетяна БОЛЬШАКОВА

Оригінал: reyestr.court.gov.ua