Постанова від 17 грудня 2025 р. у справі №359/3621/24 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

03680 м. Київ , вул. Солом`янська, 2-а

Номер апеляційного провадження: 22-ц/824/9076/2025

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2025 року м. Київ

Справа № 359/3621/24

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді-доповідача Ящук Т.І.,

суддів Кирилюк Г.М., Рейнарт І.М.

за участю секретаря судового засідання Слив`юк С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», яка подана представником Негрич Світланою Юріївною, на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 14 лютого 2025 року, ухвалене у складі судді Семенюти О.Ю.,

у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» про стягнення шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

встановив:

У квітні 2024 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Бориспільського міськрайонного суду Київської області з позовом до відповідачів ОСОБА_2 та ПАТ «НАСК «Оранта», в якому просив стягнути:

- з ОСОБА_2 на свою користь матеріальну шкоду в розмірі 810 749 грн, витрати на проведення автотоварознавчого дослідження в розмірі 6 000 грн. і моральну шкоду в розмірі 70 000 грн;

- з ПАТ «НАСК «Оранта» відшкодування за завдану матеріальну шкоду, пов`язану з лікуванням, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, в розмірі 84 100 грн.

В обґрунтування позову зазначив, що 22 червня 2022 року о 13 год. 35 хв. в с. Рогозів, Бориспільського району Київської області, на перехресті вул. Вітчизняна та а/д Н-08, відповідач ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом марки «Volkswagen Golf», державний номерний знак НОМЕР_1 , на перехресті нерівнозначних доріг, не надав перевагу в русі автомобілю марки «BMW 640D», державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням позивача, який рухався головною дорогою.

Постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 13 липня 2022 року у справі № 359/3932/22 відповідача ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортний засіб позивача отримав механічні пошкодження, розмір матеріального збитку за висновком експерта за результатами проведення автотоварознавчого дослідження від 12 грудня 2022 року № 2040 становить 935 748,67 грн.

На момент дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність відповідача ОСОБА_2 була застрахована в ПАТ «НАСК «Оранта» відповідно до полісу № 208627038.

Відповідач ПАТ «НАСК «Оранта» виплатив позивачу суму страхового відшкодування за ремонт автомобіля в розмірі 125 000 грн, однак якої не було достатньо для покриття всіх збитків, у зв`язку з чим вважає, що відповідач ОСОБА_2 зобов`язаний сплатити різницю невиплаченої суми страхового відшкодування на підставі статті 1194 Цивільного кодексу України в розмірі 810 749 грн.

Крім цього, позивач зазначив, що у зв`язку з необхідністю оцінювання матеріальної шкоди він поніс витрати в розмірі 5000 грн. на проведення автотоварознавчого дослідження, а також витрати на оплату виїзду експерта до транспортного засобу позивача в розмірі 1000 грн.

Також посилався на те, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди позивачу було завдано тілесні ушкодження у вигляді: КТ-ознаки компресійного перелому тіла L1хребця, першого ступеня, остеохондрозу поперекового відділу хребта.

07 липня 2022 року позивачу було зроблено кіфопластику - операцію на хребті, вартість набору для проведення цієї операції становила 84 100 грн.

Внаслідок зазначених обставин, 08 лютого 2024 року позивач змушений був звернутися до відповідача ПАТ «НАСК «Оранта» із заявою про страхове відшкодування витрат, стосовно відшкодування шкоди, пов`язаної з лікуванням внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце 22 червня 2022 року, до якої він додав документи, що підтверджували існування підстав цивільно-правової відповідальності відповідача ОСОБА_2 і розмір понесених позивачем збитків.

Листом від 08 березня 2024 року №09-02-22 2725 відповідач ПАТ «НАСК «Оранта» повідомив позивача на електронну адресу, що йому відмовлено у виплаті страхового відшкодування шкоди, пов`язаної з лікуванням внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Вважаючи таку відмову протиправною, позивач звернувся до суд для захисту своїх прав.

Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 14 лютого 2025 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 майнову шкоду у розмірі 648 599,20 грн та моральну шкоду у розмірі 10 000 грн.

Стягнуто з ПАТ «НАСК «Оранта» на користь ОСОБА_1 шкоду, пов`язану з лікуванням внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, в розмірі 84 100 грн.

В іншій частині позову - відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на проведення експертизи в розмірі 4486,80 грн.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 6585,98 грн.

Стягнути з ПАТ «НАСК «Оранта» на користь держави судовий збір в розмірі 841,35 грн.

Не погоджуючись з рішенням суду, представник ПАТ «НАСК «Оранта» - Негрич С. Ю. звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що рішення суду першої інстанції є незаконним та необґрунтованим, ухвалене з порушенням норм процесуального права і внаслідок неправильного застосування норм матеріального права, висновки суду не відповідають фактичним обставинам.

Вказує, що 15 квітня 2022 року між ПАТ «НАСК «Оранта» і ОСОБА_3 було укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс № 208627038), яким було застраховано цивільну відповідальність володільця забезпеченого транспортного засобу «Volkswagen», державний номерний знак НОМЕР_1 , ліміт страхового відшкодування з немайнової шкоди в сумі 260 000 грн, з майнової шкоди - 130 000 грн, франшиза - 0 грн.

22 червня 2023 року сталася дорожньо-транспортна пригода за участю забезпеченого вказаним договором страхування автомобіля, яким керував відповідач ОСОБА_2 , і транспортним засобом марки «BMW», державний номерний знак НОМЕР_2 , в результаті чого автомобілі зазнали пошкоджень, чим їх власникам було завдано матеріальну шкоду.

29 червня 2022 року, через тиждень після дорожньо-транспортної пригоди, позивач ОСОБА_1 звернувся до ПАТ «НАСК «Оранта» з повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду та заявою на виплату страхового відшкодування.

У графі опис дорожньо-транспортної пригоди «Відомості про травмованих та/або загиблих осіб» позивач нічого не зазначив, жодного документа на підтвердження свого діагнозу страховику не надав, хоча станом на 29 червня 2022 року достовірно знав, що в нього компресійний перелом.

В описі подій позивач також зазначив, що «автомобіль BMW рухався головною дорогою трасою Переяслав-Бориспіль на перехресті села Рогозів і скоїв ДТП», не зазначивши, що йому було завдано шкоду здоров`ю.

Постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 13 липня 2022 року у справі № 359/3932/22 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП у зв`язку із порушенням ним пункту 16.11 Правил дорожнього руху.

10 серпня 2022 року відповідач ПАТ «НАСК «Оранта» і позивач ОСОБА_1 в особі його представника узгодили виплату страхового відшкодування, згідно з яким ПАТ «НАСК «Оранта», яке виступало зі сторони страховика, і ОСОБА_1 , який виступав зі сторони потерпілої особи, підписали узгодження страхового відшкодування в розмірі 125 000 грн., в момент узгодження суми страхового відшкодування позивач підтвердив, що узгоджена сума страхового відшкодування за полісом №208627038 у зв`язку із дорожньо-транспортною пригодою, що мала місце 22 червня 2022 року, є остаточною та перегляду чи оскарженню не підлягає. Таким чином, позивач в особі свого представника, підписуючи узгодження, припинив усі зобов`язання за полісом.

Тож, звертаючись до відповідача ПАТ «НАСК «Оранта» з повідомленням і заявою на виплату від 29 лютого 2024 року, позивач достовірно знав, що не мав ушкоджень здоров`ю, спричинених дорожньо-транспортною пригодою, і що всі зобов`язання за полісом страхування були припинені з 10 серпня 2022 року, в момент підписання узгодження суми виплати страхового відшкодування.

На зазначені обставини суд першої інстанції не звернув увагу, внаслідок чого дійшов помилкового висновку про задоволення позовних вимог до ПАТ «НАСК «Оранта».

