Рішення від 25 травня 2026 р. у справі №171/673/26 — Апостолівський районний суд Дніпропетровської області

Номер справи 171/673/26

Номер провадження 2/171/2671/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

26.05.26 м. Апостолове

Апостолівський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Шкарлат Я.Ю.,

при секретарі судового засідання Бахтіяровій Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом Фартушної Маргарити Володимирівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом, у якому просить стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання, ОСОБА_4 , у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходів), щомісячно, починаючи з дня пред`явлення позову і до закінчення дитиною навчання, але не довше ніж до досягнення дитиною двадцяти трьох років.

Позов обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 (Позивач) та ОСОБА_2 (Відповідач) перебувають у зареєстрованому шлюбі з 27 березня 2012 року. На даний час фактичні шлюбні відносини між Сторонами припинено, Позивачем подано позов про розірвання шлюбу, який перебуває в провадженні Апостолівського районного суду Дніпропетровської області. Від даного шлюбу Сторони мають сина — ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 . На даний момент син Позивача та Відповідача досяг повноліття (18 років), проте він продовжує навчання. Відповідно до Довідки про навчання від 11.02.2026 р., виданої Середньою технічною школою Зноймо (Чеська Республіка), ОСОБА_5 є студентом другого курсу денної форми навчання у 2025/2026 навчальному році. Навчання за кордоном пов`язане зі значними фінансовими витратами: оплата проживання, харчування, навчальних матеріалів, транспортних витрат, а також необхідність забезпечення дитини одягом, ліками та засобами гігієни. Так як ОСОБА_6 навчається на денній формі, він не має змоги самостійно заробляти на життя. Весь його час присвячений навчальному процесу, тому потребує фінансової допомоги з боку батька. Оскільки син перебуває на повному утриманні позивача, тягар цих витрат несе виключно мати, у той час як відповідач, маючи стабільний дохід, ухиляється від обов`язку фінансово забезпечувати дитину. Батько дитини (Відповідач) є працездатним, офіційно зареєстрованим платником податків, працює помічником кранівника у паливно-транспортному відділі ДТЕК Криворізька ТЕС, має стабільний дохід, проте не надає жодної матеріальної допомоги на утримання сина у добровільному порядку, не бере участі у фінансовому забезпеченні дитини, тому з метою захисту права дитини на належне утримання з боку батька, який проживає окремо, Позивач вимушена звернутися до суду.

Відсутність відомостей про його непрацездатність або наявність на утриманні інших осіб, які б звільняли його від обов`язку, свідчить про його можливість надавати допомогу синові.

Ухвалою судді 16.03.2026 року відкрито спрощене позовне провадження та справу призначено до розгляду в судовому засіданні.

Сторони в судове засідання не з`явились.

Позивачка та її представник через електронну адресу суду надіслали заяву, в якій просили розглянути справу без їх участі, позовні вимоги підтримують.

Відповідач у судове засідання не з`явився, повідомлений про дату та час судового засідання належним чином.

Враховуючи, що відповідач, згідно із приписами ст. 128 ЦПК України повідомлений, відзив не подав, причини неявки в судове засідання не повідомив, суд відповідно до ст.ст. 280, 281 ЦПК України розглядає справу на підставі наявних у ній доказів з ухваленням заочного рішення з урахуванням того, що позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Фіксування судового засідання технічним записом відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Особа позивачки підтверджена паспортом громадянина України серії НОМЕР_1 виданого Апостолівським РВ ГУ МВС України в Дніпропетровській області 11 червня 2012 року на ім`я ОСОБА_1 .

Згідно Свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрували шлюб 27 березня 2012 року в Жовтневому відділі державної реєстрації актів цивільного стану Криворізького міського управління юстиції у Дніпропетровській області. Прізвище після реєстрації шлюбу: чоловіка – ОСОБА_8 , дружини – ОСОБА_8 .

Як вбачається з копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 виданого 11.02.2008 року, батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є ОСОБА_2 та ОСОБА_7 .

