Суд: Дніпровський районний суд Дніпропетровської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, з них:
Дата: 01 червня 2026 р.
Справа: №175/291/26
Суддя: Краснокутська Н. С.
Справа № 175/291/26
Провадження № 2-о/175/5/26
РІШЕННЯ
Іменем України
"02" червня 2026 р. с-ще Слобожанське
Дніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Краснокутської Н.С., за участю секретаря судового засідання Коломоєць Т.А., представника заявника адвоката Прядко А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження цивільну справу № 175/291/26 за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Слобожанська селищна рада Дніпровського району Дніпропетровської області, Дніпровська міська рада про встановлення факту, що має юридичне значення, -
ВСТАНОВИВ:
До Дніпровського районного суду Дніпропетровської області надійшла заява про встановлення факту, що має юридичне значення, у якому заявник просить суд: встановити факт, що запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер: 5436922) зареєстрований за ОСОБА_1 РНОКПП: НОМЕР_1 фактично стосується ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .
В обґрунтуванні заяви про встановлення факту, що має юридичне значення зазначено про те, що 09 грудня 2004 року між ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) та ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_3 ), ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_4 ) був укладений Договір купівлі-продажу квартири, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Козіною А.В, який зареєстровано в реєстрі за № 5817, стосовно квартири АДРЕСА_3 , що підтверджується Витягом з Державного реєстру правочинів № 447337 від 09.12.2004 року.
15.12.2004 року реєстратором Комунального підприємства «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» Месхі Н.А. було зареєстровано відомості про право власності на вказану квартиру в Реєстрі прав власності на нерухоме майно, про що видано Витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 5850571 від 15.12.2004 року. У витязі зазначається, що об`єктом реєстрації є квартира за адресою АДРЕСА_1 (реєстраційний номер 5436922), власники ОСОБА_1 , підстава виникнення права власності: договір купівлі-продажу /ВТ № 021441, реєстр № 5817 / 09.12.2004 / посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Козіною А.В.
Проте при здійсненні реєстрації в Реєстрі прав власності на нерухоме майно, реєстратором було допущено помилку, а саме: зазначено РНОКПП власника НОМЕР_1 , замість правильного НОМЕР_2 .
Допущена помилка перешкоджає заявнику користуватися та розпоряджатися майном на свій розсуд. Перешкоди в вільному користуванні та розпорядженні майном підтверджуються тим, що заявником було отримано Рішення про відмову в проведенні реєстраційних дій № 82213889 від 09.12.2025 року, в якому причиною відмови є наявність суперечносте між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями. Зазначено, що державним реєстратором встановлено наступне, а саме: із заявою про державну реєстрацію звернувся ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 . Натомість, згідно реєстру прав власності на нерухоме майно, власником даного об`єкту нерухомого майна є: ОСОБА_1 РНОКПП: НОМЕР_1 . Проте і в договорі купівлі-продажу, і в витязі з Державного реєстру правочинів, і в технічному паспорті на квартиру РНОКПП ОСОБА_1 зазначено правильно.
Таким чином, відсутні підстави вважати, що ОСОБА_1 РНОКПП: НОМЕР_1 та ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 це різні особи, натомість очевидною є технічна помилка при проведенні державної реєстрації.
З приводу виправлення зазначеної помилки у Реєстрі, заявник звернувся до Центру надання адміністративних послуг, де йому було в усному порядку роз`яснено, що з 2013 року впроваджено Державний реєстр речових прав на нерухоме майно, як єдину державну інформаційну систему, що містить відомості про права на нерухоме майно, їх обтяження, а також про об`єкти та суб`єктів цих прав, до якої були інтегровані Реєстр прав власності на нерухоме майно, Єдиний реєстр заборон відчуження об`єктів нерухомого майна та Державний реєстр іпотек, як невід`ємні архівні складові частини Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Відповідно до положень Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року № 1141 (зі змінами та додатками) ведення Державного реєстру прав, в частині його невід`ємної архівної складової частини передбачає, виключно пошук відомостей, а внесення змін або виправлення технічної помилки в архівних складових не допускається, рекомендовано звернутися до суду.
Таким чином, з метою надання можливості безперешкодно здійснювати свої права виникла нагальна потреба встановити, що квартира за адресою: АДРЕСА_1 зареєстрована у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про право власності на квартиру (реєстраційний номер: 5436922) за ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , фактично належить ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .
Тому вищеперераховані обставини змусили заявника звернутися до суду з відповідною заявою про встановлення факту, що має юридичне значення.
На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями дану справу було передано у провадження судді Краснокутської Н.С.
26.02.2026 року Дніпровським районним судом Дніпропетровської області було постановлено ухвалу про відкриття окремого провадження та цією ж ухвалою справу було призначено до судового розгляду.
Заявник у судове засідання не з`явився, був повідомлений належним чином про дату час та місце слухання справу, подав заяву про слухання справи за його відсутності,
Представник заінтересованої особи Слобожанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області в судові засідання не з`явився були повідомлені належним чином про дату, час та місце слухання справи, жодних заяв стосовно розгляду справи від них не надходило.
Представник заінтересованої особи Дніпровської міської ради Конарева С.К. брала участь у судовому засіданні 13.05.2026 року, просила відкласти засідання для надання відзиву на заяву. 28.05.2026 року до судового засідання представник Дніпровської міської рада не з`явилась, була 13.05.2026 року в судовому засіданні повідомлена про задоволення її клопотання про відкладення розгляду заяви на 28.05.2026 року об 11:00год, однак в судове засідання не з`явилася, відзив на заяву до суду не надходив.
у судовому засіданні представник заявника ОСОБА_1 - адвокат Прядко А.О., просила заяву задовольнити, надала пояснення аналогічні викладеним в заяві.
Суд, заслухавши позицію представника заявника, дослідивши письмові докази у сукупності, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, дійшов наступного висновку.
Відповідно до ст. 3, 8, 9 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави, а чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Згідно зі ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав.
Пунктом 5 ч.2 ст.293 ЦПК України визначено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Порядок розгляду справ окремого провадження, яким є вид непозовного цивільного судочинства, за процедурою якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав, внормований Розділом ІУ ЦПК України.
Главою 6 Розділу ІУ ЦПК України врегульований розгляд судом справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Згідно зі ст. 315 ЦПК України у судовому порядку встановлюються факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
За змістом частини 2 ст. 315 ЦПК України встановлення у судовому порядку фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб можливо, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Об`єктивний, повний та всебічний розгляд цивільної справи в значній мірі залежить від ефективного та всебічного дослідження судом доказів, які надаються сторонами конфлікту та аргументують їхню позицію по справі і тим самим надають судді можливість вивчити обставини, які спричинили конфлікт.
Судом встановлено та матеріалами справи було підтверджено наступні фактичні обставини справи.
Відповідно до договору купівлі-продажу квартири (бланк: серії ВВТ № 021441, зареєстрований в реєстрі за № 5817) від 09.12.2004 року, ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 набув право власності на квартиру АДРЕСА_4 .
Згідно з витягом з Державного реєстру правочинів № 447337 від 09.12.2004 року, ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 набув право власності на квартиру АДРЕСА_4 .
Відповідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 5850571 від 15.12.2004 року, ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 набув право власності на квартиру АДРЕСА_4 .
Згідно з рішенням про відмову у проведенні реєстраційних дій № 82213889 від 04.12.2025 року, вбачається, що в Реєстрі права власності на нерухоме майно було допущено помилку в РНОКПП заявника вказано РНОКПП: НОМЕР_1 замість правильного РНОКПП: НОМЕР_2 .
Положеннями статті 77 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Для справедливого судового розгляду в контексті належного доказування непересічне значення має, з погляду Європейського суду з прав людини, наявність у судовому рішенні достатніх підстав та аргументів, на основі яких воно було ухвалене. Підтвердження цього відображено у цілій низці судових прецедентів Європейського суду з прав людини. Так, у рішенні в справі «Руіс Торіа проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року Європейський суд наголосив, що «у відповідності зі встановленим прецедентним правом, яке відображає принцип належного здійснення правосуддя, у рішеннях судів мають бути належним чином вказані підстави, за якими вони були ухвалені. Пункт 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав і основоположних свобод людини зобов`язує судові інстанції вказувати мотивацію ухвалених ними рішень» [1, с. 13-14].
Згідно п. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої зазначені в документі, на збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаним у свідоцтві про народження або в паспорті, в тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали, суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення.
Відповідно листа ВСУ 01.01.2012р. «Про судову практику розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» коли установи, які видали ці документи, не можуть виправити допущені в них помилки, відповідно до п.6 ч.1 ст.256 ЦПК громадяни мають право звернутися до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа. Проте сам по собі факт належності документа не породжує для його власника жодних прав, юридичне значення має той факт, що підтверджується документом.
Від встановлення вказаного факту залежить можливість здійснення заявником права володіння, користування та розпорядження належним йому майном.
Враховуючи, що невірне оформлення правовстановлюючого документу сталось з вини органу, що здійснює державну реєстрацію, суд дійшов висновку, що подана заява є доведеною, обґрунтованою, а відтак підлягає задоволенню.
Відповідно до ч.7 ст.294 ЦПК України при ухваленні судом рішення у справі окремого провадження судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.
Керуючись ст.2, 10, 19, 263-265, 268, 293, 315, 319 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Слобожанська селищна рада Дніпровського району Дніпропетровської області, Дніпровська міська рада, про встановлення факту, що має юридичне значення задовольнити.
Встановити факт, що запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер: 5436922) зареєстрований за ОСОБА_1 РНОКПП: НОМЕР_1 , фактично стосується ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України НОМЕР_5 , виданий Красногвардійським РВ УМВС України в Дніпропетровській області 29.01.1998 р., РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Суддя Н. С. Краснокутська
Оригінал: reyestr.court.gov.ua