Крім цього, апелянт зазначає, що суд першої інстанції безпідставно не взяв до уваги постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 13 липня 2022 року у справі № 359/3932/22, якою встановлено обставини, що мають преюдиційне значення для цієї справи, а саме, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди шкоду було завдано лише транспортним засобам її учасників, водночас, позивач не оскаржував зазначену постанову в апеляційному порядку, травмованих осіб під час дорожньо-транспортної пригоди не було зафіксовано.

Натомість, 22 червня 2022 року позивач побажав провести самостійно КТ-діагностику, за результатами якої йому було діагностовано компресійний перелом тіла L1 хребця, до правоохоронних органів у встановленому законом порядку не звертався для уточнення іншої інформації щодо дорожньо-транспортної пригоди, заклади охорони здоров`я не інформували органи Національної поліції про травмовану особу ОСОБА_1 під час дорожньо-транспортної пригоди.

Вважає, що позивач самостійно власними діями не надав змогу уповноваженим органам зафіксувати причинно-наслідковий зв`язок між дорожньо-транспортною пригодою і травмою, зловживаючи своїми обов`язками, передбаченими пунктом 33.1-1. Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортів», який був чинним на момент дорожньо-транспортної пригоди, не повідомив страховика про всі відомі йому обставини події та не сприяв страховику в розслідуванні причин та обставин дорожньо-транспортної пригоди.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач ОСОБА_1 зазначив про безпідставність доводів апеляційної скарги, зауважив, що суд першої інстанції повно та всебічно надав оцінку доказам та обставинам справи, внаслідок чого дійшов обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для стягнення на користь позивача майнової шкоди, завданої здоров`ю позивача внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та пов`язаної з оплатою медичних послуг.

Вказував, що не зважаючи на відсутність у постанові Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 13 липня 2022 року вказівки на те, що в результаті ДТП позивачу були завдані тілесні ушкодження, аналіз відеозапису події та медичної документації, наданої ОСОБА_1 , свідчить про те, що шкода, завдана здоров`ю позивача, спричинена саме внаслідок ДТП 22 червня 2022 року.

В судовому засіданні представник ПАТ «НАСК «Оранта» Негрич С. Ю. вимоги апеляційної скарги підтримала, просила рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, тому відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України судом визнано за можливе розглянути справу за їх відсутності.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, з`ясувавши обставини справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції керувався тим, що позовні вимоги про стягнення майнової шкоди з ОСОБА_2 , завданої внаслідок пошкодження транспортного засобу потерпілого ОСОБА_1 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, у розмірі 648 599,20 грн є обґрунтованими, оскільки розмір майнової шкоди визначений шляхом вирахування виплаченого страховиком винуватця дорожньо-транспортної пригоди страхового відшкодування на суму 125 000 грн та з огляду на перерахування відшкодування безпосередньо на рахунок ОСОБА_1 також 20% податку на додану вартість. З огляду на зазначені обставини суд визнав також частково обґрунтованою вимогу про стягнення моральної шкоди з ОСОБА_2 у розмірі 10 000 грн. Крім того, суд першої інстанції вважав доведеними позовні вимоги про стягнення зі страховика винуватця ДТП шкоди, завданої здоров`ю позивача, у розмірі 84 100 грн.

Аналіз доводів та вимог апеляційної скарги дає підстави для висновку про те, що відповідач ПАТ «НАСК «Оранта» заперечує проти висновку суду першої інстанції лише в частині вимог про стягнення шкоди, завданої здоров`ю позивача внаслідок ДТП та стягнення такого відшкодування з ПАТ НАСК «Оранта», а отже висновкам суду в частині розгляду судом першої інстанції позовних вимог до відповідача ОСОБА_2 колегія суддів оцінку не надає.

З висновками суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог до ПАТ НАСК «Оранта» колегія суддів не погоджується, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником автомобіля марки «BMW 640D», номерний знак НОМЕР_2 . Це підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу.

