Вирок від 31 травня 2026 р. у справі №183/6441/26 — Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 183/6441/26

№ 1-кп/183/2046/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 червня 2026 року

м. Самар

Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянув обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12026047350000073 відносно:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Новомосковськ Дніпропетровської область, громадянин України, освіта вища, офіційно не працює, є особою з інвалідністю 3 групи, неодружений, на утримані малолітніх та неповнолітніх дітей не має, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не судимий, РНОКПП НОМЕР_1 ,

- обвинувачений у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України,

в с т а н о в и в:

До Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12026047350000073 відносно ОСОБА_3 , обвинуваченого у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України.

В тексті обвинувального акту викладено клопотання прокурора про розгляд даного обвинувального акту у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні у зв`язку з тим, що ОСОБА_3 , беззаперечно визнає свою винуватість, не оспорює встановлені в результаті досудового розслідування обставини і згоден на розгляд обвинувального акта за її відсутності.

Обвинувачений ОСОБА_3 беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України, повністю згоден із встановленими органом досудового розслідування обставинами скоєного ним кримінального проступку. Обвинувачений в присутності свого захисника - адвоката ОСОБА_4 ознайомлений з обмеженням права апеляційного оскарження, передбаченими ч. 1 ст. 394 КПК України, подав письмову заяву про розгляд обвинувального акту відносно нього у спрощеному порядку.

Представник потерпілого – Державне агентство України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм в особі Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Дніпропетровській області – ОСОБА_5 також подала заяву про розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні.

Відповідно до ч. 2 ст. 381 КПК України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_3 не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта, суд вважає за можливе розглянути обвинувальний акт відносно ОСОБА_3 без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Так, за результатами спрощеного провадження встановлено, що у відповідності до вимог ст. 27 Закону України «Про тваринний світ» використання об`єктів тваринного світу здійснюється в порядку загального або спеціального використання з додержанням установлених правил та лімітів.

Відповідно до п. 4 ч. 4 розділу 4 «Правил любительського рибальства», затверджених наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України № 700 від 19.09.2022 та наказу Управління державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Дніпропетровській області №32 від 27.03.2026 заборонено любительське рибальство у період весняно-літньої заборони на лов водних біоресурсів у 2026 році у Дніпровському (Запорізькому) водосховищі до якого відноситься р.Самара з 05 квітня по 13 червня 2026 року.

Водночас, 04 квітня 2026 року приблизно об 10.00 годині ОСОБА_3 знаходився за місцем свого мешкання, за адресою: АДРЕСА_1 , де у останнього виник протиправний умисел спрямований на незаконне зайняття рибним промислом забороненим знаряддям лову в період нересту, тобто у порушення вимог ст. 52-1 ЗУ «Про тваринний світ», п. 1 ч. 1 та п. 4 ч. 4 розділу IV «Правил любительського рибальства», в яких зазначено, що забороненим знаряддя лову і способу добування (вилову) водних біоресурсів під час здійснення любительського рибальства є сітки та пастки усіх типів та конструкцій, а також інші сіткові знаряддями лову, за винятком раколовок конструкції «хапка» та підсак, встановлених цими Правилами розмірів, а також, заборонено добування (вилов) водних біоресурсів у період нересту.

Цього ж дня (04.04.2026) приблизно о 17 годині 30 хвилин ОСОБА_3 з метою зайняття незаконним рибним добувним промислом, із забороненими знаряддями лову (2 жилкові сітки) приїхав до садового товариства «Вишенька», розташованого в с. Новоселівка, Самарівського району, Дніпропетровської області.

Після чого ОСОБА_3 05 квітня 2026 року у нічний час доби, більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено, реалізуючи свій протиправний умисел, діючи умисно, розуміючи протиправний характер своїх дій, заздалегідь підготувавшись, взявши заборонені знаряддя лову: дві рибальські ліскові сітки загальною довжиною 50 метрів та саморобному плав засобі, перебуваючи на березі р. Самара, поблизу земельної ділянки №55, розташованої на території садового товариства «Вишенька», розташованого в с. Новоселівка, Самарівського району, Дніпропетровської області виплив на водну поверхню р. Самара де поставив вищевказані заборонені знаряддя лову.

