Постанова від 26 травня 2026 р. у справі №757/25507/25-ц — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 757/25507/25-ц Головуючий у суді І інстанції Ільєва Т.Г.

Провадження № 22-ц/824/7268/2026 Доповідач у суді ІІ інстанції Голуб С.А.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 травня 2026 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Голуб С.А.,

суддів: Борисової О.В., Таргоній Д.О.,

за участю секретаря судового засідання - Гладкої І.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Печерського районного суду міста Києва від 29 липня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» про визнання неправомірними дій та зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

У травні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго»(далі - КП «Київтеплоенерго»), в якому просила:

- визнати неправомірними дії відповідача щодо зняття з обліку встановленого згідно проекту лічильника в належній їй на праві власності квартирі АДРЕСА_1 та проведення нарахування оплати за комунальну послугу з централізованого опалення в опалювальні сезони 2019-2020, 2020-2021, 2021-2022, 2022-2023, 2023-2024, 2024-2025 років без урахування щомісячних показників вузла розподільного обліку теплової енергії SНАRKY-775 за № 58530462;

- зобов`язати відповідача здійснити перерахунок нарахованої плати за теплопостачання в опалювальні сезони 2019-2020, 2020-2021, 2021-2022, 2022-2023, 2023-2024, 2024-2025 років з урахуванням показників вузла розподільного обліку теплової енергії SНАRKY-775 за № 58530462, який знаходиться у квартирі АДРЕСА_1 ;

- зобов`язати відповідача здійснювати зарахування оплати за централізоване опалення у квартирі АДРЕСА_1 з урахуванням показань вузла розподільного обліку тепла, що встановлений у зазначеній квартирі.

Позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтувала тим, що 10 листопада 2017 року вона за власні кошти обладнала належну їй на праві власності квартиру АДРЕСА_1 приладом обліку теплової енергії типу SНАRKY-775 за № 58530462.

Монтаж вузла розподільного обліку теплової енергії проведено відповідно до проекту ПП «Водолій» та за погодженням Департаменту з технічного забезпечення обліку ПАТ «Київенерго» взято на облік згідно із актом від 27 грудня 2017 року.

Відповідач, отримавши на підставі наказу Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 04 травня 2018 року за № 224 в користування на праві господарського віддання від ПАТ «Київенерго» основні засоби виробництва та постачання теплової енергії м. Києва, з 01 травня 2018 року набув статусу виконавця послуги з централізованого опалення.

У січні 2020 року позивачка отримала від структурного підрозділу КП «Київтеплоенерго» - «Енергозбут» листа, в якому її повідомлено про те, що у її квартирі вузол розподільного обліку теплової енергії, встановлений 10 листопада 2017 року та введений в експлуатацію з 27 грудня 2017 року, у відповідності до діючого на той час законодавства в жовтні 2019 року у програмному комплексі КП «Київтеплоенерго» було знято з обліку у зв`язку з тим, що в будинку функціонує система опалення, в якій поєднано властивості вертикальної та горизонтальної схеми підключення. В подальшому, при нарахуванні плати за послуги відповідачем не були враховані показання встановленого вузла розподілу обліку теплової енергії у квартирі позивачки, що підтверджується листом від 02 січня 2020 року за № 30/3/2/74.

У жовтні 2021 році закінчився міжповірочний інтервал вузла розподільного обліку теплової енергії (теплолічильник SНАRKY-775 за № 58530462), у зв`язку з чим позивачка замовила послугу повірки. Лічильник було демонтовано, повірено, змонтовано та опломбовано, а також видано відповідне свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки, чинне до 15 листопада 2027 року, згідно якого лічильник відповідає вимогам ДСТУ ЕN 1434.

Позивачка вважала дії відповідача щодо зняття з обліку встановленого в її квартирі відповідно до проекту лічильника та проведення нарахування оплати за комунальну послугу з централізованого опалення у опалювальні сезони 2019-2025 років без урахування щомісячних показників вказаного вузла розподільного обліку теплової енергії неправомірними, що і стало підставою для звернення до суду з цим позовом.

Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 29 липня 2025 року в задоволенні позову відмовлено.