Зі змісту постанови судді Бориспільського міськрайонного суду від 13 липня 2022 року вбачається, що 22 червня 2022 року о 13:35 год на перехресті вул. Вітчизняна та а/д Н-08 в с. Рогозів Бориспільського району сталась дорожньо-транспортна пригода: водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем марки «Volkswagen Golf» д.н.з. НОМЕР_1 на перехресті нерівнозначних доріг, не надав перевагу в русі автомобілю марки «BMW 640 D» д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 , який рухався по головній дорозі. Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.

Зі змісту протоколу (акта) огляду транспортного засобу від 7 липня 2022 року, вбачається, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобілю марки «BMW 640D», номерний знак НОМЕР_2 , були спричинені механічні пошкодження.

15 квітня 2022 року між ПАТ «НАСК «Оранта» і ОСОБА_3 було укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс № 208627038), яким було застраховано цивільну відповідальність володільця забезпеченого транспортного засобу «Volkswagen», державний номерний знак НОМЕР_1 , ліміт страхового відшкодування з немайнової шкоди в сумі 260 000 грн, з майнової шкоди - 130 000 грн, франшиза - 0 грн.

29 червня 2022 року позивач ОСОБА_1 звернувся до ПАТ «НАСК «Оранта» з повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду та заявою на виплату страхового відшкодування ( а.с. 177, т. 1)

У графі опис дорожньо-транспортної пригоди «Відомості про травмованих та/або загиблих осіб» будь-які відомості не зазначені ( а.с. 177, т. 1).

З МСКТ поперекового відділу хребта, кісток таза, виготовленого ТОВ «Медичний центр «Добробут-поліклініка» від 22 червня 2022 року (а.с.59, т. 1) вбачається, що 22 червня 2022 року о 19 годині 5 хвилин ОСОБА_1 було проведено дослідження на КТ апараті та виявлені КТ-ознаки компресійного перелому тіла L1 І ст., остеохондроза поперекового відділу хребта.

З виписного епікризу Державної наукової установи «Науково-практичний центр профілактичної та клінічної медицини» Державного управління справами №01483 від 7 липня 2022 року (а.с.60, т. 1) вбачається, що зі слів пацієнта ОСОБА_1 , він отримав травму 22 червня 2022 року під час дорожньо-транспортної пригоди, відчув біль у поперековому відділі хребта. Лікувався консервативно, з недовготривалим позитивним ефектом. Больовий синдром посилився. Консультований нейрохірургом ДНУ «НПЦПКМ» ДУС за даними анамнезу, клінічних та додаткових (МСКТ) досліджень встановлено діагноз: закритий компресійний перелом тіла L1 хребця ІІ ст. вертебро-статичні, вертебро-динамічні розлади, рекомендовано оперативне лікування.

6 липня 2022 року позивачу проведено оперативне втручання: пункційна кіфопластика тіла L1. З рахунку фактури №К12СГ-00430 від 6 липня 2022 року (а.с.56) та платіжної інструкції від 6 липня 2022 року (а.с.64, т. 1) вбачається, що ОСОБА_1 витратив грошові кошти в розмірі 84100 грн. для придбання набору для кіфопластики.

10 серпня 2022 року відповідач ПАТ «НАСК «Оранта» і позивач ОСОБА_1 в особі його представника - адвоката Москаленка Є.В. підписали узгодження страхового відшкодування в розмірі 125 000 грн., в момент узгодження суми страхового відшкодування позивач підтвердив, що узгоджена сума страхового відшкодування за полісом №208627038 у зв`язку із дорожньо-транспортною пригодою, що мала місце 22 червня 2022 року, є остаточною та перегляду чи оскарженню не підлягає.

29 лютого 2024 року позивач звернувся до відповідача ПАТ «НАСК «Оранта» з повідомленням і заявою на виплату відшкодування, внаслідок заподіяння тілесних ушкоджень, спричинених дорожньо-транспортною пригодою.

Листом від 08 березня 2024 року №09-02-22 2725 відповідач ПАТ «НАСК «Оранта» повідомив позивача на електронну адресу, що йому відмовлено у виплаті страхового відшкодування шкоди, пов`язаної з лікуванням внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, оскільки позивачем не було надано документів, що підтверджують спричинення розладу здоров`я позивача саме внаслідок ДТП 22 червня 2022 року. ( а.с. 119, т.1).

