Рішення від 01 червня 2026 р. у справі №211/1660/26 — Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 211/1660/26

Провадження № 2-а/211/106/26

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

02 червня 2026 року

Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Костенко Є.К.,

за участю секретаря судового засідання Гоєнко Т.В.,

представника позивача Морозова В.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кривому Розі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа: ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2026 року до суду надійшов адміністративний позов представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Морозова В.Ю., в якому просить суд визнати протиправною та скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_1 № R15476 від 13.08.2025 року відносно ОСОБА_1 про накладення стягнення за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП та закрити справу про адміністративне правопорушення.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги представник позивача посилався на те, що він надійслав до відповідача заяву про визнання правопорушення , але отримав відповідь №УП/5770 від 12.08.2025 про те, що його заява не підлягає розгляду та реалізації, так як вона подана через електронну пошту, а не у встановленому порядку. Разом із цим 13.08.2025 відповідач виніс оскаржувану постанову та притягнув позивача до адміністративної вдповідальності. Так, позивач особисто з заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 повторно не звертався, його не було повідомлено про дату, час та місце розгляду справи, не наведено доказу повідомлення позивача про розгляд справи. Також вважає, що на момент винесення постанови спливли строки на притягнення до адміністративної відповдальності, встановлені ст. 38 КУпАП. Крім того вважає, що постанову і відповідь підписали різні особи, хоча було зазначено одного і того ж підписанта ОСОБА_2 . В обгрунтування пропуску строків на звернення до суду посилається на те, що зі змістом ухваленої постанови він ознайомлений не був, її текст не отримував, про наявність постанови дізнався вже після початку виконавчих дій через застосунок "Дія" 18.02.2026.

02.03.2026 судом було відкрито провадження у справі та вжито заходів забезпечення позову шляхом зупинити стягнення у виконавчому провадженні № 80273606 про стягнення штрафу на користь держави на виконання постанови №R15476 від 13.08.2025 року за справою про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП до набрання судовим рішенням у справі № 211/1660/26 законної сили.

12.03.2026 відповідачем надано відзив на адміністративний позов, доводи, викладені в якому зводяться до незгоди з заявленими вимогами. Так, останнім зазначено, що відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів позивач мав висновок військово-лікарської комісії від 29.10.2014 «непридатний в мирний час, обмежено придатний у воєнний час» та до 5 червня 2025 року не пройшов повторний медичний огляд, для отримання нового статусу, що визначається за оновленим переліком хвороб. 09.08.2025 від позивача була отримана заява, в якій він зазначає що не оспорює допущене порушення та згоден на притягнення його до адміністративної відповідальності (вх. №УП/10432). На дане звернення ОСОБА_1 було надано відповідь від 12.08.2025 №УП/5770. 12.08.2025 позивач надав іншу заяву (вх. №УП/10517), в якій надав згоду на притягнення його до адміністративної відповідальності з правом сплати 50% розміру штрафу. Тому, 12.08.2025 начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 була розглянута заява, досліджені матеріали справи та винесено постанову № R15476 від 13.08.2025 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210 КУпАП. Постанова в автоматичному режимі під час її підписання була надіслана до електронного кабінету позивача у застосунку "Резерв+", з цього часу почався пільговий період для сплати штрафу до 01.09.2025. Щодо строків притягнення до адміністративної відповідальності вважає їх не порушеними, оскільки обов`язок проходження повторного медичного огляду у позивача був до 05.06.2025, а постанова складена 13.08.2025, то вона винесена в межах 3 місячного строку, що відповідає вимогам ст. 38 КУпАП.

25.03.2026 представником позивача надано суду відповідь на відзив, в якій він зазначає, що доводи відповідача є формальними, ним не доведено факт повідомлення позивача про дату і час розгляду його справи, що призвело до неможливості надання ним своїх пояснень та заперечень. Крім того, вважає, що відповідачем не було встановлено конкретну дату виявлення адміністративного правопорушення, що свідчить про притягнення позивача до адміністративної відповідальності поза межами строків, встановлених ст. 38 КУпАП.