Суд першої інстанції виходив з того, що власник квартири має право на встановлення вузла розподільного обліку теплової енергії лише у випадку відповідності внутрішньобудинкової системи опалення усім чотирьом критеріям, передбаченим у пункті 6 Порядку визначення технічної можливості встановлення вузлів розподільного обліку теплової енергії та економічної доцільності встановлення приладів - розподілювачів теплової енергії, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2018 року № 829. Матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що внутрішньобудинкова система опалення в будинку АДРЕСА_2 відповідає усім критеріям, що визначені у пункті 6 Порядку, які надають технічну можливість встановлення вузлів розподільного обліку в квартирах вказаного будинку. Натомість, судом встановлено, що вузол розподільного обліку, встановлений у квартирі позивачки, відповідає не всім зазначеним критеріям. Наведене свідчить, що у квартирі ОСОБА_1 можливим є встановлення приладів-розподілювачів, а не вузла розподільного обліку теплової енергії. Встановлення приладів регулювання та обліку тепла окремою квартирою в багатоповерховому будинку з ознаками вертикальної системи призводить до втручання в систему опалення і як наслідок, веде до порушення гідравлічного режиму та теплового балансу будинку в цілому. Таким чином, дії відповідача щодо зняття теплолічильника, встановленого в квартирі позивачки з обліку та неврахування його показань при розрахунку оплати за централізоване опалення, є правомірними.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, ОСОБА_1 звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати з мотивів неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального й порушення норм процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що в її квартирі у м. Києві можливим є встановлення приладів-розподілювачів, а встановлений у квартирі вузол розподільного обліку теплової енергії не відповідає нормативним вимогам, що призвело до некоректного обліку спожитої теплової енергії, і тому врахування КП «Київтеплоенерго» показань такого приладу обліку є неможливим.

Судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення не враховано, що в її квартирі прилад обліку теплової енергії було встановлено 10 листопада 2017 року. Монтаж вказаного приладу обліку проведено відповідно до погодженого проекту ПП «Водолій» та за погодженням Департаменту з технічного забезпечення обліку ПАТ «Київенерго» взято на облік ПАТ «Київенерго» відповідним актом від 27 грудня 2017 року. До грудня 2019 року оплату послуг центрального опалення позивачка здійснювала з урахуванням показань приладу обліку теплової енергії, встановленого у квартирі. В установлений строк вона здійснила повірку вказаного лічильника, а тому подальше зняття відповідачем даного лічильника з обліку та неврахування його показань є неправомірним. Здійснюючи нарахування вартості послуги з централізованого опалення в опалювальні сезони 2019-2025 років без урахування показників лічильника теплової енергії, відповідач обмежив право позивачки, на раціональне споживання теплової енергії та оплату за фактично отриманні послуги з постачання теплової енергії.

Посилання суду на постанову Кабінету Міністрів України № 829 від 10 жовтня 2018 року, як на підставу для зняття з обліку квартирних засобів обліку тепла, є безпідставним, так як вказаною постановою передбачено Порядок визначення технічної можливості встановлення вузлів розподільного обліку комунальної послуги з постачання теплової енергії в окремих приміщеннях будівлі. Вказана постанова не передбачає зняття з обліку уже встановлених приладів обліку теплової енергії. Проте, вказані питання судом першої інстанції при розгляді справи не досліджувались.

Верховний Суд в постанові від 02 листопада 2021 року у справі 756/2361/20-ц звернув увагу на те, що Порядок № 829 не передбачає необхідність приведення раніше встановленого вузла обліку у відповідність до цього Порядку та не встановлює заборони щодо врахування показників за такими лічильниками, які надаються споживачами. Вказаний порядок не передбачає повторне прийняття на абонентський облік вузла розподільного обліку відповідно з новою процедурою, який раніше був прийнятий на абонентський облік, до набрання чинності Порядку № 829.

У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача - Ральчук Н.В. просить вказану апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін, посилаючись на те, що доводи позивача є необґрунтованими, оскільки суд першої інстанції ухвалив законне й обґрунтоване рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції, проведеному в режимі відеоконференції, представник ОСОБА_1 - адвокат Руденок П.С. підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити.

Представник КП «Київтеплоенерго» - Ральчук Н.В. надіслала до апеляційного суду клопотання про розгляд справи без участі представника відповідача.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення представника позивачки, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, а також відзиву на неї, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити з таких підстав.