Частиною першою статті 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно із частинами першою, другою статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно до статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.

Статтею 5 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Згідно зі статтею 6 цього Закону страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Статтею 23 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що шкодою, заподіяною життю та здоров`ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є: шкода, пов`язана з лікуванням потерпілого; шкода, пов`язана з тимчасовою втратою працездатності потерпілим; шкода, пов`язана із стійкою втратою працездатності потерпілим; моральна шкода, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпілий - фізична особа зазнав у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; шкода, пов`язана із смертю потерпілого.

Відповідно до пункту 24.1 статті 24 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв`язку з лікуванням потерпілого відшкодовуються обґрунтовані витрати, пов`язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням, протезуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров`я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та придбанням лікарських засобів.

Мінімальний розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) за шкоду, пов`язану з лікуванням потерпілого визначено пунктами 24.2, 24.3 статті 24 цього Закону.

Статтею 26-1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що страховиком відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров`я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5 % страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров`ю.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14 грудня 2021 року у справі № 147/66/17 зазначила, що внаслідок заподіяння під час ДТП шкоди виникають цивільні права й обов`язки, пов`язані з її відшкодуванням. Зокрема, потерпілий набуває право отримати відшкодування шкоди, а обов`язок виплатити відповідне відшкодування за Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» виникає у страховика особи, яка застрахувала цивільну відповідальність (у визначених Законом № 1961-IV випадках - МТСБУ), та в особи, яка застрахувала цивільну відповідальність, якщо розмір завданої нею шкоди перевищує розмір страхового відшкодування, зокрема на суму франшизи, чи якщо страховик (МТСБУ) за Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» не має обов`язку здійснити страхове відшкодування (регламентну виплату). Тобто внаслідок заподіяння під час ДТП шкоди (настання страхового випадку) винуватець ДТП не звільняється від обов`язку відшкодувати завдану шкоду, але цей обов`язок розподіляється між ним і страховиком (МТСБУ).

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною шостою статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з частиною другою статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У даній справі суд першої інстанції, оглянувши відеозапис з місця події, встановив, що 22 червня 2022 року приблизно о 14 годині на місце дорожньо-транспортної пригоди прибула машина екстреної медичної допомоги. Позивачу було запропоновано проїхати в лікувальний заклад, однак, незважаючи на те, що на той час в нього вже був забій хребта, ОСОБА_1 відмовився від госпіталізації. Його відмова була обумовлена необхідністю бути присутнім під час оформлення поліцейськими матеріалів дорожньо-транспортної пригоди. При цьому, позивач повідомив лікарю про те, що він одразу поїде робити рентген. О 19 годині 22 червня 2022 року ОСОБА_1 було проведено дослідження на КТ апараті та в нього виявлені ознаки компресійного перелому тіла L1 хребця І ст.

Такі обставини суд першої інстанції визнав достатніми для визнання доведеним факту заподіяння шкоди здоров`ю позивача внаслідок ДТП. Суд вважав, що витрати позивача на придбання набору для кіфопластики (нового методу лікування болю, викликаного компресійними переломами хребців) є обґрунтованими.

З вказаними висновками суду першої інстанції колегія суддів не погоджується.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (стаття 80 ЦПК України).

Велика Палата Верховного Суду у пункті 81 постанови від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13 звертала увагу, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02 жовтня 2018 року у справі № 910/18036/17, від 23 жовтня 2019 року у справі № 917/1307/18). Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 917/1307/18).

Процедуру оформлення поліцейськими підрозділів поліції матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, визначено у Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженій наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2015 року № 1395 (далі - Інструкція).

Відповідно до пункту 2 Розділу ІХ цієї Інструкції у випадках, коли внаслідок ДТП її учасникам заподіяно тілесних ушкоджень, викликається слідчо-оперативна група для проведення слідчих дій на місці пригоди відповідно до вимог Кримінального процесуального кодексу України. Поліцейський в порядку звітування за результатами реагування на повідомлення про кримінальні та адміністративні правопорушення складає рапорт на керівника відповідного підрозділу поліції, який передається уповноваженій особі підрозділу поліції.

