Вирок від 01 червня 2026 р. у справі №273/1023/26 — Баранівський районний суд Житомирської області

Справа № 273/1023/26

Провадження № 1-кп/273/115/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2026 року м. Баранівка

Баранівський районний суд Житомирської області в складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участі секретаря судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши в порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026065550000040 від 05.05.2026 року, за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженку м. Баранівка Житомирської області, громадянку України, з середньою освітою, офіційно непрацюючу, проживаючу без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимої Звягельського міськрайонного суду від 21.11.2025 за ч. 2 ст. 164 КК України до покарання у виді громадських робіт на строк 240 (двісті сорок) годин,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 164, ч. 2 ст. 389 КК України,

встановив:

Згідно судового наказу Баранівського районного суду № 273/824/21 від 13 липня 2021 року ОСОБА_3 , зобов`язана сплачувати аліменти на корись ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у розмірі 1/3 частини від усіх видів заробітку (доходу), але не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку та не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно до досягнення нею повноліття.

ОСОБА_3 , знаючи про свій обов`язок сплачувати, встановлені рішенням Баранівського районного суду № 273/824/21 від 13 липня 2021 року), аліменти на користь ОСОБА_4 на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 злісно ухилялася від сплати аліментів та його не виконувала з 01.11.2025 по 30.04.2026, заборгованість по якому складає 29113,50 гривень.

Так, ОСОБА_3 , яка раніше притягалася до кримінальної відповідальності за аналогічний кримінальний проступок, висновків для себе не зробила, будучи працездатною особою, маючи дохід з тимчасових заробітків, тобто можливість виконання рішення судового наказу про стягнення аліментів, заходів спрямованих на погашення заборгованості не здійснювала, державного виконавця про отримання доходів не повідомляла, чим свідомо вчиняла дії, спрямовані на умисне злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів (аліментів), внаслідок чого в період з 01.11.2025 року по 30.04.2026 виникла заборгованість в розмірі 29113,50 гривень, що перевищує суму сукупно нарахованих платежів за 3 місяці.

Таким чином, ОСОБА_3 , будучи працездатною особою, раніше судимою за умисне ухилення від сплати аліментів, маючи дохід від тимчасових заробітків, без поважних причин офіційно не працювала та за послугами зі сприяння працевлаштування до Баранівського управління Звягельської філії обласного Центру зайнятості не зверталась, не надавала будь-якої матеріальної допомоги на утримання дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , маючи дохід від тимчасових заробітків, злісно ухилялась від сплати встановлених рішенням Баранівського районного суду Житомирської області № 273/824/21 від 13 липня 2021 року аліментів на користь ОСОБА_4 у період з 01.11.2025 по 30.04.2026 та його не виконувала, заходів спрямованих на погашення заборгованості не здійснила, внаслідок чого станом на 30.04.2026 виникла заборгованість в загальному розмірі 219083,58 гривень, а у період з 01.11.2025 по 30.04.2026 в розмірі 29113,50 гривень, що перевищує суму сукупно нарахованих платежів за 3 місяці.

Крім того, ОСОБА_3 вироком Баранівського районного суду Житомирської області від 21.11.2025 (Єдиний унікальний номер №273/2001/25), який набрав законної сили 22.12.2025, визнано винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 164 КК України та призначено покарання у виді громадських робіт строком 240 (двісті сорок) годин.

30.12.2025 засуджену ОСОБА_3 на підставі вироку Баранівського районного суду Житомирської області від 21.11.2025 (Єдиний унікальний номер №273/2001/25), який набрав законної сили 22.11.2025, поставлено на облік у Звягельському РС № 1 філії Державної установи «Центр пробації» в Житомирській області, де їй вручено під особистий підпис підписку про ознайомлення з порядком та умовами відбування покарання у виді громадських робіт, а також попереджений про кримінальну відповідальність у разі ухилення від відбування покарання.

Для відбування покарання засуджену ОСОБА_3 направлено до Баранівської міської ради, про, що останній поставила підпис у вказаному направлені.

Згідно направлення № 14/33/2/1-26 від 07.01.2026, ОСОБА_3 зобов`язаний прибути до Баранівської міської ради 12.01.2026 для відбування покарання у виді громадських робіт.

27.01.2026 року із Баранівської міської ради надійшло повідомлення про те, що ОСОБА_3 до виконання робіт не з`являлась з 19 по 23 січня 2026 року з невідомих причин, допустивши 5 днів (20 годин) прогулів. В цей же день для ОСОБА_3 винесено застереження у вигляді письмового попередження про те, що у разі продовження порушення порядку та умов відбування покарання вона може бути притягнута до кримінальної відповідальності відповідно до статті 389 ККК України.

04.03.2026 року із Баранівської міської ради надійшов табель виходу на роботу в лютому 2026 ОСОБА_3 , згідно якого ОСОБА_3 була відсутня на робочому місці 10.02.2026, 11.02.2026, 23.02.2026, 26.02.2026 та 27.02.2026, чим допустила 5 днів прогулів (20 годин).

01.04.2026 року із Баранівської міської ради надійшов табель виходу на роботу в березні 2026 року. ОСОБА_3 згідно якого остання була відсутня на робочому місці 03.03.2026, 04.03.2026, 05.03.2026, 06.03.2026, 18.03.2026 19.03.2026, 20.03.2026. 23.03.2026, 24.03.2026, 25.03.2026, 26.03.2026, 27.03.2026, чим допустила 12 днів прогулів (48 годин)

При цьому ОСОБА_3 , згідно складеного графіку була відсутня на робочому місці 01.04.2026, 02.04.2026, 03.04.2026, 13.04.2026, 16.04.2026, 17.04.2026, 20.04.2026, 21.04.2026, 22.04.2026, 23.04.2026, 24.04.2026, про причину своєї неявки нікого не повідомляла, та ніяких довідок про те, що вона хворіла в зазначений період не надавала, чим допустила 11 днів прогулів (44 години).

12.05.2026 року на адресу Звягельського районного сектору № 1 філії Державної установи «Центр пробації» у Житомирській області направлено повідомлення, про те, що ОСОБА_3 в період з 01.05.2026 по 08.05.2026 включно не з`являлась для відбування громадських робіт з невідомих причин та має 24 години прогулу.

ОСОБА_3 будучи належним чином ознайомлена із порядком та умовами відбування покарання у виді громадських робіт та після винесення їй застережень у вигляді письмового попередження, порушила порядок та умов відбування покарання більше двох разів протягом місяця, не виконувала громадські роботи без поважних причин, допустила 5 прогулів протягом січня, 5 прогулів протягом лютого, 12 прогулів протягом березня, 11 прогулів протягом квітня 2026 та 6 прогулів у травні 2026. Станом на 11.05.2026 у ОСОБА_3 не відбутими залишаються 56 години із 240 годин їй призначених.

Таким чином, ОСОБА_3 , будучи письмово попередженою про кримінальну відповідальність за ухилення від відбування покарання у виді громадських робіт, достовірно знаючи про необхідність відпрацювання громадських робіт, незважаючи на порядок відбування покарання у виді громадських робіт, свідомо ігноруючи покладені на нього зобов`язання, без поважних причин, умисно, з метою ухилення від відбування покарання, у період часу 10.02.2026, 11.02.2026, 23.02.2026, 26.02.2026, 27.02.2026, 03.03.2026, 04.03.2026, 05.03.2026, 06.03.2026, 18.03.2026 19.03.2026, 20.03.2026. 23.03.2026, 24.03.2026, 25.03.2026, 26.03.2026, 27.03.2026, 01.04.2026, 02.04.2026, 03.04.2026, 13.04.2026, 16.04.2026, 17.04.2026, 20.04.2026, 21.04.2026, 22.04.2026, 23.04.2026, 24.04.2026, з 01.05.2026 по 08.05.2026 не з`явилася для відбування покарання у виді громадських робіт до Баранівської міської ради та жодної довідки або повідомлення до Звягельського РВ філії ДУ «Центру пробації» у Житомирській області про поважність причин неявки не повідомила, тобто не маючи на те законних підстав чи будь-яких поважних причини, умисно, свідомо ухилилася від виконання покарання у виді громадських робіт внаслідок чого, не відбула 56 (п`ятдесят шість) годин громадських робіт призначених ухвалою суду.

Вказані обставини були встановлені досудовим розслідуванням, доведені належними та допустимими доказами та описані в обвинувальному акті.

Дії ОСОБА_3 кваліфіковано за ч.2 ст.164 КК України, як злісне ухилення від сплати встановлених рішення суду коштів на утримання дитини (аліментів), особою раніше судимою за кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 164 КК України, та за ч.2 ст.389 КК України, як ухилення засудженої від відбування покарання у виді громадських робіт.

Разом з обвинувальним актом до суду надійшло клопотання прокурора ОСОБА_6 про розгляд даного обвинувального акту у спрощеному провадженні.

Обвинувачена ОСОБА_3 в присутності свого захисника ОСОБА_7 , надала заяву про визнання своєї винуватості, в якій зазначила, що він згідна з встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлена з обмеженням права на апеляційне оскарження та погоджується на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Законний представник потерпілої ОСОБА_4 також надав заяву, відповідно до якої він згідний з встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлений з обмеженням права на апеляційне оскарження та погоджується на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Враховуючи, що обвинувачена не оспорює встановлені під час дізнання обставини скоєного правопорушення, учасники процесу згідні з розглядом обвинувального акту без проведення судового розгляду в судовому засіданні та без їх виклику, суд вважає за можливе здійснювати розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні відповідно до положень ст. ст. 381-382 КПК України.

Вивчивши матеріали, долучені до обвинувального акту, суд дійшов висновку, що винуватість обвинуваченої ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованих їй кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 164, ч. 2 ст. 389 КК України.

При визначенні виду та міри покарання обвинуваченій суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченої та обставини, що обтяжують та пом`якшують її покарання.

Відповідно до ст.12 КК України, кримінальні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 164, ч. 2 ст. 389 КК України, є кримінальними проступками.

Суд враховує дані про особу обвинуваченої ОСОБА_3 , а саме те, що за місцем проживання характеризується негативно: зловживає спиртними напоями, неодноразово з`являлася в громадських місцях в нетверезому стані, порушувала громадський порядок та спокій громадян; за послугами з працевлаштування до Баранівського управління Звягельської філії Житомирського обласного центру зайнятості не зверталася та не була зареєстрована як безробітна, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, раніше судима вироком Звягельського міськрайонного суду Житомирської області від 21.11.2025 року за ч. 2 ст. 164 КК України до покарання у виді громадських робіт на строк 240 годин.

Обставин, що пом`якшують покарання ОСОБА_3 , відповідно до положень ст.66 КК України, не встановлено.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_3 , відповідно до положень ст.67 КК України, не встановлено.

За сукупності наведених обставин, дотримуючись принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, обираючи покарання обвинуваченій ОСОБА_3 , суд ураховує характер вчинених нею проступків, фактичні обставини справи, спосіб вчинення кримінальних проступків, форму вини, обстановку вчинення проступків, особу обвинуваченої, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченій покарання в межах санкцій ч.2 ст. 164 та ч.2 ст.389 КК України із урахуванням ст. 70 КК України у виді пробаційного нагляду із застосуванням частини 2 статті 59-1 КК України, оскільки таке покарання є достатнім, справедливим і необхідним для її виправлення та для запобігання вчиненню кримінальних правопорушень як нею, так і іншими особами. Обставин, які б суттєво знижували ступінь тяжкості вчиненого проступку та були б передумовою для застосування ст. 69 КК України, судом не встановлено.

Крім цього, суд враховує, що вироком Баранівського районного суду Житомирської області від 21.11.2025 року ОСОБА_3 визнано винуватою у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст. 164 КК України, і призначено покарання у виді громадських робіт на строк 120 годин, та після постановлення вказаного вироку ОСОБА_3 вчинила нові кримінальні правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

Згідно з положеннями п. п. 4, 5 ч. 1 ст. 72 КК України, одному дню обмеження волі або арешту відповідають вісім годин громадських робіт, та одному дню обмеження волі відповідає один день пробаційного нагляду, а тому 56 (п`ятдесят шість) годин громадських робіт відповідають 7 дням пробаційного нагляду.

Вказаний висновок суду узгоджується з позицією, викладеною в постанові колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 12.05.2025 року по справі № 638/7426/24 провадження № 51-5317 км 24.

Враховуючи те, що ОСОБА_3 вчинила кримінальні проступки після постановлення вироку Баранівського районного суду Житомирської області від 21.11.2025 року та до повного відбуття останньою покарання, їй слід повністю приєднати невідбуту частину покарання на підставі ст. 71 КК України.

Речових доказів та процесуальних витрат у кримінальному провадженні немає.

Цивільний позов у цьому кримінальному провадженні не заявлено.

Запобіжний захід відносно обвинуваченої ОСОБА_3 під час досудового розслідування не обирався. Підстав для його обрання суд не вбачає.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 100, 124, 349, 368, 370, 373, 374, 395 КПК України, суд, -

у х в а л и в :

ОСОБА_3 визнати винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.164, ч.2 ст.389 КК України, та призначити їй покарання:

- за ч.2 ст.164 КК України – у виді пробаційного нагляду строком на 2 (два) роки;

- за ч.2 ст. 389 КК України – у виді пробаційного нагляду строком на 1 (один) рік.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_3 покарання у виді пробаційного нагляду строком на 2 (два) роки.

На підставі ст. 72 КК України невідбуте покарання за вироком Баранівського районного суду Житомирської області від 21.11.2025 року у виді громадських робіт строком 56 (п`ятдесят шість) годин перевести в пробаційний нагляд з розрахунку, що одному дню пробаційного нагляду відповідає 8 годин громадських робіт.

На підставі частин 1, 4 статті 71 КК України, до призначеного покарання за цим вироком повністю приєднати невідбуте ОСОБА_3 покарання за вироком Баранівського районного суду Житомирської області від 21.11.2025 року у виді пробаційного нагляду строком 7 (сім) днів, і призначити ОСОБА_3 остаточне покарання у виді пробаційного нагляду строком на 2 (два) роки 7 (сім) днів.

На підставі ч. 2 ст. 59-1 КК України покласти на ОСОБА_3 такі обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Строк відбування покарання у виді пробаційного нагляду та покладених на ОСОБА_3 обов`язків обчислювати з дня її постановки на облік уповноваженим органом з питань пробації.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок суду може бути подана апеляція до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня отримання копії вироку.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Згідно з ч. 4 ст. 382 КПК України копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Суддя ОСОБА_1