Позивач у судове засідання не з`явився, представник позивача брав участь у судовому засіданні, надав свої усні обгрунтуваня позовної заяви, яки полягали у тому, що позивач дійсно звертався до відповідача з заявою про визнання правопорушення, але отримав відмову у її розгляді, про розгляд його справи позивач не повідомлявся, його не було запрошено для складання постанови, що обумовило неможливість надання своїм пояснень. Зазначає, що спірну постанову не отримував, у додатку "Реерв+" розшук було знято, тому він гадав, що його не було притягнуто да адміністративної відповідальності, тому про необхідність сплати штрафу ОСОБА_1 не був повідомлений, що призвело до збільшення його розміру у двічи. Про існування постанови № R15476 від 13.08.2025 позивач дізнався через застосунок "Дія", коли отримав повідомлення про відкриття виконавчого провадження. Тому вважає, що постанова вдповідача є незаконною, підлягає скасуванню, а провадження - закриттю. Також звертає увагу, що підпис у документах ОСОБА_3 є різним, тому що проставлений різними особами. У подальшому представник позивача подав заяву про продовження розгляду справи за його відсутності.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи за його відсутності, просив у задоволені позовних вимог відмовити з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Дослідивши письмові матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини та оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд дійшов таких висновків.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Судом встановлено, що 13.08.2025 тво начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 винесено постанову № R15476 відносно ОСОБА_1 про накладення стягнення за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП. У постанові зазначено, що вона винесена за наявності поданої особою заяви, в якій вона зазначає, що не оспорює допущене порушення та згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності. Відповідно до вказаної постанови: за результатами вивчення відомостей та реєстрової інформації Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, встановлено, що ОСОБА_1 не пройшов медичний огляд для визначення придатності до військової служби, встановлений абзацом сьомим частини третьої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», чим допустив порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Крім того, постановою передбачено, що у разі сплати протягом 10 днів з дня набрання постановою законної сили не менше, ніж 50 відсотків розміру штрафу, постанова вважається виконаною.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Відповідно до вимог ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до п.1 ст.247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 210 КУпАП порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку - тягне за собою накладення штрафу від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період - тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Об`єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері встановленого порядку управління.

Об`єктивна сторона виражається у порушенні призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, вчинене в особливий період.

Суб`єктивна сторона правопорушення полягає у наявності умислу на порушення такого законодавства.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про оборону України» особливий період – це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Указом Президента України № 303/2014 від 17 березня 2014 року «Про часткову мобілізацію» оголошено про проведення часткової мобілізації, а отже з цього періоду в Україні діє особливий період.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов`язані: з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду; надавати в установленому порядку під час мобілізації будівлі, споруди, транспортні засоби та інше майно, власниками яких вони є, Збройним Силам України, іншим військовим формуванням, силам цивільного захисту з наступним відшкодуванням державою їх вартості в порядку, встановленому законом; проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби здійснюється на підставі Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Згідно з ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані:

- уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки;

- прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів;

- проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно;

- проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов`язок у запасі;

- виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.

Відповідно до п.п. 2, 4 п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, що є додатком до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого Постановою КМУ № 1487 від 30 грудня 2022 року, призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні: прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов`язаних та резервістів; проходити медичний огляд та лікування в закладах охорони здоров`я згідно з рішеннями комісій з питань взяття на військовий облік, направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарських комісій районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я СБУ, а у розвідувальних органах - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії розвідувальних органів.

Пунктом 3.1. розділу ІІ Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого Наказом Міністерства оборони України від 14 серпня 2008 року № 402, визначено, що медичний огляд військовозобов`язаних проводиться за рішенням керівників ТЦК та СП, командирів військових частин, начальників центрів рекрутингу Збройних Сил України на підставі направлення, яке формується відповідно до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560, ВЛК при ТЦК та СП за місцем провадження медичної практики у закладах охорони здоров`я комунальної або державної форми власності, які мають договір із НСЗУ на пакет медичних послуг, включений до програми державних гарантій медичного обслуговування населення на відповідний рік щодо медичного огляду осіб, який організовується ТЦК та СП, лікарями, які входять до складу ВЛК при ТЦК та СП. Контроль за направленням та проходженням військовозобов`язаними медичного огляду ВЛК покладається на керівника відповідного ТЦК та СП.

Повторний медичний огляд військовозобов`язаних проводиться один раз на 5 років ВЛК районних, міських ТЦК та СП (пункт 3.2 Положення розділу ІІ).

Відповідно до п. 3.8 розділу ІІ Положення постанови ВЛК районних, міських ТЦК та СП про придатність до військової служби військовозобов`язаних оформлюються довідками ВЛК (додаток 4 до цього Положення).

Постанова ВЛК районних, міських ТЦК та СП про придатність військовозобов`язаного до військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період та/або під час дії правового режиму воєнного стану дійсна протягом одного року з дня закінчення медичного огляду.

Відповідно до п.21 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого Постановою КМУ №560 від 16 травня 2024 року, за викликом районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувальних органів) резервісти та військовозобов`язані зобов`язані з`являтися у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки), проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.

З аналізу вищезазначених норм видно, що військовозобов`язані повинні прибувати до ТЦК та СП для проходження медичного огляду у строк та місце, зазначені в повістці, за викликом відповідного ТЦК та СП, на керівника якого покладено контроль за направленням та проходженням військовозобов`язаними медичного огляду ВЛК.

Охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством є завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до п. 2 Розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» від 21.04.2024 за № 3621-IX, установлено, що громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю), з дня набрання чинності цим Законом зобов`язані до 5 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. Такі громадяни зобов`язані самостійно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані та резервісти Служби безпеки України - до Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, військовозобов`язані та резервісти розвідувальних органів України - до відповідного підрозділу розвідувальних органів України) або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду.

Вказаною нормою зобов`язано осіб віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом до 5 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби.

Згідно з наданими відповідачем доказами, а саме витягом з "Резерв+" станом на 08.08.2025 ОСОБА_1 відповідно до висновку ВЛК від 29.10.2014 року визнаний непридатним в мирний час, обмежено придатний у воєнний час.

Доказів того, що позивач самостійно звертався до ТЦК та СП або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду до 05.06.2025 року і пройшов медичний огляд до 05.06.2025 року, не надано.

Враховуючи той факт, що позивач мав обов`язок пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби до 5 червня 2025 року, що ним виконано не було, суд вважає, що позивач вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП.

Надаючи оцінку доводам представника позивача щодо спливу строків притягнення до адміністративної відповідальності згідно зі ст. 38 КУпАП, суд зазначає наступне.

Частиною 1 ст. 38 КУпАП дійсно передбачається, що за загальним правилом адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення.

Разом із цим, ця ж ч. 1 ст. 38 КУпАП вказує, на виключення з загального правила: крім справ про адміністративні правопорушення, зазначених у частині сьомій цієї статті, та за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).

Так, ч. 7 ст. 38 КУпАП встановлено, що адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.

Нормами КУпАП та профільного законодавства у сфері оборони та мобілізації не встановлено, у які строки уповноважена особа ТЦК має виявити адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП. Таким чином, суд вважає, що датою виявлення правопорушення є дата наступного дня після закінчення граничного строку, встановленого п. 2 Розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист», - 06.06.2025. Після виявлення правопорушення оскаржувана постанова була винесена 13.08.2025, а отже не спливли три місяця з моменту його виявлення. Також, ч. 7 ст. 38 КУпАП встановлює граничний термін притягнення особи до адміністративної відповідальності за ст. 210 КУпАП – не пізніше одного року з дня його вчинення. Отже, строки, встановлені ст. 38 КУпАП для накладання адміністративного стягнення, не сплили.

Щодо посилання позивача на неналежне повідомлення про розгляд справи про адміністративне правопорушення суд зазначає, наступне.

Згідно ч. 2 ст. 277 КУпАП, справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 42-2, частиною першою статті 44, статтями 44-1, 106-1, 106-2, 162, 172-10 - 172-20, 173, 173-1, частинами другою і третьою статті 173-8, статтями 178, 185, частиною першою статті 185-3, статтями 185-7, 185-10, 188-22, 203 - 206-1, розглядаються протягом доби, статтями 146, 160, 173-2, 185-1, 212-7 - 212-20 - у триденний строк, статтями 46-1, 166-9, 176 і 188-34 - у п`ятиденний строк, статтями 101-103 цього Кодексу - у семиденний строк. Справи про адміністративні правопорушення, передбачені частинами першою, третьою та сьомою статті 122 (в частині порушення правил зупинки, стоянки), частинами першою, другою та восьмою статті 152-1 цього Кодексу, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), розглядаються уповноваженою особою невідкладно після виявлення правопорушення та отримання відомостей про суб`єкта цього правопорушення. Справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210 і 210-1 цього Кодексу, у випадках, якщо особа не оспорює допущене порушення та згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності, розглядаються уповноваженою посадовою особою територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління та регіональних органів Служби безпеки України (у частині правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервiстами, якi перебувають у запасi Служби безпеки України), уповноваженого Головою Служби зовнішньої розвідки України підрозділу Служби зовнішньої розвідки України (у частинi правопорушень, вчинених військовозобов`язаними Служби зовнішньої розвідки України) у триденний строк після надходження відповідної заяви від особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ч. 1 ст. 279-9 КУпАП, у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210 і 210-1 цього Кодексу, але не пізніше дня розгляду справи про таке адміністративне правопорушення, особа може звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, уповноваженого Головою Служби зовнішньої розвідки України підрозділу Служби зовнішньої розвідки України, в якому вона перебуває на обліку, із заявою, в якій особа зазначає, що не оспорює допущене порушення та згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності. Зазначена заява подається особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, особисто в письмовій формі або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста.