Отже, фіксування заподіяння особі тілесних ушкоджень саме внаслідок дорожньо-транспортної пригоди чітко регламентована чинним законодавством. Складені відповідними службовими особами документи за результатами огляду місця події дають змогу суду встановити причинно-наслідковий зв`язок між діями заподіювача шкоди та тілесними ушкодженнями, завданими потерпілому. Відсутність таких доказів не дозволяє повно та всебічно перевірити доводи позивача та стверджувати про завдання йому тілесних ушкоджень саме внаслідок ДТП.

Події, зафіксовані у відеозаписі, який був предметом дослідження суду першої інстанції, не є достатнім доказом того, що саме внаслідок ДТП позивачу було завдано тілесних ушкоджень, а не до настання ДТП або після його настання під час прибуття позивача до медичного закладу. У справі відсутні докази фіксування членами слідчо-оперативної групи факту завдання тілесних ушкоджень позивачу. Відмова позивача від госпіталізації, з обіцянкою про подальше відвідування медичного закладу для отримання медичної допомоги, зафіксована на відеозаписі, не є достатнім доказом завдання шкоди саме внаслідок ДТП.

Суд першої інстанції зазначене не взяв до уваги, внаслідок чого дійшов помилкового висновку про наявність підстав для стягнення з ПАТ «НАСК «Оранта» майнової шкоди, спричиненої лікуванням тілесних ушкоджень, завданих внаслідок ДТП.

Згідно з пунктом 1 Розділу ІХ Інструкції у разі порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, на місці дорожньо-транспортної пригоди складається протокол про адміністративне правопорушення стосовно цих осіб, до якого додаються, зокрема, пояснення учасників пригоди та свідків (у разі їх наявності); інші матеріали, які необхідні для прийняття рішення у справі.

Обставини настання дорожньо-транспортної пригоди на підставі огляду та аналізу визначених законом документів, складених відповідальними службовими особами органів Національної поліції під час огляду місця ДТП досліджуються судами під час розгляду справ про адміністративне правопорушення, пов`язаних з порушенням Правил дорожнього руху.

Аналіз мотивувальної частини постанови Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 13 липня 2022 року у справі № 359/3932/22, зокрема, вказівка суду на відсутність тяжких наслідків та обтяжуючих відповідальність обставин, вказує про відсутність зафіксованих фактів заподіяння тілесних ушкоджень позивачу внаслідок ДТП.

Колегія суддів також бере до уваги виписний епікриз № 01483 , виданий ОСОБА_4 . Державною науковою установою «Науково-практичний центр профілактичної та клінічної медицини» Державне управління справами, згідно зі змістом якого госпіталізація ОСОБА_1 відбулася 07 липня 2022 року, а виписка - цього ж дня о 18:48 год. Обставини завдання тілесних ушкоджень записані лікарем зі слів пацієнта, а саме внаслідок настання ДТП 22 червня 2022 року. З огляду на діагноз, а саме ушкодження опорно-рухового апарату, колегія суддів не визнає достатнім доказом також Звіт щодо проведення дослідження ТОВ «Медичний центр «Добробут - поліклініка» від 22 червня 2022 року, згідно з яким за результатами проведення МСКТ поперекового відділу хребта, кісток тазу встановлено КТ-ознаки компресійного перелому тіла L1 хребця І ступеня, остеохондрозу поперекового відділу хребта, через тривалість часу, минулого від дати настання події ДТП до проходження лікування позивачем з визначенням відповідного діагнозу у медичному закладі, а також неповідомлення позивачем про заподіяння тілесних ушкоджень при зверненні до страхової компанії 29 червня 2022 року та при узгодженні суми страхового відшкодування 10 серпня 2022 року.