Відповідно до вимог статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону ухвалене у справі судове рішення не відповідає.

Суд першої інстанції встановив, що ОСОБА_2 на праві власності належить квартира АДРЕСА_1 на підставі договору дарування від 20 грудня 2016 року.

Позивачка є споживачем комунальної послуги з централізованого опалення.

10 листопада 2017 року у квартирі позивачки за проектом ПП «Водолій» та погодженням Департаменту з технічного забезпечення обліку ПАТ «Київенерго» було встановлено вузол розподільного обліку теплової енергії SНАRKY-775 за № 58530462, який взято на облік ПАТ «Київенерго» відповідним актом від 27 грудня 2017 року.

КП «Київтеплоенерго», отримавши на підставі наказу Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 04 травня 2018 року за № 224 в користування на праві господарського віддання від ПАТ «Київенерго» основні засоби виробництва та постачання теплової енергії м. Києва, з 01 травня 2018 року набув статусу виконавця послуги з централізованого опалення.

У січні 2020 року ОСОБА_2 отримала від структурного підрозділу КП «Київтеплоенерго» - «Енергозбут» листа, в якому її повідомлено про те, що у її квартирі вузол розподільного обліку теплової енергії, встановлений 10 листопада 2017 року та введений в експлуатацію з 27 грудня 2017 року, у відповідності до діючого на той час законодавства в жовтні 2019 року у програмному комплексі КП «Київтеплоенерго» було знято з обліку у зв`язку з тим, що в будинку функціонує система опалення, в якій поєднано властивості вертикальної та горизонтальної схеми підключення. В подальшому, при нарахуванні плати за послуги відповідачем не були враховані показання встановленого вузла розподілу обліку теплової енергії у квартирі позивачки, що підтверджується листом від 02 січня 2020 року за № 30/3/2/74.

У жовтні 2021 році закінчився міжповірочний інтервал вузла розподільного обліку теплової енергії (теплолічильник SНАRKY-775 за № 58530462), у зв`язку з чим позивачка звернулася до ФОП ОСОБА_3 за послугою повірки. Лічильник було демонтовано, повірено, змонтовано та опломбовано, а також видано відповідне свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки, чинне до 15 листопада 2027 року, відповідно до якого лічильник відповідає вимогам ДСТУ ЕN 1434.

Згідно з частиною першої статті 15, частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Об`єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.

Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин і забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Правовідносини між суб`єктом господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальних послуг (виконавцем) та фізичною особою (споживачем), яка отримує послуги з централізованого постачання гарячої води, урегульовано Законом України «Про захист прав споживачів», Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Законом України «Про метрологію та метрологічну діяльність», Законом України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», Законом України «Про теплопостачання».

Згідно пункту 6 частини першої статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.

У відповідності до пункту 2 частини першої статті 5 цього Закону до житлово-комунальних послуг належать комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, управління побутовими відходами.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 7 вказаного Закону споживач має право одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів.

Так, згідно статті 6 Закону України «Про теплопостачання» державна політика у сфері теплопостачання базується на принципах: зокрема, забезпечення захисту прав та інтересів споживачів; забезпечення впровадження засобів обліку і приладів регулювання споживання теплової енергії.

Частиною четвертою статті 6 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» визначено, що оператор зовнішніх інженерних мереж, виконавець комунальної послуги, інша особа, що здійснює розподіл обсягів комунальних послуг, зобов`язані приймати вузли обліку, встановлені відповідно до вимог цього Закону, на абонентський облік протягом 14 календарних днів, про що складається відповідний акт. Прийняття приладу обліку на абонентський облік здійснюється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.

До прийняття порядку, яким мала бути встановлена процедура взяття на абонентський облік, а також здійснений перегляд інших нормативно-правових актів протягом 6 місяців з дня опублікування Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» (02 серпня 2017 року), діяли Правила надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 (далі - Правила).

Пунктом 10 Правил передбачено, що справляння плати за нормативами споживання за наявності квартирних засобів обліку без урахування їх показань не допускається, за винятком випадків, передбачених абзацом п`ятим пункту 15 цих Правил. Виконавець і споживач не мають права відмовлятися від врахування показань засобів обліку.