Згідно перекладу з чеської мови на українську мову довідки про навчання від 11.02.2026 року, ОСОБА_9 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_5 навчаєтсьяв середній технічній школі Зноймо у 2025/26 навчальному році на другому курсі денної форми навчання.

Згідно з частиною другою статті 27 Конвенції Організації Об`єднаних Націй про права дитини від 20.11.1989 батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Статтею 199 Сімейного кодексу України (далі - СК України) передбачено обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання. Якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу; право на утримання припиняється у разі припинення навчання; право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дітей, що продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.

Правовідносини щодо обов`язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина на період навчання регулюються главою 16 СК України, яка передбачає, зокрема обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201 цього Кодексу). При визначенні розміру аліментів необхідно враховувати вартість навчання, підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження. Норми цієї глави не встановлюють самостійного, окремого від аліментних зобов`язань, обов`язку батьків брати участь у додаткових витратах на дочку, сина, що викликані особливими обставинами (ст. 185 СК України).

Таким чином, обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: 1) досягнення дочкою, сином віку, що перевищує 18, але є меншим 23 років; 2) продовження ними навчання; 3) існування потреби у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; 4) наявність у батьків можливості надавати таку допомогу (батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та своїх повнолітніх дітей).

Згідно зі статтею 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Відповідно до статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.

При встановленні потреби в утриманні повнолітньої дитини суд повинен враховувати всі джерела, що утворюють її дохід, обов`язок обох батьків з надання відповідної матеріальної допомоги та спроможність останніх її надавати.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Сімейним кодексом України передбачено принцип рівності прав та обов`язків батьків: брати участь у матеріальних витратах зобов`язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким із них проживає дитина.

Відповідно до ст. 129 Конституції України однією із засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеність перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 3 ст. 12, ч.ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За змістом статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу.

З поданих суду позивачкою доказів встановлено, що син сторін є студентом другого курсу Середньої технічної школи Зноймо (Чеська Республіка).

Відомості про перебування у відповідача на утриманні інших осіб, його матеріальний стан та стан здоров`я в матеріалах справи відсутні.

Відповідач не надав суду у встановленому порядку заяву із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, відзиву на позов, доказів щодо обставин, які ураховуються при визначенні розміру аліментів та прийняття рішення про їх стягнення, у зв`язку з чим несе ризик настання наслідків, пов`язаних із невчиненням цих процесуальних дій, в даному випадку - ухвалення рішення на підставі наявних у справі доказів.

Враховуючи вищевикладене, оскільки відповідач ОСОБА_2 є працездатною особою, законом встановлено його обов`язок надавати матеріальну допомогу сину, який продовжує навчання, у зв`язку з чим потребує матеріальної допомоги батька, тому позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення аліментів у розмірі 1/4 частки заробітку (доходу) відповідача на утримання повнолітньої дитини, що продовжує навчання, підлягають задоволенню. Такий розмір утримання відповідає визначеним статтею 3 ЦК України загальним засадам цивільного законодавства, якими, зокрема є справедливість, добросовісність та розумність.

Відповідно до вимог ст. 430 ЦПК України рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць слід допустити до негайного виконання.

З відповідача згідно з ст. 141 ЦПК України необхідно стягнути судовий збір на користь держави.

Керуючись, ст. 180-184, 199-200 СК України, ст. 12, 81, 141, 264-268, 280-284, 354, 430 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Фартушної Маргарити Володимирівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_5 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , аліменти на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_6 , в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходів) відповідача, щомісячно, починаючи з 05 березня 2026 року і до закінчення дитиною навчання, але не довше ніж до досягнення ним двадцяти трьох років.

Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , на користь держави судовий збір в розмірі 1 331,20 грн (одна тисяча триста тридцять одна гривня 20 копійок)..

Рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Копію заочного рішення направити відповідачу в порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України, - протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України, шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Я.Ю.Шкарлат