З огляду на зазначене, колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість доводів апеляційної скарги в частині відсутності законних підстав для стягнення шкоди, пов`язаної з оплатою лікування тілесних ушкоджень, завданих внаслідок ДТП.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, 29 червня 2022 року позивач ОСОБА_1 звернувся до ПАТ «НАСК «Оранта» з повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду та заявою на виплату страхового відшкодування.

У графі заяви про опис дорожньо-транспортної пригоди «Відомості про травмованих та/або загиблих осіб» позивачем будь-якої інформації зазначено не було, жодного документа на підтвердження свого діагнозу страховику не було надано ( а.с. 1771, т.1)

В описі подій позивач також описав лише механізм та обставини ДТП, проте не вказав, що йому було завдано шкоду здоров`ю.

Як вбачається із Узгодження суми страхового відшкодування за страховим випадком, 10 серпня 2022 року відповідач ПАТ «НАСК «Оранта» і позивач ОСОБА_1 в особі його представника узгодили виплату страхового відшкодування, згідно з яким ПАТ «НАСК «Оранта», яке виступало зі сторони страховика, і представник ОСОБА_1 - Москаленко Є.В. , який виступав зі сторони потерпілої особи, підписали узгодження страхового відшкодування в розмірі 125 000 грн..

Відповідно до вказаного Узгодження, позивач підтвердив, що узгоджена сума страхового відшкодування за полісом №208627038 у зв`язку із дорожньо-транспортною пригодою, що мала місце 22 червня 2022 року, є остаточною та перегляду чи оскарженню не підлягає. Після сплати узгодженої суми всі зобов`язання страховика щодо виплати страхового відшкодування за цим страховим випадком вважається припиненим.

У справі № 569/13697/15-ц Верховний Суд (постанова від 21 березня 2018 року), залишаючи без змін рішення апеляційного суду, звернув увагу, що позивач підписав заяву про виплату страхового відшкодування і погодився із розміром та способом здійснення страхового відшкодування, який був визначений на той час страховиком відповідно до положень пункту 36.2 статті 36 Закону № 1961-IV. Однак суд першої інстанції, стягуючи зі страховика на користь позивача різницю між страховою виплатою та розміром шкоди, з огляду на наявність заяви про страхове відшкодування із погодженим сторонами розміром страхового відшкодування, дійшов необґрунтованого висновку про покладення на страховика обов`язку такої виплати.

У постанові Верховного Суду від 16 червня 2021 року у справі № 554/4741/19, постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року у справі № 520/1185/16-ц, постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20 звернуто увагу, що для приватного права властивою є така засада, як розумність. Розумність характерна як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватно-правових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і для тлумачення процесуальних норм

Крім того, для приватного права притаманна диспозитивність, яка проявляється, зокрема і в тому, що особа, з урахуванням принципу свободи правочину, сама вирішує вчиняти чи не вчиняти певний правочин.

Доктрина заборони суперечливої поведінки, базується зокрема на тому, що ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці. В основі доктрини заборони суперечливої поведінки знаходиться принцип добросовісності. Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 10 квітня 2019 року у справі № 390/34/17 зазначав, що добросовісність - це певний стандарт поведінки, який характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 13 грудня 2023 року у справі № 759/28079/21, «В підписаному ОСОБА_1 узгодженні зазначено, що воно складено у відповідності до вимог пункту 36.2 статті 36 Закону № 1961-IV, а узгоджена сума страхового відшкодування є остаточною та перегляду, оскарженню не підлягає. Після сплати узгодженої суми всі зобов`язання страховика щодо виплати страхового відшкодування за цим страховим випадком вважаються припиненими. Тобто, за змістом вказаного узгодження ОСОБА_1 , діючи добровільно, на власний розсуд погодилась із розміром страхового відшкодування ПАТ «НАСК «Оранта» в сумі 120 000 грн та правовими наслідками такої виплати, а заявлена в подальшому вимога до страхової компанії суперечить як попередній поведінці ОСОБА_1 , так і засадам розумності та диспозитивності.»