У подальшому, ОСОБА_3 05 квітня 2026 року близько 06 години 00 хвилин, продовжуючи реалізовувати свій протиправний умисел, діючи умисно, у період нересту, за допомогою двох рибальських сіток загальною довжиною 50 метрів та саморобного плав засобу здійснив незаконний вилов риби «карась сріблястий» в кількості 89 екземплярів. Умисними діями ОСОБА_3 , відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 29.09.2023 за №1042 «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, завданої порушенням законодавства про рибне господарство внаслідок незаконного добування (вилову), знищення або пошкодження водних біоресурсів, а також незаконного знищення або погіршення середовища існування водних біоресурсів», спричинив істотну шкоду рибним запасам України на загальну суму 140 709 гривні 00 копійок за таким критерієм як «добування великої кількості риби», а також за таким критерієм як «вилов риби в період нересту», у відповідності до п. ІІ.3 Додатку № 3 «Правил любительського рибальства» та п. 12 Постанови Пленуму Верховного суду України від 10 грудня 2004 року № 17 «Про судову практику у справах про злочини та інші правопорушення проти довкілля», заподіяло істотну шкоду рибному господарству України, яка завдана незаконним вилученням водних біоресурсів з природного середовища.

Таким чином дії ОСОБА_3 кваліфіковано за ч. 1 ст. 249 КК України, тобто незаконне зайняття рибним добувним промислом, що заподіяло істотну шкоду.

З урахуванням наведеного, вивчивши матеріали кримінального провадження надані органом досудового розслідування, керуючись діючим кримінальним та кримінальним процесуальним законом та оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд дійшов висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні незаконного зайняття рибним добувним промислом, що заподіяло істотну шкоду, при обставинах, встановлених органом досудового розслідування доведена повністю, а дії ОСОБА_3 обґрунтовано кваліфіковані за ч. 1 ст. 249 КК України.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 65 КК України при призначенні виду та міри покарання обвинуваченому суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставиною, яка пом`якшує покарання суд визнає - щире каяття.

Обставин, які обтяжують покарання судом не встановлено.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд враховує те, що останній вину визнав повністю, за місцем мешкання характеризується посередньо, на обліку лікаря нарколога, фтизіатра та психіатра не перебуває, є особою з інвалідністю 3 групи, завдану шкоду потерпілому не відшкодував.

Тому, з урахуванням особливостей вказаного кримінального проступку та обставин його вчинення, даних про особу обвинуваченого та його ставлення до скоєного, суд, реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, вважає за недоцільне призначення ОСОБА_3 покарання у виді штрафу, оскільки, з урахуванням його майнового стану, а також відсутності у останнього місця роботи, де він був би працевлаштований, тому вказаний вид покарання є неефективним та ускладненим для виконання, так само, як і обмеження волі, оскільки такий вид покарання, з урахуванням відомостей про особу обвинуваченого, обставин вчинення проступку та його наслідків, не буде співмірним меті його застосування. Отже, суд доходить висновку про можливість призначення ОСОБА_3 покарання у виді пробаційного нагляду на рівні мінімальної межі санкції ч. 1 ст. 249 КК України.

Також, за наявності пом`якшуючої покарання обставини, суд не вбачає необхідності призначення ОСОБА_3 покарання в межах найбільшої санкції ч. 1 ст. 249 КК України.

У даному кримінальному провадженні представником потерпілого - Державним агентством України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм в особі Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм - ОСОБА_5 заявлено цивільний позов про стягнення з ОСОБА_3 на користь держави в особі Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Дніпропетровській області матеріальну шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища у розмірі 140 709 ( сто сорок тисяч сімсот дев`ять ) гривень 00 копійок.

