Рішення від 27 травня 2026 р. у справі №168/322/26 — Старовижівський районний суд Волинської області

Справа № 168/322/26

Провадження № 2/168/280/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 травня 2026 року Старовижівський районний суд Волинської області в складі

головуючого - судді Хаврони О.Й.,

з участю: секретаря Островерхої Т.С.,

розглянувши в селищі Стара Вижівка в залі суду у відкритому підготовчому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що спадкодавець ОСОБА_3 перебувала в зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_4 , з яким мали дочку – ОСОБА_5 (надалі позивач) та дочку ОСОБА_2 (надалі відповідач). Вони проживали у належному їм житловому будинку АДРЕСА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача, після смерті якого відкрилася спадщина на 1/2 частку будинковолодіння, яке розташоване в АДРЕСА_1 та в АДРЕСА_2 , а також інше нерухоме майно. Її мати ОСОБА_3 прийняла частку у спадковому майні шляхом постійного проживання на час відкриття спадщини. Надалі остання померла, після смерті якої відкрилася спадщина на будинковолодіння. Спадкоємцями першої черги за законом після смерті матері є позивач та відповідач у справі ОСОБА_2 , як діти спадкодавця. Позивач з відповідачем уклали договір про поділ майна, відповідно до умов якого житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходяться по АДРЕСА_2 спадкує відповідач, а земельну ділянку, площею 0,18 га, кадастровий номер №0725084101:01:001:0009, що розташована по АДРЕСА_1 , та передана для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд на якій знаходиться спадкове нерухоме майно – житловий будинок спадкує позивач.Вказуючи, що нотаріус відмовив їй у видачі свідоцтва про право на спадщину в зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на будинок, позивач просить визнати за нею право власності на вищевказаний житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_3 .

Сторони у підготовче засідання не з`явились.

Представник позивача подав клопотання, в якому вказує, що позовні вимоги підтримує, просить розглядати справу без його участі.

Відповідач подала клопотання, в якому вказує, що позов визнає та просить підготовче засідання проводити за її відсутності.

Враховуючи, що в підготовче засідання учасники судового розгляду не з`явились, то відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України суд розглядає справу без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов слід задовольнити з таких підстав.

Ч.3 ст.200 ЦПК України передбачено, що за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Відповідно до ч.1 ст.206 ЦПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Згідно з ч.1 ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

За змістом ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 18) і після її смерті відкрилася спадщина, до складу якої, окрім іншого майна, увійшов житловий будинок, збудований у 1973 році, з господарськими будівлями та спорудами, що знаходяться по АДРЕСА_1 .

Витягом з погосподарської книги №2 за 2025 рік Смідинської сільської ради підтверджується належність вищевказаного будинку ОСОБА_4 (а.с. 19).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер (а.с. 17).

З досліджених судом матеріалів спадкової справи №138/2018 до майна померлого ОСОБА_4 (а.с. 66-69) видно, що ОСОБА_3 прийняла спадщину після смерті чоловіка ОСОБА_4 .

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України).

Відповідно до положень ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (ч.1 ст. 1268 ЦК України).

Ч.3 ст. 1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст.1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ч.1 ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

За змістом ч.1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Заповіт від ОСОБА_3 виконавчим комітетом Смідинської сільської ради не посвідчувався (а.с. 20).

Позивач є дочкою спадкодавця, що підтверджується відповідним свідоцтвом про народження та про укладення шлюбу (а.с.9-10).

ОСОБА_3 була зареєстрована і до дня смерті проживала одна в АДРЕСА_2 (а.с. 20).

21.07.2023 року позивачка та відповідачка подали нотаріусу заяву про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 (а.с. 58 на звороті), а 01.11.2024 року уклали нотаріально посвідчений договір про поділ спадкового майна, відповідно до умов якого у спадщину дочці спадкодавиці - позивачці ОСОБА_1 , перейшла земельна ділянка, на якій розташований належний спадкодавиці житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходяться по АДРЕСА_1 , (а.с. 24-25). На вказану земельну ділянку позивачці видано свідоцтво про право на спадщину. Позивачка просить визнати за нею право власності на житловий будинок, що розташований на цій ділянці, який не охоплений договором про поділ спадкового майна, оскільки на будинок у спадкодавця відсутні правовстановлюючі документи.

Постановою нотаріуса від 08.04.2026 року позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок з господарськими і побутовими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 у зв`язку з тим, що у спадкоємця відсутні документи, що підтверджують право власності спадкодавця на житловий будинок (а.с. 44).

Наведені обставини справи підтверджуються дослідженими судом матеріалами спадкової справи № /86/2023 до майна померлої ОСОБА_3 (а.с. 58-65), з яких також видно, що інших спадкоємців, які б звернулися із заявами про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , немає.

Спадкоємці, які мають право на обов`язкову частку в спадщині, відсутні.

З огляду на вказане, позивачка ОСОБА_1 та відповідачка ОСОБА_2 , як дочки спадкодавця, є єдиними спадкоємцями першої черги за законом, які відповідно до положень ст. 1269, 1270 ЦК України у встановленому законом порядку прийняли спадщину після смерті ОСОБА_3 .

Відповідно до ч.3 ст.1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Згідно зі ст.11 ЦК України цивільні права виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також можуть виникати з рішення суду.

Відповідно до ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права, та відповідно до вимог ст.16 ЦК України має право звернутися до суду за захистом свого особистого майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільного права особи є визнання такого права.

Враховуючи умови договору про поділ спадкового майна між позивачем та відповідачем, наявність в позивача і відповідача свідоцтв про право на спадщину, відсутність претензій щодо житлового будинку по АДРЕСА_1 у відповідачки, позиція якої викладена у наданій суду заяві, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Також суд враховує, що за життя ОСОБА_4 правовстановлюючих документів на житловий будинок не мав, в суді не встановлено обставин, які б вказували, що набуто право власності на житловий будинок неправомірно або, що на даний будинок, окрім позивача, в порядку спадкування чи з інших підстав претендують інші особи, нотаріусом відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, а також враховуючи, що визнання відповідачем позову не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, та з огляду на те, що захистити свої права позивач може лише шляхом звернення до суду, позов слід задовольнити, визнавши за позивачем право власності на вказане майно.

Керуючись ст.ст. 11, 15, 16, 1216, 1217, 1218, 1261, 1268, 1269, 1270, 1296 ЦК України, ст.ст. 200, 206, 247, 263, 264, 265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходяться по АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Представник позивача: ОСОБА_6 , адреса місця проживання: АДРЕСА_4 .

Відповідач: ОСОБА_2 , адреса місця проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Повне судове рішення складене 28.05.2026 року.

Суддя О. Й. Хаврона