Рішення від 01 червня 2026 р. у справі №183/4953/26 — Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 183/4953/26

№ 2-а/183/79/26

02 червня 2026 року м.Самар

Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі головуючого судді Оладенко О.С., розглянувши у письмовому, спрощеному позовному провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2026 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Депатраменту патрульної поліції (надалі за текстом – відповідач 1), Управління патрульної поліції у Львівській області (надалі за текстом – відповідач 2) у якому просив скасувати постанову серії ЕНА № 6968912 від 05 квітня 2026 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП; провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.

В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що 29.03.2026 під час керування транспортним засобом марки BMW X5 XDRIVE 30D, державний номер НОМЕР_1 , його було зупинено на трасі Київ - Чоп поліцейськими Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції. Причину зупинки йому не було названо, але озвучено, що я скоїв адміністративне правопорушення без уточнення суті порушення та без зазначення відповідної статті Кодексу України про адміністративні правопорушення. Позивач попросив відкласти розгляд справи для можливості залучення правової допомоги адвоката. У відповідь йому було надано повідомлення про запрошення до підрозділу поліції для розгляду адміністративного правопорушення 05.04.2026 о 07год. 30 хв. за адресою: м. Львів, вул. Перфецького, 19. При цьому, в повідомленні також не було зазначено яке саме адміністративне правопорушення позивачем було «вчинено» та яке адміністративне правопорушення буде розглядатися 05.04.2026. Позивачу в електронний кабінет водія надійшло повідомлення про накладення штрафу в розмірі 680,00грн. за перевищення дозволеної швидкості руху (ч. 1 ст. 122 КУпАП) на підставі постанови від 05.04.2026 серія ЕНА №6968912.

З оскаржуваною постановою він не згоден, оскільки вважає, що було допущено ряд суттєвих процесуальних порушень під час розгляду справи про адміністративне порушення. Посадова особа патрульної поліції не представилась, не зазначила причину зупинки транспортного засобу, не проінформувала про суть правопорушення, не вказала статтю КУпАП яку позивач «порушив», не навела жодних доказів «вчинення» правопорушення та не склала відповідний протокол про адміністративне правопорушення. Позивач не міг реалізувати свої процесуальні права під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, оскільки 05.04.2026 є вихідним днем, а 07:30 є неробочим часом. Вважає, що відповідачем не доведено факт вчинення правопорушення. Вказує, що матеріали долучених до позовної заяви відеозаписів свідчать про можливе використання приладу схожого на TRUCAM ТС008423 у незафіксованому ручному режимі, оскільки на них можна побачити схожий прилад в руках іншої невідомої особи. Відповідно покази цього приладу не можуть бути належним доказом у справі.

Ухвалою судді від 04.05.2026 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви

Ухвалою від 14.05.2026 відкрито провадження у порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін, а також витребувано докази.

19.05.2026 від відповідача 1 надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить у задоволенні позову відмовити посилаючись на те, що 29.03.2026 року близько 15 год. 06 хв. на автодорозі М-06, «Київ-Чоп», 628 км. с.Гірне, Позивач керував транспортним засобом BMW X5 XDRIVE 30D номерний знак НОМЕР_1 рухаючись у населеному пункті зі швидкістю 86 км/год, при дозволеній швидкості 50 км/год. Швидкість руху транспортного засобу вимірювалась лазерним приладом TRUCAM LTI 20/20 TC008423, чим порушив п. 12.4 Правил дорожнього руху. У день виявлення правопорушення та під час розгляду справи про адміністративне правопорушення інспектором не було порушено вимог чинного законодавства чи прав позивача. Факт вчинення адміністративного правопорушення позивачем зафіксовано на автомобільній дорозі М-06 Київ-Чоп, 628 км. сертифікованим приладом Trucam LTI 20/20 №ТС008423. В обґрунтування законності дій інспектора надав фото- та відео-фіксацію правопорушення.

Позивач подав відповідь на відзив у якій висловив незгоду з доводами відповідача 1, наведеними у відзиві.

