Постанова від 01 червня 2026 р. у справі №369/10797/25 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2026 року

м. Київ

єдиний унікальний номер судової справи 369/10797/25

номер провадження № 22-ц/824/6467/2026

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - суддіЛапчевської О.Ф.,

суддівБерезовенко Р.В., Мостової Г.І.,

розглянуву порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 18 листопада 2025 року /суддя Пінкевич Н.С./

у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів, -

В С Т А Н О В И В:

У червні 2025 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі 10 000 грн щомісячно, а також про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в сумі 20 000 грн.

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 18 листопада 2025 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 аліменти в розмірі 7 500 грн щомісячно, починаючи з 17 червня 2025 року, витрати на правничу допомогу в сумі 10 000 грн та судовий збір в дохід держави в сумі 1 211,20 грн. /а.с. 70-76/

Не погоджуючись з вказаним рішенням, представник відповідача ОСОБА_2 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким зменшити розмір аліментів до 6 500 грн, а витрати на правничу допомогу - до 8 000 грн.

На підтвердження вимог апеляційної скарги апелянт посилався на те, що суд першої інстанції не повно з`ясував матеріальне становище відповідача, позивачка не надала обґрунтованих розрахунків витрат на дитину, а також завищеними є витрати на правничу допомогу. Ст.ст. 12, 81 ЦПК України передбачають, що сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог.

Позивачка ОСОБА_3 про розгляд справи в порядку письмового провадження поінформована належним чином, на вказану нею самою у позові адресу, конверт повернувся за відсутністю адресата, з відзивом на апеляційну скаргу до суду не звернулася.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду першої інстанції - залишенню без змін на підставі наступного.

Судом встановлено, що сторони мають спільну неповнолітню дитину - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає з матір`ю. Шлюб між сторонами розірвано. Відповідач має щомісячний дохід приблизно 18 000 грн.

Постановляючи оскаржене рішення, суд першої інстанції вірно керувався ст.ст. 180, 181, 182, 184 Сімейного кодексу України, згідно з якими батьки зобов`язані утримувати дитину, а розмір аліментів визначається судом з урахуванням матеріального становища сторін, потреб дитини та інших обставин, а також ст. 137 ЦПК України щодо витрат на правничу допомогу.

Судом першої інстанції зроблено обґрунтований висновок про те, що аліменти в розмірі 7 500 грн щомісячно є достатніми для забезпечення доньки, з урахуванням обставин справи.

Доводи апеляційної скарги відхиляються з таких підстав.

Апелянт обмежився загальними твердженнями про те, що суд не врахував матеріальне становище відповідача та що позивачка не надала розрахунків витрат на дитину. Однак конкретних доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції щодо розміру аліментів та витрат на правничу допомогу, апелянт не надав. Посилання на дохід відповідача в розмірі близько 18 000 грн не є достатнім для зменшення аліментів, оскільки суд першої інстанції вже врахував матеріальне становище сторін.

Крім того, судом першої інстанції частково задоволено вимоги з 10000 грн зменшено розмір аліментів до 7500 грн, жодних доказів щодо вимог апеляційної скарги - зменшення розміру на 1000 грн апелянтом не надано.

Щодо витрат на правничу допомогу - апелянт також не навів жодних конкретних доводів та доказів неспівмірності заявленої суми, обмежившись лише загальним твердженням про «нескладну категорію справи».

Таким чином, доводи апеляційної скарги є формальними, не містять належного обґрунтування та не спростовують висновків суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 375, 381, 382 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 18 листопада 2025 року - залишити без задоволення.

Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 18 листопада 2025 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції касаційному оскарженню не підлягає.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення.

Головуючий: Судді: