Постанова від 01 червня 2026 р. у справі №761/40829/25 — Київський апеляційний суд

Суд: Київський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: споживчого кредиту

Дата: 01 червня 2026 р.

Справа: №761/40829/25

Суддя: Шебуєва Вікторія Андріївна

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 761/40829/25 Головуючий у 1 інстанції: Цирулевська М.В.

Провадження № 22-ц/824/11142/2026 Доповідач: Шебуєва В.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2026року м. Київ

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів:

судді-доповідача Шебуєвої В.А.,

суддів Кафідової О.В., Оніщука М.І.,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу адвоката Безвершенка Олега Олександровича, який діє від імені та в інтересах ОСОБА_1 , на рішення Баришівського районного суду Київської області від 26 березня 2026 року, ухвалене в сел. Баришівка в складі судді Цирулевської М.В., в справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

У вересні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (далі - ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Зазначило, що на офіційному веб-сайті ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» у вільному доступі для всіх клієнтів була розміщена повна інформація щодо договору кредиту та порядку його укладення - договір кредиту (примірний на момент укладення), діючи на момент укладення Правила надання грошових коштів у кредит, згода на обробку персональних даних, публічна інформація, положення про конфіденційність. 01 грудня 2023 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 за допомогою веб-сайту (navse.in.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС, у межах якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1310-6540. Для підписання договору позичальнику був наданий одноразовий ідентифікатор С3574. Відповідно до умов кредитного договору ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» зобов`язалося надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб на наступних умовах: сума кредиту - 12000,00 грн., строк кредитування - 300 днів, стандартна процентна ставка - 1,50 % в день, дата повернення кредиту - 25 вересня 2024 року. ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» виконало взяті на себе зобов`язання, надавши в повному обсязі відповідачу кредит відповідно до умов укладеного кредитного договору. В порушення умов договору відповідач свої зобов`язання належним чином не виконав та не скористався своїм правом на відмову від договору без пояснення причин, у зв`язку з чим виникла заборгованість, яка станом на 02 вересня 2025 року становить 60572,38 грн., що складається з простроченої заборгованості за кредитом в сумі 12000,00 грн., простроченої заборгованості за нарахованими процентами в сумі 48456,00 грн., простроченої комісії за видачу кредиту в сумі 116,38 грн. ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» було прийнято рішення про можливість застосування до відповідача програми лояльності та часткове списання заборгованості за нарахованими комісіями та процентами в сумі 6288,00 грн. ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість в сумі 54284,38 грн., що складається з простроченої заборгованості за кредитом в сумі 12000,00 грн. та простроченої заборгованості за нарахованими процентами в сумі 42284,38 грн.

Рішенням Баришівського районного суду Київської області від 26 березня 2026 року позов ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» суму заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії № 1310-6540 від 01 грудня 2023 року у розмірі 54284,38 грн., що складається з простроченої заборгованості за кредитом в сумі 12000,00 грн. та простроченої заборгованості за нарахованими процентами в сумі 42284,38 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» понесені витрати зі сплати судового збору в сумі 2422,40 грн.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити про відмову в задоволенні позову ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС». Посилається на порушення норм матеріального і процесуального права, неповне встановлення обставини, що мають значення для справи. Зазначає, що ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» не надало суду належних та допустимих електронних доказів на підтвердження укладення договору та його умов - надсилання ОСОБА_1 електронного повідомлення на укладення електронного договору, одноразового ідентифікатора для підписання договору, вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, реєстрації, створення особистого кабінету та проведення ідентифікації, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», направлення тексту кредитного договору на електронну адресу ОСОБА_1 . Надана ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» суду довідка про перерахування коштів в сумі 12 000,00 грн. через платіжну систему Liqpay не є первинним бухгалтерським документом та належним доказом надання ОСОБА_1 кредиту на підставі договору про відкриття кредитної лінії № 1310-6540 від 01 грудня 2023 року. Розрахунок заборгованості за кредитним договором також не може бути доказом на підтвердження факту надання відповідачу кредиту. Суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позову ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Представник ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» подав відзив на апеляційну скаргу. Просить апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України справа призначена до розгляду судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи за наявними в матеріалах справи документами.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги.

У позовній заяві ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» зазначало, що 01 грудня 2023 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 було укладено договір про відкриття кредитної лінії № 1310-6540, на підставі якого ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» надало ОСОБА_1 кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: сума кредиту - 12000,00 грн., строк кредитування - 300 днів, стандартна процентна ставка - 1,50 % в день, дата повернення кредиту - 25 вересня 2024 року.

Згідно наданого ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» розрахунку за ОСОБА_1 рахується заборгованість за договором № 1310-6540 від 01 грудня 2023 року, яка станом на 02 вересня 2025 року становить 60572,38 грн., що складається з простроченої заборгованості за кредитом в сумі 12000,00 грн., простроченої заборгованості за нарахованими процентами в сумі 48456,00 грн., простроченої комісії за видачу кредиту в сумі 116,38 грн.

ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» порушило питання про стягнення з ОСОБА_1 наявної заборгованості з урахуванням часткового списання боргу в сумі 54284,38 грн., що складається з простроченої заборгованості за кредитом в сумі 12000,00 грн. та простроченої заборгованості за нарахованими процентами в сумі 42284,38 грн.

Суд першої інстанції дійшов висновку про законність та обґрунтованість задоволення позовних вимог ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та стягнув з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за кредитним договором. З рішенням суду колегія суду апеляційної інстанції погодитись не може.

Відповідно до положень ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 ст. 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пункт 12 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно з частиною шостою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного підпису, за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину.

В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до положень ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За правилами ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Частиною 1 ст. 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до частини другої статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі статтею 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

На підтвердження заявлених вимог ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» надало роздруківку договору про відкриття кредитної лінії № 1310-6540 від 01 грудня 2023 року, Правил відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів) продукту «НА ВСЕ», Паспорта споживчого кредиту та Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором.

У вказаних документах вказано, що вони були підписані ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором С3574. Разом з тим, текст вказаних документів був сформований самим ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС». ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» не було надано суду першої інстанції будь-яких доказів надсилання ОСОБА_1 електронного повідомлення на укладення електронного договору, одноразового ідентифікатора для підписання договору, вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, надсилання тексту кредитного договору на електронну адресу ОСОБА_1 , а також реєстрації, створення особистого кабінету та проведення ідентифікації, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», без чого такий договір не може вважатися укладеним.

На підтвердження надання ОСОБА_1 кредиту про відкриття кредитної лінії № 1310-6540 від 01 грудня 2023 року ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» надало сформовану ним довідку про перерахування коштів через платіжну систему Liqpay на рахунок НОМЕР_1 , а також лист АТ КБ «ПРИВАТБАНК» про переказ коштів від ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» через систему платежів Liqpay на підставі договору №4010 від 02 грудня 2019 року.

Разом з тим, вказані документи не є первинними бухгалтерськими документами у відповідності до положень Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», створеними безпосередньо під час фінансової операції по перерахуванню коштів. Вони не містять повних банківських реквізитів одержувача коштів. З їх змісту неможливо встановити кому саме перераховувалися кошти та на який саме рахунок. У матеріалах справи відсутні докази належності рахунку зазначеного у вказаних документах саме ОСОБА_1 та надходження на його рахунок грошових коштів на підставі договору про відкриття кредитної лінії № 1310-6540 від 01 грудня 2023 року.

Відповідач ОСОБА_1 заперечував як факт укладення договору з ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» на визначених у ньому умовах, так отримання кредиту.

ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» не надало суду додаткових доказів на підтвердження укладення кредитного договору, погодження усіх істотних умов кредитування, та не заявляло клопотання про витребування відповідних доказів у банку, який відкрив рахунок відповідачу та емітував відповідну картку. Таких доказів та клопотання ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» не подавало і до суду апеляційної інстанції. Наявних у матеріалах справ розрахунок заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії № 1310-6540 від 01 грудня 2023 року був складений самим позивачем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та не є безумовним доказом факту надання відповідачу кредиту.

Статтею 13 ЦПК України передбачено принцип диспозитивної цивільного судочинства.

Частиною 1 вказаної статті визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

З урахуванням викладеного, у суду першої інстанції були відсутні підстави для висновку про доведеність укладення між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 договору про відкриття кредитної лінії № 1310-6540 від 01 грудня 2023 року та надання ОСОБА_1 кредиту на підставі вказаного договору.

Враховуючи вищевикладене, рішення Баришівського районного суду Київської області від 26 березня 2026 року підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову в позові ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Згідно з ст. 141 ЦПК України з ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню 2906,88 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 382 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу адвоката Безвершенка Олега Олександровича, який діє від імені та в інтересах ОСОБА_1 , задовольнити.

Рішення Баришівського районного суду Київської області від 26 березня 2026 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.

Відмовити в позові Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» на користь ОСОБА_1 2906,88 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Шебуєва В.А.

Судді Кафідова О.В.

Оніщук М.І.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua