Рішення від 01 червня 2026 р. у справі №163/887/26 — Любомльський районний суд Волинської області

Справа № 163/887/26

Провадження № 2/163/407/26

ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

( З А О Ч Н Е )

01 червня 2026 року Любомльський районний суд Волинської області

в складі головуючого судді Павлуся О.С.

з участю секретаря Костюк Р.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Любомль Волинської області в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

в с т а н о в и в :

У позовній заяві позивач ОСОБА_1 просить ухвалити рішення про розірвання зареєстрованого 25 травня 2013 року шлюбу з відповідачем ОСОБА_2 , у період якого у них ІНФОРМАЦІЯ_1 народився син ОСОБА_3 . Заявлені вимоги обґрунтувала тим, що сімейне життя з відповідачем не склалося через несумісність характерів, відсутність взаємоповаги, що породжувало в сім`ї непорозуміння і конфлікти. Відповідач не піклувався створенням нормальних сімейних стосунків, у зв`язку із чим їх спільне життя і збереження шлюбу стало суперечити інтересам кожного із них та їх малолітнього сина. Більшу частину шлюбного життя відповідач проживав у себе на батьківщині (російській федерації), тому однією з основних причин сварок стало вторгнення військ російської федерації на територію України у 2014 році та повномасштабне вторгнення агресора у 2022 році, що остаточно поставило крапку у їх сімейному житті. З березня 2022 року зв`язки відповідачем розірвалися та з цього часу їх шлюбні відносини і ведення спільного господарства припинилось. Підтримувати шлюбні відносини з відповідачем у майбутньому не бажає та вважає примирення неможливим.

Провадження в справі відкрито ухвалою суду від 22 квітня 2026 року, розгляд позову постановлено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомлення сторін. Оскільки місце проживання відповідача на території України не зареєстровано, він є громадянином російської федерації та проживає на території цієї держави, дипломатичні зв`язки з якою Україна розірвала, поштові канали не працюють, тому виклик відповідача здійснено шляхом розміщення оголошень на офіційному вебпорталі судової влади.

В судове засідання сторони не з`явились.

Позивач подала заяву про розгляд справи за її відсутності та висловила згоду на ухвалення заочного рішення.

Відповідач про час і місце розгляду справи двічі повідомлявся шляхом розміщення на офіційному вебпорталі судової влади судових оголошень, однак в судові засідання не з`явився, відзиву на позов не подав, про причини неможливості розгляду справи за його відсутності не сповістив.

З огляду на викладене суд провів заочний розгляд позову відповідно до положень ст.ст.280, 281 ЦПК України без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу згідно із ч.2 ст.247 ЦПК України.

Аналізом доказів по справі суд встановив наступні фактичні обставини.

Згідно із свідоцтвом серії НОМЕР_1 сторони уклали шлюб 25 травня 2013 року у відділі державної реєстрації актів цивільного стану Шевченківського районного управління юстиції у м.Києві за актовим записом № 411.

У період шлюбу у сторін народився син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва серії НОМЕР_2 .

Викладені у позові фактичні обставини взаємовідносин між сторонами, відповідачем не спростовано, тому суд вважає їх доведеними і приходить до висновку, що шлюб між сторонами існує лише формально, перспектив збереження сім`ї не вбачається. Такий висновок підтверджено і самим фактом неподанням відповідачем відзиву на позов.

Згідно із ч.1 ст.24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування чоловіка та жінки до шлюбу не допускається.

Відповідно до ч.2 ст.112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Враховуючи викладене, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню, оскільки збереження шлюбу суперечитиме її інтересам.

Викладена в позовній заяві вимога позивача про залишення їй дошлюбного/шлюбного прізвища узгоджується з положеннями ст.113 СК України, тому підлягає задоволенню.

Згідно із ч.1 ст.141 ЦПК України судові витрати по сплаті судового збору слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст.259, 264, 265 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позов задовольнити повністю.

Зареєстрований у відділі державної реєстрації актів цивільного стану Шевченківського районного управління юстиції у м.Києві 25 травня 2013 року за актовим записом № 411 шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 розірвати.

Після розірвання шлюбу залишити за позивачем прізвище « ОСОБА_6 ».

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1331 (одну тисячу тридцять одну) гривню 20 копійок судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте Любомльським районним судом за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подана відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному апеляційному порядку.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Інформація про сторін:

позивач – ОСОБА_1 ; місце проживання – АДРЕСА_1 ; РНОКПП – НОМЕР_3 ;

відповідач – ОСОБА_2 ; місце проживання – АДРЕСА_2 російської федерації; РНОКПП – невідомий.

Головуючий : суддя О.С.Павлусь