Відповідно до пункту 29 Правил споживач має право, зокрема, на установлення квартирних засобів обліку та взяття їх на абонентський облік; на періодичну повірку, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) квартирних засобів обліку.

Відповідно до статті 32 Закону України «Про теплопостачання» плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку. У разі наявності засобів обліку оплата комунальних послуг здійснюється виключно на підставі їх показників на кінець розрахункового періоду згідно з умовами договору, крім випадків, передбачених законодавством.

Відповідно до статті 1 Закону України Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання»:

- вузол обліку - комплекс пристроїв (у тому числі засобів вимірювальної техніки, що відповідають вимогам технічних регламентів), допоміжного обладнання та матеріалів до них, призначений для вимірювання спожитої теплової енергії та води, а також технічної реєстрації результатів такого вимірювання, включаючи засоби дистанційної передачі результатів вимірювання (за наявності);

- вузол розподільного обліку - вузол обліку, що забезпечує індивідуальний облік споживання відповідної комунальної послуги в будівлях, де налічуються два та більше споживачів.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» оснащення окремих приміщень у будівлях вузлами розподільного обліку/приладами - розподілювачами теплової енергії та обладнанням інженерних систем для забезпечення такого обліку здійснюється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, та не потребує розроблення проектної документації, видачі технічних умов та інших вимог до встановлення вузла розподільного обліку, погодження з державними органами, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими особами, оператором зовнішніх інженерних мереж, виконавцем відповідної послуги.

Згідно із частиною сьомою статті 4 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» вузли розподільного обліку теплової енергії у випадках, коли це технічно неможливо, не встановлюються.

У такому разі для визначення обсягу теплової енергії, спожитої на потреби опалення, на всіх опалювальних приладах (крім розташованих у приміщеннях (місцях) загального користування багатоквартирних будинків) особами, визначеними частинами другою і третьою цієї статті, повинні бути встановлені прилади - розподілювачі теплової енергії, крім випадків, коли це економічно недоцільно.

Модель приладу - розподілювача теплової енергії визначається власником (співвласниками) будівлі за погодженням з виконавцем комунальної послуги або визначеною власником (співвласниками) іншою особою, що здійснює розподіл обсягів комунальної послуги.

Усі опалювальні прилади при застосуванні вузлів розподільного обліку теплової енергії або приладів - розподілювачів теплової енергії обладнуються автоматичними регуляторами температури повітря у приміщенні відповідно до будівельних норм.

Порядок визначення технічної можливості встановлення вузлів розподільного обліку теплової енергії та економічної доцільності встановлення приладів - розподілювачів теплової енергії затверджується Кабінетом Міністрів України. За наявності окремого відгалуження системи опалення у квартиру, інше житлове або нежитлове приміщення встановлення вузлів розподільного обліку теплової енергії для такої квартири (приміщення) є обов`язковим.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції не врахував вказані норми матеріального права та, правильно встановивши обставини справи, безпідставно погодився із позицією КП «Київтеплоенерго», яке є виконавцем послуг з централізованого опалення квартири позивачки щодо правомірності зняття з обліку приладу обліку теплової енергії.

Всупереч положенням Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», а також Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, які були чинними на час встановлення позивачкою лічильника теплової енергії, КП «Київтеплоенерго» обмежило право ОСОБА_1 здійснювати оплату вартості фактично отриманої теплової енергії відповідно до даних встановленого індивідуального вузла розподільчого обліку теплової енергії у належній їй квартирі. Вказаний прилад встановлено та опломбовано спеціалізованою установою за рахунок власних коштів позивачки, проте, незважаючи на наявність у її квартирі встановленого вузла розподільчого обліку теплової енергії, нарахування оплати за теплову енергію відповідач проводив на загальних підставах, без урахування його показників.

Колегія суддів вважає, що відмовивши у подальшому прийнятті на абонентський облік вузла розподільчого обліку теплової енергії та, здійснюючи нарахування їй вартості послуги з централізованого опалення в опалювальні сезони 2019-2025 років без урахування показників лічильника теплової енергії, відповідач обмежив право ОСОБА_1 на раціональне споживання теплової енергії та оплату за фактично отриманні послуги з постачання теплової енергії.