Вирішуючи питання щодо позовних вимог в частині стягнення матеріальної шкоди суд врахував, що заявлена сума матеріальної шкоди документально підтверджена повністю, отже, суд вважає, з урахуванням встановленої вини ОСОБА_3 у вчиненому кримінальному правопорушенні, а також визнанням ним заявлених позовних вимог, необхідним повністю задовольнити позов.

Під час досудового розслідування по даному кримінальному провадженню була проведена судова експертиза, вартість якої підлягає стягненню з обвинуваченого на користь держави відповідно до вимог ч. 2 ст. 124 КПК України.

Відповідно до ч.1 ст. 96-1 КК України, спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а так само передбаченого частиною першою статті 150, статтею 154, частинами другою і третьою статті 159-1, частиною першою статті 190, статтею 192, частиною першою статей 204, 209-1, 210, частинами першою і другою статей 212, 212-1, частиною першою статей 222, 229, 239-1, 239-2, частиною другою статті 244, частиною першою статей 248, 249, частинами першою і другою статті 300, частиною першою статей 301, 302, 310, 311, 313, 318, 319, 362, статтею 363, частиною першою статей 363-1, 364-1, 365-2 цього Кодексу.

Враховуючи те, що винуватість ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення за ч.1 ст. 249 КК України встановлена, отже до речових доказів повинна бути застосована спеціальна конфіскація.

Отже, долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України, ст. 96-1, 96-2 КК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 374 КПК України, суд,

у х в а л и в :

ОСОБА_3 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч. 1 ст.249 КК України та призначити йому покарання у виді пробаційного нагляду строком на один рік.

На підставі ст. 591 КК України покласти на ОСОБА_3 такі обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;

3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;

4) виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_3 кримінальному провадженні не обирався.

Арешт, накладений ухвалою Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 06.04.2026 року на рибу виду «карась сріблястий» у кількості 89 екземплярів, 2 жилкові рибальські сітки, довжиною кожна 50 метрів (висота сітки 1,5 метрів), плав засіб – саморобний човен синього кольору без ідентифікаційних значень, шляхом заборони користування, відчуження та розпорядження вказаним майном - скасувати.

На підставі ст. 96-1, п. 4 ч. 1 ст. 96-2 КК України застосувати спеціальну конфіскацію риби «карась сріблястий» у кількості 89 екземплярів (передана ОСОБА_6 згідно розписки про зберігання), плав засіб – саморобний човен синього кольору без ідентифікаційних значень (переданий на відповідальне зберігання ОСОБА_3 ), конфіскувавши їх у власність держави.

Речовий доказ:

-2 жилкові рибальські сітки, довжиною 50 метрів (висота сітки 1,5 метра), що передані на відповідальне зберігання до камери речових доказів Самарівського РВП – знищити.

Захід забезпечення кримінального провадження у виді накладеного ухвалою слідчого судді Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 25 травня 2026 року з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, арешту на належну ОСОБА_3 житлову квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 (свідоцтво про право власності, ААБ № 1910, 04.06.2010, Меліоративна селищна Рада Новомосковського району Дніпропетровської області) після набрання вироком законної сили залишити без зміни.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави витрати на проведення експертизи № СЕ-19/104-26/14958-ФХЕД від 13.05.2026 року в сумі 1925 гривень 44 копійок.

Цивільний позов про відшкодування матеріальних збитків у розмірі 140 709 (сто сорок тисяч сімсот дев`ять) гривень 00 копійок, завданих кримінальним правопорушенням, пред`явлений Державним агентством України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм в особі Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Дніпропетровській області – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Держави в особі Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Дніпропетровській області матеріальну шкоду заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища у розмірі 140 709 (сто сорок тисяч сімсот дев`ять) гривень 00 копійок.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляції через Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відповідно до ч. 4 ст. 382 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Суддя ОСОБА_1