Правом на подання відзиву у строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження відповідач 2 не скористався. Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін не подав.

Суд, дослідивши надані сторонами докази, встановив наступні обставини справи та відповідні правовідносини.

05 квітня 2026 року о 07:35 год. поліцейським 1 взводу 2 роти 4 батальйону Управління патрульної поліції у Львівській області Смутком І.Я. винесено постанову серії ЕНА № 6968912 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.122 КУпАП і накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн.

Як зазначено у постанові, 29.03.2026 року о 15:06:50 у с.Гірне на автодорозі М-06, «Київ-Чоп», 628 км., водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом BMW X5 XDRIVE 30D номерний знак НОМЕР_1 , в межах населеного пункту рухався зі швидкістю 86 км/год, при дозволеній швидкості 50 км/год. Швидкість руху транспортного засобу вимірювалась лазерним приладом TRUCAM LTI 20/20 TC008423. Відеофіксація велась на п/в MOTOROLA VB400 471 786, чим порушив п. 12.4 Правил дорожнього руху.

Не погоджуючись із даною постановою про притягнення до адміністративної відповідальності, позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

Тобто, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов`язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб`єкта владних повноважень, зокрема, поліцейського, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчення якого передбачена чинним законодавством.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.

Закон України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 №3353-ХІІ регулює суспільні відносини у сфері дорожнього руху та його безпеки, визначає права, обов`язки і відповідальність суб`єктів - учасників дорожнього руху, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, об`єднань, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та господарювання.

Відповідно до статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасниками дорожнього руху є особи, які використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів.

До учасників дорожнього руху належать водії та пасажири транспортних засобів, пішоходи, особи, які рухаються в кріслах колісних, велосипедисти, погоничі тварин.

Учасники дорожнього руху зобов`язані, у тому числі, знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху.

Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 затверджено Правила дорожнього руху (далі - ПДР України).

Відповідно до п. 1.1 ПДР України останні відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.

Згідно п. 12.4 ПДР, у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється зі швидкістю не більше 50 км/год.

Згідно з пунктом 1.10 Правил дорожнього руху населений пункт - забудована територія, в`їзди на яку і виїзди з якої позначаються дорожніми знаками 5.45, 5.46, 5.47, 5.48.

Пунктом 1.9 Правил дорожнього руху встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Судом враховується, що положення статті 251 КУпАП закріплюють, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно зі статтею 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За правилами частини першої-третьої статті 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Постанова виконавчого органу сільської, селищної, міської ради по справі про адміністративне правопорушення приймається у формі рішення.

Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

При цьому, суд вважає за необхідне звернути увагу, що відповідно до абзаців 1-2 частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Відповідно до статті 31 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 №580-VII поліція може застосовувати превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.

Згідно зі статтею 40 Закону України «Про Національну поліцію» поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на однострої, у/на безпілотних літальних апаратах, службових транспортних засобах, суднах чи інших плавучих засобах, у тому числі тих, що не мають кольорографічних схем, розпізнавальних знаків та написів, які свідчать про належність до поліції, а також монтувати/розміщувати їх по зовнішньому периметру доріг і будівель фото- і відеотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень, радіаційних, хімічних, біологічних та ядерних загроз, а також використовувати інформацію, отриману з фото- і відеотехніки, що перебуває в чужому володінні, з метою, зокрема, забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

Отже, положеннями статті 31, 40 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено можливість використання поліцією застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.

Щодо доводів позивача про те, що відповідачем застосовано прилад TruCam в ручний спосіб, що свідчить про сумнів точності приладу та правомірність його застосування, суд зазначає наступне.

Матеріали справи свідчать, що факт вчинення адміністративного правопорушення зафіксований лазерним вимірювачем швидкості транспортних засобів TRUCAM LTI 20/20 TC008423.

Так, лазерний вимірювач швидкості TruCam LTI 20/20 здійснює вимірювання процесу порушення швидкісного режиму. Прилад автоматично визначає координати кожного вимірювання швидкості, розрізняє режими обмеження швидкості, встановлені для вантажних, легкових транспортних засобів, а також мотоциклів.