Та обставина, що 10 жовтня 2018 року Постановою Кабінету Міністрів України № 829 затверджено Порядок визначення технічної можливості встановлення вузлів розподільного обліку теплової енергії та економічної доцільності встановлення приладів - розподілювачів теплової енергії (далі - Порядок № 829), не є підставою для неврахування відповідачем показників лічильника теплової енергії, встановленого у квартирі позивача, з огляду на таке.

Так, пунктом 6 Порядку № 829 передбачено, що технічна можливість встановлення вузлів розподільного обліку наявна за відповідності внутрішньобудинкової системи опалення всім таким критеріям:

- окреме відгалуження системи опалення для окремого приміщення, наявність якого встановлено під час візуального огляду та яке передбачене принциповою схемою внутрішньобудинкової системи опалення будівлі (за наявності);

- принциповою схемою внутрішньобудинкової системи опалення передбачено технічну можливість встановлення автоматичних регуляторів температури в приміщеннях для регулювання споживання теплової енергії в окремих приміщеннях будівлі, що не призведе до порушень гідравлічного режиму внутрішньобудинкової системи опалення будівлі;

- під час встановлення вузла розподільного обліку буде забезпечено дотримання вимог застосування засобу вимірювальної техніки та умов його належної експлуатації, що зазначені у технічній (супровідній) документації на цей засіб;

- можливість забезпечення вільного доступу для зняття показань приладу обліку, його обслуговування, заміни під час подальшої експлуатації.

Згідно з пунктом 3 Порядку № 829 розподільний облік споживання комунальної послуги з постачання теплової енергії в окремих приміщеннях будівлі, що приєднана до зовнішніх інженерних мереж і оснащена вузлами комерційного обліку теплової енергії, забезпечується шляхом встановлення вузлів розподільного обліку теплової енергії на вводі трубопроводів внутрішньобудинкової системи опалення в окреме приміщення будівлі або приладів - розподілювачів теплової енергії на опалювальних приладах.

Відповідно до вимог пункту 10 Порядку № 829 оснащення окремих приміщень у будівлях вузлами розподільного обліку/приладами-розподілювачами теплової енергії та обладнанням інженерних систем для забезпечення такого обліку, затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 09 серпня 2018 року № 205, за наявності окремого відгалуження системи опалення у квартиру, інше житлове або нежитлове приміщення встановлення вузлів розподільного обліку теплової енергії для такої квартири (приміщення) є обов`язковим.

За твердженням сторони відповідача, після введення в дію нового Порядку № 829, на відміну від попереднього порядку, встановлення абонентом індивідуального вузла розподільного обліку тепла (квартирного лічильника) можливе лише при горизонтальному розведенні інженерних мереж.

Квартира позивачки розташована у будинку, де подача теплоносія здійснюється за змішаною системою опалення (вертикальна та горизонтальна схеми підключення опалювальних пристроїв).

У квартирі позивачки встановлено теплолічильник SНАRKY-775 за № 58530462, який 27 грудня 2017 року був взятий на облік ПАТ «Київенерго», правонаступником якого у спірних відносинах є КП «Київтеплоенерго», відповідно до акту прийняття на комерційний облік вузла обліку теплової енергії для потреб опалення окремого приміщення

Свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювання техніки № ИИ-02001151123098, чинного до 15 листопада 2027 року, підтверджено, що вказаний засіб вимірювальної техніки відповідає вимогам ДСТУ EN 1434.

На момент встановлення позивачкою вузла розподільчого обліку теплової енергії ПАТ «Київенерго» (попередній виконавець послуг) здійснював розподіл обсягів комунальних послуг, а тому зміна законодавства, що регулює питання порядку встановлення та прийняття на облік вузла розподільчого обліку теплової енергії, не припиняє можливість споживача теплової енергії за наявності встановленого у передбаченому порядку (на момент встановлення) індивідуального приладу обліку тепла оплачувати такі послуги за показниками відповідного лічильника.

Зміна законодавцем технічних вимог щодо порядку встановлення вузлів розподільного обліку теплової енергії (квартирних лічильників) не є підставою для встановлення споживачем нового обладнання для обліку тепла, за умови, що таким споживачем до прийняття нового Порядку № 829 вже встановлено індивідуальний вузол розподільчого обліку теплової енергії.