Таким чином, вбачається, що представник ОСОБА_1 , підписуючи узгодження виплати страхового відшкодування від 10 серпня 2022 року, тобто через один місяць після проведеного лікування, жодним чином не висловлював будь-яких заяв щодо наявності підстав для виплати відшкодування, пов`язаних з ушкодженням здоров`я ОСОБА_1 внаслідок ДТП, не повідомляв страхову компанію про ушкодження здоров`я.

Представник ОСОБА_1 - адвокат Москаленко Є.В., який діяв на підставі договору про надання правової допомоги від 04 липня 2022 року, діючи в інтересах ОСОБА_1 , добровільно, на власний розсуд погодився із розміром страхового відшкодування ПАТ «НАСК «Оранта» та правовими наслідками такої виплати, оскільки у вказаному узгодженні йдеться про те, що «всі зобов`язання страховика щодо виплати страхового відшкодування за цим страховим випадком вважаються припиненими», відтак, заявлена в подальшому вимога до страхової компанії суперечить як попередній поведінці ОСОБА_1 , так і засадам розумності та диспозитивності.

Оскільки суд першої інстанції ухвалив судове рішення про задоволення позовних вимог в частині стягнення майнової шкоди, пов`язаної з лікуванням тілесних ушкоджень, завданих внаслідок ДТП, неповно з`ясувавши обставини справи, визнавши доведеним факт завдання шкоди на підставі недостатніх доказів, колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість доводів апеляційної скарги. Оскільки судом допущено неправильне застосування норм матеріального права, з порушенням норм процесуального права, рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову ОСОБА_1 до ПАТ «НАСК «Оранта» про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, а також в частині стягнення судових витрат з ПАТ «НАСК «Оранта» необхідно скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в цій частині.

Відповідно до частини першої статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими.

Відповідно до частин першої та другої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

Оскільки позивач є особою з ІІ-ою групою інвалідності, то відповідно до вимог статті 5 Закону України «Про судовий збір» він звільнений від сплати судового збору, а отже компенсація судового збору, який підлягав сплаті за подання цього позову, відбувається за рахунок Державного бюджету України.

У задоволенні частини позовних вимог, пред`явлених до ПАТ «НАСК «Оранта» на суму 84 100 грн за результатами розгляду спору по суті відмовлено, а отже судовий збір у пропорційно визначеній частині підлягає компенсації за рахунок Державного бюджету України на користь ПАТ «НАСК «Оранта».

Частка зазначеної позовної вимоги становить 8,72% від загальної ціни позову (84 100 х 100 / 964 849). Загальна сума судового збору, яка становила відповідно до статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання фізичною особою позовної заяви майнового характеру 1% від ціни позову, але не менше, ніж 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, 9648,49 грн (964 849 х 1%).

Колегія суддів враховує також те, що судові витрати, які поніс відповідач за оскарження судового рішення в апеляційному порядку у частині пред`явленої до нього позовної вимоги, визначається за ставкою 150% від ставки, що підлягала сплаті під час подання позову.

З огляду на зазначене, стягненню з Державного бюджету України на користь ПАТ «НАСК «Оранта» в порядку компенсації підлягає сума судового збору у розмірі 1262,03 грн (9648,49 х 8,72% х 150%).

Керуючись ст. ст. 268, 367, 368, 374 - 375, 381 - 383 ЦПК України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», яка подана представником Негрич Світланою Юріївною, - задовольнити.

Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 14 лютого 2025 року - скасувати в частині стягнення з Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» на користь ОСОБА_1 відшкодування шкоди, пов`язаної з лікуванням внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, в розмірі 84 100 гривень та судового збору на користь держави в сумі 841 грн. 35 коп. та ухвалити в цій частині нове судове рішення:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» про стягнення відшкодування шкоди, пов`язаної з лікуванням внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, - відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України в порядку компенсації за рахунок держави на користь Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» витрати по сплаті судового збору в розмірі 1262 грн. 03 коп.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повний текст постанови складено 02 червня 2026 року.

Суддя - доповідач: Ящук Т.І.

Судді: Кирилюк Г.М.

Рейнарт І.М.