Вирок від 31 травня 2026 р. у справі №166/913/26 — Ратнівський районний суд Волинської області

справа № 166/913/26

провадження № 1-кп/166/99/26

категорія: 71

ВИРОК

іменем України

01 червня 2026 року с-ще Ратне

Ратнівський районний суд Волинської області в складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши в порядку спрощеного провадження в судовому засіданні без проведення судового розгляду за відсутності учасників судового провадження кримінальне провадження №12026035570000023, відомості про яке внесено до ЄРДР 23 березня 2026 року, за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Гірники Ратнівського району Волинської області, жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, з професійно-технічною освітою, непрацюючого, одруженого, несудимого,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України,

встановив:

До Ратнівського районного суду Волинської області скеровано обвинувальний акт з клопотанням прокурора про розгляд обвинувального акта в спрощеному провадженні та матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026035570000023, відомості про яке внесено до ЄРДР 23 березня 2026 року, за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 164 КК України.

Ухвалою Ратнівського районного суду Волинської області від 01.06.26 постановлено розглянути обвинувальний акт у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження.

За правилами частини 2 статті 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Досудовим розслідуванням установлено, що ОСОБА_3 своїми умисними діями, які полягають у злісному ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів), вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 164 КК України.

Так, Ратнівський районний суд Волинської області рішенням від 24 квітня 2024 року зобов`язав ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , сплачувати на користь ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у твердій грошовій сумі в розмірі по 2000 (дві тисячі) гривень щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, з щорічною індексацією відповідно до закону, починаючи з 21 березня 2024 року й до досягнення дітьми повноліття.

Будучи ознайомленим із вказаним рішенням суду та знаючи про покладений на нього обов`язок щодо сплати аліментів на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , у період часу з 21 березня 2024 року по 31 березня 2026 року, ОСОБА_3 , усупереч вимог ст. 51 Конституції України, глави 15 Сімейного Кодексу України, ст. 8, 12 Закону України «Про охорону дитинства», злісно ухилявся від сплати вищевказаних коштів.

Так, ОСОБА_3 у період часу з 21 березня 2024 року по 31 березня 2026 року, будучи працездатним, а також попередженим про кримінальну відповідальність за злісне ухилення від сплати аліментів, ігноруючи вимоги головного державного виконавця Ратнівського ВДВС у Ковельському районі Волинської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про необхідність виконання аліментних зобов`язань за рішенням Ратнівського районного суду Волинської області від 24.04.24, порушуючи вимоги ст. 51 Конституції України, глави 15 Сімейного Кодексу України, ст. ст. 8, 12 Закону України «Про охорону дитинства», згідно з якими батьки зобов`язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття та забезпечувати інтереси дітей, документів, які б свідчили про неможливість працевлаштування чи погіршення стану здоров`я, у виконавчу службу не пред`являв, в центр зайнятості з приводу працевлаштування не звертався, офіційно не працевлаштовувався, у встановленому законом порядку особою з інвалідністю не визнаний, аліменти не сплачував, внаслідок чого за вказаний вище період утворилась заборгованість зі сплати коштів на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , яка згідно з інформацією Ратнівського ВДВС у Ковельському районі Волинської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України станом на 31 березня 2026 року становить 98800 (дев`яносто вісім тисяч вісімсот) гривень, що сукупно перевищує суму виплат за три місяці відповідних платежів.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 381 КПК України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності.

У обвинувальному акті викладено клопотання прокурора про розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

У кримінальному провадженні наявна письмова заява обвинуваченого ОСОБА_3 , складена в присутності захисника ОСОБА_7 , щодо беззаперечного визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні.

Про згоду із встановленими досудовим розслідування обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоду на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні 27 травня 2026 року повідомила прокурора ОСОБА_8 законний представник неповнолітніх потерпілих ОСОБА_4 , надавши складену в присутності представника ОСОБА_9 відповідну письмову заяву.

Суд, вивчивши обвинувальний акт і додані матеріали кримінального провадження, вважає доведеним, що ОСОБА_3 своїми умисними діями, які полягають у злісному ухиленні від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів), учинив кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 164 КК України.

При призначенні виду покарання, суд відповідно до вимог ст.ст. 50, 65 КК України враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, що є закінченим проступком, дані про особу обвинуваченого, який раніше до кримінальної та адміністративної відповідальності не притягувався, за місцем проживання характеризується позитивно, під спостереженням у лікарів психітра та нарколога не перебуває.

Обставинами, які пом`якшують покарання, є щире каяття.

Обставиною, яка обтяжує покарання, є вчинення кримінального праовпорушення щодо малолітньої дитини.

Таким чином, з огляду на устанолвені обставини, період та розмір сукупної заборгованості суд дійшов висновку, що виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним кримінальних правопорушень можливе при призначенні передбаченого санкцією ч. 1 ст. 164 КК України покарання у виді пробаційного нагляду.

Речові докази, процесуальні витрати в провадженні відсутні, заходи забезпечення кримінального провадження не застосовано, цивільний позов не заявлено.

Керуючись ст. ст. 373, 374, 381, 382, 394 КПК України, суд

ухвалив:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України, та призначити йому покарання у виді пробаційного нагляду на строк один рік, поклавши такі обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;

3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Строк пробаційного нагляду обчислюється з дня постановки засудженого на облік уповноваженим органом з питань пробації.

Контроль за поведінкою ОСОБА_3 покласти на орган пробації за місцем його проживання.

Згідно із ч. 1 ст. 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

З інших підстав вирок може бути оскаржений до Волинського апеляційного суду через Ратнівський районний суд Волинської області протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Суддя Ратнівського

районного суду ОСОБА_1