Законом України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» та Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, було визначено право споживача на встановлення квартирних засобів обліку та взяття їх на абонентський облік, а також проведення оплати за спожиті послуги згідно з показниками індивідуальних приладів обліку.

Отже, показники лічильників, встановлених та прийнятих на облік у встановленому законом порядку до прийняття Порядку № 829, повинні враховуватися виконавцем послуг, тобто у цьому випадку КП «Київтеплоенерго».

Суд апеляційної інстанції також звертає увагу на те, що Порядок № 829 не передбачає необхідність приведення раніше встановленого вузла обліку у відповідність до цього Порядку та не встановлює заборони щодо врахування показників за такими лічильниками, які надаються споживачами. Вказаний порядок не передбачає повторне прийняття на абонентський облік вузла розподільного обліку відповідно з новою процедурою, який раніше був прийнятий на абонентський облік, до набрання чинності Порядку № 829.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що дії відповідача щодо зняття з обліку встановленого згідно проекту лічильника в належній позивачці на праві власності квартирі АДРЕСА_1 та проведення нарахування оплати за комунальну послугу з централізованого опалення в опалювальні сезони 2019-2025 років без урахування щомісячних показників вузла розподільного обліку теплової енергії SНАRKY-775 за № 58530462 є неправомірними, а тому вимоги ОСОБА_1 про зобов`язання КП «Київтеплоенерго»здійснити перерахунок нарахованої плати за теплопостачання у вказані опалювальні сезони та здійснювати зарахування оплати за централізоване опалення з урахуванням показників вузла розподільного обліку теплової енергії, що встановлений у зазначеній квартирі, підлягають задоволенню.

Наведене узгоджується з висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 02 листопада 2021 року у справі № 756/2361/20-ц, провадження № 61-10724св21.

Згідно із пунктом 2 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до частини першої статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

За таких обставин рішення суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ухвалене з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи та з неправильним застосуванням норм матеріального права, а відтак відповідно до вимог статті 376 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про задоволенні позову у повному обсязі.

Порядок розподілу судових витрат вирішується за правилами, встановленими в статтях 141-142 ЦПК України.

У частинах першій, тринадцятій статті 141 ЦПК України встановлено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Водночас якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (частина шоста статті 141 ЦПК України).

Виходячи з наведеного, із відповідача на користь держави в особі Державної судової адміністрації України слід стягнути судовий збір за розгляд справи в суді першої та апеляційної інстанції у загальному розмірі 9 084,00 грн, так як позивачка була звільнена від сплати судового збору під час вирішення питання про прийняття до розгляду позовної заяви та апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції на підставі частини третьої статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів».

Керуючись статтями 367 - 369, 374, 376, 381 - 384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Печерського районного суду міста Києва від 29 липня 2025 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати неправомірними дії комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» щодо зняття з обліку встановленого згідно проекту лічильника в належній ОСОБА_1 на праві власності квартирі АДРЕСА_1 та проведення нарахування оплати за комунальну послугу з централізованого опалення в опалювальні сезони 2019-2020, 2020-2021, 2021-2022, 2022-2023, 2023-2024, 2024-2025 років без урахування щомісячних показників вузла розподільного обліку теплової енергії SНАRKY-775 за № 58530462.

Зобов`язати комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» здійснити перерахунок нарахованої плати за теплопостачання в опалювальні сезони 2019-2020, 2020-2021, 2021-2022, 2022-2023, 2023-2024, 2024-2025 років з урахуванням показників вузла розподільного обліку теплової енергії SНАRKY-775 за № 58530462, який знаходиться у квартирі АДРЕСА_1 .

Зобов`язати комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» здійснювати зарахування оплати за централізоване опалення у квартирі АДРЕСА_1 з урахуванням показань вузла розподільного обліку тепла, що встановлений у зазначеній квартирі.

Стягнути з комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» на користь держави в особі Державної судової адміністрації України судовий збір у розмірі 9 084,00 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня її проголошення до Верховного Суду виключно у випадках, передбачених у частині другій статті 389 ЦПК України.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 29 травня 2026 року.

Головуючий С.А. Голуб

Судді: О.В. Борисова

Д.О. Таргоній