Відповідно до cвідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 22-01/34038, виданого ДП «Укрметртестстандарт», чинного до 02.07.2026, лазерний вимірювач швидкості транспортних засобів TRUCAM LTI 20/20 TC008423, відповідає вимогам технічної документації (а.с.54).

26.12.2018 ДП «Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів» видано Сертифікат перевірки типу вимірювача LTI 20-20 TruCАМ, який є дійсним до 26 грудня 2028р. (а.с.55).

Листом ДП «УКРМЕТРТЕСТСТАНДАРТ» від 01.07.2025 № 22-38/30 роз`яснено, що лазерний вимірювач TruCам LTI 20/20 конструктивно створений для утримання в руках під час вимірювання швидкості руху транспортних засобів. Їхнє основне призначення це експлуатація в ручному режимі за утриманням приладу в руках за безпосередньої участі оператора. Прилади TruCам можуть працювати як в ручному режимі, так і автоматичному. Алгоритм підрахунку одного результату вимірювань передбачає близько 70 окремих незалежних вимірювань швидкості. Тільки у разі, якщо проміжні результати збігаються, прилад TruCам формує остаточний результат вимірювань. В іншому випадку прилад TruCам бракує таке вимірювання (наприклад у разі тремтіння приладу, за неналежного прицілювання на цільовий транспортний засіб і т.і.). Алгоритми роботи під час вимірювань як в автоматичному режимі (закріплення чи то на тринозі чи іншим способом), так і в ручному режимі (утримання в руках) однакові. В обох режимах неналежні результати вимірювань бракуються. У разі наявності чинного свідоцтва про повірку законодавчо врегульованого засобу вимірювальної техніки дозволяється використовувати прилади TruCам за призначенням як в ручному, так і в автоматичному режимі. Зазначення максимально допустимих похибок під час вимірювань зазначені у свідоцтві про повірку.

Відповідно до свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 22-01/34038 від 02.07.2025 максимально допустима похибка при вимірюванні швидкості в ручному та автоматичному режимах: ± 2 км/год в діапазоні від 2 до 200 км/год, ± 1% в діапазоні від 201 до 320 км/год.

Відтак, при здійсненні працівниками поліції контролю режиму швидкості руху за допомогою вимірювача TruCAM LTI 20/20 експлуатаційні характеристики дозволяють проводити вимірювання шляхом утримування пристрою в руках.

Отже, статтею 40 Закону України «Про Національну поліцію» не встановлено обмежень щодо використання лазерного вимірювача швидкості TruCam в ручному режимі, а можливість використання такого приладу у ручному режимі прямо передбачена свідоцтвом про повірку, а також самою конструкцією приладу (наявність ручки для тримання) та не суперечить вимогам законодавства.

З огляду на викладене, доводи позивача, що використання приладу TruCam у ручному режимі є безпідставними.

Судом здійснено перегляд наданого відповідачем відеозаписом та фото з приладу TruCam LTI 20/20 (серійний номер TC008423), з яких встановлено, що водій транспортного засобу BMW X5 XDRIVE 30D номерний знак НОМЕР_1 , рухався на автодорозі М-06, «Київ-Чоп», 628 км зі швидкістю 86 км/год, при дозволеній швидкості 50 км/год.

Враховуючи вищезазначене, наявним у матеріалах справи відеозаписом та фотознімком з приладу TruCam повністю підтверджено факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення.

Тобто, фотознімок та відеозапис, здійснений сертифікованим TruCam LTI 20/20 TC008423, є отриманими у встановленому законом порядку доказами того, що позивач перевищив дозволену законом швидкість і, відповідно, вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП.

Суд зауважує, що згідно рішення Європейського суду з прав людини в справі «O'Halloran and Francis v. the United Kingdom» будь-хто, хто вирішив володіти чи керувати автомобілем, знав, що таким чином він піддає себе режиму регулювання, котрий застосовується, оскільки визнавалося, що володіння і користування автомобілем може потенційно завдати серйозної шкоди. Можна вважати, що ті, хто вирішив володіти та керувати автомобілями, погодилися на певну відповідальність та обов`язки.

Отже, водій при керуванні автомобілем зобов`язаний в першу чергу дотримуватись вимог Правил дорожнього руху.

Отже, матеріали справи підтверджують факт порушення позивачем п.12.9 б ПДР України, а тому в його діях наявний склад адміністративного правопорушення передбаченого частиною четвертою статті 122 КУпАП. Доказів зворотного позивачем до позовної заяви не надано.

Доводи позивача про допущені відповідачем порушення під час розгляду справи про адміністративне правопорушення не підтверджені в ході судового розгляду.

Суд звертає увагу позивача на правову позицію, висловлену у постанові Верховного Суду від 16.12.2021 у справі № 640/11468/20, згідно з якою ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб`єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків і, на противагу йому, принцип формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення; межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб`єкта владних повноважень за умови безумовного дотримання ним передбаченої законом процедури прийняття такого рішення.

Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 11 травня 2022 року у справі № 400/1510/19, від 5 липня 2022 року у справі № 522/3740/20, від 27 вересня 2022 року у справі № 320/1510/20, від 3 жовтня 2022 року у справі № 400/1510/19, від 1 листопада 2022 року у справі № 640/6452/19 та від 18 січня 2023 року у справі №500/26/22.

З приводу посилань позивача про те, що 05.04.2026 є неробочим днем, суд зазначає, що факт винесення постанови у вказаній у постанові день та час, а також дата її винесення та географічні координати зафіксовано нагрудною відеокамерою. При цьому, географічні координати, відображені на наданому відповідачем відеозаписі, відповідають адресі місця розташування Управління патрульної поліції у Львівській області. Норми КУпАП не містять заборони щодо розгляду справ про адміністративні правопорушення у вихідні дні.

Зі змісту досліджених судом відеозаписів, які були надані як позивачем, так і відповідачем не встановлено факту порушення прав позивача.

На відеозаписах відображено як сам водій підтвердив, що ознайомився з відеозаписом. Крім того, після виявлення правопорушення 29.03.2026 позивачу було надано можливість скористатися правовою допомогою чи реалізувати інші процесуальні права та повідомлено про дату та час розгляду справи про адміністративне правопорушення. Проте ні 05.04.2026, ні до цієї дати жодних процесуальних дій позивачем не вчинено. При цьому, сам позивач не зазначає які саме процесуальні права він був позбавлений можливості реалізувати та яким чином неможливість реалізації цих прав вплинула на правомірність оскаржуваного рішення.

Отже, сама незгода позивача щодо його притягнення до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 122 КУпАП не є підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення та звільнення позивача від адміністративної відповідальності.

При цьому, матеріали справи не містять жодних доказів, які б свідчили про відсутність у діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбачених частиною першою статті 122 КУпАП, а доводи позивача не спростовують висновки відповідача.

Вказане у сукупності з урахуванням всіх зібраних матеріалів, в достатній мірі підтверджує наявність в діях позивача ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого частиною четвертою статтею 122 КУпАП.

Таким чином, суд дійшов висновку, що дії відповідача відповідають вимогам закону і підстав для скасування постанови не вбачає, а отже в позові необхідно відмовити.

Розподіляючи судові витрати, суд керується статтею 139 КАС України та враховуючи відмову у позові, покладає судові витрати у виді судового збору, понесені позивачем, на останнього.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 77, 120, 132,134, 139, 229, 241-246, 250, 268-271, 286 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення – відмовити повністю.

Судові витрати покласти на позивача.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи:

позивач – ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ;

відповідач – Департамент патрульної поліції, код ЄДРПОУ 40108646, місцезнаходження: 03048 м.Київ, вул.Федора Ернста, 3;

відповідач - Управління патрульної поліції у Львіській області Департаменту патрульної поліції, місцезнаходження: 79053 м.Львів вул.Перфецького, 19.

Повне судове рішення складено і підписано 03 березня 2026 року> .

Суддя Оладенко О.С.