Згідно ч. 2 ст. 279-9 КУпАП, керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки, начальник Служби мобілізації та територіальної оборони, регіонального органу Служби безпеки України, посадова особа уповноваженого Головою Служби зовнішньої розвідки України підрозділу Служби зовнішньої розвідки України протягом трьох днів після отримання такої заяви зобов`язані перевірити викладені у ній фактичні дані про визнання особою правопорушення та надання нею згоди на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності і з дотриманням вимог статей 247, 280, 283 цього Кодексу винести постанову по справі, у тому числі без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Відповідно до п. 10 розділу II Інструкції зі складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 01 січня 2024 року № 3, зі змінами, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, не повідомляється про місце і час розгляду справи у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 КУпАП, якщо особа подала заяву про визнання правопорушення.

Як вбачається з матеріалів справи 09.08.2025 від позивача була отримана заява, в якій він зазначає що не оспорює допущене порушення та згоден на притягнення його до адміністративної відповідальності (вх. №УП/10432). На дане звернення відповідачем було надано відповідь від 12.08.2025 №УП/5770. Разом із цим 12.08.2025 до відповідача було скеровано іншу заяву (вх. №УП/10517), в якій позивач надав згоду на притягнення його до адміністративної відповідальності з правом сплати 50% розміру штрафу. Саме на підставі заяви від 12.08.2025 вх. №УП/10517, а не заяви від 09.08.2025 вх. №УП/10432, на яку посилається представник позивача, начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 була розглянута заява позивача, досліджені матеріали справи та винесено постанову № R15476 від 13.08.2025 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210 КУпАП.

Відповідачем подану суду обидві заяви і від 09.08.2025 вх. №УП/10432, і від 12.08.2025 вх. №УП/10517, натомість позивачем не було спростовано жодними належними доказами факт не подання ним заяви від 12.08.2025 вх. №УП/10517.

Таким чином, ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності на підставі заяви, якою він надав згоду на притягнення його до адміністративної відповідальності за його відсутності, про що також зазначено в оскаржуваній постанові.

З огляду на зазначене, суд не бере до уваги аргументи позивача про те, що він не був повідомлений про дату і час розгляду справи відносно нього, тому не зміг надати свої поясненя, оскільки чинним законодавством не передбачено повідомлення про місце і час розгляду справи у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 КУпАП, якщо особа подала заяву про визнання правопорушення.

Факт підписання відповіді та оскаржуваної постанови різними особами не знайшов свого підтвердження під час судового розгляду, оскільки позивачем не подавалося клопотання про призначення відповідної експертизи на доведення даної обставини, як і не було доведено, що оскаржувану постанову позивач не отримав у встановлені строки через застосунок "Резерв+", що передбачено ст. 279-9 КУпАП та п. 15 розділу II Інструкції зі складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 01 січня 2024 року № 3, зі змінами,

Отже, при прийняті оскаржуваної постанови та розгляді справи про адміністративне правопорушення відповідач діяв у відповідності до вимог чинного законодавства, тому заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат та з урахуванням того, що суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення даного адміністративного позову, всі судові витрати, зокрема, зі сплати судового збору, та витрати з надання правничої допомоги, слід залишити за позивачем згідно з вимогами ст. 139 КАС України.

Відповідно до ч. 6 ст. 157 КАС України у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо відмови у задоволенні позову заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним судовим рішенням.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 5, 6-11, 77, 121-123, 143, 243-246, 250-251, 293, 295 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа: ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення - залишити без задоволення.

Після набрання рішення суду законної сили, скасувати заходи забезпечення позову, накладені ухвалою Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 02.03.2026 у справі № 211/1660/26, провадження 2-аз/211/1/26 про зупинення стягнення у виконавчому провадженні № 80273606 про стягнення штрафу на користь держави на виконання постанови №R15476 від 13.08.2025 року за справою про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 02.06.2026.

Суддя Костенко Є. К